Д.4-1-7. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ.
Д. 4-1-7.1. При підготовці до виконання вимірювань проводять наступні роботи:
Д.4-1-7.1.1. Відбір проб.
Д.4-1-7.1.1.1. Відбір проб газу проводять у відповідності з ГОСТ 12.1.016-79 "Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ".
Д.4-1-7.1.1.2. Відбір проб газу здійснюють шляхом пропускання 10,0 дм3 повітря, яке барботують, із швидкістю 0,5 дм3/хв. крізь два послідовно поєднаних поглинача з пористою пластиною N 1 або N 2, що містять по 10 см3 поглинального розчину. Поглинальним розчином є концентрована соляна кислота, розведена водою у співвідношенні 1:300.
Д.4-1-7.1.2. Підготовку фотоелектроколориметру до виконання вимірів проводять відповідно до вимог технічного опису та інструкції з експлуатації.
Д.4-1-7.1.3. Стандартний розчин акролеїну готують розчиненням 30 - 40 мг (2 - 3 краплі) акролеїну у поглинальному розчині в мірній колбі ємністю 25 см3. Об'єм розчину доводять поглинальним розчином до мітки. Розчин зберігається протягом дня.
Д.4-1-7.1.4. Робочий стандартний розчин з вмістом 10 мкг в см3 готують відповідним розчиненням стандартного розчину поглинальним розчином. Робочий розчин застосовують свіжоприготованим.
Д.4-1-7.1.5. Готують 2 %-ний розчин гідроксиду натрію розчиненням реактиву у 98,0 см3 дистильованої води.
Д.4-1-7.1.6. Для приготування сульфанілату натрію сульфанілової кислоти розчиняють у 150,0 см3 2 % розчину гідроксиду натрію.
Д.4-1-7.1.7. Готують 0,3 % розчин натрію азотистокислого розчиненням реактиву у мірній колбі, ємністю 100 см3, доводячи об'єм розчину водою до мітки.
Д.4-1-7.1.8. Реактивний розчин сірчаної кислоти готують розведенням концентрованої кислоти водою у співвідношенні 1:4.
Д.4-1-7.1.9. Реактивні розчини кислоти соляної готують з кислоти питомої ваги 1,2 г/см3 розведенням дистильованою водою у співвідношенні 1:4 та 1:300.
Д.4-1-7.1.10. Побудова градуювального графіку.
Д.4-1-7.1.10.1. Для побудови градуювального графіку в діапазоні вимірів від 1,0 до 140 мкг готують серію градуювальних розчинів (табл. 4).
Д. 4-1-7.1.10.2. Для приготування холостої проби беруть 2,5 см3 розчину будь-якого градуювального розчину та проводять операції, описані в п. Д.4-1-8.1.1. З 2,5 см3 градуювального розчину проводять ті самі операції, що й для розчину проби, як описано нижче в п. Д.4-1-8.1.2.
Д.4-1-7.1.10.3. Шкала стійка протягом 30 хвилин.
Д.4-1-7.1.10.4. Градуювальний графік будують в координатах: маса акролеїну в градуювальних розчинах в мкг - значення оптичної густини (Б).
Таблиця 4. Серія градуювальних розчинів
Номер розчину |
Холостий дослід |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Робочий стандартний розчин акролеїну, см3 0,01 мг/см3 |
0 |
0,1 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
1,2 |
1,4 |
Поглинальний розчин, см3 |
6,5 |
6,4 |
6,1 |
5,9 |
5,7 |
5,5 |
5,3 |
5,1 |
Вміст акролеїну, мкг |
0 |
1 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
Д.4-1-7.1.10.5. З 2,5 см3 градуювального розчину проводять ті самі операції, що й для розчину проби, як описано нижче в п. 8.1.2.
Д. 4-1-7.1.10.6. Шкала стійка протягом 30 хвилин.
Д.4-1-7.1.10.7. Градуювальний графік будують в координатах: маса акролеїну в градуювальних розчинах в мкг - значення оптичної густини (Б).
Д.4-1-7.1.10.8. За допомогою регресійного аналізу знаходять коефіцієнти a0 і a1 прямолінійної залежності для побудови градуювального графіку:
y = a0 + a1 x |
(1), |
де y - залежна змінна (оптична густина розчину), x - незалежна змінна (маса акролеїну); a0 і a1 - коефіцієнти прямолінійної градуювальної залежності. Формули для розрахунку коефіцієнтів градуювальної залежності і похибки їх визначення наведені в розділі Д.4-10.
Д.4-1-7.1.10.9. Перевірка градуювального графіку повинна проводитись періодично (не рідше разу на квартал), а також при зміні умов вимірювання.
Д.4-1-8. ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-1-8.1. При виконанні вимірювань масової концентрації акролеїну виконують наступні операції.
Д.4-1-8.1.1. Приготування холостої проби. Аліквотну частину 2,5 см3 проби з одного поглинача переносять у пробірку з притертою пробкою місткістю 10 см3, додають 1,5 см3 розчину сульфанілату натрію. За 5 - 7 хвилин акролеїн переводиться у бездіяльний комплекс. Цей розчин при вимірюваннях використовується як холоста проба.
Д.4-1-8.1.2. Аліквотну частину 2,5 см3 проби з кожного поглинача переносять у пробірку з притертою пробкою місткістю 10 см3. У кожну пробірку додають по 0,2 см3 розчину п-нітрофенілдіазонію. Вміст пробірок струшують. За 10 хвилин розчини наливають у скляну кювету з довжиною світлопоглинаючего шару і порівнюють з контролем використовуючи світлофільтр з максимумом пропускання 400 ± 20 нм. Контроль готують аналогічно пробам.
Д.4-1-8.1.3. Масу акролеїну в аналізованій пробі визначають по попередньо побудованому градуювальному графіку.
Д.4-1-8.1.4. Вимірювання оптичної густини проводять для розчинів з кожного поглинача окремо.
Д.4-1-8.1.5. Масову концентрацію акролеїну ci, (мг/м3) в газоподібних продуктах горіння розраховують за формулою:
|
(2) |
Де: A1 - маса акролеїну, визначена по градуювальному графіку в першому поглиначі, мкг;
A2 - маса акролеїну, визначена по градуювальному графіку в другому поглиначі, мкг;
Bпр - загальний об'єм проби, см3;
Bал - об'єм проби, узятої для аналізу, см3.
V0 - об'єм протягнутого повітря, приведеного до нормальних умов, дм3.
Д.4-1-8.1.6. Об'єм протягнутого повітря приводять до нормальних умов за формулою:
|
(3) |
Де:
V1 - об'єм протягнутого повітря в місці відбору проби,
P - атмосферний тиск, кПа.,
t - температура повітря в місці відбору проби, ° C.
Д.4-1-9. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ.
Д. 4-1-9.1. Обробку результатів вимірювань проводять як описано в розділі Д.4-11.
Д.4-1-9.2. Збіжність і відтворюваність результатів вимірювань повинні не перевищувати значень, вказаних в табл. 5.
Таблиця 5. Нормативи контролю для МВВ визначення масової концентрації акролеїну
Діапазон вимірювань масової концентрації акролеїну в пробі, мг/м3 |
Нормативи контролю, % |
|
|
збіжність, d %(P = 0,95; n = 5) |
відтворюваність D, %(P = 0,95; m = 2) |
0,1 - 1,4 |
2,0 |
5,0 |
Де:
n - кількість результатів вимірювань однієї і тієї ж величини, виконаних повторно одними і тими ж засобами, одним і тим же методом в однакових умовах;
m - кількість результатів вимірювань однієї і тієї ж величини, одержаних в різних місцях, різними операторами, в різний час.
Д.4-1-10. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-1-10.1. Результати вимірювань оформляють записом у журналі згідно додатку Д.4-12.
Д.4-2. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ МАСОВОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ АМІАКУ
(Відповідно до "Методические указания по измерению концентраций вредных веществ в воздухе рабочей зоны". М.: МЗ СССР, вып. 18. - 1983. - N 2719-83. - С. 130 - 133.)
ПРИЗНАЧЕННЯ Й ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Дійсні рекомендації встановлюють методику виконання вимірів (МВВ) масової концентрації аміаку в мг/м3 за допомогою фотоелектроколориметру. Діапазон вимірюваних концентрацій від 0,5 до 5 мг/м3.
Аміак, хімічна формула NH3, відносна молекулярна маса 17,03 являє собою безбарвний газ з різким запахом, який добре розчиняється у воді, етанолі, ацетоні, хлороформі, бензолі та інших органічних розчинниках. Температура плавління - 77,7° C, температура кипіння - 33,35° C.
Д.4-2-1. ВИМОГИ ДО ПОГРІШНОСТІ ВИМІРІВ
Д.4-2-1.1. Границі відносної похибки вимірів масової концентрації аміаку, що допускаються при довірчій імовірності P = 0,95, не перевищують = ±4,0 % у всьому діапазоні вимірюваних величин. Сумарна похибка виміру не перевищує ±25,0 %.
Д.4-2-2. ЗАСОБИ ВИМІРІВ, ДОПОМІЖНІ ПРИСТРОЇ, МАТЕРІАЛИ, РОЗЧИНИ
Д.4-2-2.1. При виконанні вимірів застосовують засоби вимірів, реактиви, допоміжні пристрої, матеріали і розчини.
Д.4-2-2.1.1. Засоби вимірів надані в табл. 1.
Таблиця 1
Порядковий номер і найменування засобу виміру |
Нормативний документ |
Метрологічні характеристики засобу виміру |
Найменування вимірюваної величини |
1. Фотоелектроколориметр |
Спектральний діапазон від 315 до 980 нм. Похибка ±1 % |
Оптична густина (Б) від 0 до 3; коефіцієнт пропускання (Т) від 0,1 до 100 % |
|
2. Терези аналітичні ВЛР-200 |
2-й клас точності, похибка ±0,0001 м |
Маса, від 0,02 до 200,0 г |
|
3. Міри маси Г-2-210 |
ГОСТ 7328-82Е |
Клас 2 |
Маса від 1,0 до 100,0 г |
4. Аспіратор з регульованою швидкістю відбору проб |
ТУ 64-1-862-77 |
Похибка ±5 %, похибка 0,2 дм3/хв. |
Швидкість відбору повітря, від 0,5 до 20,0 дм3/хв. |
5. Циліндри 2-100 |
Клас 2. Похибка ±0,5 % |
Об'єм |
|
6. Колби мірні 2-100-2, 2-1000-2 |
Клас 2. Похибка ±0,2 % |
|
|
7. Піпетки 2-2-5, 2-2-10, 6-2-1 |
ГОСТ 20292 |
Клас 2. Похибка ±0,2 % |
Об'єм |
8. Пробірки скляні з пришліфованими пробками місткістю 10 - 15 см3 |
Клас 2. Похибка ±0,2 % |
Об'єм |
Д.4-2-2.1.2. Допоміжні пристрої, матеріали і реактиви наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Найменування |
Нормативний документ |
Бідистилятор |
ТУ 25.11-1592-81 |
Поглиначі скляні з пористою пластиною N 1 N 2 |
|
Вода двічі дистильована |
|
Кислота сірчана, стандарт-титр |
ТУ 6-09-2540-87 |
Кислота сірчана, конц. |
|
Реактив Неслера |
ТУ 6-09-2089-77 |
Амоній хлористий |
ГОСТ 3773-60 |
Трубки скляні, діам. , довж. 10 см |
|
Д.4-2-3. МЕТОД ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-2-3.1. Виміри виконують колориметричним методом, який полягає у взаємодії аміаку з реактивом Неслера з утворенням забарвленого у жовто-бурий колір продукту.
Д.4-2-3.2. Виміри проводять при встановленому світлофільтрі з довжиною хвилі 450 ± 20 нм у скляній кюветі з довжиною світлопоглинаючого шару .
Д.4-2-3.3. Визначенню не заважають оксиди азоту, заважають солі амонію, деякі аміни аліфатичного ряду, альдегіди, сірководень.
Д.4-2-4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Д.4-2-4.1. Аміак викликає подразнення верхніх дихальних шляхів та слизуватих оболонок очей. Після дії дуже високих концентрацій потерпілі іноді дуже збуджені, знаходяться у стані буйного марення, не в змозі стояти.
Д.4-2-4.2. При виконанні вимірів масової концентрації аміаку дотримують наступні вимоги безпеки, виробничої санітарії, охорони навколишнього середовища.
Д.4-2-4.3. При виконанні вимірювань дотримують вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами згідно з ГОСТ 12.1.007-76 "Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".
Д. 4-2-4.4. Приміщення, у якому проводять аналізи, повинно мати припливно-витяжну вентиляцію (5 обм/год.).
Д.4-2-4.5. Приміщення, у якому проводять аналізи, повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004-91 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования" і мати засоби пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.4.009-83 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".
Д.4-2-4.6. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати границь концентрацій, що допускаються ГОСТ 12.1.005-88 "Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
Д.4-2-4.7. Електробезпека при роботі з електроустановками повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.019-79 "Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".
Д.4-2-4.8. При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог щодо охорони навколишнього середовища згідно ГОСТ 17.2.1.01-76 "Охрана природы. Атмосфера. Классификация выбросов по составу".
Д.4-2-5. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРА Д.4-2-5.1.
До виконання вимірювань та обробки результатів допускають осіб, що мають кваліфікацію хіміка з вищою освітою, знають основи оптичних вимірювань, мають досвід роботи з фотоелектроколориметром, пройшли інструктаж з техніки безпеки і вивчили інструкцію по експлуатації приладу і наведену методику.
Д.4-2-6. УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-2-6.1. При виконанні вимірювань дотримують умови, наведені в табл.3.
Таблиця 3
Вимірювана величина |
Найменування впливаючого фактора |
Номінальне значення |
Граничні значення |
Масова концентрація аміаку,мг/м3 |
температура навколишнього повітря,° C |
20 |
від 18 до 25 |
|
відносна вологість (при 20° C), % |
70 |
від 60 до 80 |
|
напруга змінного струму, Вт |
220 |
від 200 до 240 |
|
частота змінного струму, Гц |
50 |
від 49 до 51 |