У разі обвалування переливними дамбами всі захисні споруди повинні допускати затоплення в період повені.

При трасуванні дамб обвалування в межах міста належить передбачати можливість використання територій, що захищаються, під забудову.

6.27 У проектах інженерного захисту слід передбачати використання гребенів дамб обвалування для прокладання автомобільних або інших доріг. При цьому ширину гребеня дамби й радіус кривизни приймати за вимогами відповідних будівельних норм (ДБН В.2.3-4).

В усіх інших випадках ширину гребеня дамби належить призначати мінімальною з огляду на умови виконання будівельних робіт та зручність експлуатації.

6.28 Конструкції, які з'єднують ґрунтові дамби з бетонними спорудами, повинні забезпечувати:

  • плавний підхід води до водопропускних споруд з боку верхнього б'єфу і плавне розтікання потоку в нижньому б'єфі – для запобігання розмиванню тіла і основи дамб та дна водотоку;
  • запобігання фільтрації по лінії контакту з бетонними спорудами в зоні прилягання.

6.29 Розрахунки дамб із ґрунтових матеріалів повинні відповідати вимогам СНиП 2.06.05.

Нагірні канави

  1. Нагірні канави використовуються для перехоплення поверхневого стоку, який потрапляє до території, що захищається, із розташованого вище за рельєфом водозбору. Параметри поперечного перерізу та уклон нагірних канав визначаються гідравлічним розрахунком за умови, що розрахункова швидкість води повинна бути меншою від допустимої розмивної і більшою від тієї, коли відбувається замулювання. Коефіцієнт закладення укосів та коефіцієнти шорсткості нагірних канав належить приймати згідно з будівельними нормативами для меліоративних каналів.
  2. Уклони нагірних канав без кріплення дна та укосів повинні забезпечувати пропускання мінімальних витрат води при швидкості, що не перевищує (0,3–0,5) м/с. Найбільші допустимі поздовжні уклони нагірних канав без кріплення дорівнюють 0,005.

Мінімальна величина радіуса кривизни нагірної канави повинна бути не меншою від подвійної ширини канави по урізу води за розрахункової витрати.

Допустима нерозмивна швидкість води для нагірних канав з витратами понад 50 м3/с приймається на основі досліджень та розрахунків.

6.32 Нагірні канави глибиною до 5 м і витратою води до 50 м3/с, а також дюкери й акведуки слід проектувати у відповідності з вимогами будівельних нормативів для меліоративних каналів (ДБН В.2.4-1).

Насосні станції

6.33 Склад, компоновку та конструкцію споруд насосних станцій належить встановлювати в залежності від об'ємів перекачування води і можливостей створення акумулюючих ємкостей.

Типи, класи наслідків (відповідальності) і потужність насосних станцій та їх обладнання належить визначати з урахуванням вимог ДБН В.1.2-14, а також:

  • розрахункової витрати, висоти подачі й коливання горизонтів води;
  • виду джерела енергії;
  • забезпечення оптимального коефіцієнта корисної дії насосів.

6.34 Тип і кількість насосів визначаються розрахунком у залежності від типу насосної станції з урахуванням величин розрахункової витрати та напору води й амплітуди коливань горизонтів у нижньому та верхньому б'єфах.

Необхідність застосування резервного агрегата повинна обґрунтовуватись проектом у відповідності з нормами проектування осушувальних насосних станцій.

6.35 Водозабірна споруда й насосна станція можуть бути суміщеного або роздільного типів.

Водозабірні споруди повинні забезпечувати:

  • забір води у відповідності із графіком водоподачі й урахуванням рівнів води у водному джерелі;
  • нормальний режим експлуатації та можливість ремонту обладнання;
  • захист від попадання до них риби.

6.36Водовипускні споруди насосних станцій повинні забезпечувати спокійне випускання води у водні об'єкти й виключати можливість зворотного потоку води.

Охорона навколишнього середовища

6.37 До складу проектів інженерного захисту від підтоплення та затоплення необхідно включати розділ "Організація спостережної гідрорежимної мережі". Цей розділ виконується згідно з технічними умовами, які видаються спеціалізованою організацією в даному районі відповідно до норм про територіальну діяльність у будівництві (ДБН А.2.3-1). У технічних умовах викладаються вимоги щодо облаштування свердловин та організація, що буде проводити моніторинг. У розділі "Організація спостережної гідрорежимної мережі" надаються:

  • схема розміщення спостережних свердловин;
  • конструкції свердловин;
  • періодичність спостережень;
  • адреса організації, що проводить моніторинг.

Гідрорежимна мережа призначена для виконання моніторингу ґрунтових вод у зоні впливу споруд інженерного захисту та контролювання ефективності роботи споруд.

6.38 Розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС) у складі проектів інженерного захисту територій та споруд від підтоплення та затоплення розробляється відповідно до вимог ДБН А.2.2-1.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих будівельних нормах є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи:

ДБН 360-92** Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений (Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень)

ДБН А.2.1.1-2008 Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва

ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

ДБН А.2.3-1-99 Територіальна діяльність в будівництві. Основні положення

ДБН В.1.1-3-97 Захист від небезпечних геологічних процесів. Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

ДБН В.1.1-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах

ДБН В.1.1-24-2009 Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування

ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ

ДБН В.2.1-10-2009 Об'єкти будівництва та промислова продукція будівельного призначення. Основи та фундаменти будинків і споруд. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування

ДБН В.2.3-4-2007 Споруди транспорту. Автомобільні дороги

ДБН В.2.4-1-99 Меліоративні системи та споруди. Норми проектування. Організація будівництва. Виконання робіт

ДБН В.2.4-3-2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення

СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і геофізика)

СНиП 2.01.14-83 Определение расчетных гидрологических характеристик (Визначення розрахункових гідрологічних характеристик)

СНиП 2.02.02-85 Основания гидротехнических сооружений (Основи гідротехнічних споруд)

СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения (Каналізація. Зовнішні мережі та споруди)

СНиП 2.06.05-84* Плотины из грунтовых материалов (Греблі з ґрунтових матеріалів)

СНиП 2.06.14-85 Защита горных выработок от подземных и поверхностных вод (Захист гірничих виробок від підземних та поверхневих вод)

СНиП 3.07.01-85 Гидротехнические сооружения речные (Гідротехнічні споруди річкові)

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Гранична глибина залягання ґрунтових вод

Глибина від поверхні землі до максимального рівня ґрунтових вод, допустимого (за проектом або прогнозом) на весь період експлуатації територій, будівель та споруд.

Затоплення (поверхневими водами)

Утворення вільної поверхні води на ділянці території внаслідок підвищення рівня водотоку, водойми, накопичення поверхневих вод у низинах рельєфу.

Підтоплення (ґрунтовими водами)

Інженерно-геологічний процес, який має прояви у певних умовах природного середовища (в тому числі на міських територіях) внаслідок спільного впливу причин і факторів, як природного, так і техногенного походження, коли за розрахунковий період часу відбувається збільшення вологості ґрунтів або підняття рівня ґрунтових вод до граничних значень, за якими порушуються умови будівництва й експлуатації будинків та споруд, відбувається пригнічення та загибель зелених насаджень, засолення та заболочування земель сільськогосподарського призначення.

Підтоплювані території

Усі схильні до підтоплення та затоплення ділянки територій міст і селищ, на яких підвищення вологості ґрунтів, підняття рівня ґрунтовних вод або затоплення вже призвели або можуть призвести в майбутньому (за прогнозом) до суттєвого погіршення умов життя населення та проведення господарської діяльності. На окремих ділянках підтоплюваних територій спостерігаються різні стадії розвитку процесів підтоплення (затоплення) і відповідно до цього виділяються: підтоплені території (у тому числі ті, що потребують термінового захисту) та потенційно підтоплені території.

Підтоплені території

Ділянки, на яких постійно або тимчасово на досить тривалий період (місяць і більше) ґрунтові води підіймаються вище граничних глибин залягання або відбувається затоплення, або коли підвищення вологості ґрунтів, підняття рівня ґрунтових вод та затоплення істотно впливають на роботу об'єктів економіки в регламентованому режимі. При цьому не враховуються випадкові аварійні ситуації.

Підтоплені території, що потребують термінового захисту

Ділянки, що відносяться до підтоплених територій, на яких утворилася надзвичайна ситуація, пов'язана із підтопленням, затопленням та їх наслідками, або внаслідок підтоплення та затоплення склалися незадовільні санітарно-гігієнічні або екологічні умови (згідно з чинними нормативами).

Потенційно підтоплені території

Підтоплювані ділянки, на яких умови для віднесення їх до підтоплених територій ще не склалися, але це можливо за прогнозом або за збігом діючих факторів і причин внаслідок забудови або підпору водосховищ. Це території з високим заляганням водотривких шарів ґрунту із літологічною будовою і рельєфом, які сприяють накопиченню атмосферних опадів, інфільтраційних вод (включаючи витрати з водонесучих мереж).

Техногенне підтоплення та затоплення

Підтоплення та затоплення територій та споруд внаслідок будівництва або виробничої діяльності.

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ОЗНАКИ ГОЛОВНИХ ВИДІВ ТА ПРИЧИН ПІДТОПЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ

Вид або причина підтоплення

Ознака

Стале (постійне) підняття рівня ґрунтових вод

Постійна тенденція порушення природної рівноваги у водному балансі території (в регіональному або локальному масштабах) та підняття рівня ґрунтових вод вище граничних глибин, які мають забезпечуватися на забудованих територіях

Періодичне підняття рівня ґрунтових вод

Тимчасове (багаторічне або сезонне) підтоплення територій міст і селищ міського типу, пов'язане з особливостями гідрогеологічного режиму або екстремальними атмосферними опадами, дощовими паводками, весняними повенями, дією техногенних факторів

Приховане підтоплення

Проявляється в зростанні вологості ґрунтів до критичної вологості за умов зволоження ґрунтів та заглиблених конструкцій інфільтраційними та капілярними водами та умов утворення біля поверхні тимчасового водоносного горизонту ("верховодки"), а також внаслідок конденсації вологи під будівлями та непроникними покрівлями (асфальт, бетон)

Накопичення дощової (талої) води

Наявність вологи на поверхні і в ґрунті на ділянках із малими уклонами, в замкнених низинах, в умовах неглибокого залягання ґрунтових вод, коли рівень виклинюється на поверхню, та на слабководопроникних ґрунтах, коли біля поверхні формується тимчасовий водоносний горизонт ("верховодка")

Підняття рівнів води в водоймищах

Підняття рівнів ґрунтових вод на прилеглих до водоймищ територіях міст і селищ міського типу внаслідок підпору ґрунтового потоку, зменшення уклонів його поверхні

Фільтрація з водоймищ і каналів

Підняття рівнів ґрунтових вод на територіях міст і селищ міського типу, прилеглих до водоймищ і каналів, у яких водна поверхня знаходиться вище природного рівня ґрунтових вод, формування "бані" розтікання ґрунтового потоку

Зволоження ґрунтів

Накопичення вологи в ґрунтах під покритими поверхнями, в основах фундаментів, замокання підвалин, комунікацій від конденсації вологи, техногенної інфільтрації і втрат води

Втрати з водонесучих мереж і комунікацій

Наявність витоків із комунікацій, підтоплення фундаментів, формування "бані" розтікання вздовж трубопроводів, виклинювання води на поверхню, швидкий підйом рівня ґрунтових вод після забудови території або введення в дію водонесучих мереж

Зрошення земель

Підвищення рівня ґрунтових вод на територіях міст і селищ міського типу поблизу зрошувальних масивів

Баражний ефект

Штучне створення підпорів під час освоєння підземного простору. На міських територіях виникає внаслідок часткового або повного перекриття підземного потоку фундаментами, підвалинами, комунікаціями, протифільтраційними екранами й іншими підземними спорудами. При цьому можуть створюватися небезпечні градієнти напорів підземних вод

ДОДАТОК Г

(довідковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИЧИН ТА ФАКТОРІВ ПІДТОПЛЕННЯ