МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З 30.05.2007  № 284

Про затвердження методичних вказівок "Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів"

Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду  НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні вказівки "Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів" (додаються).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Пономаренко А.М.) ці методичні вказівки довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.

Перший заступник Міністра, головний державний санітарний лікар України С.П.Бережнов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я України

30.05.2007  № 284

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

"Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів"

1. Загальні положення

1.1. Методичні вказівки "Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів" (далі - методичні вказівки) встановлюють єдині вимоги щодо організації відбору проб та виконання санітарно-вірусологічних досліджень води різного виду водокористування і ступеня забруднення по відношенню до її епідемічної безпеки за санітарно-вірусологічними показниками, у т.ч. питної води за показниками Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ України від 23.12.96 N 383, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.04.97 за № 136/1940.

1.2. Методичні вказівки призначені для використання при здійсненні контролю якості води (питної, господарсько-побутового призначення, відкритих водойм, стічної, води для зрошення сільськогосподарських угідь тощо) за вірусологічними показниками під час проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та можуть бути використані для проведення відомчого та всіх інших видів контролю, незалежно від підпорядкованості і форм власності лабораторій.

2. Терміни та їх визначення

У цих методичних вказівках застосовуються такі умовні скорочення:

    АГ - антиген

    АТ - антитіло

    БТО - бляшкоутвірних одиниць

    ВТС - вірусне транспортне середовище

    ВГА та ВГЕ - вірус гепатиту А та вірус гепатиту Е

    ГГМКК - гідрогель метилкремнієвої кислоти

    ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота

    ЕМ - електронна мікроскопія

    ЕД - еритроцитарний діагностикум

    ЕФ - електрофорез

    ІЕМ - імунна електронна мікроскопія

    ІАР - імунна асцитна рідина

    ІФА - імуноферментний аналіз

    ІХА - імунохроматографічний аналіз

    ККІД       - доза, інфікуюча в 50% культуру клітин

        50/мкл

    НВЧ - найбільш вірогідне число

    НК - негативний контроль

    НКЗ - негативний контрольний зразок

    НПЕВ - неполіомієлітні ентеровіруси

    НЦМ - нітроцелюльозна мембрана

    МФА - метод флуоресціюючих антитіл

    ПААГ - поліакриламідний гель

    ПЕГ - поліетиленгліколь

    ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція

    ПК - позитивний контроль

    ПКЗ - позитивний контрольний зразок

    РВ - ротавірус

    РЛА - реакція латексаглютинації

    РН - реакція нейтралізації

    РНГА - реакція непрямої гемаглютинації

    РНК - рибонуклеїнова кислота

    РотаАГ - ротавірусні антигени

    РВІ - ротавірусна інфекція

    ФП - фільтр Петрянова

    ЦПД - цитопатична дія

    ЦПД      - мінімальна доза вірусу, що викликає цитопатичну

       50/мл   дію в 50% заражених клітинних культур

               (клітинних моношарів)

3. Відбір проб для досліджень

Основними об'єктами санітарно-вірусологічного дослідження є:

- стічні води;

- стічні води на етапах очистки та знезаражування;

- вода відкритих водойм, що використовуються як джерела водопостачання;

- водопровідна вода;

- вода підземних джерел;

- питна вода у розвідній водопровідній мережі;

- вода питна доочищена;

- вода питна бутильована;

- вода морських і прісних водойм, що використовуються для рекреаційних потреб;

- вода плавальних басейнів та аквапарків.

Санітарно-вірусологічне дослідження водних об'єктів здійснюється під час проведення запобіжного та поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду, а також за епідемічними показаннями.

Санітарно-вірусологічне дослідження води складається з етапів:

- відбір проб для дослідження;

- підготовка проб для дослідження (первинна обробка матеріалу);

- концентрація вірусів у пробах води;

- деконтамінація вірусного концентрату;

- вірусологічне дослідження (виділення вірусу або виявлення його антигенів та фрагменту геному).

Відбір проб води здійснюють, дотримуючись загальних вимог, що забезпечують збереження вірусів у пробі та не допускають забруднення вторинною мікрофлорою. Проби відбирає проінструктований працівник лабораторії, який працює в медичному халаті (спецодязі) та латексних або гумових рукавичках. Після відбору проб рукавички обробляють 70% етиловим спиртом, по завершенню роботи - халати та рукавички підлягають стерилізації.

Одержаний матеріал маркують, заповнюють направлення на дослідження, зазначаючи місце (населений пункт), точку відбору, назву проби та дату (число, місяць, рік). Термін доставки матеріалу в лабораторію повинен не перевищувати 6 годин з моменту його відбору. Проби води доставляють у лабораторію, дотримуючись правил холодового ланцюга (з холодовими елементами в сумках - холодильниках, пластикових коробках тощо). Доставлений матеріал обробляють у лабораторії в перші години з моменту його надходження. Якщо не можливо провести дослідження в цей день, можна зберігати доставлені проби при температурі +4 +- 0,1 град. С впродовж доби. Кожну пробу обов'язково реєструють в робочому журналі.

3.1. Стічні води

Місцями відбору проб стічних вод є оглядові колодязі, відкриті частини колектора, а також очисні споруди до і після очистки. За умови поточного санітарного нагляду (систематичного вірусологічного контролю) за стічними водами проби відбирають 1-2 рази на місяць, у разі зміни епідемічної ситуації кратність взяття проб визначає епідеміолог.

Відбір проб стічної води здійснюють різними методами. Існують два принципово відмінних між собою способи відбору проб води. Перший спосіб можна визначити як "захват" (grab), а другий - як "засідка" чи "ловушка" (trap). При першому способі відбір проб води здійснюється одномоментно в певний проміжок часу у стерильний посуд. Проби у другий спосіб відбираються з попередньою адсорбцією вірусів безпосередньо у воді досліджуваного об'єкту. Такий спосіб відбору проб ще має назву адсорбційного і здійснюється за допомогою марлевих тампонів за Moore та пакетиків, що заповнені адсорбуючим матеріалом (з іонообмінними смолами, макропористим склом, активованим вугіллям, бентонітом тощо).

Вибір методу відбору залежить від можливостей вірусологічної лабораторії, умов транспортування та від того, наскільки цей метод є зручним для співробітників лабораторії в подальшій роботі.

Важливо враховувати доступність та необхідну стандартизацію адсорбенту!

Відбір проб за допомогою марлевих тампонів

Проби стічної води можна відбирати за допомогою марлевих тампонів за Moore: нарізають марлю на серветки, розміром 10 х , кладуть їх одну на одну пошарово в 48 шарів, пронизують через них капронову шворку або нитку і міцно фіксують усі шари марлі, запаковують тампон у папір, стерилізують, лишаючи кінець шворки в ззовні. У місці відбору проб фіксують вільний кінець шворки на дроті, що закріплений над колектором, знімають обгортку і занурюють тампон на 1-2 доби в потік стічних вод. Після експозиції тампони витягують, переносять в стерильний поліетиленовий мішечок чи в стерильну скляну банку та щільно (герметично) закривають.

Недоліком відбору проб за допомогою марлевих тампонів є неможливість забезпечити необхідну стандартизацію адсорбенту.

Проте метод надзвичайно простий, доступний та економічний.

Відбір проб стічних вод в посуд

Відбір проб води способом "захват" одномоментно є більш перспективним і надійним способом, регламентованим ВООЗ в рекомендаціях щодо нагляду за поліовірусом в об'єктах довкілля.

Пробу із загального потоку стічних вод можна відбирати вручну за допомогою спеціального пристрою (батометру) у стерильний скляний посуд об'ємом (наприклад, дуже зручно відбирати у стерильні скляні пляшки об'ємом 500 мл з-під поживних середовищ для культури клітин) або матраци для культури клітин, об'ємом 1,0-, які заповнюють на дві третини.

Сучасні очисні споруди оснащені автоматичними пристроями для відбору проб води у скляний посуд з чітко фіксованим інтервалом часу впродовж доби. З отриманих у такий спосіб проб надалі слід готувати змішану пробу і використовувати її для дослідження.

Стерильний скляний посуд слід відкривати безпосередньо перед відбором проби води. Споласкувати посуд або торкатись будь-яких предметів пробкою або краями посуду забороняється!

3.2. Вода поверхневих та підземних водойм (моря, водосховища, штучні та природні водойми, озера, річки, артезіанські свердловини, криниці)

Дослідження води поверхневих та підземних водойм проводять переважно при виборі джерела для централізованого господарсько-питного водопостачання або для оцінки санітарного стану місць відпочинку (наприклад, пляжів) за епідеміологічними показниками.

При виборі поверхневих водойм як джерела централізованого водопостачання місця для відбору проб води намічають відповідно до ГОСТу 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения".

При виборі підземних джерел водопостачання місця відбору проб намічають у відповідності з параграфом 3 того ж самого ГОСТу. Проби беруть 1-2 рази на місяць або за схемами, що розробляє санепідслужба з урахуванням санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації.

Відбір проб безпосередньо з берега річки або озера не бажаний.

Воду з відкритих водойм, криниць, калтажів тощо забирають вручну за допомогою батометра у стерильний посуд об'ємом . При відборі проб води поверхневих водойм використовують плавучі засоби, мости або помости. Проби відбирають з глибини 10- від поверхні води, придонні проби - на рівні 30- від дна. Об'єм однієї проби - .

Проби води підземних джерел (у тому числі артезіанських свердловин) відбирають після тривалого відкачування води до встановлення постійного динамічного рівня у стерильний посуд об'ємом . Це, як правило, відносно чиста вода, її використовують для водозбірних колонок та водопроводів, тобто це питна вода. Посуд наповнюють водою та щільно закривають стерильною гумовою пробкою або кришечкою.

3.3. Питна вода

Проби води централізованого водопроводу беруть для дослідження в розвідній водопровідній мережі відповідно вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ України від 23.12.96 N 383.

Питну воду відбирають безпосередньо в стерильний посуд без застосування гумових (латексних) шлангів, водорозподільчих сіток або насадок. Перед відбором проб кран кінцевої ділянки периферійної водопостачальної мережі (або відвідний кран на етапі обробки води на водозабірних спорудах) тричі фламбують запаленим спиртовим факелом і спускають воду впродовж 10-15 хв. при повністю відкритому крані.

Якщо через відповідний кран вода тече постійно, то відбір проб води проводиться без фламбування запаленим спиртовим факелом, без змін напору води або у самій конструкції крану.

Об'єм однієї проби - .

Для нейтралізації залишків хлору в посуд для відбору проб перед стерилізацією додають гіпосульфіт натрію з розрахунку 20 мг на води!

4. Підготовка проб до дослідження

4.1. Обробка проб стічних вод

Проби стічної води, відібрані за допомогою марлевих тампонів за Moore, обробляють за методом Ріордана. Для цього в поліетиленовий мішечок з тампоном додають 10 мл розчину Хенкса (рН 7,4), перемішують, декілька разів стискаючи мішечок ззовні, через 1-2 хв. тампон віджимають та викидають.

У віджатій рідині вимірюють рН та доводять до значень 8,0-8,4, використовуючи розчин NaOH або розчин HCl. Про значення рН судять за зміною кольору індикаторної смужки. Із загальної кількості віджатої рідини відбирають тільки 100 мл в стерильну широкогорлу центрифужну склянку та центрифугують при 2000-3000 об./хв. впродовж 20 хв.

У стерильну центрифужну склянку переносять 20,0-50,0 мл надосаду, заморожують і зберігають при температурі -20 град. С впродовж однієї доби.

Через добу надосад розморожують при +20 град. С і повторно центрифугують у тому самому режимі. Після центрифугування відбирають надосад у стерильний скляний посуд. Маркують. Зразок готовий для подальшого дослідження.

Проби стічної води, відібрані в стерильний скляний посуд, поміщають у холодильник або у холодну кімнату при температурі +4 град. С. Стічній воді дають відстоятися впродовж 30 хв. у доставленому посуді, потім верхній шар стічної рідини в об'ємі відливають і маркують. Зразок готовий для подальшого дослідження.

Якщо відібрані проби стічної води дуже сильно забруднені твердими відходами, фекаліями або каламутні і мають майже чорний колір, то для прискорення осідання цих домішок проби попередньо центрифугують при 2000-3000 об./хв. впродовж 20 хв. або фільтрують через простерилізований фільтр, виготовлений з фільтрувального паперу або вати. Надосад або освітлений фільтрат відбирають в об'ємі та використовують для подальшого дослідження.