Страница 2: ДСТУ Б В.1.1-14:2007 (ЕN 1365-4:1999, NЕQ). СТУ Б В.1.1-14:2007 (ЕN 1365-4:1999, NЕQ). Защита от пожара. Колонны. Метод испытания на огнестойкость (44116)

8 ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

8.1Установлення термопар в печі та на зразку

8.1.1У печі треба встановити не менше шести термопар із двох протилежних сторін зразка нависоті, що дорівнює )¼, ½ та ¾ висоти зразка. Вимірювальні спаї термопар у печі мають бути вста-новлені згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-4.

8.1.2Термопари треба встановлювати тільки на зразках, які випробовують без навантаження.8.1.2.1 На металевій поверхні зразка з вогнезахисним покриттям або облицюванням, що має

відкритий профіль (двотавр, швелер тощо), потрібно встановити не менше трьох термопар у середньому перерізі зразка по центру стінки двотавра (швелера тощо) і по центрах внутрішніх поверхонь полиць двотавра (швелера тощо). Для конструкції, що має закритий профіль (короб, труба тощо), на металевій поверхні зразка необхідно встановити не менше чотирьох термопар, які треба розташувати рівномірно по периметру в середньому перерізі зразка. Приклад розташування термопар на зразках наведено на рисунку А.2.

8.1.2.2 Для зразків, виконаних із залізобетону, деревини тощо, які випробовують без навантаження, необхідно встановити термопари, рівномірно розташовані у напрямках двох осей перерізу зразка посередині його висоти для отримання розподілення значень температури по перерізу. Для зразків залізобетонних колон також необхідно встановити з кожного боку не менше трьох термопар рівномірно по його висоті на арматурі, яка найбільш наближена до поверхонь зразка.

За узгодженням з випробувальною лабораторією термопари встановлюють у відповідних місцях під час виготовлення зразка у спеціальних трубках або через спеціальні отвори, які утворюють в необхідних місцях на зразку. Вимірювальний спай термопар слід закріпляти всередині зразка відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4.

8.2Установлення зразка в печі

1. Перед встановленням у піч зразок слід сфотографувати.
2. Зразок слід встановити у печі згідно з вимогами технічної документації на зразок, яка наданазамовником випробувань. При цьому треба враховувати вимоги, наведені у 8.2.3 та 8.2.4 цьогостандарту.

4

ДСТУ Б В.1.1-14:2007

1. У разі вільного спирання зразка треба використовувати шарнірну опору між верхнім кінцемзразка і навантажувальним обладнанням. Шарнірну опору розташовують між двома пластинами.Товщину пластин, діаметр шарнірної опори та їх розташування визначають відповідно до вимогДСТУ Б В.2.6-7. Шарнірну опору слід встановлювати точно вздовж осі колони так, щоб була мож-ливість контролювати ексцентриситет навантаження. Для запобігання виникненню тертя між шар-нірною опорою та пластинами треба вживати відповідних заходів.
2. Для створення умов защемлення обох кінців зразка має бути забезпечено платформнеспирання та аналогічне прилягання пластини у місці завантаження.
3. Для запобігання виходу гарячих газів з печі торці зразка слід ізолювати шаром з мінеральноївати завтовшки не менше ніж 50 мм та густиною не менше ніж 100 кг/м3.
4. Допускається встановлювати в піч одночасно два зразки, які випробовують без наван-таження, при цьому відстань між ними і до стін печі має бути не менше ніж 200 мм.
5. Для вимірювання повздовжнього зміщення навантаженого кінця зразка, який випробо-вують під навантаженням, потрібно встановити прилади для вимірювання повздовжніх деформаційна верхньому кінці зразка.
6. Зразки не менше ніж за 15 хв до початку випробування треба навантажити відповідно до 6.2цього стандарту. Деформації, що виникають в результаті прикладання навантаження, необхіднопісля їх стабілізації виміряти та зареєструвати.
7. Підготовку печі та засобів вимірювальної техніки до випробувань слід проводити відповіднодо інструкцій з експлуатації.

8.3Початок випробування

8.3.1Не більше ніж за 5 хв до початку випробування необхідно зареєструвати початкові значеннятемператури в печі та на зразку за показаннями всіх термопар, а також значення усіх вимірювальнихта контрольованих величин: навантаження, деформацій тощо. Середня температура в печі до початкувипробування не повинна перевищувати 50 °С.

У разі випробування зразка без навантаження температура зразка до початку випробування має бути від 5 °С до 40 °С і не повинна відрізнятися від температури навколишнього середовища більше ніж на ± 5 °С.

8.3.2Початком випробування вважається час увімкнення пальників у печі.

8.4Вимірювання та спостереження у процесі випробування

1. Вимірювання і реєстрування температури та надлишкового тиску у печі, температури назразку та вимірювання повздовжнього зміщення навантаженого кінця зразка необхідно проводитизгідно з ДСТУ Б В. 1.1-4.
2. Під час проведення випробування слід спостерігати, якщо це можливо, за зразком і скла-дати хронологічний опис змін зразка, тобто: деформації, появи тріщин, обсипання облицювання абопокриття тощо. Якщо це можливо, то під час випробування слід проводити фото- та відеозйомку.

8.5Припинення випробування

Припинення випробування здійснюють відповідно до ДСТУ Б В.1.1 -4.

9 ГРАНИЧНИЙ СТАН З ВОГНЕСТІЙКОСТІ ТА КЛАСИ ВОГНЕСТІЙКОСТІ КОЛОН 9.1 Граничний стан з вогнестійкості

Для колон нормованим граничним станом з вогнестійкості є граничний стан за ознакою втрати несучої здатності (умовне літерне позначення R).

Граничним станом за ознакою втрати несучої здатності для колон є обвалення зразка або виникнення граничних деформацій, що складають:

-граничне значення повздовжнього зміщення в міліметрах навантаженого кінця зразка

(1)

-граничне значення швидкості наростання вертикальних деформацій в міліметрах за хвилину:

(2)

де h- початкова висота зразка, мм (ДСТУ Б В.1.1-4).

5

ДСТУ Б В.1.1-14:2007

Для металевих колон з вогнезахисним покриттям та облицюванням граничний стан з вогнестійкості за ознакою втрати несучої здатності - це перевищення середньої температури металевого елемента зразка над його початковою температурою на 480 °С - для сталевих конструкцій та на 230 °С - для конструкцій з алюмінієвих сплавів (ДСТУ Б В.1.1-4).

9.2 Класи вогнестійкості

Колони залежно від нормованої межі вогнестійкості поділяються на класи вогнестійкості відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4.

10ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

10.1За результат випробування беруть значення межі вогнестійкості колони tfr y хвилинах, щовизначається за формулою:

tfr = tmes - (3)

де tmes - найменше значення часу від початку випробування до досягнення граничного стану з

вогнестійкості, що визначене за результатами випробувань однакових зразків, хв;

- похибка випробування, яку визначають згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, хв.

Для залізобетонних, дерев'яних та інших зразків, які були випробувані без навантаження, час досягнення граничних деформацій за формулами (1) та (2) визначають за даними вимірювань температури зразка за 8.1.2.2 цього стандарту розрахунковим методом, який має відповідати вимогам ДБН В.1.1-7.

10.2Клас вогнестійкості колони встановлюють за результатами випробувань згідно з ДСТУ Б В.1.1 -4.

10.3Результати випробування, які надаються у протоколі (звіті) випробувань, є дійсними дляколон, що мають такий самий переріз, меншу висоту та менше нормативне навантаження, та їхконструктивне виконання відповідає конструктивному виконанню зразків, що були випробувані.

11ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

Результати випробування оформлюють протоколом або звітом.

Протокол випробування (звіт про випробування) має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробування, а саме:

• назву та адресу лабораторії, що проводила випробування;
• дату випробування;
• найменування, марку або тип колони, зразки якої були випробувані;
• назву та адресу замовника, а також назву виготовлювача зразків;
• перелік матеріалів, виробів та вогнезахисних покриттів, що були використані для виготовленнязразків, з назвами їх виготовлювачів; якщо виготовлювач матеріалу або виробу невідомий, то це слідвказати;
• ескізи, фотографії та опис конструкції зразків, при цьому мають бути вказані густина та маркабетону, товщина захисного шару бетону, товщина та густина захисного покриття, якщо воно є;
• позначення стандарту, за яким проводилося випробування на вогнестійкість;
• опис розташування термопар у печі та на зразках;
• розрахунок еквівалентного навантаження на зразок та схему розташування навантаження назразку;
• спосіб спирання та умови кріплення зразків у печі;
• результати вимірювання температури та вологості у приміщенні, де знаходиться піч;
• результати вимірювання температури у печі;
• результати вимірювання температури на зразках та значень повздовжнього зміщення наван-таженого кінця зразка;
• опис поведінки зразків у процесі випробування;
• оцінку результатів випробування;
• зазначення виду граничного стану, межі та класу вогнестійкості конструкції.

У додатках до протоколу випробувань має бути надано копію технічної документації на зразок, яка подана рамовником.

12ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

Під час проведення випробування необхідно забезпечувати вимоги безпеки згідно з ДСТУ Б В. 1.1 -4.

6

ДСТУ Б В.1.1-14:2007

ДОДАТОК А (обов'язковий)

РИСУНКИ ДО ТЕКСТУ СТАНДАРТУ

1 - гідравлічний прес; 2 - рама для навантаження; 3 - стінка випробувальної печі; 4 - зразок; 5 - елементи спирання зразка; 6 - шарнірна опора; h - початкова висота колони; Т - місця встановлення термопар у печі

Рисунок А.1 - Приклад розташування зразка у печі, який випробовують під навантаженням

7

ДСТУ Б В.1.1-14:2007

А-А

1 - зразок, який має відкритий профіль (двотавровий переріз); 2 - зразок, який має закритий профіль (коробчастий переріз); 3 - місця встановлення термопар

Рисунок А.2 - Приклад схеми розташування термопар на зразках, які випробовуються

без навантаження

8

ДСТУ Б В.1.1-14:2007

КОД УКНД 13.220.50

Ключові слова: вогнестійкість, межа вогнестійкості, колони, метод випробування, несуча здатність.