Якщо імпульсний складник є досить значним протягом певного часового інтервалу, треба внести поправку на наявність імпульсного складника у величину виміряного еквівалентного A-зваженого рівня постійного звукового тиску під час розрахунку оцінювального рівня /_Аг, величину цієї поправки треба вказати у звіті.
Одним із способів опису імпульсності шуму під час певного часового інтервалу вимірювань є визначання різниці між величинами тобто різниці між Al-зваженим рівнем звукового тиску за час Т, і ^-Аекв.т. Для цього одночасно визначають рівні звукового тиску САіеквнт і Даєкв.г зі зважуванням за характеристиками І і S або F.
Одержану різницю можна використати як показник імпульсності шуму:
~ — і-Аекв,Т
Перевагою такого способу визначання є те, що під час визначання LMeKBT в результаті вимірювання автоматично враховують поправку на імпульсний складник шуму. У цьому випадку зникає потреба у точному визначанні поправки на імпульсний складник К^.
Якщо К < 2 дБ, цією поправкою можна знехтувати. Якщо наведеним вище способом не вдається визначити величину К, поправка на імпульсний складник може бути прийнята рівною (3—6) дБ залежно від помітності імпульсів у шумі.
Характер шуму може бути також продемонстрований піковими значеннями його рівня і кількістю пікових значень, визначених для певного часового інтервалу.
С.4 Оцінювальний рівень для довгого часу
Якщо шумова експозиція на конкретному робочому місці в різні дні різниться більше ніж на величину похибки вимірювань для певного класу точності (додаток D), характерну експозицію визначають за оцінювальним рівнем з усередненням для тривалого часу:
'w.it = 10lg^£l0(t*’’'™ j, дБ,
де (А-агня)/ — оцінювальний рівень для /-того часового інтервалу;
Tj — тривалість /-того часового інтервалу;
N — кількість часових інтервалів тривалістю Тг.
Тривалість довгочасового інтервалу треба вибирати такою, щоб у нього увійшли всі тривалі зміни шумової експозиції. Зазвичай ця тривалість становить один тиждень.
С.5 Оцінювальний рівень для 8 год, LAri8r
Оцінювальний рівень шуму розраховують за методикою, викладеною в С.1—С.4, прийнявши Тг = 8 год. Ця методика придатна також і для випадків, коли £7} * Тг.
Якщо зміни денної шумової експозиції від дня до дня не змінюються і необхідно визначити середньоарифметичне значення для N днів, наприклад, за тиждень, середній оцінювальний рівень шуму для восьмигодинного робочого дня розраховують за формулою:
(Цн»г)„»101дЦ£10<1'-'Л™1.дБ,
V /=1 /
де (Цн,8г). — оцінювальний рівень шуму для /-того дня;
N — загальна кількість днів.
ДОДАТОК D
(довідковий)
КЛАСИ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ ШУМУ
D.1 Оцінювання еквівалентного A-зваженого рівня звукового тиску постійного шуму І~Аекв Тметодом вибірки
D.1.1 Принцип
Під час вимірювань протягом часу Тодержують низку незалежних одне від одного значень /-Аекв,п. Оцінювання величини LAeKBiт і довірчих інтервалів для одержаної величини розглянуто нижче.
D.1.2 Оцінювання LAeKB>т
Для п незалежних спроб визначають найближче значення /.декв, тза рівнянням:
1_
/-АЄквт = 10Ід-ХЮ°'1 flB = Z. + 0,115s2,
Л
— 1
пДе L=~iLi
'' /=і
/=1— середньоарифметичне значення, дБ;
л _
У(Д-Р2 „ .
_ J мї — стандартний відхил, дБ.
У л-1
D.1.3 Оцінювання довірчих інтервалів
Довірчий інтервал, пов’язаний з оцінюванням ЦАеквНТ, визначають за формулою:
CL = ±
Ул л-1
де їл_! — фактор Стьюдента для (л-1) ступенів вільності і вибраної вірогідності а; s — стандартний відхил, дБ.
У таблиці D.1 наведено межі достовірності для довірчого інтервалу 90 %.
Таблиця D.1 — Межі достовірності для 90-відсоткового довірчого інтервалу залежно від кількості спроб л і за стандартного відхилу рівня з
|
Кількість спроб, п |
Стандартний відхил, s |
|||||||||||
|
0,5 |
1 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
3,5 |
4 |
4,5 |
5° |
5,5 |
6 |
|
|
5 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,6 |
3,3 |
3,9 |
4,7 |
5,5 |
6,4 |
7,4 |
8,4 |
|
6 |
0,4 |
0,8 |
1,3 |
1.7 |
2,2 |
2,8 |
3,4 |
4,0 |
4,7 |
5,5 |
6,3 |
7,2 |
|
7 |
0,4 |
0,7 |
1,1 |
1,6 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
3,6 |
4,2 |
4,9 |
5,6 |
6,4 |
|
8 |
0,3 |
0,7 |
1,0 |
1,5 |
1,8 |
2,3 |
2,7 |
3,3 |
3,8 |
4,4 |
5,1 |
5,8 |
|
9 |
0,3 |
0,6 |
1,0 |
1,3 |
1,7 |
2,1 |
2,5 |
3,0 |
3,5 |
4,1 |
4,7 |
5,3 |
|
10 |
0,3 |
0,6 |
0,9 |
1,2 |
1,6 |
2,0 |
2,4 |
2,8 |
3,3 |
3,8 |
4,4 |
5,0 |
|
12 |
0,3 |
0,5 |
0,8 |
1,1 |
1,4 ' |
1,7 |
2,1 |
2,5 |
2,9 |
3,4 |
3,9 |
4,4 |
|
14 |
0,2 |
0,5 |
0,7 |
1,0 |
1,3 |
1,6 |
1,9 |
2,3 |
2,7 |
3,1 |
3,5 |
4,0 |
|
16 |
0,2 |
0,4 |
0,7 |
0,9 |
1,2 |
1,5 |
1,8 |
2,1 |
2,5 |
2,9 |
з,з |
3,7 |
|
18 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
6,9 |
1,1 |
1,4 |
1,7 |
2,0 |
2,3 |
2,7 |
3,1 |
3,5 |
|
20 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
1,3 |
1,6 |
1,9 |
2,2 |
2,5 |
2,9 |
3,3 |
|
25 |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
1,1 |
1,4 |
1,6 |
1,9 |
2,2 |
2,5 |
2,9 |
|
ЗО |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
0,8 |
1,0 |
1,3 |
1,5 |
1,7 |
2,0 |
2,3 |
2,6 |
D.2 Точність вимірювань
Загальна похибка вимірювань (є) враховує похибку вимірювальних приладів (ц) і похибку, що залежить від методики вимірювань.
D.2.1 Похибка вимірювальних приладів: ut
Ця похибка (з рівнем достовірності 90 %) наведена у таблиці D.2 залежно від типу і класу точності приладів.
Таблиця D. 2 — Неточність ц вимірювальних приладів
|
Шумоміри, що відповідають ІЕС 60651 |
Клас 1 |
Клас 2 |
Клас 3 |
|
Інтегрувальні шумоміри, що відповідають ІЕС 60804 |
Клас 1 |
Клас 2 |
Клас 3 |
|
Калібратори, що відповідають ІЕС 60942 |
Клас 0 |
Клас 1 |
Клас 2 |
|
Неточність і/. |
Можна не враховувати |
1 ДБ |
1.5 дБ |
|
Примітка 15. Похибку оцінювали для звичайних виробничих приміщень з обмеженням частотного діапазону спектра величиною 8 кГц, з відомими показниками спрямованості звуку. Примітка 16. Якщо для вимірювань користуються шумоміром класу 1, неточністю вимірювань можна знехтувати. |
|||
D.2.2 Похибка, обумовлена способом вибірки проб (якщо така вибірка була), us
Похибку, обумовлену способом вибірки проб (ц.) вважають такою, що не виходить за межі достовірності для 90-відсоткового довірчого інтервалу, наведеного у таблиці D.1, або визначають за формулою, наведеною в D.1.3 при а = 0,1.
D.2.3 Загальна похибка вимірювання: є
Якщо вимірювання проводяться протягом часу Т, загальна похибка є вважається рівною похибці ц, значення якої наведені в таблиці D.2 залежно від класу застосованих приладів.
Якщо проводять вибіркові вимірювання, похибку є визначають як квадратний корінь суми квадратів величин ц і us:
Якщо вибіркових вимірювань не було, але вимірювання проводили не протягом не всього часу Т (наприклад тільки в моменти, коли виникає типовий шум), загальну похибку визначають за таблицею D.3 залежно від класу точності приладу.
Таблиця D. З — Загальна похибка є без вибіркових вимірювань, коли вимірювання проводили протягом часу, меншого загальної тривалості Т
|
Шумоміри, що відповідають ІЕС 60651 |
Клас 1 |
Клас 2 |
Клас 3 |
|
Інтегрувальні шумоміри, що відповідають ІЕС 60804 |
Клас 1 |
Клас 2 |
Клас 3 |
|
Калібратори, що відповідають ІЕС 60942 |
Клас 0 |
Класі |
Клас 2 |
|
Загальна похибка |
1,5 ДЕ |
ЗдБ |
8дБ |
Виходячи з загальної похибки є визначають три класи точності вимірювань, наведені в таблиці D.4.
Таблиця D. 4 — Класи точності вимірювання
|
Загальна похибка в децибелах є |
є< 1,5 |
1,5 < є< 3 |
3 <є<8 |
|
Клас точності вимірювання |
1 |
2 |
3 |
|
Призначеність вимірювань |
Точні вимірювання |
Технічні вимірювання |
Наближені вимірювання |
Числовий приклад
Із застосуванням методу вибіркових вимірювань обрано 10 незалежних один від одного результатів за досліджуваний період Т виміряні значення рівня Ц становлять відповідно:
92 - 87,5 - 93 - 88,5 - 97 - 84 - 86 - 95 - 95 дБ
Середньоарифметичне значення L = 90,4 дБ.
Стандартний відхил s = 4 дБ.
Відповідно до D.1 одержано LAeKB,T = 92,2 дБ.
У разі оцінювання з межею достовірності 90 % з похибкою us, обумовленою вибірковим способом us, ця похибка, згідно з таблицею D.1, для п = 10 становить us = 2,8 дБ.
Якщо під час вимірювань користуватись шумоміром класу 2 і калібратором класу 1, похибка вимірювальних приладів щ становить 1 дБ, а загальна похибка дорівнюватиме ^і2 + 2,82 = З дБ.
Отже, точність вимірювань відповідає класу 2, тобто «технічному методу».
D.3 Порівняння з конкретним граничним рівнем
Порівняння одержаного за методикою цього стандарту значення еквівалентного A-зваженого рівня звукового тиску постійного шуму Z-аєкв.т з конкретним граничним рівнем шуму Lrp треба проводити з урахуванням похибки вимірювань є (див. D.2.3) так:
Якщо Z-Аекв, т~ єЦр LfAexej + є> рішення прийняти неможливо, потрібно повторити вимірювання точнішими приладами;
Якщо Z-Аекв, т + є Ц>, одержане значення не перевищує граничного;
Якщо і-декв у-є > Lrp, одержане значення дорівнює граничному або перевищує його.
D.4 Звіт про вимірювання
Мета вимірювань.
Точки проведення вимірювань (вони будуть різними під час вимірювань шумової експозиції працівника і під час вимірювань рівня шуму на робочому місці).
Опис розташовання робочих місць, виробничих процесів і видів діяльності:
характер діяльності;
виробничий процес;
джерела шуму на робочому місці і у виробничому середовищі; за наявності імпульсних шумів — їх характер і інтенсивність;
за необхідності, опис положення працівника під час роботи відповідно до переліку характерних положень для конкретних видів робіт.
Застосовані вимірювальні прилади: тип, клас точності, виробник, назва і серійний номер.
Методика вимірювання:
детальний опис методики, зокрема часових періодів і способу вибірки, кількості і тривалості вибіркових вимірювань, повний час досліджень;
детальний опис роботи і умов праці з описом типових шумів, їх тривалість в хвилинах для всіх видів діяльності на робочому місці і їх змінюваність за часом протягом робочого дня.
Результати:
еквівалентні A-зважені рівні звукового тиску постійного шуму £.|-аЄквнт> або оцінений рівень ^-Аекв, тна робочому місці, а також пов’язані з вимірюванням похибки, визначені відповідно до додатка D. Вказують клас точності результатів вимірювань;
оцінка нормалізованої денної експозиції працівника (якщо визначалась) і порівняння цієї експозиції з граничним значенням.
ДОДАТОК Е
(довідковий)
