Страница 7: ДСТУ Б В.2.5-29:2006. СТУ Б В.2.5-29:2006. Инженерное оборудование домов и сооружений. Внешние сети и сооружения. Система газоснабжения. Газопроводы подземные стальные. Общие требования к защите от коррозии (44130)

Протектори підключаються до ПССГ через контрольно-вимірювальні пункти.

1. Перетворювачі установок катодного захисту та дренажні установки можуть розташовуватися в місцях вільного доступу до них та можливості їх підключення до джерел електричного струму на стінах будівель, залізобетонних та інших опорах і конструкціях.
2. Для захисту від ураження електричним струмом необхідно передбачати заземлення металевого корпусу захисної установки чи заземлення спільно з захисним зануленням.
3. Підключення захисних установок до електромережі змінного струму 110/220 В повинно виконуватись представником підприємства-власника джерела електричного струму після оформлення відповідних документів згідно з ПУЭ [4], ПТЭ [5] та прийняття комерційними вузлами обліку електроенергії.
4. При прийманні будівельно-монтажних робіт повинна перевірятися якість кріплення захисного обладнання і апаратури, наявність захисного заземлення занулення захисних установок, якість підключення до захисних установок з'єднувальних та дренажних кабелів і проводів.
5. Після закінчення робіт по обладнанню анодного та захисного заземлень повинен бути виміряний їх опір розтіканню і відповідність його значення до проектних та нормативних вимог ПУЭ. Методика вимірювання опору розтіканню заземлень наведена в додатку А.

8.3.28Приймання будівельно-монтажних робіт по обладнанню установок ЕХЗ та протекторних установок оформляється актами за формами Р.1 та Р.2 додатка С.

8.3.29По закінченні будівельно-монтажних робіт засобів ЕХЗ повинна бути оформлена виконавча зйомка.

8.4 Склад і обсяги пусконалагоджувальних робіт з електрохімічного захисту

8.4.1Пуско-налагоджувальні роботи з ЕХЗ виконуються після закінчення і приймання будівельно-монтажних робіт з улаштування засобів ЕХЗ і включають огляд і перевірку всіх доступних елементів ЕХЗ та контроль потенціалів газопроводів на всіх пунктах вимірювання, зазначених в проекті ЕХЗ.

Налагоджування установок ЕХЗ повинно виконуватися спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію на виконання зазначених робіт.

8.4.2Замовник передає налагоджувальній організації таку документацію:

-проектну документацію з погодженими в процесі будівництва змінами в повному обсязі;

• копії виконавчих креслень і документації;
• акти приймання будівельно-монтажних робіт на кожну установку;
• паспорти встановленого обладнання;
• схему ПССГ, що підлягають захисту, з розташуванням засобів ЕХЗ та їх конструктивних елементів, з проектними контрольними (опорними) точками в межах зони захисту;
• акти приймання прихованих робіт.

8.4.3До складу пусконалагоджувальних робіт з ЕХЗ входять такі основні види робіт:

• вивчення та аналіз проектної та виконавчої документації;
• перевірка наявності та правильності установлення на ПССГ, які захищаються, передбачених проектом конструктивних елементів та споруд;
• контроль установлення та випробування захисної апаратури (катодних станцій, перетворювачів, поляризованих та посилених дренажів, протекторів тощо);
• перевірка всіх елементів ЕХЗ – анодних та захисних заземлень, з'єднувальних електроліній, струмопровідних частин обладнання відносно металевого корпусу, контактних вузлів;
• визначення оптимальних режимів роботи засобів ЕХЗ;
• визначення зони захисту і контрольних точок в межах зони захисту;

-складання діаграм зміщення потенціалів при виключеній та включеній в оптимальному режимі захисній установці;

-виявлення відсутності шкідливого впливу на суміжні комунікації.

8.4.4При налагоджуванні засобів ЕХЗ ретельному контролю шляхом зовнішнього огляду підлягають:

• кріплення перетворювача катодного чи дренажного захисту;
• занулення корпусу перетворювача та приєднання до захисного заземлення;
• правильність схем з'єднань;
• контактне обладнання на газопроводі, анодному заземленні та в місцях приєднання до мережі джерел блукаючих струмів.

8.4.5Приладовій перевірці підлягають:

• ізоляція струмоведучих частин перетворювача відносно металевого корпусу;
• ізоляція кабельних з'єднувальних ліній;
• опір розтіканню анодного та захисного заземлень контактних вузлів.

8.4.6Індивідуальне випробування окремої УКЗ повинна виконувати будівельно-монтажна організація не раніше ніж через 14 діб після закінчення монтажу і засипання анодного заземлення. В процесі цих робіт перевіряють відповідність фактичного значення опору розтіканню струму захисного та анодного заземлень проектним значенням і випробовують УКЗ протягом не менше ніж 72 год.

1. Про початок пуско-налагоджувальних робіт повідомляються власники споруд, які захищаються, експлуатаційні організації, яким будуть передаватися захисні установки, проектна організація і власники суміжних підземних комунікацій.
2. На першому етапі налагоджувальних робіт проводяться вимірювання потенціалів ПССГ, які підлягають захисту, до включення ЕХЗ і при проектних режимах роботи установок ЕХЗ.
3. Вимірювання проводяться на всіх пунктах вимірювань, передбачених проектом. Це пункти з найбільш високими позитивними та знакозмінними потенціалами, які зафіксовані в процесі корозійних вишукувань; пункти в місцях на газопроводах, які знаходяться на більш наближеній відстані до джерел блукаючих струмів, високовольтних кабелів і ліній електропередач, а також найбільш віддалені і найбільш наближені до анодних заземлювачів.

8.4.10Вимірювання при налагоджуванні УДЗ повинні проводитися приладами реєструючого типу, які забезпечують синхронні вимірювання потенціалів "труба-земля" і "рейка-земля" з тривалістю запису не менше 1 доби.

1. Отримані результати вимірювань першого етапу, з урахуванням вимірювань на суміжних комунікаціях, аналізуються і приймається рішення по коригуванню режимів роботи установок ЕХЗ.
2. В разі необхідності зміни режимів роботи ЕХЗ вимірювання повторюються на всіх пунктах, які знаходяться в зонах дії захисних установок зі зміненими режимами роботи.

8.4.13Коригування режимів роботи установок ЕХЗ може проводитись неодноразово до досягнення потрібних результатів. Кінцеві результати налагоджувальних робіт фіксуються в точці дренування та в контрольних точках в межах зони захисту газопроводу приладами реєструючого або показуючого типу протягом 24 годин.

1. В кінцевому результаті на захисних установках повинні бути встановлені мінімально можливі захисні струми, при яких на ПССГ на всіх пунктах вимірювань досягаються захисні потенціали, за абсолютною величиною не нижче мінімально допустимих і не більше максимально допустимих.
2. Остаточно встановлені режими роботи захисних установок повинні бути погоджені з усіма організаціями, які мають підземні металеві споруди в зонах дії налагоджуваних установок, про що вони повинні давати підтвердження в своїх заключеннях.

8.4.16Оптимальним вважається режим, який забезпечує 30%-ний запас потужності встановлених перетворювачів.

8.4.17Оцінка шкідливого впливу налагоджуваних установок ЕХЗ на суміжні підземні металеві споруди і комунікації та необхідності допоміжних заходів з їх захисту виконується відповідно до вимог цього стандарту за результатами вимірювань потенціалів зазначених споруд в місцях їх перетину чи зближення з ПССГ, що захищається.

1. Визначення шкідливого впливу виконується в присутності представників всіх зацікавлених організацій та власників відповідних підземних металевих споруд і комунікацій.
2. Результати налагоджування установок ЕХЗ оформляються відповідним актом за формою Р.3 додатка С.

8.5 Приймання в експлуатацію засобів електрохімічного захисту

8.5.1 Приймання в експлуатацію установок ЕХЗ проводиться робочою комісією, до складу якої входять представники будівельно-монтажної і експлуатаційної організацій та замовника.

Приймання в експлуатацію установок ЕХЗ проводиться після виконання налагоджувальних робіт.

8.5.2 При прийманні установок електрохімічного захисту в експлуатацію будівельно-монтажна та пуско-налагоджувальна організації передають робочій комісії такі документи:

• комплект робочих креслень з підписами осіб, відповідальних за виконання будівельно-монтажних робіт, та їх відповідність виконаним у натурі роботам або внесеним в них проектною організацією змінам;
• паспорт на обладнання;
• акт приймання будівельно-монтажних робіт по обладнанню засобів ЕХЗ (додаток С, форма Р.1);
• акт приймання будівельно-монтажних робіт по обладнанню протекторних установок (додаток С, форма Р.2);
• акт налагоджування установок ЕХЗ (додаток С, форма Р.3);
• акти на приховані роботи;
• протоколи вимірювань опору розтіканню анодного та захисного заземлень;
• протокол вимірювань опору ізоляції струмоведучих частин захисної установки відносно металевого корпусу;
• протокол вимірювань опору ізоляції кабельних з'єднувальних ліній;
• протокол перевірки справності ІФЗ.

8.5.3Одночасно з перевіркою проектної (виконавчої) документації комісія проводить зовнішній огляд установок ЕХЗ з метою перевірки їх технічного стану відповідно до 8.4.4.

При необхідності робоча комісія має право проводити також контрольні вимірювання та випробування установок ЕХЗ відповідно до 8.4.5.

1. Електрозахисні установки, які не забезпечують проектну зону захисту, прийманню не підлягають.
2. Приймання в експлуатацію установок ЕХЗ оформляється актом (додаток С, форма Р.4 ).
3. Кожній прийнятій установці ЕХЗ надається порядковий номер та для неї заводиться спеціальний паспорт (додаток С, форма Р.5). В паспорті фіксуються:

-технічні характеристики установки;

-робочі параметри захисної установки згідно з актом налагоджування.

Крім того в паспорті повинні бути карта-схема газопроводів, які підлягають захисту цією установкою ЕХЗ, з позначенням місця розміщення захисної установки, пунктів вимірювання потенціалів (КВП, стояки тощо) та контрольних точок в межах зони захисту, а також діаграми зміщення потенціалів при виключеній та включеній в оптимальному режимі установці ЕХЗ.

8.5.7Виконавчо-технічна документація та акти приймання в експлуатацію установок ЕХЗ повинні зберігатися в організації, яка експлуатує зазначену комунікацію.

9 ВИМОГИ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ СТРУМІВ ВИТОКУ НА ДЖЕРЕЛАХ БЛУКАЮЧИХ СТРУМІВ

9.1 Електрифікований рейковий транспорт постійного струму

9.1.1 Контактна мережа електрифікованого рейкового транспорту повинна бути з'єднана з позитивною (плюсовою) шиною, а рейкові колії – з негативною (мінусовою) шиною тягової підстанції.

1. Електропостачання ліній тролейбуса, звичайного та швидкісного трамвая, депо, вагоноремонтних заводів та майстерень постійним струмом повинно здійснюватися через самостійні постачальні лінії, обладнані автоматичними вимикачами або керованими перетворювачами, які забезпечують захист від струмів короткого замикання та перевантаження [6].
2. Допускається паралельна робота підстанцій за умови забезпечення захисту тягової мережі від струмів короткого замикання, а також у разі:

• відсутності зон малих струмів короткого замикання та замикання на землю у тролейбусних тягових мережах без заземлення;
• наявності надійного захисту підземних споруд від блукаючих струмів.

На ділянках швидкісного трамвая, які проходять у тунелях, паралельна робота суміжних підстанцій, як правило, не дозволяється [6].

9.1.4Негативні лінії живлення тягової підстанції повинні бути ізольованими від землі по всій довжині до пунктів приєднання негативної лінії живлення рейкової мережі; рівень ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм при випробувальній напрузі 1000 В. Періодичність перевірки – один раз на рік.

9.1.5ПП НЛЖ до тягової рейкової мережі повинні мати рознімне (не через електричні апарати) електричне з'єднання негативної лінії з провідниками, що йдуть безпосередньо до рейкової мережі. Опір контакту в місці з'єднання кожного з вказаних провідників до рейкової колії трамваю не повинен бути більше ніж 0,0015 Ом.

9.1.6ПП НЛЖ повинні розташовуватися, як правило, у безпосередній близькості від тягової підстанції; при розгалуженні тягової рейкової мережі допускається спорудження декількох ПП НЛЖ, мінімально віддалених від тягової підстанції.

9.1.7Від усіх ділянок тягової рейкової мережі повинен бути забезпечений електрично безперервний, як правило, двосторонній, відвід тягових струмів до ПП НЛЖ тягових підстанцій за допомогою установки стикових рейкових з'єднувачів, міжрейкових і міжколійних перемичок.

9.1.8Подовжній опір рейкової мережі за рахунок стиків не повинен збільшуватися більше ніж на 20 %. Електропровідність стиків, міжрейкових і міжколійних перемичок повинні забезпечуватись конструктивними рішеннями відповідно до вимог НД.

9.1.9При виборі місця підключення ПП НЛЖ, міжрейкових і міжколійних перемичок до тягової рейкової мережі повинні враховуватися вимоги забезпечення надійного функціонування систем автоматичного регулювання рухом поїздів, які використовують рейки для пропуску сигнальних струмів згідно з вимогами галузевих НД.

9.1.10Конструкція колій електрифікованого рейкового транспорту повинна забезпечувати перехідний опір рейок (опір ізоляції) відносно землі не менше нормованих значень, наведених у таблиці 4.

Таблиця 4 – Вимоги до ізоляції рейкових колій електрифікованого транспорту