5.2.11. Здійснювати заходи щодо безпечного утримання житлових будинків, які виведені з експлуатації, відселених, аварійних та довгобудів на прибудинкових територіях (надійне закриття входів, вікон, приямків та інших отворів, огородження будівель і споруд, попереджувальні написи тощо).
5.2.12. Надавати право операторам кабельного телебачення на підключення будинку до телемереж за погодженням з Головним управлінням зв'язку, інформатизації та захисту інформації.
5.2.13. Забороняється проводити вивіз відходів з контейнерів, які розташовані на прибудинкових територіях, як правило, з 23-00 до 05-00.
VI. ОСВІТЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ І БУДІВЕЛЬ
6.1. Загальні положення
6.1.1. Утримання засобів та обладнання зовнішнього вуличного освітлення балансоутримувачами реалізується відповідно до Державних будівельних норм України (ДБН В.2.5-28-2006) "Природне і штучне освітлення", галузевих комунальних норм України "Виробничі показники часу з поточного ремонту та обслуговування об'єктів зовнішнього освітлення" (ГКН 02.08-008-2002), наказу Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій".
6.2. Основні вимоги до зовнішнього освітлення
6.2.1. Рівень освітлення вулиць, доріг, площ і внутріквартальних проїздів здійснюється згідно з нормативними документами (ДБН В.2.5-28-2006, п. 4.28 - 4.66, табл. N 13 - 16, 18 - 22).
Середня яскравість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць, доріг і площ, повинна бути не менше половини середньої яскравості покриття проїзної частини цих вулиць, доріг і площ.
Проекти (паспорти) художнього освітлення фасадів будинків і споруд є невід'ємною частиною архітектурно-технічного паспорта об'єкта архітектури, форма якого затверджена наказом Держбуду від 09.09.99 N 220, або окремим документом для існуючих будівель і споруд, на які відсутня первісна проектна документація.
6.2.2. Утримання та обслуговування мереж освітлення прибудинкових територій здійснюється їх балансоутримувачем (КП "Київміськсвітло").
6.2.3. Норма освітлення трамвайних колій, розташованих на проїзних частинах вулиць, повинна відповідати нормі освітлення вулиць.
6.2.4. На території автозаправних станцій і автостоянок, прилеглих до них вулиць і доріг з транспортним рухом світильники повинні встановлюватися на висоті не менше .
Для освітлення вказаних об'єктів не допускається застосовувати прожектори, які розташовуються на дахах і навісах і спрямовані в бік вулиць або доріг.
6.2.5. Над кожним входом у будинок або поряд з ним повинні бути встановлені світильники, які забезпечують освітлення на площадці основного входу, на запасному або технічному вході та пішохідній доріжці завдовжки біля основного входу в будинок.
6.2.6. На територіях парків і скверів повинні встановлюватися ліхтарі освітлювання вздовж доріжок та на майданчиках.
Кількість світлоточок визначається згідно з технічними умовами та нормами.
6.2.7. Включення та відключення зовнішнього освітлення вулиць, доріг, площ та територій мікрорайонів виконується згідно з графіком включення та виключення зовнішнього освітлення, затвердженим балансоутримувачем об'єктів зовнішнього освітлення, з урахуванням зниження рівня природного освітлення до 20 лк або його підвищення до 10 лк, а також відповідно до вимог державних стандартів, технічних умов та норм, затверджених у встановленому порядку (наказ N 178 від 09.11.2007 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України).
6.2.8. Включення та відключення приладів зовнішнього освітлення під'їздів житлових будинків, будинкових покажчиків та покажчиків вулиць, а також елементів зовнішнього архітектурного освітлення будинків і споруд виконується в режимі зовнішнього освітлення вулиць.
6.2.9. Відсоток непрацюючих світлоточок на головних магістралях міста не повинен перевищувати 3 %, на інших територіях - 5 %.
6.2.10. Опори зовнішнього освітлення (ліхтарі), кронштейни, арматура та інші пристрої зовнішнього освітлення повинні утримуватися у задовільному технічному та санітарному стані.
Балансоутримувач забезпечує своєчасне фарбування опор зовнішнього освітлення (ліхтарів) та кронштейнів кріплення світильників, перевірку розташування та розфазування світильників, профілактику телемеханічних пристроїв та шаф управління мережами зовнішнього освітлення.
6.2.11. Вивіз пошкоджених опор зовнішнього освітлення (ліхтарів) та усунення можливих пошкоджень мереж, що можуть призвести до травмування людей, проводиться балансоутримувачем негайно.
Роботи з усунення пошкоджень мереж зовнішнього освітлення проводяться з огородженням місць проведення робіт.
6.2.12. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і виразність найбільш важливих об'єктів благоустрою і підвищувати комфортність світлового середовища міста.
Установки архітектурно-декоративного освітлення не повинні засліплювати водіїв транспорту і пішоходів.
6.2.13. Перелік пам'яток культурної спадщини та інших об'єктів громадського призначення для зовнішнього архітектурно-декоративного освітлення затверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
6.2.14. Для забезпечення безаварійної роботи обладнання зовнішнього освітлення щомісячно проводяться профілактичні огляди мереж.
Усунення можливих пошкоджень мереж зовнішнього освітлення, що не загрожує безпеці мешканців, проводиться у термін не більше трьох діб.
6.2.15. Допускається з метою одержання додаткової економії електроенергії у вечірній та ранковий темний час доби знижувати рівень освітленості за п. 4.44 ДБН В.2.5-28-2006 відповідно до графіка переключень, затвердженого Київською міською державною адміністрацією.
6.2.16. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час естетичну виразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста.
Прилади архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів та мешканців будинків.
6.2.17. У центральній частині міста (в межах території: Європейська площа - вул. Михайла Грушевського - Паркова дорога - площа Слави - вул. Суворова - вул. Московська - вул. Кутузова - площа Лесі Українки - бульвар Лесі Українки - вул. Басейна - Бессарабська площа - бульвар Тараса Шевченка - вул. Володимирська - Софійська площа - Михайлівська площа - вул. Трьохсвятительська - Європейська площа, включаючи вул. Хрещатик та майдан Незалежності) та на магістральних вулицях власники (балансоутримувачі) будинків та споруд зобов'язані забезпечити зовнішнє художнє освітлення їх фасадів.
VII. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ ТЕРИТОРІЇ
7.1. Загальні вимоги
7.1.1. Збирання і вивезення відходів, очистка території в м. Києві регулюються Законом України "Про відходи", Санітарними правилами утримання територій населених місць (СанПиН 42-128-4690-88, Правилами надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів (затверджені наказом Держбуду України N 54 від 21.03.2000), Порядком збирання та транспортування відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради N 90/1300 від 18.03.2004, та здійснюються відповідно до Схеми санітарної очистки міста, затвердженої виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
7.2. Права та обов'язки суб'єктів у сфері поводження з відходами
7.2.1. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на:
- безпечні для їх життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;
- одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об'єктів поводження з відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких планується;
- відвідування в установленому порядку спеціально відведених місць чи об'єктів поводження з відходами;
- участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами;
- екологічне страхування відповідно до законодавства України;
- відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи.
7.2.2. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані:
- дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;
- вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів;
- виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
7.2.3. Безхазяйні відходи.
Відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на районні у м. Києві ради, Київську міську раду та їх виконавчі органи.
Виконавчі органи районних у м. Києві рад та Київської міської ради ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.
7.3. Санітарне прибирання, збирання сміття і відходів
7.3.1. Санітарне прибирання, збирання сміття і відходів як вторинної сировини здійснюється шляхом прибирання територій, встановлення на території, яка обслуговується, сміттєзбірників (урн, контейнерів відповідної ємності) для накопичення сміття і твердих побутових відходів та своєчасного вивезення їх вмісту.
7.3.2. Підприємства, установи, організації та громадяни (власники, балансоутримувачі садиб) зобов'язані укладати договори на вивезення сміття та вторинних матеріалів з житлоексплуатуючими організаціями чи спеціалізованими підприємствами-перевізниками, які мають договірні відносини зі спеціалізованими підприємствами, що проводять утилізацію та знешкодження відходів у відповідності до діючих галузевих нормативно-правових актів.
7.3.3. Збір та тимчасове розміщення відходів промислових підприємств, які виникають внаслідок їх виробничої діяльності, проводиться цими ж підприємствами на спеціально влаштованих для цього майданчиках, місце яких, обсяг відходів та час їх зберігання погоджується в установленому порядку.
7.3.4. Контейнери для збирання сміття та відходів як вторинної сировини повинні встановлюватись на майданчику з твердим покриттям з П- чи Г-подібними огорожами та закриватись щільно кришками. Переповнення контейнерів та місць накопичення відходів не допускається.
Контейнерні майданчики влаштовують на відстані від вікон та дверей житлових будинків, дитячих закладів, спортивних та дитячих майданчиків, а також місць відпочинку населення не менше , але не більш від входів до під'їздів житлових будинків.
У разі неможливості дотримання зазначених вимог контейнери для твердих побутових відходів встановлюються на відстані, яка визначається комісійно за участю районного архітектора, уповноважених представників громадських та житлово-експлуатаційних організацій. Акт комісії погоджується в районній санітарно-епідеміологічній станції та затверджується виконавчим органом районної у м. Києві ради.
Зберігання твердих побутових відходів у контейнерах:
- за температури повітря - 5° C і нижче - не більше 3-х діб;
- за температури повітря від - 5° C до + 5° C - не більше 2-х діб;
- за температури повітря + 5° C і вище - не більше 1 доби (щоденний вивіз). (Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 21.03.2006 N 54 "Про затвердження Правил надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів").
7.3.5. Якщо на прибудинкову територію немає в'їздів для сміттєвозів внаслідок ремонту тощо, контейнери необхідно тимчасово встановити, а переносні контейнери слід вивозити до місць завантаження одночасно з прибуттям сміттєвозів та після звільнення негайно прибирати їх до місць зберігання.
7.3.6. Забороняється розміщення контейнерів на тротуарах, проїзних частинах вулиць, міжквартальних проїздів та в арках будинків.
7.3.7. Великогабаритні відходи: старі меблі, побутова техніка, металобрухт тощо повинні збиратися на спеціально відведених майданчиках, бункеронакопичувачах та у великогабаритних контейнерах і вивозитися спеціальними сміттєвозами або звичайним вантажним транспортом по мірі накопичення, але не рідше одного разу на тиждень. Залишки будівельних відходів від поточного ремонту квартир вивозять квартиронаймачі у встановленому порядку.
7.3.8. Спалювання всіх видів відходів та вторинної сировини на території міста і в сміттєзбірниках забороняється.
7.3.9. На територіях кожного домоволодіння, підприємства, установи, організації, на вокзалах, причалах, ринках, пляжах, в аеропортах, парках, скверах, садах, зонах відпочинку, біля установ культури, освіти, медицини, біля торговельних об'єктів, тимчасових споруд, входів до метрополітену, на зупинках громадського транспорту та в інших місцях масового перебування громадян повинні бути встановлені урни для сміття.
Урни встановлюються на тротуарах проспектів, головних вулиць та бульварів і площ через кожні 50 метрів, на інших вулицях - через 100 метрів, біля кожної зупинки громадського транспорту та торговельних об'єктів не менше як по дві, біля кожного входу до громадських та житлових будинків, переходах та до інших будівель не менш як по одній.
Урни очищаються від сміття щоденно по мірі їх заповнення і утримуються в належному санітарному і технічному стані.
7.3.10. Металеві контейнери для сміття та вторинних матеріалів фарбують не менше двох разів на рік - навесні і восени. Урни фарбують не менше одного разу на рік. На контейнерах, урнах має бути напис про власника, користувача, балансоутримувача та номер його телефону за трафаретом установленого зразка.
