ДБН В.2.2-10-2001. Дома и сооружения. Заложи здравоохранения

З появою нових методів лікування і діагностики, а також нового медичного обладнання набір і площі приміщень мають прийматись відповідно до вимог паспортних даних обладнання.

Перелік приміщень закладів охорони здоров'я, які допускається розміщувати в цокольних і підвальних поверхах, наведені в ДБН В.2.2-9.

Розміщення майстерень, комор та інших приміщень, призначених для зберігання чи переробки горючих матеріалів, у підвальних і цокольних поверхах будинків стаціонарів лікувальних закладів, а також під глядацькими і актовими залами не допускається.

Шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок та інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, не повинні примикати до приміщень з постійним перебуванням людей.

В лікувальних і амбулаторно-поліклінічних закладах шахти і машинні приміщення ліфтів необхідно розміщувати на відстані не менше 6 м від палат і лікувально-діагностичних кабінетів. Відстань може бути зменшено в разі передбачення відповідних шумозахисних заходів.

3.5 Процедурні рентгенівських кабінетів, приміщень і кабінетів і відділень променевої терапії, в яких знаходяться джерела іонізуючих випромінювань, приміщення лабораторій радіоізотопної діагностики, де ведуться роботи І і II класу, не допускається розміщувати суміжно (по горизонталі і вертикалі) з палатами для вагітних і дітей.

3.6 Ширина коридорів має бути не менше:

а) палатних відділень – 2,4 м;

б) амбулаторно-поліклінічних закладів –2 м;

в) амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів та односторонньому розміщенні кабінетів, в операційних блоках, реанімаційних і пологових відділеннях – 2,8 м;

г) амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів і двосторонньому розміщенні кабінетів, лікарень відновлювального лікування і ортопедичного профілю – 3,2 м;

д) коридорів складських приміщень та житлових приміщень санаторно-курортних закладів – 1,8 м;

е) коридорів інших груп приміщень санаторно-курортних закладів при загальній довжині більше 10 м – 1,5 м, при довжині менше 10 м – 1,25 м;

ж) всіх інших типів закладів охорони здоров'я і їх структурних підрозділів – згідно зі СНіП 2.01.02 та ДБН В.2.2-9.

3.7 Ширина приміщення має бути не менше:

а) кабінетів лікарів та житлові кімнати в санаторно-курортних закладах – 2,4 м;

б) одноліжкових палат – 2,9 м;

в) малих операційних, перев'язочних, процедурних з урологічним кріслом, кабінетів гінекологічних, ортопедичних – 3,2 м;

г) процедурних рентгенофлюорографічних, рентгенотерапевтичних, рентгенодіагностичних кабінетів зі столами для просвічування і знімків, кабінетів дистанційної і внутрішньопорожнинної апаратної променевої терапії встановлюється в залежності від розмірів обладнання і необхідної ширини проходів;

д) операційних, реанімаційних і пологових – 5 м.

3.8 Глибина палат і лікувально-діагностичних приміщень при денному освітленні їх з одного боку має бути не більше 6 м.

Глибина приміщень гінекологічних і урологічних процедурних і кабінетів з гінекологічним кріслом, перев'язочних, офтальмологічних кабінетів, операційних – не менше 5 м, пологових палат – не менше 8 м, наркозних – не менше 3,5 м.

Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень має бути не більше 2.

3.9 Розміри палат на два і більше ліжок (крім палат радіологічних відділень) необхідно визначати виходячи із таких вимог:

а) розміщення ліжок паралельно стінам з вікнами;

б) відстань від ліжок до стін з вікнами має бути не менше 0,9 м;

в) відстань між торцями ліжок і між торцями ліжок і стіною відділень лікарень відновлювального лікування має бути не менше 1,6 м, а в палатах решти відділень – не менше 1,3 м;

г) відстань між довгими сторонами поруч розташованих ліжок має бути не менше 0,8 м, в палатах відновлювального лікування – не менше 1,2 м.

3.10 Розміри кабін вбиралень для хворих стаціонару і відвідувачів поліклінік мають бути 1,1x1,6 м при обов'язковому відчиненні дверей назовні. Розміри кабін вбиралень для хворих ортопедичних, нейрохірургічних відділень передбачаються згідно з ВСН 62, а також ДБН В.2.2-9.

Розміри кабін вбиралень для персоналу і душових кабін необхідно передбачати відповідно до ДБН В.2.2-9.

Кількість санітарних приладів для хворих в стаціонарах необхідно приймати з розрахунку: один прилад на 15 осіб в чоловічих вбиральнях і на 10 осіб в жіночих, крім відділень з палатами, що мають наближені санітарні вузли.

Кількість санітарних приладів для пацієнтів амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно приймати з розрахунку один прилад на 50 осіб в чоловічих вбиральнях і на 30 – в жіночих. Кількість пісуарів в чоловічих вбиральнях має дорівнювати кількості унітазів.

3.13 Кількість санітарних приладів – унітазів і пісуарів для персоналу має прийматися в залежності від кількості осіб, що користуються вбиральнею в найбільшій за чисельностю зміні з розрахунку 50 осіб на 1 санітарний прилад в чоловічій вбиральні і 30 осіб в жіночих.

В чоловічих вбиральнях кількість пісуарів має дорівнювати кількості унітазів (надпідлогових чаш), а за непарної сумарної кількості санітарних приладів – на один більше. Коли кількість чоловічого персоналу 15 і менше, пісуарів у вбиральні передбачати не потрібно.

3.14 Ширина дверей в палатах, ізоляторах, тамбурах і шлюзах боксів, напівбоксах, допологових, пологових, процедурних, перев'язочних, операційних, наркозних, а також в ванних кімнатах, вбиральнях для хворих і клізмових в лікарнях (відділеннях) відновлювального лікування має бути не менше 1,1 м; у вбиральнях і душах при палатах – не менше 0,7 м; у кабінетах лікарів, лабораторних приміщеннях, вбиральнях для хворих палатних відділень і решті приміщень – не менше 0,9 м; у процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, кабінетах променевої терапії і радіоізотопної діагностики, на шляхах евакуації хворих – 1,2 м; барозалах – 1,4 м.

Кількість поверхів (висота) будинків, висота поверхів

3.15 Кількість поверхів будинків слід приймати:

а) лікувально-профілактичні заклади (за винятком санаторіїв) – висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26,5 м, в сейсмічних районах – згідно з вимогами ДБН 360;

б) санаторії – не більше дев'яти поверхів;

в) будинки таборів (літніх дитячих оздоровчих та оздоровчих для старшокласників) – не більше двох поверхів, будинки оздоровчих таборів цілорічного використання І і II ступенів вогнестійкості – не більше трьох поверхів;

г) будинки дитячих оздоровчих таборів і санаторіїв IV-V ступенів вогнестійкості – тільки одноповерховими;

д) решта закладів охорони здоров'я – відповідно до ДБН В.2.2-9.

За наявності містобудівного обгрунтування та узгодженням з органами Державного пожежного нагляду допускається перевищення поверховості.

3.16 Палатні відділення дитячих стаціонарів необхідно розміщати не вище п'ятого поверху будинку, палати для дітей у віці до семи років без матерів і дитячих психіатричних відділень (палати) – не вище другого поверху.

Допускається розмішувати палати для дітей у віці до семи років без матерів не вище п'ятого поверху за умови обладнання протидимного захисту шляхів евакуації (коридорів) і влаштування в будинку (корпусі) незадимлюваних сходових кліток.

3.17 Висоту приміщень будинків закладів охорони здоров'я від підлоги до стелі необхідно приймати не менше 3 м. Висота приміщень (кабінетів) з нестандартним технологічним обладнанням встановлюється в залежності від розмірів обладнання. В умовах реконструкції висота приміщень (кабінетів) визначається відповідно до їх функціонального призначення за умови забезпечення санітарно-гігієнічних вимог, але не менше 2,5 м.

Висота залів лікувально-плавальних басейнів з кількістю пацієнтів 10 і більше приймається не менше 4,2 м.

Висоту вестибюлів, конференц-залів, фойє, аудиторій та ін. необхідно встановлювати згідно з функціональними вимогами.

Опорядження приміщень

Опорядження приміщень закладів охорони здоров'я необхідно проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9.

Внутрішнє опорядження приміщень має бути виконано згідно з їх функціональним призначенням. Поверхня стін, перегородок і стелі приміщень, пов'язаних з медико-технологічним процесом, повинна бути гладкою, що дозволить їх вологе прибирання і дезинфекцію.

Опорядження стін та стелі приміщень довготривалого перебування хворих і персоналу повинні бути матовими. Підлоги повинні мати теплозахисні та теплоізоляційні властивості.

У вестибюлях, холах, коридорах необхідно влаштовувати підлоги, стійкі до механічного впливу.

У приміщеннях з вологим режимом, а також у таких, де проводиться поточна дезинфекція (операційні, перев'язочні, пологові, передопераційні, наркозні, процедурні і ін. аналогічні приміщення, а також ванні, душові, клізмові, приміщення для зберігання і розбору брудної білизни і ін.), стіни необхідно облицьовувати глазурованою плиткою чи іншими вологостійкими матеріалами на повну висоту. Для покриття підлог необхідно використовувати водонепроникні матеріали.

Стеля в приміщеннях з вологим режимом повинна фарбуватись водостійкими фарбами.

3.23 Підлога операційних, наркозних, передопераційних та інших спеціалізованих приміщень операційного відділення має бути покрита водонепроникним матеріалом, що легко очищується, допускати часте миття дезинфікуючими розчинами, бути зручною для транспортування хворих, матеріалів і обладнання.

Підлога в операційних, наркозних, пологових та інших аналогічних приміщеннях повинна бути безіскровою, антистатичною.

Колір облицювання стін операційних необхідно передбачати сіро-зеленим чи зелено-голубим, поверхня стель в операційних повинна бути матовою.

В місцях встановлення санітарно-технічних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов'язана з можливістю зволоження стін і перегородок, необхідно передбачати опорядження стін і перегородок вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 м і ширину, що дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 20 см з кожного боку.

Опорядження приміщень, пов'язаних з роботою із радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань, рентгенівських кабінетів, кабінетів електросвітлолікування, стоматологічних, офтальмологічних кабінетів, клінічних і біохімічних лабораторій та інших функціональних приміщень, специфіка роботи яких вимагає спеціальних умов, має бути виконана у відповідності з вимогами до цих приміщень, викладеними у відповідних санітарних правилах. Опорядження стін, перегородок і підлоги рентгенівських кабінетів і кабінетів електросвітлолікування керамічними плитками не допускається.

Опорядження приміщень зберігання в аптечних складах повинно бути гладким і відповідати можливостям проведення вологого прибирання. Для стін висота такого опорядження повинна бути не менше 2 м. Підлоги складських приміщень повинні мати покриття, яке не утворює пилу, стійке до впливу засобів механізації та вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.

Встановлення підвісної стелі в приміщеннях, які потребують особливого санітарно-гігієнічного режиму, повинно відповідати вимогам до огороджувальних конструкцій такого типу приміщень.

Конструкція і матеріали підвісних стель цих приміщень повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання, чищення і дезінфекції.

3.28 В опорядженні будинків необхідно використовувати матеріали, дозволені органами Державного санітарно – епідеміологічного і пожежного нагляду.

4 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

Лікувальні корпуси психіатричних лікарень і диспансерів мають бути не нижче III ступеня вогнестійкості.

Будинки лікувальних закладів на 60 і менше ліжок та амбулаторно-поліклінічні заклади на 90 відвідувань за зміну дозволяється проектувати IV, V ступеня вогнестійкості з рубленими чи брущатими стінами.

Приміщення лікувальних, амбулаторно-поліклінічних закладів і аптек (крім приміщень медичного персоналу громадських будинків і споруд, аптечних кіосків) в разі розміщення їх в будинках іншого призначення мають бути відокремлені від решти приміщень протипожежними стінами 1-го типу і мати самостійні виходи назовні.

Число місць в житлових корпусах санаторіїв I і II ступенів вогнестійкості не повинно перевищувати 1000; III ступеня вогнестійкості – 150; IIІа, ІІІб, IV і V ступенів вогнестійкості – 50.

Житлові приміщення в будинках санаторіїв повинні бути відокремлені протипожежними стінами від приміщень їдальні з харчоблоком і приміщень культурно-масового призначення (з естрадою і кіноапаратною).

Житлові кімнати, призначені для відпочинку сімей з дітьми, слід розміщувати в окремих будинках або окремих частинах будинку висотою не більше шести поверхів, які мають окрему сходову клітку (друга сходова клітка – загальна для корпусу). При цьому спальні кімнати повинні мати лоджії або балкони.

4.7 В дитячих оздоровчих таборах житлові приміщення слід об'єднувати в окремі групи по 40 місць, які мають самостійні евакуаційні виходи. Один з виходів може бути поєднаний з сходовою кліткою. Житлові приміщення дитячих оздоровчих таборів в окремих будинках або окремих частинах будинків повинні бути не більше ніж на 160 місць.

4.8 Під та над житловими приміщеннями і приміщеннями культурно-масового призначення комори зберігання та інші пожежонебезпечні приміщення розміщувати не дозволяється.

4.9 Зберігання вибухо- пожежонебезпечних матеріалів (рідин більше 100 кг), а також рентгенівських плівок більше 100 кг необхідно передбачати в окремих будинках не нижче II ступеня вогнестійкості на відстані 15 м від інших споруд.

Допускається розміщення архівосховища рентгенівської плівки менше 300 кг в лікувальних будинках з відокремленням його від приміщень іншого призначення протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

Вимоги до шляхів евакуації закладів охорони здоров'я повинні відповідати положенням ДБН В.2.2-9.

Відстань шляхів евакуації від дверей найбільш віддалених приміщень закладів охорони здоров'я (крім вбиралень, вмивальних, душових та інших допоміжних приміщень) до виходу назовні чи на сходову клітку повинна бути не більше тієї, що вказана в таблиці 3.

Наведені в табл.3 відстані необхідно приймати для будинків стаціонарів лікувальних закладів за гр. 5. Для решти закладів охорони здоров'я щільність людського потоку в коридорі визначається за проектом.

Таблиця 3

Ступінь вогнестійкості будинку

Відстань в м при щільності людського потоку під час евакуації, 1) осіб/м2

до 2

понад 2 до 3

понад 3 до 4

понад 4 до 5

1

2

3

4

5

А Із приміщень, розміщених між сходовими

клітками чи зовнішніми виходами

І-III

60

50

40

35

IIIб, ІV

40

35

30

25

IIIа, IVа, V

30

25

20

15

Б Із приміщень з виходами в тупиковий коридор чи хол

І-III

30

25

20

15

IIIб, ІV

20

15

15

10

IIIа, IVa, V

15

10

10

5

1) Відношення числа осіб, що евакуюються із приміщень, до площі шляху евакуації

5 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

При проектуванні закладів охорони здоров'я слід керуватись загальними санітарно- гігієнічними вимогами, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, СанПіН 5179, СанПіН 3077, ДержСанПіН 239, СанПіН 1757, СанПіН 2152, СанПіН 2605.

За наявності джерела шуму відстань до лікувальної споруди, звукоізоляцію вікон та ін. слід визначати розрахунком з метою дотримання вимог СанПіН 3077.

Необхідно також враховувати вимоги ДержСанПіН 239 із захисту від неіонізуючих випромінювань.

5.3 Всі будівельні матеріали, що вперше використовуються для опорядження приміщень, а також обладнання повинні мати позитивний гігієнічний висновок органів і закладів Державного санітарно-епідемічного нагляду.

Освітленість та інсоляція

5.4 Загальні вимоги з освітленості та інсоляції будинків і приміщень належить приймати за ДБН В.2.2-9; СНіП II-4 та СН 2605.

5.5 Допускається проектувати без денного освітлення: приміщення, розміщення яких допускається в підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9, а також актові зали, конференцзали, лекційні аудиторії і кулуари, приміщення масажних та бань сухого жару, приміщення для стоянки машин, буфетні, наркозні, передопераційні, апаратні, клізмові, горщикові, гігієнічні ванни, вагові, термостатні, мікробіологічні бокси, санітарні пропускники, кімнати керування (пультові) рентгендіагностичних кабінетів, кімнати персоналу палатних відділень, кабіни для приготування барію, приміщення для зберігання крові і кровозамінників (банк крові), приміщення для зберігання наркотичних речовин, приміщення для зціджування грудного молока, матеріальні і інструментально-матеріальні, їдальні для хворих і інші приміщення, експлуатація яких не пов'язана з постійним перебуванням хворих і персоналу, за умови забезпечення нормативних вимог до вентиляції і штучного освітлення, а також згідно з завданням на проектування, операційні, процедурні рентгенодіагностичних кабінетів.

За узгодженням з органами Держсанепідемнагляду в конкретних проектних рішеннях допускається розширювати список приміщень без природного освітлення.

Процедурні кабінетів магнітно-резонансної томографії слід проектувати без природного освітлення.

Орієнтацію вікон операційних, реанімаційних залів необхідно приймати на північ, північний схід і північний захід; палат туберкульозних і інфекційних хворих – на південь, південний схід і захід. Допускається північно-східна та північно-західна орієнтація не більше 10% загальної кількості ліжок туберкульозних та інфекційних відділень. Вікна решти приміщень закладів охорони здоров'я орієнтуються незалежно від сторін світу.