Страница 11: ДБН В.2.2-10-2001. БН В.2.2-10-2001. Дома и сооружения. Заложи здравоохранения (42842)

9.10Термальні кімнати, холодильні камери, бокси для зараження ембріонів, бокси для дослідження на стерильність не повинні мати вікон.

9.11В разі необхідності термальні і холодильні камери можуть бути замінені приміщеннями, в яких будуть розміщені термостати і холодильники.

1. Приміщення камер для зберігання біологічних, лікувально-профілактичних та діагностичних препаратів з регульованим температурним режимом слід розділяти на відсіки з обладнанням спільного тамбура.
2. Дезінфекційні відділи чи відділення санітарно-епідеміологічних станцій слід розміщувати в окремих будинках чи прибудовах.

9.14.Приміщення дезвідділення для приймання інфікованих речей і білизни, видачі білизни, речей, а також приміщення відділів (відділень) профілактичної дезинфекції для виготовлення дератизаційних приманок повинні мати окремі входи ззовні.

1. Завантажувальні приміщення дезінфекційних камер ("брудні") повинні мати сполучення з розвантажувальними приміщеннями камер ("чисті") через санпропускники.
2. Склади дезінфекційних матеріалів не допускається розміщувати в основних будинках санітарно-епідеміологічних станцій.
3. У структуру санітарно-епідеміологічної станції за завданням на проектування може бути включений гараж-стоянка для спеціального автотранспорту, складські приміщення, віварій.
4. Площі приміщень санітарно-епідеміологічних станцій приймати за додатком Т. Площі дезінфекційних відділів і відділень санітарно-епідеміологічних станцій, якщо вони входять до складу закладу, приймати за додатком Т, розділ "Дезінфекційні станції".

Дезінфекційні станції

1. При проектуванні дезінфекційних станцій слід керуватись вимогами цих норм, включаючи вимоги до дезінфекційних відділень лікувально-профілактичних закладів та санітарно-епідеміологічних станцій, а також вимогами ДБН В.2.2-9.
2. Потужність і структура дезінфекційних станцій встановлюється завданням на проектування з урахуванням потреби в комплексі дезінфекційних, дератизаційних та дезінсектицидних заходів і кількості населення, що обслуговується станцією.
3. В структурі станції повинен бути передбачений гараж-стоянка для спеціального автотранспорту та складські приміщення.

9.22Площу приміщень дезінфекційних станцій приймати за додатком Т.

10 ЗАКЛАДИ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

10.1Заклади судово-медичної експертизи є самостійними і організуються у великих містах і обласних центрах.

1. Заклади судово-медичної експертизи необхідно розміщувати в окремому будинку чи блокувати з будинком патолого-анатомічного корпусу.
2. Приміщення інфекційної групи судово-медичної експертизи повинні бути ізольовані від інших приміщень, але можуть бути спільними з аналогічними приміщеннями патолого-анатомічного відділення.

10.4Проїзди до будинку судово-медичної експертизи, входи в ритуальне та приміщення для приймання трупів і стоянки похоронних автомашин не повинні бути видимі із вікон палатних відділень і житлових будинків.

1. Площа приміщень закладів судово-медичної експертизи встановлюється за кількістю штатних лікарів-експертів.
2. Площі приміщень закладів судово-медичної експертизи приймати за додатком У.

11 АПТЕЧНІ ЗАКЛАДИ

Аптеки

11.1Аптеки розміщують в окремому будинку чи вбудовують в громадські та житлові будинки.

1. У громадських чи житлових будинках аптеки слід розміщувати на першому поверсі.
2. Приміщення для зберігання легкозаймистих і горючих рідин слід проектувати згідно з п.4.4.

11.4В аптеках необхідно передбачати можливість під'їзду і розвантаження автотранспорту.

11.5Площі приміщень аптек наведені у додатку Ф, таблиця Ф.1.

Аптеки лікарняні

11.6Проектування лікарняних аптек в лікувально-профілактичних закладах визначається завданням на проектування. При місткості стаціонару до 200 ліжок необхідно передбачати аптечний розподільний пункт.

Для обслуговування декількох лікувально-профілактичних закладів передбачаються міжлікарняні аптеки.

11.7Лікарняна аптека може розміщуватись як в окремому будинку, так і в будинку стаціонару або поліклініки. У випадку розміщення в будинку стаціонару вона повинна мати окремий вхід і бути відокремлена від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу.

1. До лікарняних аптек необхідно передбачати можливість під'їзду автомашин.
2. Площу приміщень лікарняних і міжлікарняних аптек приймати за додатком Ф, таблиця Ф.2.

Аптечні кіоски

1. Аптечні кіоски розміщуються у відокремлених приміщеннях (не менше 8 м2) без виділення торговельного залу тільки в капітальних спорудах: на заводах, фабриках, вокзалах, аеропортах.
2. Аптечні кіоски можуть розміщуватись на перших поверхах житлових та громадських будинків за наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація, теплопостачання), наявності вентиляції та забезпечення площі приміщень не менше 21 м2, в т. ч. 8 м2 – зона розміщення обладнання робочих місць персоналу; 10 м2 – зона обслуговування населення; 3 м2- вбиральня.

11.13 В аптечних кіосках організується одне робоче місце, що відокремлене від покупців подвійним склом з отвором для відпуску медикаментів.

Аптечні пункти

1. Аптечні пункти розміщуються у відокремлених приміщеннях з виділенням або без виділення торговельного залу в капітальних будинках при лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах (медичних центрах, лікарнях, амбулаторно-поліклінічних закладах, медико-санітарних частинах та ін.).
2. Організацію робочого міста працівника приймати відповідно до п. 11.13.
3. Площа аптечного пункту повинна складати не менше 18 м2.

Аптечні склади

1. Аптечні склади розміщуються в окремо розташованих спеціально улаштованих будинках.
2. Допустимо розміщення аптечних складів у громадських будинках, а також у допоміжних будинках промислових підприємств за умови влаштування вантажно-розвантажувальної площадки для під'їзду машин (рампа з навісом) поза фронтом вікон приміщень з постійним перебуванням людей. Висота рампи повинна відповідати рівню днища кузова вантажного автомобіля, ширина 2 м. За узгодженням із органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду при дотриманні санітарних вимог до рівня шуму можливе інше розміщення вантажно-розвантажувального майданчика.
3. При розміщенні аптечних складів на цокольному поверсі слід керуватися вимогами ДБН В.2.2-9. Розташування у підвальних поверхах можливе за відсутності там комунікацій та при дотриманні чинних санітарно-гігієнічних вимог і норм протипожежної безпеки.
4. У структуру аптечного складу входять приміщення зберігання лікарських засобів, побутові і допоміжні приміщення.
5. Площа приміщень зберігання в аптечному складі повинна складати не менше 30 м2. Набір приміщень і умови зберігання у них визначаються завданням на проектування відповідно до переліку лікарських засобів, що зберігаються.

11.22Аптечні склади повинні мати мінімальний набір побутових і допоміжних приміщень: кімнату персоналу (0,75 м2 на одного працівника, але не менше 8 м2), вбиральню (за розрахунком, але не менше 2 м2), приміщення зберігання предметів прибирання (4 м2) або шафу в залежності від потужності закладу.

У залежності від потужності складів до складу приміщень можуть включатися адміністративні приміщення відповідно до СНіП 2.09.04.

Додаток А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК

видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я

1Лікувально-профілактичні заклади.

1.2Лікарняні заклади:

-лікарні багатопрофільні (країни, обласні, міські, центральні міські, центральні районні, районні, дільничні);

-лікарні спеціалізовані (інфекційні, психіатричні, швидкої допомоги, кардіологічні, ендокринологічні та ін.).

1.3Диспансери:

• з стаціонаром;
• без стаціонару.

1. Амбулаторно-поліклінічні заклади (поліклініки, консультативні поліклініки, амбулаторії, діагностичні центри, здоровпункти).
2. Заклади швидкої та невідкладної  медичної допомоги і заклади переливання крові (станції та підстанції швидкої медичної допомоги, станції переливання крові).

1.6Заклади охорони материнства та дитинства (пологові будинки, акушерські стаціонари, дитячі стаціонари, жіночі консультації, дитячі поліклініки).

1.7Санаторно-курортні заклади (профілакторії, санаторії, оздоровчі табори).

1. Санітарно-профілактичні заклади (санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції).
2. Заклади судово-медичної експертизи (бюро).
3. Аптечні заклади (аптеки, лікарняні аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски, аптечні склади).

Додаток Б

(довідковий)

Перелік нормативних документів, на які наведені посилання

Додаток В

(обов'язковий)

Терміни та визначення

АДАПТАЦІЯ – процес пристосування організму до нових умов існування.

АКУШЕРСЬКА ДОПОМОГА – сукупність лікувально-профілактичних заходів з допомоги в пологах і нагляду за вагітними жінками, родильницями, породіллями і новонародженими.

АМБУЛАТОРІЯ – лікувально-профілактичний заклад, призначений для надання позалікарняної медичної допомоги і який має в своєму складі до 5 лікарських посад.

АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ – галузь клінічної медицини, що вивчає питання знеболювання та керування життєво важливими функціями організму під час хірургічних операцій.

АПТЕКА – заклад, в якому зберігають, готують та відпускають медичним закладам та продають населенню лікувальні засоби, перев'язочні матеріали, предмети санітарії та догляду за хворими.

АПТЕКА ЛІКАРНЯНА – входить до складу лікарні і забезпечує її лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту.