7.5.23 Витрату пари на паророзігрівання бетонної суміші приймають з розрахунку 1,5 кг на кубічний метр бетонної суміші при нагріванні на 1 К (°С).

7.5.24 Усереднену витрату електроенергії на електротеплообробку приймають для виробів з важкого і легкого конструкційного бетону не більше 80 кВт-ч/м3, а легкого конструкційно-теплоізоляційного бетону - не більше 100 кВт-ч/м3.

7.5.25 Питому витрату природного газу для ТО в ПЗПГ важкого та легкого бетону класу В 10 (M l50) і вище у закритих цехах приймають з розрахунку 16-18 м3/м3 з додатковим зволоженням середовища та 10-12 м3/м3 - без додаткового зволоження, для легкого бетону класу В7,5 (М100) - до 10 м3/м3; на відкритих полігонах для бетону класу В20 (М250) - до 12 м3/м3. Кількість води на додаткове зволоження середовища становить 100 л/м3.

7.5.26 Кількість ПЗПГ, що вилучається з камер, становить 15 м3, а з додатковим зволоженням - 20 м3 на кубічний метр спалюваного природного газу.

8 СКЛАДИ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА

8.1 Вироби належить зберігати відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.6-2 та стандартів або ТУ на вироби конкретних видів.

8.2 Площу складу розраховують, виходячи з продуктивності підприємства-виготовлювача, тривалості та способу зберігання виробів на складі, прийнятих розривів між окремими штабелями, способу вантажно-розвантажувальних робіт та виду кранів, що застосовуються.

8.3 Зберігання готових виробів передбачають у штабелях або касетах розсортованими за видами та марками.

8.4 Зберігання і транспортування малогабаритних та легких виробів передбачають, як правило, у спеціалізованих контейнерах або пакетах.

8.5 Для обпирання виробів під час зберігання передбачають інвентарні підкладки завтовшки не менше 100 мм або опори іншого типу, а поміж рядами виробів у штабелі - інвентарні прокладки прямокутного (трапецієвидного) поперечного перерізу завтовшки не менше 30 мм з дерева чи інших матеріалів, що забезпечують схоронність виробів.

8.6 За наявності у виробі деталей, які виступають, або монтажних петель, товщина прокладок і підкладок повинна перевищувати розмір деталей, що виступають, або петель не менше ніж на 20 мм.

8.7 Для виробів круглого поперечного перерізу підкладки і прокладки повинні мати упори проти розкочування.

ДБН А.3.1-8-96 С.16

8.8 Запас готових виробів на складі визначається завданням на проектування. Рекомендований запас складає:

а) для всіх заводів (крім ВПД), розрахункова робоча доба до 14;

б) для заводів ВПД з річною потужністю, тис.м3 загальної площі:

- до 140, те саме до 20;

- понад 140, " до 14.

8.9 Обсяг виробів, що зберігається у горизонтальному положенні, на 1 м2 площі складу:

- ребристі панелі (обсяг бетону), м3 0,5;

- лінійні елементи простої форми, те саме 1,8;

- лінійні елементи ускладненої форми," 1,0;

- пустотні панелі, " 1,8.

8.10 Обсяг виробів (панелей), що зберігається у вертикальному положенні у стелажах, на 1 м2 площі складу приймають 1,2 м3.

8.11 Коефіцієнт збільшення площі складу,що враховує проходи між штабелями виробів, складає 1,5.

8.12 Коефіцієнт збільшення площі складу, який враховує проїзди і площу під коліями кранів, візків, а також площі для проїзду автомашин та під залізничні колії, для складів з кранами:

- мостовими 1,3;

- баштовими 1,5;

- козловими 1,7.

8.13 Висота штабелювання виробів під час зберігання у горизонтальному положенні повинна бути не більше 2,5 м.

8.14 Мінімальна ширина проходів між штабелями повинна бути не менше 1,0 м.

8.15 Поздовжні проходи на складі приймають залежно від типу пересувних піднімально-транспортних засобів. Відповідно розмірам складу передбачають 1-2 поздовжніх проїзди завширшки не менше З м, які повинні забезпечувати наскрізний рух автотранспорту.

8.16 Ширина проходів між рядами штабелів і габаритом транспортного засобу повинна бути не менше 1,5 м.

8.17 Поперечні проходи завширшки не менше 1 м передбачають не рідше ніж через 25 м; між штабелями приймають розриви завширшки 0,2-0,4 м.

8.18 Для складування та відвантажування виробів у штабелях заввишки 1,6 м та більше повинні передбачатися інвентарні драбини, що відповідають вимогам ГОСТ 12.2.012.

8.19 Забороняється розміщувати склади готової продукції під лініями електропередач та на кранових коліях.

8.20 Покриття майданчиків для складування слід приймати рівноцінним покриттю під'їздних шляхів до них. З майданчиків відкритого складування необхідно передбачати відведення поверхневих та зливових вод з похилом 0,017-0,034 рад. (1-2?) у бік зливоприймачів.

8.21 Міцність основи і покриття слід розраховувати на навантаження від штабелів виробів з урахуванням допустимого тиску на грунт.

ДБН А.3.1-8-96 С.17

8.22 На території складу готової продукції передбачають ділянку для зберігання бракованих виробів. Площу ділянки визначають виходячи з того, що браковані вироби складають 1 % від загального обсягу їх випуску. На підприємствах великої потужності (200 тис.м3 на рік і більше) доцільно передбачати дільницю утилізації браку. Матеріали, отримані після подрібнення бракованих виробів, повторно можна використовувати як крупний заповнювач у низькомарочні бетони. Вивільнена арматурна сталь частково надходить у металобрухт, а частину її можна використовувати для повторного армування. На 1 м2 дільниці зберігають 1,2 м3 відходів.

9 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ СКЛАДИ, СКЛАДИ КОМПЛЕКТУВАЛЬНИХ

ЕЛЕМЕНТІВ ТА ДОПОМІЖНИХ МАТЕРІАЛІВ.

9.1 Будівельні параметри складських будинків визначаються раціональним розміщенням вантажів і ситемою розвантажувально-навантажувальних механізмів.

9.2 Ширину проїзду для одностороннього руху транспорту без розвороту приймають на 600 мм більше ніж ширина транспорту (з урахуванням транспортованого вантажу).

9.3 Оглядові проходи приймають, мм:

- між штабелями або стелажами 1000;

- між штабелями і будівельними конструкціями 800;

- між штабелями і стропувальними пристроями 1000;

- між стіною і стелажами 200.

9.4 Ширина робочої зони біля обладнання і робочих місць повинна бути не менше 900 мм.

9.5 Загальнозаводські склади, що розміщуються у прибудовах до виробничих будинків, повинні відокремлюватися протипожежними стінами.

У складських корпусах повинні бути приміщення, що опалюються, для розміщення в них систем пожежогасіння, які потребують плюсових температур.

9.6 Робочі місця товарознавців, експертів, комірників, обліковців та операторів огороджують скляними перегородками заввишки 1,8 м.

9.7 Під час проектування складів їх необхідно об'єднувати в одне складське приміщення з метою раціонального використання засобів механізації та автоматизації, з урахуванням вимог щодо сумісності зберігання вогненебезпечних та. вибухонебезпечних матеріалів.

9.8 Гранично допустимий обсяг зберігання матеріалів у приміщеннях складу слід приймати згідно з вимогами технічних умов (стандартів, технічних паспортів та ін.) на ці матеріали.

Якщо у зазначених документах допустимий обсяг зберігання не регламентується, то його визначають виходячи із середньодобової потреби підприємства , що проектується, та даних про розрахунковий запас зберігання матеріалів.

9.9 Режим роботи складу установлюють залежно від режиму роботи підприємства. Якщо обсяг матеріальних цінностей, що одночасно видані (отримані), забезпечує роботу виробництва протягом не менше двох змін, то роботу складу приймають однозмінною, якщо ж цей обсяг забезпечує роботу виробництва протягом менше двох змін, то режим роботи складу установлюють двозмінним.

Склади, до яких підведені під'їздні залізничні колії, повинні забезпечувати можливість цілодобового приймання (відправлення) вантажів.

9.10 Типи та габаритні розміри стелажів для зберігання матеріалів приймають за ГОСТ 14757.

9.11 Запаси комплектувальних елементів та допоміжних матеріалів на складі установлюються завданням на проектування. Рекомендовані запаси наведені у таблиці 9.1.

ДБН А.3.1-8-96 С.18

Таблиця 9.1 - Запаси комплектувальних елементів та допоміжних матеріалів

Розрахункова робоча доба

Вид комплектувальних елементів та допоміжних матеріалів

Спосіб постачання

залізницею

автотранспортом

Металовироби

20

8

Лісоматеріали, столярні вироби і заготовки

20

10

Лаки, фарби, мастики, розчинники

30

7

Плиткові матеріали

30

7

Електромонтажні вироби та заготовки

20

5

Сипкі матеріали

20

5

10 ЛАБОРАТОРІЯ ТА ВІДДІЛ ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ

10.1 Лабораторія та відділ технічного контролю (ВТК) здійснюють весь комплекс робіт з контролю якості під час виробництва виробів, що наведені у таблиці.

Показники матеріалів, процесів і продукції, що контролюються

Хто здійснює контроль

Перевірка відповідності вимогам нормативних документів сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що надходять на завод

Лабораторія

Контроль якості при приготуванні бетонних і розчинних сумішей, мастик, мастил, добавок та інших складів

Лабораторія

Контроль якості при виготовленні арматурних виробів і закладних елементів

ВТК та лабораторія

Контроль якості при формуванні виробів

ВТК та лабораторія

Контроль теплової обробки виробів

Лабораторія

Контроль якості готових виробів

ВТК та лабораторія

Контроль вірності складування готових виробів та їх маркування

ВТК

10.2 Лабораторія і ВТК повинні бути оснащені обладнанням і приладами, необхідними для виконання завдань, що на них покладені.

10.3 Орієнтовна площа робочих приміщень лабораторії та ВТК

Річна потужність підприємства, тис.м3 виробів

250

200

150

100

50

Площі робочих приміщень, м2:

- лабораторії

300-350

250-300

200-250

150-200

100-150

- ВТК

100-120

80-100

60-80

40-60

30-40

ДБН А.3.1-8-96 С.19

11 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ І АВТОМАТИЗАЦІЇ

11.1 Силове електрообладнання і системи керування електроприводами розробляють відповідно до СН 357-77.

11.2 Уся пускова апаратура захисту повинна установлюватися на відкритих щитках, розташованих у закритих, вільних від пилу та ізольованих щитових приміщеннях, до яких подається чисте повітря із спеціальних венткамер.

Допускається установлення пускової апаратури у виробничих приміщеннях за умови виконання вимог відповідних нормативних документів.

11.3 Комплектні низьковольтні пристрої керування електроустановками повинні відповідати вимогам ГОСТ 22789.

11.4 Усі механізми потоково-транспортних систем (ПТС) поділяються за керуванням на окремі технологічні дільниці.

У середині дільниць механізми повинні бути зв'язані між собою залежними блоками у напрямку, зворотному технологічному потоку.

11.5 Для підвищення надійності роботи ПТС на стрічкових конвеєрах повинно передбачатися установлення реле швидкості.

У випадку необхідності на окремих конвеєрах установлюють датчики наявності матеріалу на стрічці.

11.6 Операторські приміщення повинні бути розташовані з урахуванням забезпечення максимального огляду роботи технологічного обладнання, зручності керування ним, найкоротшої відстані до обладнання і трас електропроводок, а також дотримання правил охорони праці.

Операторські приміщення повинні бути оснащені двобічним гучномовним зв'язком з дільницями, що обслуговуються.

11.7 Проектом автоматизації установлюється дистанційне керування технологічними процесами, а також робочою та аварійною сигналізацією.

11.8 В ході автоматизації технологічного процесу керуються тим, аби кількість засобів автоматизації була мінімальною та забезпечувала надійну і ощадливу роботу обладнання, а також одержання об'єктивної інформації, що необхідна для ведення даного процесу.

11.9 Як засоби і прилади автоматизації звичайно застосовують прилади і апарати, що випускаються серійно. Застосування приладів несерійного виробництва допускається за умови відповідного обгрунтування та погодження з замовником.

11.10 Засоби та прилади автоматизації технологічних процесів зосереджують в операторських приміщеннях, із яких провадиться технологічний контроль і автоматичне регулювання, а також дистанційне керування механізмами.

12 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ СТОСОВНО ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА

12.1 В процесі проектування підприємств для виробництва бетонних і залізобетонних виробів необхідно керуватися вимогами чинних стандартів, норм і правил з техніки безпеки, пожежної та пожежо-вибухової безпеки і виробничої санітарії.

12.2 Основні вимоги охорони праці, які необхідно ураховувати під час проектування тієї чи іншої технологічної переробки або процесу, наведені у відповідних розділах даних норм.