8.9.119. Не допускається застосовувати для переносних світильників патрони з вимикачами, а також установлювати вимикачі на кабелі.
8.9.120. Приєднання низьковольтних переносних світильників до трансформатора повинно здійснюватися наглухо або за допомогою штепсельної розетки, що встановлюється на кожусі трансформатора з боку низької напруги.
8.9.121. Приєднувати переносні трансформатори до мережі слід за допомогою багатожильного кабеля в шланговій оболонці шляхом штепсельного з'єднанні із заземленим контактом.
Довжина проводу для приєднання трансформатора до мережі має бути не більше .
8.9.122. Не допускається для зниження напруги застосовувати автотрансформатори та додаткові опори.
8.9.123. Під час будь-яких робіт з переносним освітленням світильник має бути підвішений та закріплений.
8.9.124. Не допускається прокладати кабель переносного світильника в місцях, де він може бути пошкоджений.
8.9.125. Контроль за зберіганням і справністю електроінструменту та переносних світильників має здійснюватись спеціально вповноваженим на це електриком або електромеханіком. Електроінструмент повинен бути на обліку, мати порядковий номер та зберігатись у сухому приміщенні.
8.9.126. Контрольна лампа повинна бути вкладена у футляр-арматуру з ізоляційного матеріалу з прорізом для світлового сигналу. Провідники повинні мати довжину не більше і виходити з арматури в різні отвори для того, щоб унеможливити замикання при проходженні їх у загальному вводі. Провідники мають бути ізольованими, гнучкими й мати на вільних кінцях жорсткі електроди, захищені ізольованими ручками. Довжина неізольованого кінця електрода не повинна перевищувати 1 - .
8.9.127. Підводні електросвітильники повинні забезпечувати повну безпеку користування ними. Вони мають бути:
а) герметичними, з прозорими ковпаками та запобіжними сітками;
б) устатковані суцільними, без з'єднань, кабелями в шланговій оболонці з герметичним штепсельним увімкненням до джерела електроживлення;
в) устатковані пристроями, що захищають кабель від стирання чи злому в місцях уведення їх у світильники та штепсельні вилки.
8.9.128. Спускання підводних електросвітильників за борт і підіймання їх на палубу має виконуватись тільки при знятій напрузі.
8.9.129. Перевірка опору ізоляції комплекту підводного світильника повинна проводитися не рідше одного разу на 10 днів і перед кожним використанням.
8.9.130. Увімкнення в електромережу пересувних машин внутрішньотрюмної механізації з електроприводом має проводитись після їх заземлення.
Зняття заземлення проводиться після відключення машин від електромережі.
8.9.131. Для заземлення пересувних машин треба використовувати додатковий провідник у кабелі. Одним кінцем провідник приєднується до найближчого контуру заземлення машини, а другим - до спеціального суднового контакту.
8.9.132. Електроживлення на пересувні машини має подаватись тільки по кабелю в шланговій оболонці. Кабель прокладається таким чином, щоб він не піддавався неприпустимому натягуванню і був захищений від механічних ушкоджень.
Верхнє покриття кабелю не повинно мати розривів і оголених проводів.
8.9.133. Приєднання кабелю пересувних машин до суднової електромережі повинно здійснюватися за допомогою закритих і заземлених з'єднувальних пристроїв.
8.9.134. Вилки та інші відповідні пристрої на кінцях кабелів, призначені для приєднання до суднової електромережі, повинні мати спеціальні контакти для з'єднання корпуса установки із землею.
8.9.135. Не допускається переміщення пересувних машин внутрішньотрюмної механізації під напругою і з кабелями, не відключеними від електричної мережі, крім спеціально передбачених для цього електронавантажувачів.
8.9.136. У разі перерви в подачі струму, а також значного падіння напруги пересувні машини відключаються від мережі.
8.9.137. Увімкнення в електричну мережу будь-якої пересувної машини, що була без роботи більше місяця, має проводитись після її огляду та вимірювання опору ізоляції.
Вимоги безпеки під час живлення електроенергією з берега
8.9.138. Під час живлення суден у портах від берегових мереж необхідно поряд з вимогами цих Правил керуватись нормативними актами, чинними у цих портах. Під час переходу судна на електропостачання з берега приймання електроенергії повинно здійснюватись через суднову станцію живлення з берега.
У разі подавання електроенергії безпосередньо на шини головного розподільного щита на судні перед щитом повинен установлюватись пристрій для вимикання живлення від берегової електромережі.
8.9.139. Під час живлення судна електроенергією з берега на головному розподільному щиті на кабелі берегового живлення в місцях виведення його на борт, на борту й на введенні в щит берегового живлення вивішуються попереджувальні плакати "Живлення з берега".
Кабелі мають прокладатись у місцях їх пошкодження, проникнення вологи, а також дотикання до них людей. Кабелі мають закріплюватись на підвісах.
8.9.140. Підключення кабеля берегового живлення на судні виконується електротехнічним персоналом судна. Підключення кабеля на березі здійснюється береговим електротехнічним персоналом.
8.9.141. Перед вмиканням кабелю берегового живлення мережі змінного струму в суднову мережу постійного струму все суднове електроустаткування, що працює на постійному струмі, повинно бути вимкнено.
8.9.142. Під час приєднання кабелю живлення з берега має бути збережений порядок чергування фаз і полярність.
Для забезпечення правильності підключення кабель для приймання електроенергії з берега повинен мати маркування фаз або полярності на обох кінцях.
Електропостачання судна однофазним змінним струмом або постійним струмом від берегової мережі має виконуватись за допомогою штатного суднового двожильного шлангового кабеля.
8.9.143. У разі електроживлення судна з берега корпус судна повинен бути приєднаний переносним заземлювальним провідником:
а) до берегового заземлювального пристрою у разі живлення від мережі з ізольованою нейтраллю;
б) до берегового нульового заземлювального провідника у разі живлення від мережі із заземленою нейтраллю.
8.9.144. У разі електроживлення з берега групи суден корпус кожного судна повинен бути приєднаний окремим заземлювальним провідником до берегового заземлювального пристрою або до берегового захисного нульового провідника.
8.9.145. Переносний заземлювальний провідник від берегової колонки до судна має бути гнучким, мідним і перебувати, як правило, у спільній оболонці з фазними провідниками.
У разі живлення судна від берегової мережі з заземленою нейтраллю її перетин повинен бути не менше перетину фазного провідника, а в разі живлення від берегової мережі з ізольованою нейтраллю - не менше 2,5 мм2.
У разі живлення одного судна від мережі з заземленою нейтраллю допускається не більше двох паралельних кабелів.
8.9.146. Контроль за кабелем живлення з берега має здійснюватись палубною вахтовою службою.
8.9.147. Під час операцій з приймання чи зливання нафтопродуктів I та II розрядів і приймання чи зливання аміаку постачання судна електроенергією здійснюється тільки від суднової електростанції.
8.9.148. Під час докування корпус судна має бути приєднаний до заземлювального пристрою доку не менше ніж у двох місцях. Перетин мідного неізольованого заземлювального провідника в мережах з ізольованою нейтраллю має бути не менше 25 мм2, сталевого - 100 мм2.
8.9.149. Заземлювальні провідники повинні з'єднуватись з корпусом судна зварюванням і, у виняткових випадках, болтами з шайбою та контргайкою. Інші з'єднання не допускаються.
8.9.150. Подача електроживлення з берега на судно повинна здійснюватись кабелем у шланговій оболонці на номінальну напругу 1000 В, за винятком мереж низьковольтного переносного освітлення, які допускається виконувати проводами й кабелями з ізоляцією на номінальну напругу не нижче 500 В.
8.9.151. Під час влаштування загального тимчасового освітлення на судні, що стоїть у ремонті, допускається застосування напруги не вище:
214 В постійного або 127 В змінного струму, якщо світильники підвішені на висоті над палубою;
36 В змінного струму, якщо світильники підвішені на висоті менше над палубою.
8.9.152. Суднові силові мережі постійного струму допускається підключати до берегових мереж змінного струму тільки через перетворювач електроенергії.
8.9.153. Суднові однофазні мережі змінного струму і освітлювальні мережі постійного струму допускається підключати до берегових мереж змінного струму тільки через трансформатори з живленням первинної обмотки лінійним або фазним струмом берегової мережі.
8.9.154. Приймання електроенергії від берегових мереж слід проводити тільки через судновий розподільний щит електроживлення з берега (ЩЕБ).
На суднах з електроенергетичними системами малої потужності або у випадках відсутності на судні ЩЕБ допускається приймати електроенергію від берегових мереж безпосередньо на шини головного розподільного щита (ГРЩ).
8.9.155. Приймання електроенергії від берегових мереж змінного струму повинно здійснюватись через встановлені на причалах спеціальні електроколонки, що мають відповідати вимогам до електроустановок.
8.9.156. Електроживлення судна трифазним струмом від берегової мережі має здійснюватись за допомогою чотирьохжилкового шлангового кабеля.
8.9.157. У випадку використання трьохжилкового кабеля заземлення допускається здійснювати за допомогою одножилкового гнучкого кабеля. Обидва кабелі повинні бути прокладені поруч і механічно скріплені між собою. Кількість паралельних кабелів на фазу і переріз заземлювального провідника визначаються відповідно до стандартів.
8.9.158. Не допускається у разі живлення судна трифазним струмом приєднувати суднові мережі і окремі приймачі струму між фазними жилами і заземлювальною жилою кабеля.
8.9.159. Необхідно забезпечити наявність на ГРЩ, а також у інших місцях табличок з зазначенням величини напруги і попереджувальні плакати з охорони праці.
8.9.160. Біля ЩЕБ повинен бути комплект необхідних діелектричних захисних засобів (діелектричні рукавички, килимки, калоші, інструмент з ізольованими ручками, покажчики напруги, захисні окуляри).
8.10. Вимоги безпеки під час обслуговування підіймальних механізмів і вантажозахоплювальних пристроїв
8.10.1. Всі вантажопідіймальні пристрої на судні повинні відповідати вимогам правил класифікаційного товариства.
8.10.2. Все вантажопідіймальне обладнання судна підлягає періодичним оглядам у відповідності до правил класифікаційного товариства. В період між періодичними оглядами інспектором класифікаційного товариства нагляд за технічним станом вантажного обладнання здійснює адміністрація судна.
8.10.3. Вантажопідіймальні пристрої мають оглядатися не рідше одного разу на три місяці. Результати огляду заносяться до Суднового журналу і Журналу технічного стану.
Виявлені дефектні деталі мають бути замінені.
8.10.4. Суднові вантажопідйомні пристрої вантажопідіймальністю менше 1,0 т повинні опосвідчуватись і випробуватись відповідно до настанови з експлуатації.
Судновласник (роботодавець) своїм наказом має визначити осіб, відповідальних за випробування, опосвідчення вантажопідйомних пристроїв, суден і технічний нагляд за ними в період їх експлуатації. Такою особою має бути представник механіко-суднової служби.
8.10.5. Підйомно-транспортні машини, що перебувають в роботі, повинні мати чітко визначений реєстраційний номер з зазначенням вильоту стріли, відповідної йому вантажопідйомності та дати наступного випробування.
8.10.6. Канати, стропи, ланцюги, гаки, скоби, вертлюги, блоки тощо, пошкоджені під час їх експлуатації, транспортування та зберігання, повинні бути вилучені із застосування.
8.10.7. Стропи, вантажні сіті та інші знімні вантажозахоплювальні пристрої після виготовлення повинні бути випробувані протягом 10 хвилин навантаженням, що вдвічі перевищує їх вантажопідйомність.
Стропи повинні виготовлятись з коефіцієнтом запасу міцності не менше 6 для вантажів і 10 - 14 для підйому людей.
8.10.8. Стропи повинні мати бирки чи кільця з зазначенням їх вантажопідйомності й у процесі експлуатації періодично оглядатися не рідше ніж кожні 10 днів. Маркування синтетичних стропів допускається тільки способами, що не руйнують їх.
На кожен строп повинні бути такі документи:
- копія сертифіката на трос, з якого він виготовлений;
- акт випробування.
8.10.9. Для підйому вантажу масою понад 0,5 т повинні використовуватися тільки металеві стропи.
8.10.10. Не допускається застосування рослинних канатів за наявності в них розриву каболок чи сталок, прілості, зносу, деформації і зменшення початкового обводу каната внаслідок витяжки понад 10 %.
8.10.11. Не допускається застосування сталевого каната, якщо:
а) у будь-якому місці на його довжині, рівній десяти діаметрам, кількість обривів дроту складає 5 % і більше відносно загальної кількості дротів у канаті;
б) наявні тенденції до висування із каната дротів або цілих сталок;
в) є обірвані сталки;
г) є ознаки надмірного зносу у вигляді плоских поверхонь дротів;
ґ) є ознаки корозії, особливо внутрішньої;
д) обірвані дроти виявляються тільки в одній сталці або зосереджені на ділянці довжиною менше десяти діаметрів, або виявляються на петлях каната з металевими затисками;
е) є більше одного обірваного дроту з числа тих, що безпосередньо прилягають до металевого скріплення;
є) діаметр каната під дією навантажень зменшився на 10 % і більше.
8.10.12. Не допускається виконувати сумісну роботу вантажними стрілами (кранами) двох суден, якщо ці вантажні стріли (крани) спеціально не передбачені для сумісної роботи.
8.10.13. Не допускається виведення з-під нагляду класифікаційного товариства суднових вантажопідйомних пристроїв, а також пересувних тельферів і кранів на суднах, що перебувають в експлуатації, шляхом зменшення їхньої вантажопідіймальності.
