ДБН 79-92 сторінка 2 з 4
наявності виступаючих більш як на 1 м конструкцій будівель або
споруд, що зроблені з горючих матеріалів, приймається відстань
між цими конструкціями.
2.Відстань між стінами будинків без вікон допускається
зменшувати на 20 відсотків, за винятком будинків ІІІа, ІІІб, ІY, ІYа
та Y ступенів вогнетривкості.
3. Відстань між будинками І та ІІ ступенів вогнетривкості
допускається передбачати менше 6 м за умов, якщо стіна вищого бу-
динку, розміщена навпроти іншого будинку, є протипожежною.
4. Для двоповерхових будинів каркасної та щитової
конструкції Y ступеня вогнетривкості, а також будинків з покрівлями
з горючих матеріалів, протипожежні відстані необхідно збільшувати на
20 відсотків.
5. При будівництві одно- та двоповерхових житлових
будинків протипожежні відстані між житловими будинками та їх госпо-
дарськими будівлями в межах пари будинків+ не нормуються.
Відстань між парами будинків (господарських будівель)
слід приймати за табл.1.
6. У виняткових випадках за погодженням з місцевими
виконавчими органами допускається відстань між житловими будинками
та господарськими будівлями не нормувати, якщо загальна площа
забудови, враховуючи незабудовану площу між ними, дорівнює най-
більшій допустимій площі забудови одного будинку того ж ступеня
вогнетривкості без протипожежних стін за табл.2.
Т а б л и ц я 2
| Ступінь вогнетрив- кості | Кількість поверхів | Найбільш допустима площа забудови, м2 -------------------------------------- з протипожежними стінами | без протипожежних стін та між ними |
|---|---|---|---|
| І,ІІ ІІІ ІY, ІІІб ІY, ІІІб Y, ІІІа,ІYа Y | До 3 поверхів включно Те ж 1 2 1 2 | Не обмежується Те ж 2800 2000 2000 1600 | 2200++ 1800 1400 1000 1000 800 |
| Примітка. В жилих будинках ІІІ та ІYа ступенів вогнетривкості несучі елементи сталевого каркасу та його вузли з боку опалюва- них приміщень моють бути вкриті вогнезахисними сполуками або закриті негорючими будівельними матеріалами завтовшки не менше 4 мм. | |||
+ Пара будинків встановлюється місцевими архітектурними
органами.
++ Для будинків з горищем; в будинках без горищ протипожежні
стіни не передбачаються.
стр.6 ДБН 79-86
2.11. Площа забудови багатоквартирного будинку блокованого
типу між протилежними стінами 1-типу в залежності від ступеню
вогнетривкості та кількості поверхів будинку не повинна пере-
вищувати показників, наведених у табл.2.
2.12. Мінімальну відстань від житлових будинків І та ІІ ступе-
нів вогнетривкості до виробничих сільськогосподарських будівель
та гаражів І та ІІ ступенів вогнетривкості слід приймати не мен-
ше 9 м, а до виробничих будівель, що мають покриття з застосу-
ванням утеплювачів з полімерних матеріалів або з матеріалів, що
можуть згоряти, не менше 15 м.
* 2.13. Санітарно-захисні розриви (м) між житловими будинками,
поодинокими або груповими сараями для худоби, кролів, нутрій та
інших тварин, а також іншими господарсько-побутовими будівлями
та спорудами слід приймати згідно з табл.3.
* 2.14. Розміри санітарно-захисних розривів для об'єктів тва-
ринництва з кількістю голів, що наведена у табл.4 та більше,
приймаються за Нормами розміщення, устрою та експлуатації малих
ферм для утримання худоби.
2.15. Господарські та побутові будівлі та споруди для мешкшан-
ців багатоквартирних секційних будинків в сільських населених
пунктах слід розміщувати на спеціально виділених ділянках.
2.16. Протипожежні розриви між групами господарських будівель
слід приймати згідно з табл.1 та 2.
* 2.17. Місце для влаштування колодязів та каптажів слід оби-
рати на незабрудненій, підвищеній ділянці на відстані не менше
50 м від убиралень, вигрібних ям, каналізацій, старих покинутих
колодязів, тваринницьких майданчиків, сховищ для добрива та
Т а б л и ц я 3
| Споруди | Господарські будівлі для утримання худоби та птахів м2, гноєсховища, вигул -------------------------- до 50 | Компост, убиральня сміттєз- бірник 51-100 | Фільтруючий колодязь,про- дуктивністю- до 1м3 на добу 101-300 | Септик | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Житлові будинки та літ- ня кухн Питний коло- дязь | 12+ 50 | 25 50 | 50 50 | 20 50 | 8 - | 5 - |
| * Для гноєсховищ і вигулів - 15 м. | ||||||
| Примітки: 1. Господарські приміщення для утримання худоби та птахів площею до 50 м2 допускається прибудовувати тільки до одно- та двоквартирних житлових будинків (крім будинків, що зводяться в ІY кліматичному районі) за умов ізоляції їх від житлових кім- нат та кухонь не менше, ніж трьома підсобними приміщеннями. 2. Розміщення на одній ділянці питного колодязя та місцевих каналізаційних систем з фільтруючими колодязями не допускається. 3. Гноєсховище, майданчик для вигулу, компостна яма, надвірна убиральня та сміттєзбірник мають знаходитись біля господарських будівель для утримання худоби з обов'язковим розміщенням нижче за рельєфом по відношенню до питного колодязя. 4. Відстань від інших джерел шкідливостей встановлюється від- повідними нормативними документами по кожному конкретному фактору (шум, вібрація, електромагнітні коливання, радіація, джерела за- бруднення повітря та ін.). | ||||||
стр.6 ДБН 79-92
---------------
Т а б л и ц я 4
| Напрям господарювання | Поголів'я, шт. |
|---|---|
| Свиноферма Ферма ВРХ Птахоферма Вівцеферма Кролеферма | 15 20 100 50 150 |
| Примітка. При змішаному утриманні тварин розмір поголів'я визначається відсотковим співвідношенням ядохімікатів. Колодязі не повинні влаштовуватись на ділянках, що затоплюються паводковими водами, у понижених та заболочених місцях, де бувають повінь, оповзні та інші види деформацій. | |
2.18. Відстань від будинків та споруд до дерев та кущів слід
приймати згідно з табл.5.
* 2.19. Розміщення та орієнтація житлових будинків на ділянках
має забезпечувати інсоляцію житлових кімнат та територій не
менше наведеної у додатку 2. Необхідною інсоляцією мають бути
забезпечені не менше, ніж одна кімната в 1-2-кімнатних кварти-
рах та не менше двох кімнат в квартирах більших за складом.
2.20. Відстань від межі суміжної ділянки до стін житлового
будинку або господарської споруди слід приймати не менше 1 м.
Конструкції будинків та споруд, що виступають, не повинні пе-
ретинати межі сусідніх ділянок.
2.21. Ділянки житлових будинків (квартир) можуть бути ого-
роджені з боку вулиць та сусідніх ділянок огорожами, зовніш-
ній вигляд та висоту яких слід приймати у відповідності з
Вказівками на проектування огорож, майданчиків та ділянок під-
приємств, будинків та споруд. Вигляд огорож з боку вулиць має
бути погоджений з головним архітектором міста (району).
Т а б л и ц я 5
| Перелік об'єктів | Відстань до осі, м -------------------------------------- стовбура дерева | куща |
|---|---|---|
| Від зовнішніх стін буді- вель та споруд Від межі сусідньої ділянки Від краю тротуарів та садових доріг Від мачт та опор освітлю- вальної мережі Від підошви або внутріш- ньої грані підпорних стінок Від підземних мереж: газопроводів, каналізації теплопроводів | 5 3 0,7 4 3 1,5 | 1,5 1 0,5 - 1 - |
Закінчення таблиці далі
стр.7 ДБН 79-92
---------------
Закінчення таблиці 5
| Перелік об'єктів | Відстань до осі, м ---------------------------------------- стовбура дерева | куща |
|---|---|---|
| /від стінок каналів/ та трубопроводів при безканальній прокладці водопроводів, дренажів силових кабелів та кабелів зв'язку | 2 2 2 | 1 - 0,7 |
| Примітки: 1. Наведені нормативи стосуються дерев з діаметром крон до 5 м та мають бути відповідно збільшені для дерев з кро- ною більшого діаметру. Гілки дерев та кущів не повинні перетина- ти меж сусідніх ділянок. 2. Відстань від повітряних електромереж до дерев слід прийма- ти згідно з правилами влаштування електроустроїв. 3. Вздовж будинків висотою три поверхи на відстані 5-8 м від стін необхідно передбачати проїзд завширшки 3,5 м, що забезпечує доступ пожежних автодрабин або автопідйомників у будь-яку кварти- ру. В цій зоні не допускається розміщувати огорожі, повітряні електромережі та рядову посадку дерев. Вздовж фасадів будинків, що не мають входів, допускається пе- редбачати смуги завширшки 6 м, що придатні для проїзду пожежних машин з урахуванням допустимого навантаження на покриття або грунт. | ||
3. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
3.1. Номенклатура типових проектів житлових будинків (квартир)
індивідуальних забудовників повинна передбачати розселення всіх
типів сімей у відповідності до демографічної структури населення
України.
3.2. Поверхи житлових будинків слід вважати:
- надземними - при позначці підлоги не нижче планувальної по-
значки землі;
- цокольними - при позначці підлоги приміщень нижче плануваль-
ної позначки землі на висоту не більшу за половину висоти примі-
щення;
- підвальними - при позначці підлоги приміщень нижче плануваль-
ної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщень;
- мансардними - при розташуванні приміщень квартири в об'ємі
горища.
Для визначення поверховості будинків в кількість поверхів вра-
ховують усі надземні поверхи, в т.ч. - мансардний, а також цо-
кольний поверх, якщо верх його перекриття знаходиться вище пла-
нувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.
Якщо різні частини будинку мають різну кількість поверхів,
поверховість визначається окремо для кожної частини будинку.
* Примітка. В цокольних та підвальних поверхах не допускається
розміщувати житлові кімнати.
* 3.3. Висота житлових поверхів від підлоги до стелі має бути
не менше 2,5 м.
стр.8 ДБН 79-92
---------------
Висота мансардного поверху має бути не менше 2,3 м в місцях
руху людей.
Висоту внутрішньоквартирних коридорів, санітарних та інших
допоміжних приміщень дозволяється знижувати до 2,1 м.
Висоту господарських приміщень, що розташовуються у цокольно-
му або підвальному поверхах, рекомендується приймати від підло-
ги до низу конструкцій, що виступають, не менше 2,1 м.
В умовах реконструкції в приміщеннях для господарських потреб
населення, що розташовуються в цокольних та підвальних поверхах,
допускається зберігати існуючу висоту від підлоги до низу висту-
паючих конструкцій перекриття але не менше 1,7 м.
Висота основних приміщень в господарських будівлях визначається
технологією та габаритами обладнання. В місцях руху людей висота
має бути не менше 2,1 м.
* 3.4. Розміри площі житлових будинків і господарських будівель,
що зводяться у сільських населених пунктах України за рахунок
коштів населення, не регламентуються.
В містах та селищах міського типу до перегляду діючого законо-
давства житлова площа квартир в будинках, що споруджуються за
рахунок коштів населення, не повинна перевищувати 80 м2.
3.5. В проектах будинків індивідуальних забудовників рекомен-
дується виділяти житлову та господарську зони.
Склад та площа приміщень будинку (квартири) та господарських
будівель визначається завданням на проектування або проектуваль-
ником з урахуванням цих норм та регіональних особливостей.
3.6. Площі основних приміщень квартири при проектуванні слід
приймати не менше:
- вітальні
(загальної кімнати) ............................ 18 м2
- спальні подружжя .............................. 14 м2
- решти спалень ................................. 10 м2
- кухні-їдальні ................................. 12 м2
- кухні ......................................... 8 м2
- їдальні ....................................... 8 м2
Площа житлової кімнати в однокімнатній квартирі має бути не
менше 18 м2.
В умовах реконструкції (виділення частки загальної власності)
дозволяється лишати приміщення існуючого (або виділяти меншого)
розміру, але не менше 8м для спальні та 16 м для житлової кімна-
ти однокімнатної квартири.
Розміри кухонь та інших приміщень, в яких встановлюються газо-
ві прилади, приймаються у відповідності з вимогами розділу "Газо-
снабжение жилых домов" СНиП 2.043.08-87.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
ДБН Д.2.3-8-99
Сборник 8 электротехнические установки
ДБН Д.2.2-29-99