3.8 дефекти кромки (edge defects) – для розмірів скла остаточної прирізки
Дефекти кромки скла у формі вхідних у поверхню і вихідних за межі поверхні дефектів, а також скоси кромки
3.9 дефекти орнаменту (pattern faults)
Відхилення ліній орнаменту відносно контрольного об'єкта, наприклад, лінійки або перевірної лінійки: непрямий кут, хвилястість, дуга
3.10 відхилення орнаменту (deviation of the pattern)
Параметр відхилення орнаменту: непрямий кут, хвилястість, дуга (х).
4 КЛАСИФІКАЦІЯ
4.1 Скло листове узорчате класифікується:
а) за видом поверхні (тип скла):
- узорчате з орнаментом;
- узорчате з рифленою поверхнею (без орнаменту);
б) за кольором:
- кольорове;
- безкольорове;
в) за розміром скла;
г) за товщиною скла.
Примітка. Рифленою вважають поверхню скла з рифленням висотою менше або такою, що дорівнює , а узорчатою – з рифленням висотою більше .
4.2 Умовна познака продукції, що відповідає вимогам цього стандарту, повинна складатися з позначення таких параметрів:
- тип скла;
- колір (за визначенням виробника) або безкольорове;
- орнамент (за визначенням виробника) або з рифленою поверхнею;
- номінальна товщина, мм;
- номінальна довжина (Н) і ширина (В), мм;
- позначення даного стандарту.
Приклад:
Умовна познака продукції – скло листове узорчате, призначене для використання в будівництві, безкольорове, назва орнаменту "ОРНАМЕНТ", товщина , довжина , ширина 1,26м:
Скло листове узорчате – безкольорове – ОРНАМЕНТ – 4 – 2100 х1260 – ДСТУ Б В.2.7-156:2008.
Приклад:
Умовна познака продукції — скло листове узорчате, призначене для використання в будівництві, кольорове, з рифленою поверхнею, товщина , довжина , ширина 1,0 м:
Скло листове узорчате – кольорове (колір) – з рифленою поверхнею – 4 – 1500 х1000 -ДСТУ Б В.2.7-156:2008.
5 ВИМОГИ ДО РОЗМІРІВ
5.1 Товщина
5.1.1 Загальні вимоги
За фактичну товщину приймається середнє арифметичне значення, округлене до , результатів чотирьох вимірів: по одному в точці з найбільшою товщиною (від виступу поверхні листа скла з орнаментом до плоскої другої сторони або по виступах орнаменту, якщо узор нанесено на дві сторони скла), найближчій до центра кожної сторони. Похибка вимірювання – . Використовуються засоби вимірювання із похибкою вимірювання не вище зазначеної.
5.1.2 Граничні відхилення
Фактична товщина скла, округлена до , не повинна відрізнятися від номінальної товщини більше ніж на величину граничного відхилення, наведеного у таблиці 1.
Таблиця 1 – Значення граничних відхилень товщини скла У міліметрах
|
Номінальна товщина |
Граничне відхилення |
|
3,0 4,0 5,0 6,0 |
±0,5 |
|
8,0 |
±0,8 |
|
10,0 |
±1,0 |
Листи скла повинні бути рівномірної товщини. Різниця між найбільшою та найменшою товщиною одного й того ж листа не повинна перевищувати для листів завтовшки та і – для листів завтовшки від до .
5.2 Довжина, ширина і прямі кути
5.2.1 Загальні вимоги
Скло виробляється і постачається інвентарних розмірів. За узгодженням виробника із споживачем продукція може постачатися у вигляді прямокутних стекол за розмірами постачання та розмірами остаточної прирізки.
При розмірах номінальної довжини Н і номінальної ширини В лист скла не може бути більшим, ніж прямокутник, накреслений на основі номінальних розмірів плюс граничне відхилення t, або меншим, ніж прямокутник, накреслений на основі номінальних розмірів мінус граничне відхилення t.
Сторони накреслених прямокутників повинні бути паралельними, а самі прямокутники -мати спільний центр (рисунок 2). Граничне відхилення від прямих кутів також задається цими прямокутниками.
Рисунок 2 – Визначення довжини, ширини і дотримання прямих кутів листа скла
Для визначення довжини і ширини проводять два вимірювання паралельно краям листа скла на відстані від краю не менше товщини скла. Похибка вимірювання – . Довжину (ширину) скла визначають як середнє арифметичне значення результатів вимірювання, округлене до . Засоби вимірювання – рулетки згідно з ДСТУ 4179 (ГОСТ 7502), лінійки згідно з ГОСТ 427 або інші прилади і устаткування з ціною поділки не більше .
5.2.2 Інвентарні розміри
Скло інвентарних розмірів:
- номінальна довжина Н від до ;
- номінальна ширина В від до .
Примітка. Максимальні інвентарні розміри залежать від виробництва та виду поверхні.
5.2.2.1 Граничні відхилення
Граничні відхилення t від номінальних розмірів довжини Н і ширини В залежать від товщини скла і наведені у таблиці 2.
Таблиця 2 – Допустимі граничні відхилення t по довжині Н і ширині В
для скла інвентарних розмірів залежно від номінальної товщини скла У міліметрах
|
Номінальна товщина |
Граничне відхилення / |
|
3,0 4,0 5,0 6,0 |
3 |
|
8,0 10,0 |
4 |
5.2.3 Розміри постачання і розміри остаточної прирізки
5.2.3.1 Загальні вимоги
Для розмірів постачання і розмірів остаточної прирізки граничні відхилення фактичної товщини скла, округленої до , не повинні відрізнятися від номінальної товщини більше ніж на величину допустимих граничних відхилень, наведених у таблиці 1.
5.2.3.2 Розмір постачання
Розмір постачання – це розмір прямокутного скла, що постачається як сировинний матеріал для подальшої обробки або для прирізки до розміру, необхідного для монтажу. Ці розміри виходять за межі інвентарних розмірів.
Розміри постачання наведено у таблиці 3.
Таблиця 3 – Розміри постачання У міліметрах
|
Номінальні розміри |
|
|
В |
Н |
|
<1260
1260-2520 |
Будь-які, обмежуються технологією виробництва та засобами транспортування <2100 |
5.2.3.3 Розмір остаточної прирізки
Розмір остаточної прирізки – це розмір прямокутного скла, що було підрізане до розмірів, необхідних для монтажу або переробки в остаточний виріб.
Мінімальні розміри остаточної прирізки: довжина Н і ширина В продукції повинні бути не меншими , а мінімальна площа поверхні скла – не меншою .
5.2.3.4 Граничні відхилення
Граничні відхилення t від номінальних розмірів довжини Н і ширини В для скла розмірів постачання та скла розмірів остаточної прирізки наведено у таблиці 4.
Таблиця 4 – Граничні відхилення t від номінальних розмірів
довжини Н і ширини В У міліметрах
|
Товщина скла |
Граничне відхилення t |
|||
|
|
Розмір постачання |
Розмір остаточної прирізки |
||
|
|
|
(Н, В) ≤ 1500 |
1500<(Н, В) ≤ 3000 |
(Н, В) > 3000 |
|
3,0 4,0 5,0 6,0 |
3,0 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
|
8,0 10,0 |
4,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
При наведених розмірах постачання та розмірах остаточної прирізки скло не може бути більшим, ніж прямокутник, накреслений на основі номінальних розмірів довжини Н і ширини В плюс припустиме відхилення t, а також меншим, ніж прямокутник, накреслений на основі номінальних розмірів мінус припустиме відхилення t. Сторони накреслених прямокутників мають бути паралельними, а самі прямокутники – мати спільний центр (рисунок 2).
Граничне відхилення від прямих кутів також задається цими прямокутниками.
6 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ
6.1 Хімічний склад
Скло листове узорчате, на яке поширюється цей стандарт, повинно вироблятися з натрієво-кальцієвого силікатного скла із наступним вмістом за масою основних складових:
- оксид кремнію (SiO2) 69 % – 74 %
- оксид кальцію (СаО) 5 % – 14 %
- оксид натрію (Na2O) 10 % – 16 %
- оксид магнію (MgO) 0 % – 6 %
- оксид алюмінію (АІ2О3) 0 % – 3 %
- інші складові 0 % – 5 %
6.2 Колір
6.2.1 Безкольорове напівпрозоре скло
Виріб із напівпрозорого скла визначається як безкольорове скло, якщо він не має кольору, а його світлопропускання – коефіцієнт направленого пропускання світла (КНПС), не зазнає змін через наявність шорсткості поверхні, як, наприклад, узорчате або з рифленою поверхнею скло, і виміряний після необхідної попередньої обробки скла відповідно до стандарту ДСТУ Б В.2.7-13 або EN 410, ISO 9050, округлений до 0,01, перевищує або дорівнює величині, отриманій лінійною інтерполяцією за таблицею 5, для номінальної товщини зразка. Похибка не більше 1 %.
Таблиця 5 – Мінімальні величини КНПС, при яких виріб з напівпрозорого скла може бути віднесений до категорії безкольорового скла
|
Товщина, мм |
Мінімальна величина КНПС |
|
3,0 |
0,83 |
|
4,0 |
0,82 |
|
5,0 |
0,81 |
|
6,0 |
0,80 |
|
8,0 |
0,78 |
|
10,0 |
0,76 |
Примітка 1. КНПС вимірюється спектрофотометром при полірованих поверхнях зразка скла і характеризує якість скломаси. Гранична величина може змінюватися залежно від точної товщини зразка після його попередньої обробки.
Примітка 2. При проходженні світла через узорчате скло можна одержати лише розсіяне світло, яке характеризується коефіцієнтом загального пропускання розсіяного світла (τр) і вимірюється за допомогою фотометричної кулі-дифузометра. Для скла з однобічним візерунком рекомендується величина коефіцієнта загального пропускання розсіяного світла τр ≥ 0,75. Для скла з двобічним візерунком рекомендується величина коефіцієнта загального пропускання розсіяного світла τр ≥ 0,70.
За погодженням виробника із споживачем або на вимогу споживача для узорчатого скла визначається коефіцієнт загального пропускання розсіяного світла (τр) за методом відповідно до додатка Д.
Безкольорове скло може мати відтінок слабого забарвлення зеленого, блакитного чи жовтого кольору.
6.2.2 Кольорове скло
Для отримання кольорового скла до його складу додаються відповідні матеріали – барвники.
Колір скла повинен відповідати зразкам – еталонам продукції виробника.
За узгодженням виробника із споживачем продукція може постачатися перехідних відтінків за кольором.
При необхідності уточнення кольорових відтінків виробленого кольорового скла зі зразком -еталоном визначаються і порівнюються оптичні властивості скла на полірованих зразках згідно з ДСТУ Б В.2.7-13.
6.3 Вимоги до якості
6.3.1 Загальні вимоги
Рівень якості скла листового узорчатого визначається на основі оцінки візуальних дефектів, що змінюють якість зовнішніх параметрів скла. До таких дефектів відносяться крапкові дефекти, прямолінійні або поширені дефекти, дефекти орнаменту, дефекти кромки, відпал скла, водостійкість.
6.3.2 Методи візуального огляду і вимірювань
6.3.2.1 Крапкові дефекти і прямолінійні або поширені дефекти
Скло, що перевіряється, освітлюється в умовах, наближених до розсіяного денного світла, й оглядається перед сірим матовим екраном. Скло розміщується вертикально перед екраном паралельно йому на відстані від екрана. Точка огляду повинна знаходитись на відстані 1,5м від скла з напрямом огляду, перпендикулярним до поверхні скла.
Під час огляду скла відзначається наявність візуально помітних дефектів:
а) крапкові дефекти
Виміряються розміри дефектів мікрометром, градуйованим у , або за допомогою лупи типу ЛИ-3-10х зі шкалою. Реєструється кількість, розміри і зосередженість крапкових дефектів;
б) прямолінійні або поширені дефекти
Реєструється кількість дефектів.
6.3.2.2 Дефекти орнаменту
Відхилення ліній орнаменту визначається відносно контрольного об'єкта, наприклад, лінійки або перевірної лінійки.
Існує три різні типи дефектів орнаменту х, які можуть зустрічатися одночасно. Ці типи наведені на рисунку 3.
Рисунок 3 – Дефекти орнаменту
6.3.2.3 Дефекти кромки виробів
Дефекти кромки виробу визначаються для скла розмірів остаточної прирізки і класифікуються як:
- вхідні у поверхню і вихідні за межі поверхні скла дефекти;
- скоси кромки.
6.3.2.3.1 Вхідні у поверхню і вихідні за межі поверхні скла дефекти
Ці дефекти показані на рисунках 4 і 5. Вимірюються величини h1, h2 і р, а також товщина скла е.
6.3.2.3.2 Скоси кромки
Цей дефект показаний на рисунку 6. Вимірюється величина d і товщина скла е.
Рисунок 4 – Вхідні у поверхню h1 і вихідні за межі поверхні h2 дефекти – вигляд з поверхні
Рисунок 5 – Вхідні у поверхню дефекти – вигляд з кромки
Рисунок 6 – Скоси кромки – вигляд з кромки
6.3.3 Відпал скла
Скло повинно бути відпаленим. Відпал скла контролюється полярископом, призначеним для оцінки величини різниці проходження променів при двопроменезаломленні у виробах із прозорих та слабо забарвлених матеріалів, яку визначають згідно з ГОСТ 3519. Величина залишкових внутрішніх напружень безкольорового скла не повинна бути такою, щоб різниця проходження променів поляриметра не перевищувала величину (100 ± 10) нм/см.
