Страница 3: ДБН В.2.2-10-2001. БН В.2.2-10-2001. Дома и сооружения. Заложи здравоохранения (42842)

Стеля в приміщеннях з вологим режимом повинна фарбуватись водостійкими фарбами.

3.23Підлога операційних, наркозних, передопераційних та інших спеціалізованих приміщень операційного відділення має бути покрита водонепроникним матеріалом, що легко очищується, допускати часте миття дезинфікуючими розчинами, бути зручною для транспортування хворих, матеріалів і обладнання.

Підлога в операційних, наркозних, пологових та інших аналогічних приміщеннях повинна бути безіскровою, антистатичною.

Колір облицювання стін операційних необхідно передбачати сіро-зеленим чи зелено-голубим, поверхня стель в операційних повинна бути матовою.

1. В місцях встановлення санітарно-технічних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов'язана з можливістю зволоження стін і перегородок, необхідно передбачати опорядження стін і перегородок вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 м і ширину, що дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 20 см з кожного боку.
2. Опорядження приміщень, пов'язаних з роботою із радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань, рентгенівських кабінетів, кабінетів електросвітлолікування, стоматологічних, офтальмологічних кабінетів, клінічних і біохімічних лабораторій та інших функціональних приміщень, специфіка роботи яких вимагає спеціальних умов, має бути виконана у відповідності з вимогами до цих приміщень, викладеними у відповідних санітарних правилах. Опорядження стін, перегородок і підлоги рентгенівських кабінетів і кабінетів електросвітлолікування керамічними плитками не допускається.
3. Опорядження приміщень зберігання в аптечних складах повинно бути гладким і відповідати можливостям проведення вологого прибирання. Для стін висота такого опорядження повинна бути не менше 2 м. Підлоги складських приміщень повинні мати покриття, яке не утворює пилу, стійке до впливу засобів механізації та вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.
4. Встановлення підвісної стелі в приміщеннях, які потребують особливого санітарно-гігієнічного режиму, повинно відповідати вимогам до огороджувальних конструкцій такого типу приміщень.

Конструкція і матеріали підвісних стель цих приміщень повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання, чищення і дезінфекції.

3.28В опорядженні будинків необхідно використовувати матеріали, дозволені органами Державного санітарно – епідеміологічного і пожежного нагляду.

4 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

1. Лікувальні корпуси психіатричних лікарень і диспансерів мають бути не нижче III ступеня вогнестійкості.
2. Будинки лікувальних закладів на 60 і менше ліжок та амбулаторно-поліклінічні заклади на 90 відвідувань за зміну дозволяється проектувати IV, V ступеня вогнестійкості з рубленими чи брущатими стінами.
3. Приміщення лікувальних, амбулаторно-поліклінічних закладів і аптек (крім приміщень медичного персоналу громадських будинків і споруд, аптечних кіосків) в разі розміщення їх в будинках іншого призначення мають бути відокремлені від решти приміщень протипожежними стінами 1-го типу і мати самостійні виходи назовні.
4. Число місць в житлових корпусах санаторіїв I і II ступенів вогнестійкості не повинно перевищувати 1000; III ступеня вогнестійкості – 150; IIІа, ІІІб, IV і V ступенів вогнестійкості – 50.
5. Житлові приміщення в будинках санаторіїв повинні бути відокремлені протипожежними стінами від приміщень їдальні з харчоблоком і приміщень культурно-масового призначення (з естрадою і кіноапаратною).
6. Житлові кімнати, призначені для відпочинку сімей з дітьми, слід розміщувати в окремих будинках або окремих частинах будинку висотою не більше шести поверхів, які мають окрему сходову клітку (друга сходова клітка – загальна для корпусу). При цьому спальні кімнати повинні мати лоджії або балкони.

4.7В дитячих оздоровчих таборах житлові приміщення слід об'єднувати в окремі групи по 40 місць, які мають самостійні евакуаційні виходи. Один з виходів може бути поєднаний з сходовою кліткою. Житлові приміщення дитячих оздоровчих таборів в окремих будинках або окремих частинах будинків повинні бути не більше ніж на 160 місць.

4.8Під та над житловими приміщеннями і приміщеннями культурно-масового призначення комори зберігання та інші пожежонебезпечні приміщення розміщувати не дозволяється.

4.9Зберігання вибухо- пожежонебезпечних матеріалів (рідин більше 100 кг), а також рентгенівських плівок більше 100 кг необхідно передбачати в окремих будинках не нижче II ступеня вогнестійкості на відстані 15 м від інших споруд.

Допускається розміщення архівосховища рентгенівської плівки менше 300 кг в лікувальних будинках з відокремленням його від приміщень іншого призначення протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

1. Вимоги до шляхів евакуації закладів охорони здоров'я повинні відповідати положенням ДБН В.2.2-9.
2. Відстань шляхів евакуації від дверей найбільш віддалених приміщень закладів охорони здоров'я (крім вбиралень, вмивальних, душових та інших допоміжних приміщень) до виходу назовні чи на сходову клітку повинна бути не більше тієї, що вказана в таблиці 3.

Наведені в табл.3 відстані необхідно приймати для будинків стаціонарів лікувальних закладів за гр. 5. Для решти закладів охорони здоров'я щільність людського потоку в коридорі визначається за проектом.

Таблиця 3

5 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

1. При проектуванні закладів охорони здоров'я слід керуватись загальними санітарно- гігієнічними вимогами, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, СанПіН 5179, СанПіН 3077, ДержСанПіН 239, СанПіН 1757, СанПіН 2152, СанПіН 2605.
2. За наявності джерела шуму відстань до лікувальної споруди, звукоізоляцію вікон та ін. слід визначати розрахунком з метою дотримання вимог СанПіН 3077.

Необхідно також враховувати вимоги ДержСанПіН 239 із захисту від неіонізуючих випромінювань.

5.3Всі будівельні матеріали, що вперше використовуються для опорядження приміщень, а також обладнання повинні мати позитивний гігієнічний висновок органів і закладів Державного санітарно-епідемічного нагляду.

Освітленість та інсоляція

5.4Загальні вимоги з освітленості та інсоляції будинків і приміщень належить приймати за ДБН В.2.2-9; СНіП II-4 та СН 2605.

5.5Допускається проектувати без денного освітлення: приміщення, розміщення яких допускається в підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9, а також актові зали, конференцзали, лекційні аудиторії і кулуари, приміщення масажних та бань сухого жару, приміщення для стоянки машин, буфетні, наркозні, передопераційні, апаратні, клізмові, горщикові, гігієнічні ванни, вагові, термостатні, мікробіологічні бокси, санітарні пропускники, кімнати керування (пультові) рентгендіагностичних кабінетів, кімнати персоналу палатних відділень, кабіни для приготування барію, приміщення для зберігання крові і кровозамінників (банк крові), приміщення для зберігання наркотичних речовин, приміщення для зціджування грудного молока, матеріальні і інструментально-матеріальні, їдальні для хворих і інші приміщення, експлуатація яких не пов'язана з постійним перебуванням хворих і персоналу, за умови забезпечення нормативних вимог до вентиляції і штучного освітлення, а також згідно з завданням на проектування, операційні, процедурні рентгенодіагностичних кабінетів.

За узгодженням з органами Держсанепідемнагляду в конкретних проектних рішеннях допускається розширювати список приміщень без природного освітлення.

1. Процедурні кабінетів магнітно-резонансної томографії слід проектувати без природного освітлення.
2. Орієнтацію вікон операційних, реанімаційних залів необхідно приймати на північ, північний схід і північний захід; палат туберкульозних і інфекційних хворих – на південь, південний схід і захід. Допускається північно-східна та північно-західна орієнтація не більше 10% загальної кількості ліжок туберкульозних та інфекційних відділень. Вікна решти приміщень закладів охорони здоров'я орієнтуються незалежно від сторін світу.
3. Розміщення і орієнтація групових (гральних) в будинках дитини повинні забезпечувати інсоляцію згідно з ДБН 360.
4. Під час орієнтації приміщень необхідно передбачати планувальні та інженерні вирішення, що виключають несприятливий вплив орієнтації (влаштування еркерів та ін.).

5.10В будинках, що проектуються для будівництва в ІIIБ, IIIВ та IVB кліматичних зонах, світлові прорізи приміщень з постійним перебуванням людей і приміщень, де за технологічними і гігієнічними вимогами не допускається проникнення сонячних променів чи перегрівання приміщення при орієнтації прорізів в межах 130-315°, а для ІІВ кліматичних зон 200-290°, прорізи повинні бути обладнані сонцезахистом.

Захист від сонця і перегрівання може бути забезпечений об'ємно-планувальним рішенням будинку.

В одно-двоповерхових будинках сонцезахист допускається забезпечувати засобами озеленення.

Сміттє-, пилоприбирання

5.11Прибирання сміття, відходів і пилу необхідно проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9.

1. Централізовану чи комбіновану систему вакуумного прибирання пилу необхідно передбачати в стаціонарах лікувальних закладів у відповідності з завданням на проектування, виходячи із техніко-економічної доцільності. В решті випадків необхідно передбачати прибирання пилу приміщень побутовими пилососами або вручну (вологе прибирання).
2. Засоби прибирання сміття і відходів у лікувально-профілактичних закладах повинні бути ув'язані з системою вивозу сміття з населеного пункту.
3. Необхідність встановлення сміттєпроводів у закладах охорони здоров'я визначають завданням на проектування за наявності обгрунтування.

Незалежно від наявності сміттєпроводів необхідно передбачати сміттєзбірну камеру чи господарчий майданчик з твердим покриттям.

5.15Стовбур сміттєпроводу з приймальним клапаном для завантаження сміття повинен виходити в приміщення сміттєпроводу, відокремленого від коридору дверима.

5.16У господарській зоні лікувально-профілактичних закладів, які розміщені в населених пунктах, що не мають служб централізованого збору сміття і специфічних відходів (післяопераційних, патолого-анатомічних і ін.), необхідно передбачати сміттєспалювальні печі.

6 ЛІФТИ

6.1Заклади охорони здоров'я мають бути обладнані пасажирськими, вантажними ліфтами і ліфтами для лікувально-профілактичних закладів (лікарняними).

Під час проектування ліфтів необхідно виконувати вимоги ДБН В.2.2-9 (п. 3.11).

6.2Кількість ліфтів необхідно встановлювати з розрахунку згідно з "Методикою розрахунку вертикального транспорту для житлових і громадських будівель" з урахуванням санітарних вимог і видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я.

Для обсерваційних відділень акушерських корпусів необхідно передбачати окремі ліфти.

7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

Медичні гази, трубопроводи вакуумної мережі та стисненого повітря

1. Постачання кисню, закису азоту, вуглекислого газу, стисненого повітря і забезпечення вакуумом споживачів в стаціонарах і поліклініках лікувально-профілактичних закладів потрібно передбачати централізованим.
2. Джерелом кисню може бути центральний кисневий пункт (газоподібний кисень) або киснево-газифікаційна станція (рідкий кисень).
3. Подавання кисню повинне здійснюватись централізовано, з встановленням балонів (не більше 10) у прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (коли кількість балонів понад 10), які слід обладнувати засобами механізації.

7.4Підведення кисню потрібно передбачати в: операційні, перев'язочні, наркозні, реанімаційні зали, барозали, післяопераційні палати, палати інтенсивної терапії, процедурні кабінетів ангіографії і ендоскопії, кабінети лапароскопії, бронхоскопії, спірографії, велоергометрії, визначення основного обміну, палати кардіологічних і опікових відділень, ванні зали, родові, допологові, палати недоношених дітей, маніпуляційні для новонароджених, палати для новонароджених, післяпологові палати фізіологічного і обсерваційного відділень – не менше 30% ліжок, палати гінекологічного відділення – не менше 25% ліжок, палати відділення патології вагітності – не менше 50% ліжок, палати на 1 і 2 ліжка всіх відділень, крім психіатричних – не менше 25% ліжок; в дитячих лікарнях: в палати грудних і новонароджених – не менше 40% ліжечок, в інші палати – не менше 15% ліжечок.

1. Підведення закису азоту потрібно передбачати в операційні, наркозні, реанімаційні зали, передпологові, пологові, післяопераційні палати, палати інтенсивної терапії, палати опікових відділень.
2. Підведення вуглекислого газу потрібно передбачати в ванні зали і лікувальні кабінети стоматологічних відділень.
3. Підведення трубопроводів вакуумної мережі потрібно передбачати в операційні, наркозні, реанімаційні зали, пологові, перев'язочні, палати інтенсивної терапії та опікового відділення, палати новонароджених і недоношених дітей, післяопераційні палати, маніпуляційні для новонароджених.