- Протекторний захист дозволяється застосовувати для захисту від корозії блукаючими струмами в анодних і знакозмінних зонах за умови, що величина блукаючих струмів може бути скомпенсована струмом протектора. Для підвищення ефективності протекторного захисту рекомендується використовувати ІЗ, які значно зменшують шкідливий вплив блукаючих струмів.
- При неможливості забезпечення необхідної ефективності захисту ПССГ від блукаючих струмів при підключенні УДЗ до рейкових колій допускається підключення УДЗ до негативних шин і зборки негативних ліній тягових підстанцій трамвая.
8.1.12Поляризовані і посилені дренажі, що приєднують до рейкових колій електрифікованих доріг з автоблокуванням, не повинні порушувати нормальну роботу рейкових кіл СЦБ.
УПДЗ і УПОДЗ приєднують до рейкових колій:
а)за умови однониткових рейкових кіл – до тягової нитки в будь-якому місці;
б)за умови двониткових рейкових кіл – до середніх точок колійних дросель-трансформаторів у місцях встановлення міжколійних з'єднувачів;
в)до середніх точок колійних дросель-трансформаторів, що відстоять на три рейкові кола від точок приєднання міжколійних з'єднувачів чи інших колійних дросель-трансформаторів, до середніх точок яких приєднані захисні установки і конструкції, що мають опір витоку змінного струму частотою 50 Гц через усі споруди і конструкції менше 5 Ом.
Допускається частіше приєднання захисних установок, якщо опір усіх паралельно приєднаних до колійного дросель-трансформатора пристроїв і споруд більше 5 Ом для сигнального струму частотою 50 Гц. В усіх випадках опір витоку змінного струму включає опір захисної установки при шунтованому поляризованому елементі та опір заземлення самої споруди.
8.1.13 3 метою обмеження блукаючих струмів приєднання УПОДЗ до рейкових колій електрифікованих залізниць не повинно приводити до появи позитивних потенціалів у точках відсмоктування в години інтенсивного руху поїздів.
Струм посиленого дренажу в години інтенсивного руху поїздів повинен бути обмежений значенням, при якому не встановлюються стійкі позитивні потенціали на рейках у пунктах приєднання УПОДЗ та негативний потенціал на газопроводах (відносно МЕП), який перевищує за абсолютним значенням 2,5 В.
Не допускається підключати посилений дренаж в анодних зонах рейкової мережі, а також до рейок деповських колій.
- Середньогодинний струм всіх установок дренажного захисту, підключених до рейкових колій чи місць збирання негативних ліній живлення тягової підстанції магістральних ділянок електрифікованих доріг постійного струму, повинен бути якомога меншим та не перевищувати 25% загального навантаження даної тягової підстанції.
- При впливі на ПССГ декількох джерел блукаючих струмів (електрифікована залізниця, трамвай, метрополітен тощо) необхідно визначити джерело переважного впливу згідно з додатком Е. При здійсненні ЕХЗ слід застосовувати, у першу чергу, дренування блукаючих струмів на це джерело.
8.1.16Катодна поляризація ПССГ при захисті від впливу змінного струму повинна здійснюватися таким чином, щоб значення поляризаційних потенціалів знаходилися в межах від мінус 0,90 В до мінус 1,15 В чи сумарних потенціалів – від мінус 0,95 В до мінус 2,5 В для газопроводів з мастиковими і стрічковими покриттями і від мінус 0,95 В до мінус 3,5 В для газопроводів з покриттям з екструдованого поліетилену.
- ЕХЗ ПССГ на станціях стикування систем електропостачання постійного і змінного струмів здійснюється як на ділянках постійного струму.
- Контроль ефективності ЕХЗ
- Контроль ефективності електрохімічного захисту ПССГ здійснюється шляхом вимірювання потенціалів на підземному газопроводі, що захищається, в опорних точках: у контрольно-вимірювальних пунктах, колодязях і інших місцях, де є можливість контакту з трубою.
- КВП в зонах дії установок ЕХЗ повинні бути обладнані пристроями для вимірювання потенціалів відповідно до вимог НД.
8.1.18.3Контроль роботи установок ЕХЗ в експлуатаційних умовах полягає в періодичному технічному огляді установок і перевірці ефективності їхньої роботи в межах зони захисту в контрольних точках і в терміни, установлені НД.
При кожній зміні режиму роботи установок і при вимірюваннях, зв'язаних з розвитком мережі підземних металевих газопроводів і джерел блукаючих струмів, проводиться повторний контроль.
8.1.18.4Вимоги до розміщення КВП згідно з ДБН В.2.5-20.
8.2 Склад проектної документації з електрохімічного захисту підземних споруд системи газопостачання
- Проектування ЕХЗ ПССГ від корозії необхідно виконувати відповідно до вимог цього стандарту з урахуванням діючих НД.
- Одночасно з проектом будівництва підземних газопроводів і резервуарів скрапленого газу повинен розроблятися проект їх захисту від корозії, який є складовою частиною проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів газопостачання в цілому.
- При проектуванні захисту підземних газопроводів і резервуарів, що знаходяться в експлуатації, проектно-кошторисна документація по ЕХЗ є самостійним проектом.
- Проекти підземних газопроводів і споруд на них, які не передбачають заходів з захисту від корозії, затвердженню не підлягають.
- Основою для проектування захисту від корозії є технічне завдання, технічні умови та договір на проектування.
8.2.6Стадійність проектування захисту від корозії повинна відповідати стадійності проекта газопостачання.
- Розробка проектної документації з ЕХЗ та вибір його виду виконується на основі результатів корозійних вишукувань та (або) встановлення дослідного ЕХЗ.
- Склад та обсяг корозійних обстежень визначаються залежно від конкретних умов прокладання ПССГ згідно з програмою, встановленою проектною організацією та замовником.
В процесі корозійних вишукувань визначають такі основні дані:
-питомий електричний опір ґрунту (за необхідності слід визначати агресивність середовища, ґрунтових вод тощо);
- наявність, характер та інтенсивність блукаючих струмів;
- технічний стан діючих ПССГ та інших металевих комунікацій, які експлуатуються довгий час в умовах, схожих з умовами експлуатації ПССГ, для яких розробляються проекти електрохімічного захисту. При цьому визначається технічний стан їх захисних покриттів і металу труби, наявність та кількість корозійних пошкоджень, час, який минув до появи перших корозійних пошкоджень;
- геолого-геофізичний розріз ґрунту методом вертикального електричного зондування в місці розміщення A3;
-розташування і режим роботи діючих установок ЕХЗ, а також ефективність їх дії;
- можливість відводу блукаючих струмів до їх джерела;
- результати дослідного випробування засобів ЕХЗ та їх впливу на суміжні підземні споруди.
- За результатами корозійних обстежень після їх камеральної обробки складається звіт, в склад якого повинні входити пояснювальна записка з висновками про корозійні умови і технічний стан обстежених діючих ПССГ, зведені таблиці та інші матеріали.
- Оригінали матеріалів польових вишукувань повинні постійно зберігатися в архіві проектної організації.
- При незначному обсязі проектно-вишукувальних робіт звіт про результати корозійних обстежень дозволяється випускати разом з проектною документацією на даний об'єкт.
8.2.12При двостадійному проектуванні робочий проект повинен містити
матеріали проектної та робочої документації. На стадії "проект" документація повинна включати пояснювальну записку, ситуаційний план, схему розташування захисних пристроїв, заявочні відомості на обладнання та матеріали, кошторис.
8.2.13Проектна документація повинна містити в собі такі дані:
- стислу характеристику ПССГ та суміжних підземних металевих споруд і комунікацій;
- відомості про джерела блукаючих струмів та перспективи їх розвитку, оцінку небезпеки корозії;
- обґрунтування необхідності і вибору виду ЕХЗ (катодних, протекторних чи дренажних установок);
-заходи з охорони навколишнього середовища (заходи з рекультивації порушених при будівництві засобів ЕХЗ земель, охорони водоносних горизонтів при будівництві глибинних анодних заземлень катодних станцій тощо);
- техніко-економічне обґрунтування прийнятих проектних рішень;
- креслення прийнятих проектних рішень зі схемою газопроводів, що підлягають захисту;
- проектну зону захисту газопроводу та контрольні точки в межах зони захисту;
- кошторис проектно-пошукових і будівельно-монтажних робіт;
-вимоги з техніки безпеки.
- Якщо для прийняття проектних рішень необхідне проведення науково-дослідних чи експериментальних робіт, в проекті потрібно привести їх перелік зі стислою характеристикою і обґрунтуванням необхідності їх виконання.
- До складу робочої документації повинні входити:
- схема газопроводу, що підлягає захисту, з установками ЕХЗ, конструктивними елементами захисту ПССГ, контрольними точками;
- робочі креслення установок ЕХЗ і конструктивних елементів захисту ПССГ;
- перелік застосовуваних типових креслень у формі таблиць;
- плани та профілі кабельних трас (за необхідності);
- кошторис на будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи;
- специфікація обладнання;
- відомості потреби в матеріалах.
В проекті ЕХЗ слід визначити на початковий та розрахунковий період такі параметри:
- для УКЗ – зону захисту, силу захисного струму, напругу на виході перетворювачів та опір розтіканню струму анодного заземлення;
- для УДЗ – силу струму дренажу та опір дренажного кола;
- для УПДЗ – зону захисту, силу струму дренажу та опір дренажного кола;
- для УПЗ – силу захисного струму та опір розтіканню струму протектора.
8.2.16 Проектом ЕХЗ повинна бути передбачена установка конструктивних елементів захисту ПССГ:
- контрольно-вимірювальних пунктів;
- електроізолюючих з'єднань;
- подовжніх та поперечних потенціалоурівнюючих перемичок;
-сталевих футлярів.
Установка конструктивних елементів ЕХЗ повинна передбачатися згідно з ДБН В.2.5-20. В робочих кресленнях розташування КВП рекомендується виконувати на плані та профілі траси.
8.3 Будівництво та приймання будівельно-монтажних робіт засобів електрохімічного захисту та їх конструктивних елементів
- До початку будівельно-монтажних робіт установок ЕХЗ будівельна організація повинна отримати у відповідних місцевих органах влади дозвіл на проведення робіт.
- Будівельно-монтажні роботи установок ЕХЗ повинні виконуватися відповідно до погодженої проектної документації. Всі зміни та відхилення від проекту повинні бути узгоджені з замовником та проектною організацією.
8.3.3Технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних та налагоджувальних робіт установок ЕХЗ проводиться з обов'язковою участю представника експлуатаційної (чи іншої приймальної) організації та замовника і при необхідності – автора проекту.
- Будівельно-монтажні роботи на об'єктах будівництва установок ЕХЗ повинні виконуватися за технологіями, які передбачені проектами провадження робіт.
- Будівництво і монтаж вузлів та деталей установок ЕХЗ рекомендується виконувати за типовими кресленнями.
8.3.6. Будівельно-монтажні роботи містять у собі такі основні види робіт:
-встановлення обладнання засобів ЕХЗ (катодних, електродренажних чи протекторних);
- встановлення захисного та анодного заземлень;
- прокладання з'єднувальних та дренажних кабелів;
-встановлення контактного обладнання на газопроводі, анодному заземленні тощо.
- Елементи засобів ЕХЗ, які розміщуються в ґрунті, дозволяється засипати лише після того, як вони опосвідчені й отримана письмова згода на їх засипання від представника замовника або організації, яка здійснює технічний нагляд за монтажем засобів ЕХЗ, та оформлений акт на приховані роботи.
- При прийманні засобів ЕХЗ та конструктивних елементів на газопроводах необхідно слідкувати за тим, щоб їх виконання і прив'язки на місці відповідали проектним рішенням.
- Контроль за прийманням конструктивних елементів містить в собі зовнішній огляд і приладову перевірку.
- Перевірка та приймання конструктивних елементів проводиться в такому порядку:
- футляри і електроперемички – після їх монтажу до засипання траншеї;
- КВП – після монтажу (до засипання) і після засипання траншеї газопроводу;
- ІЗ – після закінчення монтажу.
8.3.11Сталевий футляр підлягає перевірці на відсутність електричного контакту з газопроводом.
8.3.12Перемички та вузли підключення до газопроводу повинні бути надійно ізольовані і мати необхідну механічну міцність.
Для електроперемичок із штабової сталі рекомендується використовувати захисне покриття, аналогічне захисному покриттю газопроводу.
8.3.13Електричний опір ІЗ перевіряється будівельно-монтажною організацією в базових умовах з оформленням відповідного паспорту, наведеного в додатку С, (форма Р.6).
ІФЗ після встановлення повинні бути перевірені на відсутність короткого замикання між металевими фланцями по обидва боки ізолюючої прокладки, а також між металевими фланцями і стяжними болтами.
- При огляді КВП необхідно перевірити їх на механічну міцність та на відсутність контакту провідників з іншими конструкціями КВП.
- Приймання конструктивних елементів ЕХЗ оформляється в будівельному паспорті і реєструється в журналах.
- При проведенні монтажу анодних заземлювачів необхідно звертати особливу увагу на якість ізоляції контактних вузлів з'єднання провідників з заземлювачем. Фізико-механічне пошкодження ізоляції цих вузлів не допускається.
- При засипанні анодного заземлення у траншеї коксовим дріб'язком, глиною або ґрунтом необхідно виконувати ущільнення кожного шару трамбуванням, щоб навколо електродів не було порожнин.
- Кабелі в траншеї повинні прокладатися "змійкою" з запасом довжини з урахуванням можливих зміщень ґрунту. При цьому укладання запасу кабеля у вигляді кілець чи витків не дозволяється. Кабель зверху покривається цеглою і засипається піском.
- Установлення протекторів повинно виконуватись відповідно до вимог проекту та технологічних вказівок технічної документації (ТУ, паспорт тощо).
- При використанні упакованих протекторів заводського виготовлення перед їх установленням в ґрунт необхідно обов'язково зняти захисні мішки.
- При встановленні в землю протектор необхідно розмістити в центрі свердловини чи шурфа, засипати ґрунтом, зволожити його до повного насичення, послідовно з обережністю утрамбувати, щоб не пошкодити з'єднувальні провідники.
- З'єднувальний провідник підключається до газопроводу чи резервуару згідно з проектом за допомогою термітного чи електричного зварювання або інших сучасних технологій підключення. Місце зварювання ретельно ізолюється.
