MB 8.8.2.4-127-2006 Визначення та гігієнічна оцінка показників токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів. Методичні вказівки

m - кількість результатів вимірювань однієї і тієї ж величини, одержаних в різних місцях, різними операторами, в різний час.

Д.4-2-10. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ

Д.4-2-10.1. Результати вимірювань оформляють записом в журналі по Д.4-12.

Д.4-3. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ МАСОВОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВОДНЮ ХЛОРИСТОГО (Відповідно до "Методические указания на определение вредных веществ в воздухе". М.: ЦРИА "Морфлот", вып. 1 - 5, N 1645-77. - 1981. - С. 83 - 84.)

ПРИЗНАЧЕННЯ Й ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Дійсні рекомендації встановлюють методику виконання вимірів (МВВ) масової концентрації хлороводню за допомогою фотоелектроколориметру. Діапазон вимірюваних концентрацій від 0,1 до 3,0 мг/м³. Допускається розведення проб у 100 разів при концентраціях понад 3,0 мг/м³. Хлористий водень, хімічна формула HCl, відносна молекулярна маса 36,461, являє собою безбарвний газ з різким запахом, у вологому повітрі сильно димить. Розчинення хлористого водню у воді - сильно екзотермічний процес. Розчинність у воді залежить від температури і парціального тиску хлористого водню у газовій суміші (при 20° C 42,02 г у 100 г води), у воді він цілком іонізован.

Д.4-3-1. ВИМОГИ ДО ПОГРІШНОСТІ ВИМІРІВ

Д.4-3-1.1. Границі відносної похибки вимірів, що допускаються, масової концентрації хлористого водню при довірчій імовірності P = 0,95 не перевищують 6,0 % у всьому діапазоні вимірюваних величин. Сумарна похибка виміру не перевищує 25,0 %.

Д.4-3-2. ЗАСОБИ ВИМІРІВ, ДОПОМІЖНІ ПРИСТРОЇ, МАТЕРІАЛИ, РОЗЧИНИ

Д.4-3-2.1. При виконанні вимірів застосовують наступні засоби вимірів, реактиви, допоміжні пристрої, матеріали і розчини.

Д.4-3-2.2. Засоби вимірів представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Порядковий номер і найменування засобів вимірів 

Нормативний документ 

Метрологічні характеристики засобів виміру 

Найменування вимірюваної величини 

1. Фотоелектроколориметр 

ГОСТ 15150-69 

Спектральний діапазон від 315 до 980 нм. Похибка ±1 % 

Оптична густина (Б) від 0 до 3; коефіцієнт пропускання (Т) від 0,1 до 100 % 

2. Терези аналітичні ВЛР-200 

ГОСТ 24104-88Е 

2-й клас точності, похибка ±0,0001 г 

Маса, від 0,02 до 200 г 

3. Міри маси Г-2-210 

ГОСТ 7328-82Е 

Клас 2 

Маса, від 1 до 100 г 

4. Аспіратор з регульованою швидкістю відбору проб 

ТУ 64-1-862-77 

Похибка ±5 % 

Швидкість відбору повітря, від 0,5 до 20,0 дм³/хв. 

5. Колби мірні 2-100-2, 2-500-2 

ГОСТ 1770-74Е 

Клас 2. Похибка ±0,2 % 

Об'єм, см³ 

6. Циліндри 2-100 

ГОСТ 1770-74 

Клас 2. Похибка ±0,5 % 

Об'єм, см³ 

7. Піпетки 2-2-10, 6-2-1 

ГОСТ 20292-74 

Клас 2. Похибка ±0,2 % 

Об'єм, см³ 

Пробірки колориметричні з пришліфованими пробками місткістю 10 - 15 см³ 

ГОСТ 1770-74Е 

Клас 2. Похибка ±0,2 % 

Об'єм, 10 - 15 см³ 

Д.4-3-2.3. Допоміжні пристрої, матеріали і реактиви наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Найменування 

Нормативний документ 

Бідистилятор 

ТУ 25.11-1592-81 

Поглиначі скляні з пористою пластиною N 1 

ГОСТ 23932-90 

Вода двічі дистильована, вільна від іонів хлору 

ГОСТ 6709-72 

Воронки скляні з пористою пластиною N 1 та 4 

Воронка Бюхнера 

Залізо-амонійний галун 

ГОСТ 4205-68 

Етиловий спирт, ректифікат 

ГОСТ 5963-67 

Ртуть роданиста 

ТУ 4305-51 

Кислота азотна, питома вага 1,35 г/см³, хч 

ГОСТ 11125-84 

Хлорид калію, чда 

ГОСТ 4234-77 

Д.4-3-3. МЕТОД ВИМІРІВ

Д. 4-3-3.1. Метод полягає у реакції іонів хлору з роданідом амонію та трьохвалентним залізом та вимірюванні оптичної густини забарвлених розчинів при встановленому світлофільтрі з довжиною хвилі 480 ± 20 нм у скляній кюветі з довжиною світлопоглинаючого шару 10 мм.

Д.4-3-4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Д.4-3-4.1. Хлористий водень токсичний, викликає сильні опіки слизуватих оболонок, задух, руйнує зуби. Міститься в газах, що утворюються при згорянні хлоровмісних полімерних матеріалів.

Д.4-3-4.2. При виконанні вимірів масової концентрації хлористого водню дотримують наступні вимоги безпеки, виробничої санітарії, охорони навколишнього середовища.

Д.4-3-4.3. До виконання робіт по приготуванню хімічних реактивів допускають осіб, що пройшли інструктаж про запобіжні засоби роботи з конкретними шкідливими речовинами, що вказані в розділі 2.

Д.4-3-4.4. При виконанні вимірювань дотримують вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами згідно з ГОСТ 12.1.007-76 "Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

Д.4-3-4.5. Приміщення, у якому проводять аналізи, повинно мати припливно-витяжну вентиляцію (5 обм/год).

Д.4-3-4.6. Приміщення, у якому проводять аналізи, повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004-91 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования" і мати засоби пожежогасіння згідно з ГОСТ 12.4.009-83 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

Д. 4-3-4.7. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати границь концентрацій, що допускаються ГОСТ 12.1.005-88 "Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

Д.4-3-4.8. Електробезпека при роботі з електроустановками повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.019-79 "Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

Д.4-3-4.9. При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог щодо охорони навколишнього середовища згідно ГОСТ 17.2.1.01-76 "Охрана природы. Атмосфера. Классификация выбросов по составу".

Д.4-3-5. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРА

Д.4-3-5.1. До виконання вимірювань та обробки результатів допускають осіб, що мають кваліфікацію інженера або хіміка з вищою освітою, знають основи оптичних вимірювань, мають досвід роботи з фотоелектроколориметром, пройшли інструктаж з техніки безпеки і вивчили керівництво з експлуатації приладу і надану методику.

Д.4-3-6. УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ

Д.4-3-6.1. При виконанні вимірювань дотримують наступні умови, наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Вимірювана величина 

Найменування впливаючого фактора 

Номінальне значення 

Граничні значення 

Масова концентрація хлористого водню, мг/м³ 

температура навколишнього повітря, ° C 

20 

від 18 до 25 

відносна вологість (при 20° C), % 

70 

від 60 до 80 

напруга змінного струму, Вт 

220 

від 200 до 240 

частота змінного струму, Гц 

50 

від 49 до 51 

Д.4-3-7. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ.

Д.4-3-7.1. При підготовці до виконання вимірювань проводяться наступні роботи:

Д.4-3-7.1.1. Відбір проб.

Д.4-3-7.1.1.1. Відбір проб газу проводять у відповідності ГОСТ 12.1.016-79 "Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ".

Д.4-3-7.1.1.2. Відбір проб повітря здійснюють шляхом пропускання 10,0 дм³ повітря, яке барботують із швидкістю 1,0 дм³/хв. крізь два послідовно сполучених поглинача з пористою пластиною N 1, що містять по 10 см поглинального розчину.

Д.4-3-7.1.1.3. Поглинальним розчином є двічі перегнана вода, вільна від іонів хлору.

ДЛ-3-7.1.2. Приготування стандартних розчинів для градуювання.

Д.4-3-7.1.2.1. Стандартний розчин N 1 з масовою концентрацією іонів хлору 100 мкг/см³ іонів хлору готують розчиненням 0,0204 г хлориду калію в бідистильованій воді в мірній колбі місткістю 100 см³. Термін зберігання розчину 1 місяць.

Д.4-3-7.1.2.2. Стандартний розчин N 2 з масовою концентрацією іонів хлору 10 мкг/см³ готують із стандартного розчину N 1, відбираючи 10 см³ в мірну колбу місткістю 100 см³ і доводять об'єм розчину до мітки бідистильованою водою.

Д.4-3-7.1.2.3. Стандартні розчини використовують свіжоприготованими.

Д.4-3-7.1.3. Приготування розчинів реактивів.

Д.4-3-7.1.3.1. Для приготування 0,25 н розчину залізо-амонійного галуну 61,0 г галуну вносять в мірну колбу місткістю 500 см³, додають 100 см³ води та 310 см³ азотної кислоти. Розчин фільтрують крізь воронку скляну з пористою пластиною N 4 в мірну колбу місткістю 500 см³ та доводять водою до мітки.

Д.4-3-7.1.3.2. Для приготування 0,2 % спиртового розчину ртуті роданистої 0,2 г роданистої ртуті розчиняють в 100 см³ етилового спирту. Розчин витримують 24 год., потім фільтрують крізь воронку скляну з пористою пластиною N 1. Розчин є стійким протягом 14 діб.

Д.4-3-7.1.3.3. Для побудови градуювального графіка готують серію градуювальник розчинів (табл. 4).

Таблиця 4. Приготування серії градуювальник розчинів

N стандартів 

Стандартний розчин N 2, см³ 

Дистильована вода, см³ 

Розчин галуну, см³ 

Розчин ртуті роданістої, см³ 

Вміст водню хлористого, мкг 

1 

0 

5,0 

0,5 

0,4 

0 

2 

0,3 

4,7 

0,5 

0,4 

3,0 

3 

0,6 

4,4 

0,5 

0,4 

6,0 

4 

0,9 

4,1 

0,5 

0,4 

9,0 

5 

1,2 

3,8 

0,5 

0,4 

12,0 

6 

1,5 

3,5 

0,5 

0,4 

15,0 

7 

2,0 

3,0 

0,5 

0,4 

20,0 

Д.4-3-7.1.3.4. Для побудови градуювального графіку проводять ті самі операції, що й для розчину проби, як описано в п. Д.4-3-8.1.

Д.4-3-7.1.3.5. Шкала стійка протягом 1 год.

Д.4-3-7.1.3.6. Градуювальний графік будують в координатах: маса хлористого водню в приготованих градуювальних розчинах в мкг - значення оптичної густини (Б).

Д.4-3-7.1.3.7. За допомогою регресійного аналізу знаходять коефіцієнти a₀ і a₁ прямолінійної залежності для побудови градуювального графіку:

y = a₀ + a₁ x 

(1), 

де y - залежна змінна (оптична густина розчину), x - незалежна змінна (маса водню хлористого); a₀ і a₁ - коефіцієнти прямолінійної залежності. Формули для розрахунку коефіцієнтів градуювальної залежності і похибки їх визначення наведені в розділі Д.4-10.

Д.4-3-7.1.3.8. Перевірка градуювального графіка повинна проводитись періодично (не рідше разу на квартал), а також при зміні умов вимірювання.

Д.4-3-8. ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ

Д.4-3-8.1. При виконанні вимірювань масової концентрації хлористого водню виконують наступні операції.

Д.4-3-8.1.1. Аліквотну частину 1 см³ та 5 см³ з першого поглинача та 5 см³ з другого переносять в колориметричні пробірки, додають по 0,5 см³ розчину залізо-амонійного галуну, 0,4 см³ розчину роданіду ртуті. Вміст пробірок струшують і через 10 хв. проводять вимірювання оптичної густини розчинів в кюветі з довжиною світлопоглинаючого шару 10 мм відносно розчину холостого досліду. Для приготування розчину холостого досліду беруть 5 см³ бідистильованої води і проводять ті самі операції, як і з аліквотною частиною проби. Вимірювання проводять при встановленому світлофільтрі з довжиною хвилі 480  20 нм.

Д.4-3-8.1.2. Вимірювання оптичної густини проводять для розчинів з кожного поглинача окремо.

Масову концентрацію хлористого водню c_i, (мг/м³) розраховують за формулою:

(2) 

Де: A₁ - маса хлористого водню, визначена по градуювальному графіку в першому поглинальному приладі, мкг;

A₂ - маса хлористого водню, визначена по градуювальному графіку в другому поглинальному приладі на відповідному діапазоні, мкг;

B_пр - загальний об'єм проби, см³;

B_ал - об'єм проби, взятої для аналізу, см³.

V₀ - об'єм протягнутого повітря, приведеного до нормальних умов, дм³

Д.4-3-8.2. Об'єм протягнутого повітря приводять до нормальних умов за формулою:

(3) 

Де: V₁ - об'єм протягнутого повітря з точки відбору проби,

P - атмосферний тиск, кПа,

t - температура повітря в місці відбору проби, ° C.

Д.4-3-9. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ

Д.4-3-9.1. Обробку результатів вимірювань проводять як описано в розділі Д.4-11.

Д.4-3-9.2. Збіжність і відтворюваність результатів вимірювань повинні не перевищувати значень, вказаних в табл. 5.