8.4.1.5 Обробка результатів.
Результат випробування округлюють до 1 Н(0,1 кгс).
За руйнівне навантаження партії листів приймають середньоариф-
метичне значення результатів випробувань окремо трьох поздовжніх та
трьох поперечних зразків, при цьому результат випробування кожного
окремого зразка повинен відповідати вимогам 5.2.3.
8.4.2 Визначення руйнівного навантаження та прогину при
випробуванні зразків при перемінному прольоті
ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.12
8.4.2.1 Сутність методу полягає у створенні згинальних напру-
жень у зразку, що випробовується за однопрольотною схемою, наванта-
женням, яке прикладається всередині прольоту, за заданими рівнями
навантаження, вимірюванням прогину зразка всередині прольоту з нас-
тупним доведенням зразка до зруйнування.
8.4.2.2 Засоби контролю
Пристрій будь-якої конструкції, що забезпечує можливість прик-
ладання та вимірювання навантаження за заданою схемою зі швидкістю
прикладання навантаження 15-20 Н/с (1,5-2,0 кгс/с) до потрібних зна-
чень, витримування цього навантаження протягом заданого часу.
Пристрій має прилад, який дозволяє виміряти руйнівне навантаження з
похибкою не більше 2 % та прогин зразка в середині прольоту при за-
даних навантаженнях з точністю 0,01 мм;.
Опори та деталь, що передає навантаження,-за 8.4.1.2.
8.4.2.3 Підготовка зразків.
З кожного листа, відібраного для контролю, вирізають по одному
поперечному і одному поздовжньому зразку завширшки(400+5) мм та зав-
довжки [(40 s + 100)+5] мм, де s - номінальна товщина листа в
міліметрах. Зразки вирізають на відстані не менше 100 мм від крайок
листа біля протилежних кінців будь-якої з його діагоналей. Зразки
маркують (подовжній або поперечний) та висушують за 8.3.3.
Зразки випробовують у відповідності з 8.3.3, а потім їх викори-
стовують для випробувань за 8.4.2.4.
8.4.2.4 Проведення випробувань.
Встановлюють проліт - відстань між опорами - в залежності від
номінальної товщини зразка, що випробовується. Проліт / = 40s, де s
- номінальна товщина листа у міліметрах.
Поздовжні зразки поміщають на опори лицьовою стороною униз, а
поперечні - тильною.
До зразка, який поміщений на опори, прикладають початкове нава-
нтаження, що дорівнює 50 Н (5,0 кгс), витримують його під цим наван-
таженням протягом 1 хвилини та вимірюють прогин в середині прольо-
ту.
Потім навантаження збільшують зі швидкістю 15-20 Н/с (1,5-2,0
кгс/с) до величини 100 Н (10 кгс).
Під цим навантаженням зразок витримують протягом 1 хвилини та
вимірюють прогин в середині прольоту. Потім навантаження підвищують
з тією самою швидкістю до зруйнування зразка.
8.4.2.5 Обробка результатів
Результат вимірювання навантаження округляють до 1 Н(0,1 кгс),
прогину -до 0,1 мм.
Прогин зразка, що виміряний при навантаженні 50 Н(5 кгс), прий-
мають за нульове значення.
Обчислюють різницю між значенням прогину зразка при
навантаженні 100 Н(10 кгс) та навантаженні 50 Н (5 кгс), отримане
значення приймають за результат прогину зразка.
За руйнівне навантаження партії листів приймають середньоариф-
метичне значення результатів випробувань трьох поздовжніх та трьох
поперечних зразків окремо, при цьому результат випробування кожного
окремого зразка повинен відповідати вимогам 5.2.4.
За величину прогину партії листів приймають середньоарифметичне
значення результатів випробувань окремо трьох поздовжніх та трьох
поперечних зразків, при цьому результат випробування кожного окремо-
го зразка повинен відповідати вимогам 5.2.4.
8.5 Визначення міцності зчеплення гіпсового сердечника з картоном
8.5.1 Засоби контролю
Ніж із загостреним кінцем.
8.5.2 Проведення випробування
В будь-якому місці по довжині кожного листа, що відібраний для
ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.13
контролю, роблять по два таких, що перетинаються між собою під кутом
приблизно в 30о, надрізи картону завдовжки до перетину не менше 100
мм. Надрізи картону виконують з лицьової та тильної сторін листа до
гіпсового сердечника. У місці перетину надрізів гострокутну частину
картону трохи піднімають з допомогою ножа та вручну відривають від
листа у вертикальному напрямку. За характером відриву картону
оцінюють міцність його зчеплення з гіпсовим сердечником. Результат
кожного випробування повинен відповідати вимогам 5.2.2.
8.6 Визначення водопоглинання листів
8.6.1 Засоби контролю
Шафа сушильна з перфорованими полицями, яка дозволяє автоматич-
но підтримувати температуру у межах (40-45)оС.
Ваги лабораторні технічні за ГОСТ 24104.
Місткість для води.
8.6.2 Підготовка зразків
Від кожного листа, відібраного для контролю, вирізають по одно-
му зразку-квадрату з довжиною сторони (300+5) мм на відстані не мен-
ше 100 мм від крайок листа.
8.6.3 Проведення випробування
Для проведення випробування слід використовувати водопровідну
воду, температура якої повинна бути (20+2)оС.
Зразок висушують до постійної маси при температурі (41+1)оС у
відповідності з 8.3.3. Висушені зразки після охолодження в умовах,
що виключають вплив на них вологи, зважують та поміщають на дві го-
дини у воду в горизонтальному положенні на підкладки, при цьому
рівень води повинен бути вище за зразки не менше ніж на 50 мм. Перед
зважуванням насичених водою зразків з кожного зразка видаляють
наявні на його поверхні краплі води.
Зважування кожного зразка повинно бути закінчено не пізніше 5
хвилин після витягнення його з води.
8.6.4 Обробка результатів
Результати зважувань округляють до 10г.
Водопоглинаня W, %, обчислюють за формулою
m - m
2 1
W = -------------------- x 100 , ( 2 )
m
1
де m - маса зразка, який висушений до постійної маси,г.
1
m - маса зразка, який насичений водою,г
2
Результати обислення округлюють до 1 %.
За водопоглинання партії листів приймають середньоарифметичне
значення результатів випробувань всіх зразків.
8.7 Визначення опірності листів впливу відкритого полум'я
8.7.1 Засоби контролю
Принципова схема установки для випробування зразків на
опірність впливу відкритого полум'я з двох сторін наведена на рисун-
ку 7 та включає в себе дві газові горілки діаметром ЗО мм, раму з
штифтом для підвішування вантажу до зразка, дві термопари і пристрій
для підвішування вантажу до зразка. Горілки мають розташовуватись
співосно по центру зразка перпендикулярно до його поверхні на
відстані 45 мм від неї. Термопари розташовують на відстані 5 мм від
поверхні зразка та на рівні верхнього зрізу вихідного отвору
горілки. Установка має бути забезпечена запірною арматурою для регу-
лювання подачі газу (пропан).
ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.14
Схема установки для випробування
зразків на опірність впливу відкритого
полум'я з двох сторін
8.7.2 Підготовка зразків
Від кожного листа, відібраного для контролю, вирізають
дрібнозубою пилою з урахуванням вимог 8.4.1.3 два поздовжніх зразка
завдовжки (300+0,5) мм та завширшки (50+0,5) мм. По осьовій лінії
зразків на відстані 25 мм від поперечних крайок просвердлюють два
наскрізних прорізи діаметром 4 мм для підвішування зразка на рамі
випробувальної установки та вантажу.
8.7.3 Проведення випробувань
Зразок підвішують на штифті рами. До нижньої частини зразка ру-
хливо підвішують вантаж, маса якого у грамах відповідає величині, що
дорівнює 80 s, де s - значення номінальної товщини зразка, що
випробовується, за таблицею 1. Після установлення горілок та термо-
пар у потрібному положенні одночасно запалюють обидва пальника, при
цьому температура, при якій проводять випробування, повинна досягну-
ти значення (800+30)ЇС не пізніше 3 хвилин від початку випробування.
Вогневий вплив продовжується до зруйнування зразка. Опірність зразка
впливу відкритого полум'я з двох сторін вимірюється в хвилинах.
Результат кожного випробування повинен відповідати вимогам 5.2.6.
8.8 Питому ефективну активність природних радіонуклідів визна-
чають за ДБН В. 1.4-1.01 та ДБН В. 1.4-2.01.
9 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
9.1 Листи транспортують всіма видами транспорту у відповідності
з Правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспор-
ту, та вимогами іншої документації, затвердженої в установленому по-
рядку.
9.2 Транспортування листів здійснюють у пакетованому виді.
Транспортні пакети формують з листів одного виду, групи, типу
поздовжніх крайок та розмірів з використанням піддонів або
підкладок, які виготовляють з деревини, гіп-сокартонних листів та
інших матеріалів. В якості обв'язки застосовують сталеву стрічку за
ГОСТ 3560 або синтетичну стрічку. Транспортні пакети можуть бути та-
кож упаковані у поліетиленову термоусадочну плівку за ГОСТ 25951.
Кількість обв'язок, їх переріз, розміри підкладок та піддонів вста-
новлюють технологічним регламентом.
За згодою зі споживачем допускається транспортувати лист у не-
пакетованому виді (без обв'язки або упаковки у плівку).
9.3 Габарити пакетів не повинні перевищувати по довжині 4100
мм, по ширині 1300 мм, по висоті 800 мм; маса пакетів не повинна бу-
ти більшою за 3000 кг.
9.4 При перевезенні у відкритих залізничних та автомобільних
транспортних засобах пакети мають бути захищені від зволоження.
9.5 Лист слід зберігати у приміщеннях із сухим та нормальним
вологісним режимом окремо за видами та розмірами.
9.6 Зберігання листів у виготовлювача повинно здійснюватись у
відповідності з 9.5 та технологічним регламентом, затвердженим в ус-
тановленому порядку, із додержанням вимог охорони праці та
збереженості продукції.
9.7 Транспортні пакети листів при зберіганні у споживача можуть
бути встановлені один на одного у штабелі у відповідності з правила-
ми безпеки. При цьому загальна висота штабеля не повинна перевищува-
ти 3,5 м.
9.8 При навантажувально-розвантажувальних, транспортно-склад-
ських та інших роботах не допускаються удари по листах.
ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.15
10 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ
10.1 При застосуванні листів слід керуватись проектною
документацією, затвердженою в установленому порядку.
10.2 Гіпсокартонні листи ГКЛ та ГКЛП застосовують у будинках та
приміщеннях із сухим та нормальним вологісним режимами у
відповідності з чинними нормами з будівельної теплотехніки.
10.3 Гіпсокартонні листи ГКЛВ та ГКЛВП застосовують у будинках
та приміщеннях із сухим, нормальним, вологим та мокрим вологісними
режимами у відповідності з чинними нормами з будівельної
теплотехніки.
При застосуванні листів ГКЛВ та ГКЛВП у будинках та приміщеннях
з вологим та мокрим режимами їх слід захищати з лицьової поверхні
водостійкими ірунтовками, шпаклівками, фарбами, керамічною плиткою
або покриттям з ПВХ. У цих приміщеннях слід передбачати витяжну
вентиляцію, що забезпечує нормативний повітрообмін у відповідності з
чинними будівельними нормами на опалення, вентиляцію та
кондиціювання, житлові будинки, громадські будинки і споруди,
адміністративні та побутові будинки.
10.4 Листи ГКЛП та ГКЛВП доцільно застосовувати для облицювання
конструкцій з метою підвищення їх границі вогнестійкості у
приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою.
ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.16
Додаток А (обов'язковий)
Терміни та визначення
Листи гіпсокартонні - листові вироби, що складаються з неспали-
мого гіпсового сердечника, всі площини якого крім торцевих крайок
облицьовані картоном, який міцно приклеєний до сердечника
Листи гіпсокартонні звичайні (ГКЛ)- гіпсокартонні листи, що
застосовуються пере- важно для внутрішнього оздоблення будинків та
приміщень із сухим та нормальним вологісним режимами.
Листи гіпсокартонні водопогвологостійкі (ГКЛВ)- гіпсокартонні
листи, що мають знижене линання (менше 10 %) та підвищений опір
проникненню вологи.
Листи гіпсокартонні з підвищеною опірністю впливу відкритого
полум'я (ГКЛП) - гіпсокартонні листи, що мають більшу опірність вог-
невому впливу ніж звичайні.
Листи гіпсокартонні вологостійкі з під- вищеною опірністю
впливу відкритого полум'я (ГКЛВП) - гіпсокартонні листи, що мають
одночасно властивості листів ГКЛВ та ГКЛП
Поздовжня крайка гіпсокартонного листа - облицьована картоном
бокова грань по довжині листа
Поздовжній зразок гіпсокартонного листа - зразок, вирізаний з
листа, напрям довжини якого співпадає з довжиною листа
Поперечний зразок гіпсокартонного листа - зразок, вирізаний з
листа, напрям довжини якого співпадає з шириною листа
Пошкодження кутів та крайок гіпсокартонного листа - відбитості
(вм'ятини) кутів та крайок спільно з картоном або тільки одного
гіпсового сердечника
Малозначний дефект - дефект, який суттєво не впливає на викори-
стання продукції за призначенням та на її довговічність (ГОСТ
15467)
УДК 691.55-41:006.354
Ключові слова: листи гіпсокартонні. листи гіпсокартонні
вологостійкі, листи гіпсокартонні з підвищеною опірністю впливу
відкритого полум'я, листи гіпсокартонні вологостійкі з підвищеною
опірністю впливу відкритого полум'я
ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97)
МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ
====================================================
ЛИСТЫ ГИПСОКАРТОННЫЕ
Технические условия
Издание официальное
Межгосударственная научно-техническая комиссия по стандартизации,
техническому нормированию и сертификации в строительстве
Киев 2000
