До початку сторінка 11 з 14
Зміст
t - температура повітря в місці відбору проби, ° C.
Д.4-7-10. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-7-10.1. Обробку результатів вимірювань проводять як описано в розділі Д.4-11.
Д.4-7-10.2. Збіжність і відтворюваність результатів вимірювань повинні не перевищувати значень, вказаних в табл. 4.
Таблиця 4. Нормативи контролю для МВВ масової концентрації двооксиду вуглецю
Діапазон вимірювань масової концентрації двооксиду вуглецю в пробі, мг/м3
Нормативи контролю, %
збіжність, d % (P = 0,95; n = 5)
відтворюваність D, % (P = 0,95; m = 2)
От 50,0 до 1000,0 мг/м3
12,0
18,0
Де:
n - кількість вимірювань однієї і тієї ж величини, виконаних повторно одними і тими ж засобами, одним і тим же методом в однакових умовах;
m - кількість результатів вимірювань однієї і тієї ж величини, одержаних в різних місцях, різними операторами, в різний час, але приведених до одних і тих же умов вимірювань.
Д.4-7-11. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ.
Д.4-7-11.1. Результати вимірювань оформляють записом в журналі по Д.4-12.
Д.4-8. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ МАСОВОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ФЕНОЛУ (Відповідно до "Методические указания на определение вредных веществ в воздухе". М.: ЦРИА "Морфлот", вып. 13, N 1461-76. - 1979. - С. 24 - 26.)
ПРИЗНАЧЕННЯ Й ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Дійсні рекомендації встановлюють методику виконання вимірів (МВВ) масової концентрації фенолу в мг/м3 за допомогою фотоелектроколориметру. Діапазон вимірюваних концентрацій від 0,1 до 1 мг/м3.
Фенол, хімічна формула C6H6O, відносна молекулярна маса 94,11, являє собою безбарвні кристали, які у повітрі поступово окислюються, набуваючи рожевого забарвлення. Температура плавління 41° C, температура кипіння 182° C, розчиняється у воді 6,7 г/100 см3 при температурі 16° C, при 66° C змішується з водою у всіх відношеннях. Розчинюється в етанолі, ефірі, хлороформі та інших органічних розчинниках.
Д.4-8-1. ВИМОГИ ДО ПОХИБКИ ВИМІРІВ
Д.4-8-1.1. Границі відносної похибки вимірів масової концентрації фенолу, що допускаються, при довірчій імовірності P = 0,95 не перевищують = ±15,0 %, у всьому діапазоні вимірюваних величин. Сумарна похибка виміру не перевищує ±25 %.
Д.4-8-2. ЗАСОБИ ВИМІРІВ, ДОПОМІЖНІ ПРИСТРОЇ, МАТЕРІАЛИ, РОЗЧИНИ
Д.4-8-2.1. При виконанні вимірів застосовують наступні засоби вимірів, реактиви, допоміжні пристрої, матеріали і розчини. Засоби вимірів надані в табл. 1.
Таблиця 1
Порядковий номер і найменування засобів вимірів
Нормативний документ
Метрологічні характеристики засобів виміру
Найменування вимірюваної величини
1. Фотоелектроколориметр
ГОСТ 15150-69
Спектральний діапазон від 315 до 980 нм. Похибка ±1 %
Оптична густина (Б) від 0 до 3; коефіцієнт пропускання (Т) від 0,1 до 100 %
2. Терези аналітичні ВЛР-200
ГОСТ 24104-88Е
2-й клас точності, похибка ±0,0001 г
Маса, від 0,02 до 200 г
3. Міри маси Г-2-210
ГОСТ 7328-82Е
Клас 2
Маса, від 1 до 100 г
4. Колби мірні 2-100-2, 2-250-2
ГОСТ 1770-74Е
Клас 2, похибка ±0,2 %
Об'єм, см3
5. Циліндри 2-100
ГОСТ 1770-74
Клас 2, похибка ±0,5 %
Об'єм, см3
6. Піпетки 2-2-10, 6-2-1
ГОСТ 20292
Клас 2, похибка ±0,2 %
Об'єм, см3
Д.4-8-2.2. Допоміжні пристрої, матеріали і реактиви наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Найменування
Нормативний документ
Бідистилятор
ТУ 25.11-1592-81
Поглиначі скляні з пористою пластиною N 1 чи N 2
ГОСТ 23932-90
Вода двічі дистильована,
ГОСТ 6709-72
Фенол, ч. д. а.
ГОСТ 6417-722
Натрій вуглекислий, 0,8 %
ГОСТ 84-76
Натрій азотистокислий, 25 %
ГОСТ 4197-74
Кислота соляна, пит. вага 1,19
ГОСТ 3118-77
Паранітроанілін
ТУ 6-09-3021-81
П-нітрофенілдіазоній
Пробірки скляні з пришліфованими пробками місткістю 10 - 15 см3
ГОСТ 1770-74Е
Д.4-8-3. МЕТОД ВИМІРІВ
Д.4-8-3.1. Виміри виконують колориметричним методом, який полягає у визначенні фенолу при його взаємодії з п-нітрофенілдіазонієм в лужному середовищі з утворенням забарвленого у рожевий колір продукту.
Д.4-8-3.2. Виміри проводять при встановленому світлофільтрі з довжиною хвилі пропускання 400 ± 20 нм у скляній кюветі з довжиною світлопоглинаючого шару 10 мм.
Д.4-8-3.3. Визначенню заважають орто-, мета-крезоли, аміни.
Д.4-8-4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Д.4-8-4.1. При вдиханні пару фенолу виникає подразнення дихальних шляхів, розлад травлення, загальна та м'язова слабкість. При попаданні фенолу на шкіру в місцях контакту з фенолом виникає змертвіння тканин, загальне отруєння організму, порушуються функції кровообміну, дихання, підвищується температура.
Д.4-8-4.2. При виконанні вимірів масової концентрації фенолу дотримують наступні вимоги безпеки, виробничої санітарії, охорони навколишнього середовища.
Д.4-8-4.3. При виконанні вимірювань дотримують вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами згідно з ГОСТ 12.1.007-76 "Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".
Д.4-8-4.4. Приміщення, у якому проводять аналізи, повинно мати припливно-витяжну вентиляцію (5 обм/год.).
Д.4-8-4.5. Приміщення, у якому проводять аналізи, повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004-91 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования" і мати засоби пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.4.009-83 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".
Д.4-8-4.6. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати границь концентрацій, що допускаються ГОСТ 12.1.005-88 "Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
Д.4-8-4.7. Електробезпека при роботі з електроустановками повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.019-79 "Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".
Д.4-8-4.8. При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог щодо охорони навколишнього середовища згідно ГОСТ 17.2.1.01-76 "Охрана природы. Атмосфера. Классификация выбросов по составу".
Д.4-8-5. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРУ
Д.4-8-5.1. До виконання вимірювань та обробки результатів допускають осіб, що мають кваліфікацію хіміка з вищою освітою, знають основи оптичних вимірювань, мають досвід роботи з фотоелектроколориметром, пройшли інструктаж з техніки безпеки і вивчили інструкцію по експлуатації приладу та наведену методику.
Д.4-8-6. УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-8-6.1. При виконанні вимірювань дотримують умови, наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
Вимірювана величина
Найменування впливаючого фактора
Номінальне значення
Граничні значення
Масова концентрація фенолу, мг/м3
температура навколишнього повітря, ° C
20
від 18 до 25
відносна вологість (при 20 ° С), %
70
від 60 до 80
напруга змінного струму, Вт
220
від 200 до 240
частота змінного струму, Гц
50
від 49 до 51
Д.4-8-7. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-8-7.1. При підготовці до виконання вимірювань проводять наступні роботи:
Д.4-8-7.1.1. Відбір проб.
Д.4-8-7.1.1.1. Відбір проб газу (продуктів горіння) проводять у відповідності з ГОСТ 12.1.016-79.
Д.4-8-7.1.1.2. Відбір проб газу здійснюють шляхом пропускання 10,0 дм3 повітря, яке барботують із швидкістю 1,0 дм3/хв. крізь два послідовно поєднаних поглинача з пористою пластиною N 1 або N 2, що містять по 10 см3 поглинального розчину. Поглинальним розчином є 0.8 %-ний розчин вуглецю натрію.
Д.4-8-7.1.1.3. Підготовку фотоелектроколориметру до виконання вимірів проводять відповідно до вимог технічного опису та інструкції з експлуатації.
Д.4-8-7.1.1.4. Стандартний розчин фенолу з вмістом (приблизно) 0,5 мг/см3 готують розчиненням 0,125 г фенолу в мірній колбі ємністю 250 см3, додаючи 0,8 %-ного розчину вуглецю натрію до мітки. Розчин зберігається протягом тижня. Робочий стандартний розчин з вмістом 10 мкг в см3 готують відповідним розчиненням стандартного розчину. Робочий розчин застосовують свіжоприготовленим.
Д.4-8-7.1.1.5. Готують 25 %-ний розчин азотистокислого натрію розчиненням 25 г реактиву у 75 см3 дистильованої води. Розчин застосовують свіжоприготовленним.
Д.4-8-7.1.1.6. Для приготування розчину п-нітрофенілдіазонію в склянку приливають 50 см3 води, додають 2,5 см3 соляної кислоти пит. вагою 1,19, 2,5 см3 25 %-ного розчину азотистокислого натрію та 0,01 г паранітроаніліну. Ретельно перемішують, розчин застосовується свіжоприготовленим.
Д.4-8-7.1.2. Масу фенолу в аналізованій пробі визначають по попередньо побудованому градуювальному графіку.
Д.4-8-7.1.3. Для побудови градуювального графіку в діапазоні вимірів від 2,0 до 10 мкг готують серію градуювальник розчинів (табл. 5).
Таблиця 4. Серія градуювальник розчинів
Робочий стандартний розчин фенолу, см3 0,01 мг/см3
0
0,1
0,2
0,4
0,6
0,8
1,0
Поглинальний розчин, см3
5
4,9
4,8
4,6
4,4
4,2
4,0
Вміст фенолу,мкг
0
1
2
4
6
8
10
Д.4-8-7.1.3.1. Для побудови градуювального графіку з 5 см3 градуювального розчину проводять ті самі операції, що і для розчину проби, як описано нижче в п. Д.4-8-8.1.1.
Д.4-8-7.1.3.2. Шкала стійка протягом 30 хвилин.
Д.4-8-7.1.3.3. Градуювальний графік будують в координатах: маса фенолу в градуювальних розчинах в мкг - значення оптичної густини (Б).
Д.4-8-7.1.3.4. За допомогою регресійного аналізу знаходять коефіцієнти a0 і a1 прямолінійної градуювальної залежності для побудови градуювального графіку:
y = a0 + a1 x
(1),
де y - залежна змінна (оптична густина розчину), x - незалежна змінна (маса фенолу); a0 і a1 - коефіцієнти прямолінійної градуювальної залежності. Формули для розрахунку коефіцієнтів градуювальної залежності і похибки їх визначення наведені в розділі Д.4-10.
Д.4-8-7.1.3.5. Перевірка градуювального графіку повинна проводитись періодично (не рідше разу на квартал), а також при зміні умов вимірювання.
Д.4-8-8. ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-8-8.1. При виконанні вимірювань масової концентрації фенолу виконують наступні операції.
Д.4-8-8.1.1. Аліквотну частину 5 см3 проби з кожного поглинача переносять у пробірку з притертою пробкою, місткістю 10 см3. У кожну пробірку додають по 0,2 см3 розчину п-нітрофенілдіазонію. Вміст пробірок струшують. За 10 хвилин розчини наливають у скляну кювету з довжиною світлопоглинаючего шару 5 мм і порівнюють з контролем, використовуючи світлофільтр з максимумом пропускання 400 ± 20 нм. Контроль готують аналогічно пробам.
Д.4-8-8.1.2. Масу фенолу в аналізованій пробі визначають по попередньо побудованому градуювальному графіку.
Д.4-8-8.1.3. Вимірювання оптичної густини проводять для розчинів з кожного поглинача окремо.
Д.4-8-8.2. Масу фенолу в пробі (мкг) визначають за градуювальним графіком або візуально з використовуванням для порівняльної шкали розчинів в колориметричних пробірках (шкалі стандартів).
Д.4-8-8.3. Масову концентрацію фенолу (ci), мг/м3 в газоподібних продуктах горіння розраховують за формулою:
(2)
Де: A1 - маса фенолу визначена по градуювальному графіку в першому поглиначі, мкг;
A2 - маса фенолу визначена по градуювальному графіку в другому поглиначі, мкг;
Bпр - загальний об'єм проби, см3;
Bал - об'єм проби, узятої для аналізу, см3.
V0 - об'єм протягнутого повітря, приведеного до нормальних умов, дм3
Д.4-8-8.3.1. Об'єм протягнутого повітря приводять до нормальних умов за формулою:
(3)
Де: V1 - об'єм протягнутого повітря в місці відбору проби,
P - атмосферний тиск, кПа,
t - температура повітря в місці відбору проби, ° C.
Д.4-8-9. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-8-9.1. Обробку результатів вимірювань проводять, як описано в розділі Д.4-11.
Д.4-8-9.2. Збіжність і відтворюваність результатів вимірювань повинні не перевищувати значень, вказаних в табл. 5.
Таблиця 5. Нормативи контролю для МВВ визначення масової концентрації фенолу
Діапазон вимірювань масової концентрації фенолу в пробі, мг/м3
Нормативи контролю, %
збіжність, d % (P = 0,95; n = 5)
відтворюваність D, % (P = 0,95; m = 2)
Побачили розбіжність з офіційним текстом?