Самописи реєструючі типу "ПРИМА-2000", "RAMLOG Е19000"

Стрижень сталевий довжиною від до і діаметром від до (вимірювальний електрод)

В.4.3Підготовка до вимірювань

Електрод забивають в ґрунт на глибину від до , при цьому мінімальна відстань від найближчої колії до місця установлення електроду – . Якщо ґрунт сухий, його необхідно зволожити чистою водою. Позитивну клему вимірювального приладу приєднують до рейки або контактного пристрою ПП НЛЖ. Негативну клему приладу – до сталевого електроду.

При використанні реєструючих самописів в пам'ять приладу заносять:

  • найменування рейки електрифікованого транспорту;
  • адресу пункту вимірювання;
  • дату і час початку запису;

-шкалу та одиницю вимірювання (В).

В.4.4Проведення вимірювань

Тривалість вимірювань становить від 15 хв до 24 год (при необхідності).

Показуючий прилад встановлюють в режимі реєстрації максимальних та мінімальних значень вимірювань за період часу. Самопис працює в поточному режимі.

В.4.5Обробка результатів

Визначають максимальне та мінімальне значення різниць потенціалів за час вимірювань і заносять до протоколу (додаток С, форма Б.1).

Розшифровування записів самопису виконується на комп'ютері за допомогою програмного забезпечення.

Додаток Г

(довідковий)

Методики визначення зміщення різниці потенціалів між підземною спорудою та електродом порівняння, необхідної тривалості вимірювань різниці потенціалів та ефективності захисту підземних споруд від корозії

Г.1 Визначення зміщення різниці потенціалів між підземною спорудою та електродом порівняння

Г.1.1 Сутність методу

Зміщення різниці потенціалів визначають за різницею між значеннями виміряного потенціалу трубопроводу і його стаціонарного потенціалу.

Г.1.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Вольтметр з внутрішнім опором не менше 20 кОм на 1В шкали, показуючий, цифровий або реєструючий типу "ИРПЦ-100", "FLUKE"

Самописи реєструючі типу "ПРИМА-2000", "RAMLOG Е19000"

МЕП стаціонарний або переносний

Г.1.3 Проведення вимірювань

Г.1.3.1 Вимірювання різниці потенціалів "трубопровід-земля" виконують в КВП, шурфах і інших місцях, де є можливість здійснити підключення вольтметра до трубопроводу. Тривалість вимірювань визначають згідно з додатком Г.2 (але не менше ніж 10 хв). Показуючий прилад встановлюють в режимі реєстрації максимальних та мінімальних значень потенціалів за визначений період часу. Самопис працює в поточному режимі.

Г.1.3.2 Позитивну клему вимірювального приладу підключають до трубопроводу, а негативну – до електрода порівняння. Якщо ґрунт сухий, його необхідно зволожити чистою водою.

Г.1.3.3 При вимірюванні в зоні дії блукаючих струмів і амплітуді коливань вимірюваної різниці потенціалів, що перевищує 0,5 В, можуть бути використані сталеві електроди порівняння.

Г.1.4 Обробка результатів

Г.1.4.1 Різницю між виміряним потенціалом споруди і значенням його стаціонарного потенціала , В, обчислюють за формулою:

,(Г.1)

де Евим – найменша негативна чи найбільша позитивна за період вимірювань миттєва різниця потенціалів між трубопроводом і МЕП, В;

ес – стаціонарний потенціал трубопроводу, В.

Г.1.4.2 Стаціонарний потенціал трубопроводу вимірюють при відсутності впливу блукаючих струмів на трубопровід. При неможливості вимірювання або визначення стаціонарного потенціалу Ес його значення приймають рівним мінус 0,70 В щодо МЕП.

Г.1.4.3 При позитивних значеннях зміщення потенціалів, тобто >0, спостерігається анодна зона (зона електрохімічної корозії трубопроводу), а при негативних значеннях, тобто <0 – катодна зона (зона захисту від корозії).

Г.1.4.4 Максимальне зміщення потенціалу є різниця між максимальним виміряним миттєвим потенціалом і стаціонарним потенціалом трубопроводу. Максимальне зміщення потенціалу обчислюють за формулою:

,(Г.2)

де  – максимальний виміряний миттєвий потенціал трубопроводу, В.

Г.1.4.5 Мінімальне зміщення потенціалу різниця між мінімальним виміряним миттєвим потенціалом і стаціонарним потенціалом трубопроводу. Мінімальне зміщення потенціалу обчислюють за формулою:

,(Г.3)

де  – мінімальний виміряний миттєвий потенціал трубопроводу, В.

Г.1.4.6 Дія блукаючих струмів є небезпечною:

-при найбільшому розмаху коливань різниці потенціалів (між найбільшим і найменшим значеннями за абсолютною величиною), що перевищує 0,04 В;

-при наявності за період вимірювань миттєвого позитивного зміщення потенціалу або миттєвого витоку струму з газопроводу.

Г.1.4.7 Якщо потенціали реєструвалися приладом – самописом на діаграмну стрічку, на ній наносять лінію, зміщену відносно нуля шкали на величину, що відповідає стаціонарному потенціалу Ес (умовний нуль). Таким чином, діаграмна стрічка стає діаграмою зміщення потенціалів в часі в точці виміру та дозволяє обчисляти рівень захисту газопроводу в часі. Відношення терміну находження газопроводу при негативному (катодному) зміщенні потенціалів до усього терміну запису потенціалу (у відсотках) є рівнем захисту газопроводу в часі в точці вимірювання і обчислюється за формулою:

(Г.4)

де Тзах – рівень захисту газопроводу в часі в точці вимірювання, %;

Тк – термін находження газопроводу при негативному (катодному) зміщенні потенціалів, год.;

Тзаг – термін проведення записів потенціалу газопроводу, год.

Г.2 Методика визначення необхідної тривалості вимірювань різниці потенціалів "споруда – земля"

Г.2.1 Сутність методу

Ця методика визначає необхідну тривалість вимірювань для отримання відображення стану ЕХЗ.

Г.2.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Прилади реєструючі (самописи) типу "Прима-2000", "RAMLOG Е19000"

Г.2.3 Проведення вимірювань

Г.2.3.1 Тривалі вимірювання доцільно проводити в зоні дії блукаючих струмів, знакозмінній зоні, в місцях наближення та перетинання газопроводів з залізничними і трамвайними коліями, суміжними комунікаціями.

Г.2.3.2. У вибраному місці проводять добові вимірювання з реєстрацією значень потенціалу.

Г.2.4 Обробка результатів

Г.2.4.1 Результати вимірювань переводять в комп'ютер і представляють в графічному вигляді.

Г.2.4.2 У правому верхньому куту графіка виводять значення максимальної різниці потенціалів Еmах, мінімальної різниці потенціалів Emin та середньої різниці потенціалів Есер за добу вимірювань.

Г.2.4.3 Визначають коефіцієнт несиметричності за добу, , за формулами:

- при негативному значенні Еmах:

(Г.5)

- при позитивному значенні Еmах:

(Г.6)

де  – максимальне за абсолютною величиною значення потенціалу "споруда – земля" за добу;

 – середнє за абсолютною величиною значення потенціалу "споруда – земля" за добу.

Г.2.4.4 Із вимірювань за добу вибирають годинну ділянку з найбільш несприятливими, з точки зору ЕХЗ, значеннями величин потенціалів за добу і визначають коефіцієнт несиметричності за годину .

При негативному значенні Еmах коефіцієнт несиметричності за годину визначають за формулою:

(Г.7)

де  – максимальне за абсолютною величиною значення потенціалу "споруда – земля" за годину;

 – середнє за абсолютною величиною значення потенціалу "споруда – земля" за годину.

При позитивному значенні Еmах коефіцієнт несиметричності за годину визначають Еmах за формулою:

(Г.8)

Г.2.4.5 Загальний коефіцієнт несиметричності вимірювань визначають за формулою:

(Г.9)

Г.2.4.6 За таблицею Г.1 визначають необхідну тривалість для подальших вимірювань.

Таблиця Г.1 – Визначення необхідної тривалості вимірювань

Значення коефіцієнта несиметричності вимірювань,

Тривалість вимірювань

1,0

10 хв

Від 1,1 до 1,3

1 год

Більше 1,3

доба

Примітка. Після вводу до експлуатації автоматичної катодної станції перші вимірювання виконують протягом доби. Всі подальші вимірювання повинні мати годинну тривалість.

Г.3 Методика визначення ефективності захисту (рівня захисту) та корозійної небезпеки ПССГ за діаграмами зміщення потенціалів

Г.3.1 Сутність методу

Ефективність захисту (рівень захисту) та корозійну небезпеку ПССГ визначають за діаграмами зміщення потенціалів

Г.3.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Прилади (самописи) реєструючі типу "Прима-2000", "RAMLOG Е19000"

Г.3.4 Проведення вимірювань та обробка результатів

Г.3.4.1 Вимірювання проводять згідно з Г.1.3. Максимальні та мінімальні зміщення потенціалів ( та ) визначають за формулами Г.2 і Г.3.

Г.3.4.2 Діаграму зміщення потенціалів наносять на план газопроводу чи системи підземних газопроводів, виконаний у відповідному масштабі (як правило, 1:2000 або 1:5000). На план газопроводу наносять також місця розташування засобів ЕХЗ, КВП та інші точки вимірювань потенціалів.

Г.3.4.3 Подовжню вісь газопроводу на плані приймають за вісь абсцис прямокутної системи координат. По осі ординат в кожній точці вимірювання відкладають максимальні та мінімальні значення зміщень потенціалів ( та ) у вигляді відрізків в одному прийнятому масштабі (як правило, 1см: 1В ), при цьому:

- вгору від осі абсцис відкладають позитивні значення зміщень потенціалів;

- вниз від осі абсцис відкладають негативні значення зміщень потенціалів.

Г.3.4.4 Суміжні кінцеві точки відрізків з'єднують між собою прямими лініями уздовж осі абсцис, аналогічно з'єднують суміжні кінцеві точки відрізків .

На складеній діаграмі простір між трасою газопроводу (вісь абсцис) і лініями, відповідними і зафарбовують таким чином:

  • червоним кольором фарбується анодна зона (>0), що вище осі абсцис;
  • блакитним кольором фарбується катодна зона (<0), що нижче осі абсцис.

При >0 и >0 газопровід повністю розташовано в анодної зоні, при цьому вісь газопроводу фарбується в червоний колір.

При >0 и <0 газопровід розташовано в знакозмінної зоні, при цьому вісь газопроводу фарбується в червоний колір.

При <0 и <0 газопровід повністю розташовано в катодної зоні, при цьому вісь газопроводу фарбується в синій колір.

Г.3.4.5 Довжини синіх відрізків по осі газопроводу на плані треба скласти і за прийнятим масштабом перевести в реальну довжину.

Г.3.4.6 Рівень захисту ПССГ визначають за діаграмою зміщення потенціалів як відношення величин довжини ПССГ, що знаходиться в катодній зоні діаграми зміщення потенціалів, до загальної довжини ПССГ у відсотках:

, (Г.10).

де Rк – рівень захисту ПССГ, %;

Lк – довжина ПССГ, що знаходиться в катодній зоні, м;

Lзаг – загальна довжина газопроводу, м.

Г.3.4.7 Аналогічно за діаграмою зміщення потенціалів визначають рівень корозійної небезпеки газопроводів, що знаходяться в анодних та знакозмінних зонах.

Г.3.4.8 Довжини червоних відрізків по осі газопроводу на плані необхідно скласти і за прийнятим масштабом перевести в реальну довжину.

Г.3.4.9 Рівень корозійної небезпеки ПССГ обчислюють як відношення величин довжини ПССГ, що знаходиться в анодній та знакозмінній зонах діаграми зміщення потенціалів, до загальної довжини ПССГ в відсотках:

(Г.11)

де Ra – рівень корозійної небезпеки ПССГ, %;

La – довжина ПССГ, що знаходиться в анодній та знакозмінній зонах, м.

Г.3.4.10 Діаграма зміщення потенціалів ПССГ є також наочним посібником для виявлення найбільш небезпечних місць на ПССГ.

Додаток Д

(довідковий)

Визначення небезпечної дії змінного струму

Д.1 Визначення небезпечної дії змінного струму за зміщенням різниці потенціалів (основний критерій)

Д.1.1 Сутність методу

Сутність методу полягає у визначенні зміщення різниці потенціалів між трубопроводом і МЕП.

Д.1.2 Вимоги до вибору ділянок трубопроводів

Визначення небезпечної дії змінного струму виконується на ділянках сталевих трубопроводів, на яких зафіксована напруга змінного струму між трубопроводом і землею, що перевищує 0,3 В при відключеній катодній станції.

Д.1.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Вольтметр для вимірювання постійної і змінної напруги з вхідним опором не менше 1 МОм

Конденсатор ємністю 4 мкФ

МЕП

ДСЕ із сталевої пластинки розміром х , одна сторона якої ізольована (неізольована сторона – робоча)

Шкурка шліфувальна згідно з ГОСТ 6456

Тканина бавовняна

Д.1.4 Підготовка до вимірювань

Д.1.4.1 Над трубопроводом або в максимальному наближенні до нього в місці відсутності дорожнього покриття роблять шурф глибиною від до та діаметром від до . Із взятої зі дна шурфу частини ґрунту видаляють тверді включення розміром більше . На вирівняне дно шурфа насипають шар такого ґрунту, що не містить твердих включень, та ущільнюють.

Робочу поверхню ДСЕ зачищають шліфувальною шкуркою згідно з ГОСТ 6456 зернистістю 40 і менше та ретельно протирають тканиною.

ДСЕ укладають на дно шурфа робочою поверхнею вниз і засипають ґрунтом на висоту від до від дна шурфа. Ґрунт над ДСЕ утрамбовують із зусиллям від до на площу допоміжного електрода. Зверху встановлюють переносний МЕП. При наявності атмосферних опадів передбачають заходи проти попадання вологи в ґрунт.

Д.1.4.2 Для вимірювання величини зміщення потенціалу збирають схему, наведену на рисунку Д.1, при розімкненому колі між ДСЕ і трубопроводом.

Д.1.5 Проведення вимірювань

Вимірювання виконують у такій послідовності:

а) через 10 хв після установки ДСЕ в ґрунт вимірюють його стаціонарний потенціал відносно МЕП;

1 – трубопровід; 2 – шурф; 3 – вольтметр; 4 – конденсатор; 5 – переривач; 6 – амперметр змінного струму; 7 – МЕП; 8 – ДСЕ

Рисунок Д.1 – Схема вимірювання зміщення потенціалу трубопроводу

б) підключають ДСЕ до трубопроводу і через 10 хв знімають перший показ вольтметра. Наступні покази знімають через кожні 5 с. Тривалість вимірювань повинна бути не менше 10 хв.