Страница 3: Государственные санитарные правила и нормы. Гигиенические требования относительно обращения с промышленными отходами и определения их класса опасности для здоровья населения (45576)

2.5.2. На полігонах захоронення промислових відходів повинні забезпечуватись: ізоляція токсичних речовин, що містяться в цих відходах, та захист від забруднення ними навколишнього середовища як в районах розміщення цих об'єктів, так і за межами їх санітарно-захисної зони.

2.5.3. Полігони слід розміщувати: з підвітряної сторони від населених пунктів з урахуванням вітрів переважаючого напрямку; нижче місць водозаборів господарчо-питного водозабезпечення за течією річок; нижче і за межами зон водозабору відкритих водоймищ, зимувальних ям, місць масового нересту і нагулу риб.

2.5.4. Розмір санітарно-захисної зони полігона по захороненню токсичних промислових відходів до населених пунктів і відкритих водойм, а також до об'єктів, які використовуються в культурно-оздоровчих цілях, повинен бути не меншим , від сільськогосподарських угідь та транзитних доріг - не меншим і від лісових масивів, лісосмуг, які не призначені для рекреаційної цілі, - не меншим (СНіП 2.01.28-85).

2.5.5. У санітарно-захисній зоні дозволяється розміщення гаража спеціалізованого автотранспорту та випаровувача зливових і талих вод.

2.5.6. Розмір ділянки захоронення токсичних промислових відходів встановлюється виходячи із строку накопичення відходів протягом 20 - 25 років.

    2.5.7. Полігон слід розміщувати на ділянках, де підземні води

залягають на глибині  більше  20  м  і  перекриті  слабопроникними

                                               -6

породами з коефіцієнтом фільтрації не більше 10   м / добу. Основа

дна полігона повинна розміщуватись не  менше  4  м  від  найвищого

основного  стояння  рівня  підземних  вод.  Дно  і стінки полігона

повинні бути гідроізольованими.

2.5.8. Нахил території полігона в напрямку населених місць, промислових підприємств, сільськогосподарських угідь і водотоків не повинен перевищувати 1,5 %.

2.5.9. Забороняється розміщувати полігони на резервних територіях житлового будівництва, розширення промислових підприємств, рекреаційних зон, у долинах річок, балках, на ділянках з грунтами, що просідають, у місцях розвитку карстових процесів, на території залягання корисних копалин, у зоні живлення підземних джерел питної води.

2.5.10. При проектуванні полігона необхідно скласти "паспорт полігона", у якому відобразити хімічний склад грунту, ґрунтових вод і атмосферного повітря в районі розміщення полігона, а також фізико-хімічний склад відходів, які підлягають захороненню.

3. ПОТОЧНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ НАГЛЯД ЗА ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ПОЛІГОНА ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ

3.1. В процесі експлуатації полігона необхідно проводити систематичний поточний державний санітарний нагляд за благоустроєм та дотриманням правил його експлуатації. Лабораторна служба полігона повинна проводити систематичний, а санепідслужба - періодичний контроль (не рідше 2 разів на рік) за вмістом токсичних інгредієнтів в об'єктах навколишнього середовища: ґрунтових водах та водах водоймищ, грунті, рослинах, а також атмосферному повітрі.

З цією метою:

- грунтові води відбирають з раніше пробурених свердловин на території полігона, а також вище та нижче за течією, а поверхневі води - в районі санітарно-захисної зони. Контроль проводять за показниками згідно з ГОСТ 2761-84, а санітарний стан води оцінюють згідно з СанПіН 4630-88.

- грунт відбирають згідно з ГОСТ 17.4.4.02-84 на території полігона, на території, яка прилягає до полігона, переважно в напрямку переважаючих румбів рози вітрів, а також з боку найближчих від нього населених пунктів і за межами санітарно-захисної зони - на відстані 4 - . Контроль санітарного стану грунту проводять за показниками згідно з ГОСТ 17.4.2.01-81, а оцінюють згідно з Методичними вказівками № 4266-87;

- сільськогосподарські рослини відбирають паралельно з грунтом і оцінюють за показниками згідно з СанПіН 42-123-4089-86 та СанПіН 42-123-4619-88;

- атмосферне повітря відбирають в радіусі до від полігона з підвітряної сторони згідно з ГОСТ 17.2.3.01-86. Санітарний стан атмосферного повітря оцінюють згідно з ДСП-201-97.

3.2. Щільність відбору зразків, конкретні точки відбору та графік проведення аналізів затверджуються головним інженером полігона за узгодженням з місцевою санітарно-епідеміологічною службою, органами рибоохорони та органами гідрогеологічного нагляду і Мінекобезпеки.

Примітка. після закінчення експлуатації полігона періодичний санітарний нагляд за об'єктами навколишнього середовища навколо полігона повинен продовжуватися з відбором зразків не рідше 1 разу в рік.

3.3. Довідка про стан навколишнього середовища в районі розміщення полігона передається його власнику, управлінню геології, місцевим органам влади та органам санепідслужби і Мінекобезпеки.

3.4. При виявленні збільшення концентрації шкідливих речовин у середовищах, що досліджуються, в порівнянні з фоном, або перевищенні встановлених нормативів, власнику полігона слід негайно встановити причину і провести спеціальні роботи з усунення надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище і санацію довкілля.

4. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ПРИ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСАХ, ПОВ'ЯЗАНИХ З РОБОТОЮ З ПРОМИСЛОВИМИ ВІДХОДАМИ

4.1. Робота з промисловими токсичними відходами відноситься до робіт з отруйними, небезпечними, токсичними і радіоактивними речовинами. Відповідно до статті 19 Закону України "Про охорону праці", на таких роботах забороняється використовувати працю неповнолітніх. Працівники та персонал, які працюють з відходами, повинні проходити обов'язкові попередні (при прийнятті на роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності - щорічно) медичні огляди.

4.2. Під час роботи з відходами (прибирання виробничих приміщень, збирання та сортування, завантаження, перевезення, розвантаження тощо) робітники та обслуговуючий персонал повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, обізнані з відповідними інструкціями з техніки безпеки, протипожежної безпеки та промислової санітарії, які розробляються підприємствами та установами і затверджуються керівництвом цих підприємств, ознайомлені із симптоматикою можливих гострих отруєнь, методами подання першої допомоги (само- і взаємодопомоги) потерпілим за програмою санітарного мінімуму.

4.3. Для подання першої долікарняної допомоги повинна бути спеціальна аптечка, яку комплектує персонал медпунктів промислових підприємств.

4.4. Для працюючих з відходами повинні бути передбачені доброякісна водопровідна вода, туалет, умивальник, мило, рушник, душ-пропускник, приміщення для сушки спецодягу, шафа на два відділення для зберігання спецодягу та особистого одягу, приміщення для харчування і відпочинку.

4.5. Персонал, який працює з відходами, повинен дотримуватися правил техніки безпеки та особистої гігієни (приймати їжу, палити та відпочивати тільки в спеціально обладнаних місцях, митися під душем після закінчення роботи тощо).

5. ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ НЕБЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ

Клас небезпеки відходів визначається виробником відходів або за його дорученням. Визначення класу небезпеки промислових відходів слід здійснювати:

- експериментальним шляхом на дослідних тваринах згідно з ГОСТ 12.1.007-76 в установах, акредитованих на цей вид діяльності;

    - розрахунковим  методом,  коли  установлений фізико-хімічний

склад відходів,  за LD   або ГДК  екзогенних  хімічних  речовин  у

                     50

грунті.

5.1. Визначення класу небезпеки відходів розрахунковим методом.

5.1.1. Якщо для конкретного виду промислових відходів розроблено та впроваджено технологію утилізації, знешкодження або оброблення, які призводять до усунення чи значного зменшення негативного впливу відходів на біоценози об'єктів довкілля, насамперед грунту, слід визначати клас небезпеки відходів - за LD згідно з формулами 1 і 2:

 50

                        lg(LD  )

                             50 i

                  K  = --------------------,                  (1)

                   i    (S + + C )

                                     в i

    де K  - індекс токсичності кожного хімічного інгредієнта,  що

        i

входить до складу відходу, величину K  округлюють до першого знака

                                    i

після коми;

    lg(LD  ) -  логарифм  середньої  смертельної  дози  хімічного

         50

інгредієнта при введенні в шлунок (LD   - знаходять за довідниками

                                    50

[1 - 4]);

S - коефіцієнт, який відображає розчинність хімічного інгредієнта у воді (за допомогою довідника [5] знаходять розчинність хімічного інгредієнта у воді в грамах на води при температурі не вище 25 (град.) C, цю величину ділять на 100 і отримують безрозмірний коефіцієнт S, який в більшості випадків знаходиться в інтервалі від 0 до 1);

F - коефіцієнт леткості хімічного інгредієнта (за допомогою довідників [6, 7] визначають тиск насиченої пари в мм рт. ст. інгредієнтів відходу при температурі 25 (град.) C, що мають температуру кипіння при рт. ст. не вище 80 (град.) C; одержану величину ділять на 760 і отримують безрозмірну величину F, яка знаходиться в інтервалі від 0 до 1);

    C  - кількість даного інгредієнта в загальній  масі  відходу,

     в

в т / т;

i - порядковий номер конкретного інгредієнта.

    Після розрахунку K  для інгредієнтів  відходу,  вибирають  не

                      i

більше 3, але не менше 2 ведучих, які мають найменші K ; при цьому

                                                     i

K  < K  < K , крім того, повинна виконуватися умова 2 * K  > K .

1    2    3                                             1    3

                         1       n

             K        = ---- * (сума) K , n <= 3,             (2)

              (сігма)     2     i = 1  i

                         n

    де K       - сумарний індекс небезпеки.  Він обчислюється  за

        (сігма)

допомогою  двох  або  трьох  вибраних індексів токсичності,  після

чого,  за допомогою  таблиці  5.1  визначають  клас  небезпеки  та

ступінь токсичності відходу.

    Таблиця 5.1. Класифікація небезпеки відходів за LD

                                                      50

    При відсутності   LD    для  інгредієнтів  відходу,  але  при

                        50

наявності класу небезпеки цих інгредієнтів у повітрі робочої  зони

(ГОСТ  12.1.005-88),  необхідно  у  формулу  (1) підставити умовні

величини  LD  ,  що  орієнтовно  визначені  за  показниками  класу

           50

небезпеки у повітрі робочої зони (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Класи небезпеки у повітрі робочої зони і

                 відповідні умовні величини LD

                                              50

5.1.2. Враховуючи те, що значна частина небезпечних промислових відходів не має впроваджених схем утилізації, знешкодження чи оброблення і видаляється методом поховання або використовується у вигляді домішок чи прошарків на полігонах твердих промислових відходів, тобто може мати безпосередній контакт з об'єктами довкілля, тому для визначення класу небезпеки таких відходів слід застосовувати ГДК їх хімічних складників у грунті згідно з формулою 3:

                        ГДК

                           i

                  K  = ---------------------,                 (3)

                   i    (S + 0,1 * F + C )

                                        в i

    де ГДК   -  граничнодопустима концентрація токсичної хімічної

          i

речовини у грунті [9], що міститься у відході;

K , S, Св, F, i - ті ж самі показники, що в формулі 1.

     i

Величину "K " округляють до 1-го знака після коми.

               i

    Після розрахунку  K   для інгредієнтів відходу,  вибирають не

                       i

більше 3, але не менше 2 ведучих, які мають найменші K ; при цьому

                                                     i

K  < K  < K  крім    того,     повинна     виконуватися      умова

1    2    3

2 * K  >= K  чи K .

    1     2     3

    Потім розраховується сумарний  індекс  токсичності (K       )

                                                          (сігма)

згідно  з  формулою  2,  після  чого,  за  допомогою  таблиці  5.3

визначають клас небезпеки та ступінь токсичності відходу.

Таблиця 5.3. Класифікація небезпеки відходів за ГДК хімічних речовин у грунті

5.1.3. Затвердження класу небезпеки промислових відходів проводить Міністерство охорони здоров'я України, за погодженням - Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.