10.10.16. Землерийнi i транспортнi машини на гусеничному i пневмоколiсному ходу можуть працювати на косогорах а поперечною крутизною не бiльше 8 град. (пiсля попереднього планування траси). Робота цих машин на дiлянках з поперечним похилом бiльше 8 град. допускається тiльки пiсля попереднього виконання вiдповiдних заходiв, передбачених проектом (влаштування тимчасових дорiг, майданчикiв для роз'їздiв i т. iн.).
10.10.17. На поздовжнiх схилах бiльше З0 град. робота екскаваторiв (одноковшових i роторних) не допускається навiть при заякорюваннi.
10.10.18. На дiлянках траси з поздовжнiми схилами до 15 град. траншеї в сухих грунтах I – IV групи належить розробляти траншейними екскаваторами (роторними, ланцюговими). Дiлянки траси з грунтом V групи i вище (твердi i скальнi) пiдлягають попередньому розпушуванню.
10.10.19. На дiлянках з поздовжнiм схилом бiльше 15 град. в сухих грунтах I - IчV групи, а також в розпушених скальних грунтах, мокрих грунтах, на переходах через мiлкi рiчки, болота, яри, траншеї належить розробляти одноковшовими екскаваторами.
При розробцi траншей на поздовжнiх схилах бiльше 15 град. необхiдно застосовувати утримуючi (якiрнi) пристрої, а в скальних i мокрих грунтах на поздовжнiх схилах бiльше 10 град. необхiдно попередньо перевiряти стiйкiсть екскаватора на сковзання.
10.10.20. Засипка траншеї при крутизнi спуску вiд 8 до ЗО град. належить виконувати унiверсальними бульдозерами з поворотною лопатою поздовжнiми ходами при установцi вiдвалу пiд кутом до поздовжньої осi бульдозера.
На схилах бiльше ЗО град. та в умовах, де застосування механiзмiв неможливо, засипка траншей i котлованiв виконується вручну.
10.10.21. Пiд час навантаження i розвантаження кабелю, устаткування та матерiалiв автомобiль повинен бути надiйно загальмованим i пiд його колеса повиннi бути пiдкладенi спецiальнi пiдкладки. Використовувати для упору дошки чи камiння заборонено.
10.10.22. Для запобiгання сповзання i перекидання бульдозерiв при русi на спусках i косогорах не дозволяється високо пiднiмати вiдвали i робити рiзкi повороти, а при роботi на напiвнасипi не можна наближатися до бровки ближче 1 м.
10.10.23. Прокладка кабелю в гiрських умовах на крутих схилах до 10 град. виконується так само, як на рiвниннiй мiсцевостi. –
76 На схилах крутизною бiльше 10 град. прокладка повинна виконуватись, як правило, вручну.
10.10.24. При прокладцi кабелю ручним способом уздовж схилу i на пiдйомах крутизною до 15 град. всi працiвники повиннi знаходитися по одну сторону траншеї i обличчям до неї з таким розрахунком, щоб на кожного з них приходилась дiлянка укладуваного кабелю масою не бiльше З0 кг, а при крутизнi схилу бiльше 15 град. – не бiльше 20 кг.
10.10.25. На спусках i пiдйомах крутизною до 15 град. роботи по прокладцi кабелю можна виконувати без утримуючих засобiв. При крутизнi бiльше 15 град. всi роботи по прокладцi повиннi здiйснюватися iз застосуванням утримуючих засобiв.
10.10.26. При прокладцi кабелю в траншеї знаходитись в нiй працюючому заборонено; на стрiмких схилах належить передбачати заякорювання кабелю в траншеї, для чого кiнець прокладуваної будiвельної довжини кабелю з надiтим на нього стальним кабельним "чулком" закрiплюється тросом дiаметром 9-11 мм за дерево, бульдозер, якщо бульдозер сам закрiплений, тощо.
10.10.27. Перед ручною прокладкою кабелю на схилах гiр необхiдно пiдготувати прохiд для пересування працiвникiв з кабелем.
10.10.28. При прокладцi кабелю пiд кюветом дорiг в оповзневiй зонi, на стрiмких схилах i осипах необхiдно користуватися захисним поясом, страховою вірьовкою, закріпленою за стiйку основу.
10.10.29. Прокладати кабель у виїмках, схили яких недостатньо очищенi вiд кускiв породи, що вiдкололися вiд основного масиву, або при наявностi утворених козиркiв i нависiв забороняється.
10.10.30. При ожеледi на схилах знаходження людей на кабелеукладчику дозволяється тiльки з верхньої сторони схилу.
10.10.31. Дверi тракторiв повиннi бути вiдкритi зi сторони пiдвищення схилу.
10.10.32. При русi механiзованої колони знаходження людей нижче мiсця виконання робiт по схилу забороняється.
10.10.33. Барабани i устаткування, навантаженi на автомобiлi, окрiм упорiв, повиннi закрiплюватися стальними канатами.
10.10.34. В гiрських умовах навантаження i розвантаження барабанiв, цистерн НПП (необслуговуваних пiдсилювальних пунктiв) та iнших вантажiв повиннi здiйснюватися тiльки на горизонтальних дiлянках траси.
11.БУДIВНИЦТВО ТА МОНТАЖ НЕОБСЛУГОВУВАНИХ ПIДСИЛЮВАЛЬНИХ ПУНКТIВ (НПП) ТА НЕОБСЛУГОВУВАНИХ РЕГЕНЕРАЦIЙНИХ ПУНКТIВ (НРП)
11.1. Будiвництво
11.1.1. Котловани пiд НПП, малогабаритнi НПП чи НРП, як правило, розроблюються за допомогою механiзмiв з урахуванням природного укосу грунту.
В окремих випадках допускається копання котлованiв вручну з природними укосами чи стiнками, укрiпленими дошками та розпiрками.
11.1.2. 3алiзобетоннi фундаменти (плити) повиннi встановлюватися за допомогою автокрана. Фундаментнi плити перемiщуються за допомогою спецiально передбачених монтажних дужок. 3вiльняти крюки з плити дозволяється пiсля того, як вона буде встановлена на дно котлована. При роботi з автокранами необхiдно дотримуватись правил безпеки, викладених в п.6.3.
11.1.3. Знаходитись в котлованi пiд час спуску залiзобетонних фундаментiв чи обладнання забороняється.
11.1.4. При копаннi котлованiв майстер чи бригадир повиннi постiйно вести нагляд за станом укосiв котлованiв, щоб в необхiдних випадках прийняти належнi заходи безпеки для людей.
11.1.5. В гiрських мiсцевостях будiвництво НПП чи НРП повинно виконуватись поза зсувними, селе – та лавинонебезпечними зонами.
11.1.6. Металевi корпуси НПП чи НРП необхiдно приєднати до захисного заземлення. Опiр захисного заземлення повинен вiдповiдати ГОСТ 464-79.
11.1.7. При монтажi наземної частини НПП, НРП iз залiзобетонних плит необхiдно закрiпити стiновi панелi тимчасовими розпiрками, якi знiмають пiсля зварювання усiх закладних деталей.
11.1.8. Зварювання закладних деталей повиннi виконуватись у вiдповiдностi з вимогами ГОСТ 12.3.003-86.
11.2. Монтаж обладнання
11.2.1. Обладнання НПП необхiдно опускати в термокамеру, а обладнання НРП – в колодязi за допомогою талi, полiспаса чи iнших пристроїв, закрiплених на балцi над горловиною цистерни (колодязя), а також автокранiв. Вантажопiдйомнiсть цих пристроїв та механiзмiв повинна вiдповiдати масi обладнання, що опускається .
11.2.2. Спускатися в термокамеру дозволяється лише по встановлених в нiй драбинах з поручнями.
11.2.3. Всi роботи в НПП повиннi виконуватись при вiдкритiй кришцi горловини термокамери.
11.2.4. Пiдлога в НПП повинна бути покрита дiелектричними килимками.
11.2.5. Примiщення камери НПП, якi не мають постiйної вентиляцiї, перед початком роботи та пiд час роботи повиннi провiтрюватися за допомогою ручного вентилятора.
Кiнець шланга вентилятора повинен знаходитись на висотi 20-30 см вiд пiдлоги камери.
Пiд час роботи в НПП, обладнаних вентиляцiєю, вентиляцiйнi канали повиннi бути вiдкритi.
11.2.6. При проведеннi електрозварювальних робiт установка для електрозварювання з джерелом змiнного чи постiйного струму повинна бути обладнана пристроями автоматичного вимкнення напруги холостого ходу чи обмеження його до напруги 12 В з затримкою в часi не бiльш О,5 сек.
11.2.7. Живлення зварювальної головки допускається тiльки через понижуючий трансформатор у вiдповiдностi до ГОСТ 12.3.003-86 та ГОСТ 12.1.013-78.
11.2.8. Електрозварювальнi роботи в цистернi НПП можуть виконуватись тiльки при безперервнiй примусовiй вентиляцiї камери. Виконувати газозварювальнi роботи в цистернах НПП забороняється.
11.2.9. Електрозварювальник окрiм шлема з щитком, спецодягу повинен одягти рятувальний пояс з мотузкою та допомiжно користуватися дiелектричними рукавичками та калошами.
Користуватися металевими щитками забороняється.
11.2.10. Усi роботи в НПП повиннi проводитись не менш як двома виконавцями, один з яких призначається старшим, вiдповiдальним за дотримання вимог безпеки. Старший повинен мати квалiфiкацiйну групу по електробезпецi не нижче IV.
11.2.11. Перед початком роботи з обладнанням в НПП виконавцям необхiдно застебнути рукави одягу та надiти головнi убори.
Працювати в майках чи в одязi з засуканими рукавами забороняється.
11.2.12. В НПП дозволяється користуватися електроiнструментом напругою не вище 42 В з обов'язковим застосуванням дiелектричних рукавичок та калош.
11.2.13. В НПП живлення електроiнструмента може здiйснюватись вiд джерел струму: ЛЕП поблизу вiд НПП, вiд автономної пересувної електростанцiї.
11.2.14. Для зниження напруги в електромережi з 220 В до 42В та 12 В повиннi застосовуватися тiльки трансформатори. Застосовувати для зниження напруги автотрансформатори чи додатковий опiр забороняється. Приєднання до електромережi повинно виконуватись тiльки електромонтером за погодженням з власником ЛЕП.
11.2.15. При живленнi вiд пересувної електростанцiї допускається користуватися напругою 22О В з використанням понижувального трансформатора.
11.2.16. Електростанцiя повинна знаходитись на вiдстанi не бiльш 50 м вiд споживачiв.
До електростанцiї слiд пiдключати не бiльше двох споживачiв. Корпуси споживачiв (iнструменту, приладiв) повиннi мати подвiйну iзоляцiю чи повинно забезпечуватись металеве з'єднання з корпусом електростанцiї живлення.
11.2.17. Для живлення електроiнструмента та приладiв слiд використовувати шланговi кабелi , якi викладенi iз гнучких багатожильних провiдникiв та додаткового заземленого провiдника, за допомогою якого эдiйснюється металеве з'єднання мiж корпусами електростанцiї живлення та споживачами.
11.2.18. Приєднання споживачiв до електростанцiї повинно здiйснюватись за допомогою роз'ємiв. Частина роз'єму (розетка), до якої приєднується споживач, повинна мати ущiльненi усередину рознiмання гнiзда, а частина роз'єму, за допомогою якого споживач з'єднується з джерелом живлення, може закiнчуватися оголеними контактами (вилкою).
11.2.19. Усi струмоведучi частини повиннi бути недоступнi для випадкового доторкання .
11.2.20. В примiщеннi НПП дозволяється користуватися ручними з металевими сiтками електролампами напругою не бiльш 12 В.
12. РОБОТА В ПIДЗЕМНИХ СПОРУДАХ, ПРИМIЩЕННЯХ ВВОДУ КАБЕЛIВ ТА НА ГОРИЩАХ
12.1. Загальнi вимоги
12.1.1. До робiт в пiдземних спорудах, кабельних шахтах та на горищах допускаються працiвники, якi навченi безпечним методам працi i в яких є посвiдчення про те, що вони витримали iспит з охорони працi.
До робiт з пiдвищеною небезпекою (перелiк цих робiт наведений в п.2.1.8) керiвник робiт повинен провести з працiвниками iнструктаж по безпечному виконанню робiт, про що проiнструктованi особи та особа, яка iнструктувала, повиннi обов'язково розписатися в спецiальному журналi.
12.1.2. Роботу в пiдземних спорудах, кабельних шахтах та на горищах належить виконувати бригадою (ланкою), в яку входять не менше двох осiб.
12.1.3. Перед початком робiт в пiдземних спорудах та кабельних шахтах повiтря в них повинно бути перевiрене на присутнiсть небезпечних та шкiдливих газiв, характеристики яких наведенi в додатку 10.
12.1.4. Для визначення присутностi вибухонебезпечних газiв кожна бригада, яка працює в пiдземних спорудах, повинна мати справний газоiндикатор у вибухонебезпечному виконаннi. Керiвники, iнженерно-технiчнi працiвники та працiвники будiвельних i експлуатацiйних органiзацiй, робота яких пов'язана з роботою в пiдземних спорудах, повиннi бути навченi правилам користування газоiндикатором. До початку робiт необхiдно перевiрити справнiсть встановлення стрiлки приладу на реперну та нульову позначки.
12.1.5. Газоiндикатори необхiдно перевiряти 1 раз на рiк в спецiалiзованих лабораторiях. Ця перевiрка повинна фiксуватися в спецiальному журналi.
12.1.6. Перед початком робiт у оглядовому пристрої (колодязi чи коробцi) його люк треба огородити, як це вказано в п.10.7.8.
12.1.7. Для вiдкриття люку оглядових пристроїв (колодязiв чи коробок) належить користуватися ломиками та гаками з наконечниками iз кольорових металiв. В зимовий перiод, якщо необхiдно зняти кришку люка, допускається застосування гарячого пiску чи води.
12.2. Визначення наявностi небезпечних газiв в пiдземних спорудах
12.2.1. Перед початком роботи в кабельному колодязi, наявнiсть газiв необхiдно перевiряти як у ньому, так i в сумiжних з ним колодязях.
12.2.2. Перевiрка повiтря на наявнiсть небезпечних газiв в колекторах малого типу (зчепах) та технiчних пiдвалах повинна проводитися крiзь люки чи вентиляцiйнi шахти, якi розташованi в рiзних кiнцях колектору.
12.2.3. В примiщеннi вводу кабелiв присутнiсть вибухонебезпечних газiв визначається газоiндикатором, причому для визначення метану повiтря для аналiзу повинно забиратися з верхньої зони шахти, а пропану – з нижньої зони.
12.2.4. В пiдземних спорудах дослiдження повiтря на присутнiсть у ньому метану та вуглекислого газу необхiдно робити незалежно вiд наявності в населеному пунктi пiдземної газової мережi.
12.2.5. Якщо газоiндикатор показав, що в повiтрi пiдземної споруди немає вибухонебезпечних газiв, треба перевiрити повiтря на присутнiсть у ньому вуглекислого газу. Вона визначається за допомогою шахтного iнтерферометра чи, при його вiдсутностi, шляхом опускання на дно пiдземної споруди паяльного вiдра, у якому розташована запалена паяльна лампа, або свiчка чи папiр. Припинення горiння чи помiтне зменшення iнтенсивностi полум'я вказує на наявнiсть вуглекислого газу.
12.2.6. Якщо у пiдземнiй спорудi не було виявлено наявностi небезпечного газу, то далi перевiрка повiтря на вiдсутнiсть цього газу повинна проводитися спецiально призначенним черговим за допомогою газоаналiзатора через кожну годину.
12.2.7. Якщо в пiдземнiй спорудi виявлена наявнiсть небезпечного газу, то робота в нiй повинна бути негайно припинена до того часу, доки не припинеться поступання газу. Про це старший бригади повинен негайно повiдомити керiвника пiдприємства, аварiйну службу газового господарства та прийняти заходи по провiтрюванню споруди.
12.2.8. Всi роботи по усуненню причини поступання газу в пiдземнi споруди та примiщення вводу кабелiв повиннi виконуватися тiльки працiвниками служби газового господарства.
