Страница 8: ДСТУ Б В.2.5-29:2006. СТУ Б В.2.5-29:2006. Инженерное оборудование домов и сооружений. Внешние сети и сооружения. Система газоснабжения. Газопроводы подземные стальные. Общие требования к защите от коррозии (44130)

9.1.11Дерев'яні шпали, що укладаються в колію, повинні бути просочені неелектропровідними антисептиками; залізобетонні шпали або залізобетонні блокові основи колії повинні мати ізолюючі конструктивні елементи між рейкою, деталями рейкового скріплення і бетоном. Повинен виключатися металевий зв'язок арматури залізобетону безпосередньо з рейками або деталями рейкових скріплень.

9.1.12Головні колії наземних ліній повинні укладатися на щебеневому, гравійному чи рівноцінному їм за ізоляційними властивостями баласті.

9.1.13Усі неелектрифіковані колії повинні бути відділені від електрифікованих у місці їхнього примикання до останніх ізолюючими стиками, встановлюваними в кожну рейкову нитку.

9.1.14Двома ізолюючими стиками в кожній нитці відокремлюють електрифіковані колії від неелектрифікованих.

Ізолюючі стики встановлюють:

-на під'їзних коліях тягових підстанцій, промислових об'єктів, нафтобаз і складів з пальними і вибухонебезпечними речовинами;

-на з'єднувальних лініях між різними видами рейкового транспорту;

-на примикаючих споруджувальних лініях електрифікованого рейкового транспорту.

Ізолюючі стики встановлюють таким чином, щоб вони не перекривалися одночасно рухомим поїздом, що подається на неелектрифіковані колії.

9.1.15Конструкція колії повинна забезпечувати надійний відвід поверхневих і ґрунтових вод від основи колії; не допускається наявність прямих теч на колію у тунелях.

9.1.16Металеві конструкції, що мають технологічний металевий зв'язок з тяговою рейковою мережею, повинні встановлюватися на кам'яні, бетонні, залізобетонні фундаменти з вхідним опором заземлення не менше значень, встановлених у НД.

Конструкції і корпуси установок, з'єднані з метою заземлення з рейками, не можуть бути заземлені повторно.

1. Допускається використовувати неелектрифіковані колії як провідник тягових, дренажних струмів і струмів опалення поїздів при дотриманні вимог 9.1.7, 9.1.10, 9.1.12.
2. Для обмеження витоку тягових струмів з локальних ділянок колії (тунель, депо, станційні парки) рекомендується застосовувати технічні засоби, що перешкоджають стіканню тягового струму в землю, згідно з НД.

9.1.19Система живлення тягової мережі метрополітену повинна здійснюватися переважно розподілено, з розміщенням тягових підстанцій у кожної станції.

Не допускається проектування живлення тягової мережі різних ліній метрополітену від однієї підстанції. На існуючих тягових підстанціях, що живлять дві і більше лінії метрополітену, повинне виконуватися секціонування не тільки позитивних, але і негативних шин з установкою секційних комутаційних апаратів.

Для контролю потенціалів рейкової мережі метрополітену необхідно обладнувати систему КВП відповідно до вимог НД.

9.1.20При наявності в трамвайній тяговій рейковій мережі декількох ПП НЛЖ однієї тягової підстанції повинні застосовуватися статичні вольтодобавочні пристрої або додаткові опори (резистори) для вирівнювання потенціалів ПП НЛЖ, різниця яких у період інтенсивного графіка руху не повинна перевищувати 0,5 В при вольтодобавочних пристроях і 1,0 В при резисторах. Для контролю потенціалів передбачають систему контрольних проводів.

9.1.21Трамвайні рейкові колії повинні бути обладнані електричними з'єднувачами згідно з НД. Опір кожного збірного рейкового стика трамвайної колії не повинен перевищувати опір рейок довжиною . Зварні стики не повинні збільшувати опір суцільної рейки.

9.1.22Кабелі, які використовуються для прокладання НЛЖ, повинні мати контрольні жили для вимірювання потенціалів ПП НЛЖ.

9.1.23Для контролю потенціалів рейкової колії трамвайної мережі в місцях інтенсивного руху вагонів і надземного (нерейкового) транспорту доцільно передбачати стаціонарні контрольно-вимірювальні пункти, які виносяться за межі проїжджої частини. Інтервал між суміжними КВП повинен бути не більше .

1. Не допускається використання негативних кабельних ліній і рейкових колій трамвая в якості провідника струму тролейбусних навантажень.
2. При реконструкції та будівництві нових трамвайних колій необхідно впроваджувати блочні залізобетонні плити з гумовими амортизаторами.

9.2 Електрифікований рейковий транспорт змінного струму

1. На лініях рейкового транспорту, електрифікованих за системою змінного струму, спеціальні заходи для обмеження тягових струмів на рейкових коліях і пристроях електропостачання за умовами захисту від електрохімічної корозії не передбачають.
2. Захист ПССГ від впливу змінного струму електрифікованого транспорту на змінному струмі в небезпечних зонах виконують шляхом катодної поляризації або шляхом зниження інтенсивності впливу змінного струму.
3. 3 метою зниження інтенсивності впливу змінного струму на ПССГ слід:

-трасу ПССГ, яка будується, відносити на відстань більше ніж від смуги відводу залізниці, електрифікованої на змінному струмі;

-прокладати газопроводи в колекторах і каналах;

-заземлювати небезпечні ділянки газопроводів за допомогою струмовідводів (земляних дренажів) або протекторів.

9.3 Лінії передачі енергії постійного струму системи "провід-земля"

При проектуванні робочих заземлень ліній передач енергії постійного струму системи "провід-земля" повинні бути передбачені заходи, що виключають їх небезпечний вплив на підземні споруди.

9.4 Промислові підприємства, що споживають постійний електричний струм у технологічних процесах

9.4.1Джерела блукаючих струмів промислових об'єктів – шинопроводи постійного струму, електролізери, металеві трубопроводи, приєднані до електролізерів, повинні бути електрично ізольовані від будівельних конструкцій.

9.4.2В якості ізоляторів слід використовувати базальт, порцеляну, діабаз, скло, пластмаси й інші матеріали з питомим об'ємним опором не менше 1012 Ом.м.

Не допускається застосування пористих матеріалів, що мають властивість всмоктувати вологу (бетон, неглазурована порцеляна, кераміка) без спеціальної обробки водовідштовхувальними й електроізолюючими речовинами.

1. Для обмеження витоку струму слід передбачати секціонування за допомогою електроізолюючих швів залізобетонних перекриттів, залізобетонних площадок для обслуговування електролізерів у підземних залізобетонних конструкціях. Перекриття, на якому встановлюються електролізери, повинне бути відділено електроізоляційним швом від залізобетонних стін, що примикають до нього, колон, перекриттів інших відділень.
2. Електроізоляційні шви виконують у вигляді повітряних зазорів з мастикових чи рулонних матеріалів з питомим електроопором не менше 1012 Ом.м.

9.4.5В відділеннях електролізу водяних розчинів для обмеження струмів витоку слід передбачати застосування полімербетона для конструкцій, що примикають до електронесучого устаткування (опори, балки, фундаменти під електролізери, опорні стовпи під шинопроводи, опорні балки і фундаменти під устаткування, з'єднане з електролізерами).

9.4.6Трубопроводи, що транспортують електроліт і продукти електролізу, повинні бути виконані з неелектропровідних матеріалів (фаоліт, скло, поліетилен тощо) з метою обмеження струмів витоку з них.

9.4.7Для запобігання стіканню блукаючих струмів з арматури залізобетонних фундаментів відділень електролізу необхідно передбачати електроізоляцію фундаментів згідно з НД.

9.5 Контроль за виконанням заходів щодо обмеження струмів витоку електрифікованого рейкового транспорту

1. Власники електрифікованого рейкового транспорту повинні постійно вживати заходи по обмеженню шкідливого впливу блукаючих струмів на підземні металеві комунікації.
2. Експлуатаційний контроль за виконанням вимог по обмеженню струмів витоку з рейкової мережі проводять підрозділи (служби) конкретного виду транспорту. Перелік контрольованих параметрів, терміни і методи їхнього виконання визначаються відповідними НД.
3. Контроль за виконанням вимог по обмеженню струмів витоку при будівництві ліній електрифікованого рейкового транспорту здійснюють будівельна організація та власник споруд. Результати контролю пред'являють при прийманні ліній в експлуатацію.
4. Перевірку відповідності підключення засобів активного захисту (поляризованих і посилених дренажів) до рейкової мережі джерела блукаючих струмів вимогам даного стандарту виконують спільно представники рейкового транспорту і зацікавленої організації при першому дослідному включенні захисту, а надалі – організація, в підпорядкуванні якої вона знаходиться.

9.5.5Відомості про зміну в режимах роботи споруд, що є джерелами блукаючих струмів, здатних привести до збільшення небезпеки корозії підземних споруд, що знаходяться в зоні дії блукаючих струмів цих джерел, повинні повідомлятися власниками джерел блукаючих струмів організаціям, які здійснюють координацію і контроль протикорозійного захисту підземних споруд, не пізніше ніж за один місяць до переходу на новий режим роботи.

10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. Всі роботи з захисту ПССГ від корозії повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.004, ГОСТ 12.2.007, ГОСТ 12.3.005, ГОСТ 12.3.008, ГОСТ 12.3.016, СНиП ІІІ-4, ДНАОП 0.00-1.07, ДНАОП 0.00-1.20, НАПБ А.01.001, а також чинних НД.
2. До виконання робіт з комплексного захисту ПССГ від корозії допускаються особи, що досягли 18 років, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж згідно з ГОСТ 12.0.004 і мають посвідчення на право виконання такого виду робіт.

10.3Персонал, зайнятий на електромонтажних, електровимірювальних і електроналагоджувальних роботах, повинен мати відповідну групу з електробезпеки, знати і виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.21 та ПУЭ.

10.4При виконанні робіт з захисту ПССГ від корозії працюючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом і засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011 і діючих правил безпеки.

1. При проведенні робіт повинні бути передбачені попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026 і огородження захисні згідно з ГОСТ 12.2.062. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, установлених ГОСТ 12.1.005.
2. Всі роботи і вимірювання в межах проїжджої частини вулиць і доріг для автотранспорту, на рейкових коліях трамвая і залізниць, джерелах електроживлення установок ЕХЗ повинні виконуватися бригадою у складі не менше двох осіб.

10.7Підключення до відсмоктувальних пунктів електротранспорту чи шин тягових підстанцій повинні виконуватися тільки персоналом підстанції.

10.8При виконанні робіт з обстеження, наладки та експлуатації засобів ЕХЗ, які розташовані на тягових підстанціях і мережах трамваю, метрополітену, залізниці, персоналу забороняється:

• торкатися контактних проводів чи обладнання, що не має відношення до ЕХЗ газопроводів;
• наближатися до контактної мережі або її частин ближче ніж на ;
• наближатися до обірваних проводів контактної мережі;
• виконувати будь-які переходи над проводами контактної мережі.

10.9Установка дослідного анодного заземлення в містах і населених пунктах допускається тільки в присутності представника кабельної мережі.

10.10На весь час роботи дослідної установки катодного захисту біля дослідного контуру анодного заземлення повинен знаходиться черговий, який забороняє доступ до нього сторонніх осіб.

1. Металеві корпуси стаціонарних та дослідних електроустановок, що не знаходяться під напругою, повинні бути заземлені.
2. Роботи у колодязях, тунелях, глибоких траншеях та резервуарах слід проводити згідно з ДНАОП 0.00-1.20. Перед початком робіт необхідно перевірити спеціальними приладами наявність шкідливих і горючих газів. Забороняється проводити вимірювання в колодязях з наявністю газа до усунення причин загазованості споруди. При цьому бригада повинна складатися не менше ніж з трьох осіб. Двоє з них повинні знаходитися вгорі і стежити за безпекою працюючого внизу.

Працювати в колодязях можна тільки за наявності письмового дозволу. При цьому використовують драбину та інструмент, що виключає виникнення іскор.

10.13Проведення робіт в середині резервуарів дозволяється за наявності достатньої або примусової вентиляції їх і після перевірки якості повітря.

10.14Забороняється проводити будь-які вимірювання на ПССГ під час грози.

Додаток А

(довідковий)

Визначення питомого електричного опору ґрунту в польових та лабораторних умовах і опору розтіканню струму анодних та захисних заземлень

А.1 Визначення питомого електричного опору ґрунту в польових умовах

А.1.1 Сутність методу

Питомий електричний опір ґрунту визначають безпосередньо по трасі підземного трубопроводу без відбору проб.

А.1.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Вимірювач опору типу М-416, Ф-416, Ф 4103-М1 "TELUROHM С.А.2" та інші з класом точності 2,5

Електроди сталеві довжиною від до і діаметром від до

А.1.3 Проведення вимірювань

А.1.3.1 Вимірювання електричного опору ґрунту виконується за чотирьохелектродною схемою (рисунок А.1). Електроди розміщують по одній лінії, яка для споруди, що проектується, повинна збігатися з віссю траси, а для покладеного в землю трубопроводу повинна проходити перпендикулярно або паралельно йому на відстані від до від осі споруди.

А.1.3.2 Електроди повинні розташовуватися на однаковій відстані один від одного. Глибина забивання електродів у ґрунт не повинна бути більше 1/20 відстані між електродами.

А.1.3.3 При визначенні корозійної агресивності ґрунту відстань між електродами приймається однаковою і рівною глибині прокладання сталевого трубопроводу.

При визначенні питомого електричного опору ґрунту при виборі місця розташування в землі (вертикально або горизонтально) анодних заземлювачів відстань між електродами повинна дорівнювати подвоєній глибині закопування анодів.

А.1.3.4 Питомий електричний опір ґрунтів по трасі визначають послідовним вимірюванням в окремих точках з кроком від до .