До складу відділення інтенсивної терапії новонароджених обласної (міської) дитячої лікарні включаються приміщення виїзної неонатальної бригади невідкладної допомоги та інтенсивної терапії.

  1. Кількість ліжок у відділенні загального профілю має бути не більше 15, вузько- спеціалізованого – 6.
  2. Відділення анестезіології і реанімації, реанімації і інтенсивної терапії мають складатись із двох підрозділів: для хворих, що поступають із палатних відділень лікарні і для хворих, що поступають в лікарню поза приймальним відділенням (швидкою допомогою). Останнє передбачається в складі приймального відділення.
  3. Відділення не мають бути прохідними. Вхід персоналу в зону лікувальних і допоміжних приміщень повинен передбачатися тільки через санітарний пропускник.
  4. Місткість палат інтенсивної терапії для дітей не повинно перевищувати трьох ліжок.

8.69При проектуванні відділення анестезіології, реанімації і інтенсивної терапії післяопераційні палати необхідно включати до складу відділення.

8.70Площу приміщень відділення анестезіології і реанімації, реанімації і інтенсивної терапії, також площу приміщень регіональних (обласних, міських) відділень інтенсивної терапії новонароджених приймати за додатком К, таблиця К.7.

Дезінфекційні відділення

  1. Дезінфекційне відділення є обов'язковим структурним елементом лікарні.
  2. Дезінфекційне відділення необхідно розміщувати в стаціонарі чи в господарчій зоні лікувально-профілактичного закладу.
  3. Відділення має бути непрохідним. Всі приміщення дезінфекційного відділення мають бути розділені на дві зони: "брудну", де працюють з інфікованими речами, і "чисту", де проводяться роботи з дезінфікованими речами. Вхід в чисту зону можливий тільки через санітарний пропускник.
  4. Кількість встановлюваних дезінфекційних камер визначається розрахунком.
  5. Площу приміщень дезінфекційного відділення приймати за додатком К, таблиця К.8.

Пральня

  1. Прання білизни лікувально-профілактичних закладів повинно проводитись у пральнях поселень. В лікувально-профілактичних закладах, що мають акушерські, інфекційні і педіатричні (для дітей до 1 року) ліжка, необхідно передбачати лікарняні пральні.
  2. Потужність пральні необхідно приймати із розрахунку прання: 2,3 кг сухої білизни за добу на 1 ліжко в стаціонарі; 0,4 кг сухого білизни на 1 відвідування за добу в амбулаторно-поліклінічному закладі; 1 кг сухої білизни за добу на кожного проживаючого в пансіонаті, відвідувача денного стаціонару, а також матір, яка перебуває разом з дитиною; 4 кг сухої білизни за добу на 1 новонародженого чи дитину до 1 року.
  3. За наявності в складі лікувально-профілактичного закладу інфекційних ліжок необхідно передбачати самостійні входи для прийому інфікованої і неінфікованої білизни і цех для дезінфекції білизни із інфекційного відділення.
  4. В пральнях багатопрофільних лікарень необхідно організовувати технологічні лінії для обробки білизни інфекційних відділень і відділень новонароджених і грудних дітей.
  5. Лікарняні пральні необхідно проектувати згідно з вимогами даних норм з урахуванням норм на проектування підприємств побутового обслуговування населення.
  6. Площу приміщень пралень і приміщень приймання і дезінфекції інфікованої білизни приймати за додатком К (таблиці К.9 та К.10) відповідно.

Служба приготування їжі

8.82Службу приготування їжі в лікувально-профілактичному закладі не допускається блокувати з інфекційними, патолого-анатомічними і дезінфекційними відділеннями.

  1. Приміщення видачі їжі необхідно проектувати єдиним для всіх відділень лікувально-профілактичного закладу, крім інфекційних, для яких необхідно передбачати самостійне приміщення видачі з окремим зовнішнім виходом.
  2. При службах приготування їжі допускається проектування їдалень, буфетів, кафе для персоналу і додаткового платного харчування хворих.

8.85Їдальні санаторно-курортних закладів слід проектувати в складі кожного санаторію з розрахунку забезпечення їжею хворих в одну зміну.

Обідні зали слід приймати потужністю не більше 250 місць.

8.86Площа обіднього залу (без роздаточної) приймати за таблицею 8.

Таблиця 8

Назва закладу

Площа (не менше), м2, на 1 місце

Площа обіднього залу:

в дитячих оздоровчих таборах (літніх) і оздоровчих таборах старшокласників

1,0

в санаторних і дитячих оздоровчих таборах

1,4

в санаторіях, санаторіях-профілакторіях: 

– при самообслуговуванні

– при обслуговуванні офіціантами

1,8 (включаючи роздаточну лінію)

1,4

Примітка. Площа залів спеціалізованих підприємств громадського харчування приймається

відповідно до завдання на проектування

8.87Службу приготування їжі необхідно проектувати з урахуванням норм на проектування підприємств громадського харчування.

  1. Склад і площі приміщень служб приготування їжі визначаються завданням на проектування і залежать від кількості ліжок, що обслуговуються, та форми виробництва (на сировині чи напівфабрикатах).
  2. Площу приміщень служби приготування їжі на сировині приймати за додатком К, таблиця К.11.

Приміщення клінічних кафедр

8.90 При проектуванні клінічних закладів у складі лікувально-профілактичних закладів необхідно включати приміщення для організації роботи клінічних кафедр.

Площу приміщень для всіх клінічних кафедр приймати по за додатком К, таблиця К.12.

  1. Склад і набір приміщень для кожної конкретної кафедри необхідно визначати завданням на проектування в залежності від профілю кафедри і факультету, кількості студентів і викладачів, навчальних навантажень, методів викладання та напрямів наукових досліджень.
  2. При проектуванні навчальних приміщень клінічних кафедр необхідно керуватись ДБН В.2.2-3.

8.93Основну частину приміщень кафедри необхідно планувально поєднувати в кафедральному блоці, наближеному до профільних відділень стаціонару.

Приміщення, пов'язані з діяльністю викладачів і студентів в лікувальному процесі, необхідно розміщувати у відповідних підрозділах лікувального закладу.

Службові і побутові приміщення

  1. Перелік і площа службових та побутових приміщень лікарень визначається завданням на проектування.
  2. Чисельність відвідувачів стаціонару має дорівнювати 70% від кількості ліжок.
  3. Кількість місць у гардеробній вуличного одягу персоналу приймається рівною 60% списочного складу.
  4. Кількість шаф у гардеробній для домашнього та робочого одягу необхідно приймати рівною 100% списочного складу персоналу.

8.98 Кількість душових кабін необхідно приймати із розрахунку 1 душова кабіна на 10 осіб в інфекційних і туберкульозних відділеннях, в решті відділень – 1 душова кабіна на 15 осіб, що працюють в найбільшій зміні.

8.99Вестибюль-гардеробну для виходу хворих у парк необхідно передбачати на 80% хворих в туберкульозних лікарнях і на 30% хворих в решті лікарень.

8.100В складі службово-побутових приміщень при вестибюлі відвідувачів рекомендується передбачати торгові кіоски, пункти міжміського телефонного зв'язку, кафетерій для відвідувачів, хворих і персоналу.

8.101Площу службових і побутових приміщень приймати за додатком К, таблиця К.13.

ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНІ І ДОПОМІЖНІ ПІДРОЗДІЛИ

СТАЦІОНАРНИХ І АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ

Спеціалізовані лікувально-діагностичні підрозділи (приміщення)

8.102Спеціалізовані приміщення, що використовуються для хворих стаціонару, а також для консультативного прийому хворих поліклінічного відділення, необхідно проектувати централізовано.

Окремі кабінети і лікувальні приміщення (див. 8.18) можуть бути включені до складу палатних відділень стаціонару, що визначається завданням на проектування.

8.103Площа спеціалізованих кабінетів лікарів-спеціалістів, процедурних, перев'язочних і малих операційних, а також спеціалізованих лікувально-діагностичних приміщень приймати за додатком Л, таблиці Л.1, Л.2.

Відділення гемодіалізу

  1. Відділення гемодіалізу (штучної нирки) необхідно передбачати для надання медичної допомоги стаціонарним та амбулаторним хворим з хронічною нирковою недостатністю і стаціонарним хворим з гострим порушенням функцій нирок у відповідності з завданням на проектування.
  2. Пропускну спроможність відділень необхідно приймати із розрахунку 1 хворий на діалізне місце за 1 зміну.

8.106У відділеннях хронічного гемодіалізу необхідно передбачати палати з розрахунку 2 ліжка на 1 діалізне місце.

8.107Відділення гемодіалізу має бути непрохідним. У відділеннях для хронічного гемодіалізу необхідно розділяти потоки надходження стаціонарних і амбулаторних хворих.

  1. Приміщення для гострого гемодіалізу необхідно розміщувати безпосередньо біля відділення анестезіології – реанімації або в його складі.
  2. В лікарнях швидкої медичної допомоги приміщення для гострого гемодіалізу розміщуються в складі приймального відділення або в складі відділення реанімації та інтенсивної терапії для хворих, що поступають поза приймальним відділенням поруч.

Приміщення гострого гемодіалізу можуть входити до складу токсикологічних відділень лікарень швидкої медичної допомоги.

  1. Приміщення для проведення гемодіалізу в інфекційних лікарнях необхідно проектувати суміжно з реанімаційними боксами для хворих.
  2. Площі приміщень відділення гемодіалізу приймати за додатком Л, таблиця Л.3.

Відділення функціональної діагностики і ендоскопії

8.112Відділення функціональної діагностики і ендоскопії (кабінети) організуються в багатопрофільних і спеціалізованих лікарнях, диспансерах, поліклініках, спеціалізованих лікувально-діагностичних корпусах.

  1. Склад приміщень відділення функціональної діагностики і ендоскопії визначається завданням на проектування.
  2. В разі розміщення поліклініки (диспансеру) в окремому від стаціонару будинку необхідно передбачати окремі відділення функціональної діагностики і ендоскопії для поліклініки і для стаціонару.
  3. В поліклініці ендоскопічне відділення повинне мати в своїй структурі повний набір кабінетів і приміщень за винятком ендоскопічної операційної.
  4. В залежності від апаратури, яка використовується, необхідно в кожному конкретному випадку передбачати заходи щодо екранування діагностичних кабінетів.
  5. Площі приміщень відділення функціональної діагностики та ендоскопічних кабінетів приймати за додатком Л, таблиці Л.4, Л.5.

Відділення гіпербаричної оксигенації

  1. Включення відділень гіпербаричної оксигенації до складу лікарень, поліклінік і диспансерів визначається завданням на проектування.
  2. Відділення гіпербаричної оксигенації необхідно організовувати не менше ніж на дві одномісні барокамери і не більше ніж на 8. Максимальна кількість барозалів у відділенні – чотири.
  3. Допускається часткова децентралізація відділення з включенням приміщень для проведення гіпербаричної оксигенації до складу відділень анестезіології і реанімації, а також дитячих, акушерських, інфекційних відділень. При цьому необхідно передбачати тільки барозали (заходи з підготовки хворих до сеансу проводяться в палатах).
  4. Необхідно забезпечувати зручний зв'язок відділення з палатними відділеннями, операційним блоком, відділенням анестезіології і реанімації.
  5. В одному барозалі необхідно встановлювати не більше двох одномісних барокамер для дорослих. В барозалах для дітей допускається розміщення 4-х барокамер.
  6. При проектуванні приміщень для гіпербаричної оксигенації необхідно дотримуватись вимог, викладених в ОСТ 42-21-2.
  7. Площу приміщень відділення гіпербаричної оксигенації приймати за додатком Л, таблиця Л.6.

Радіологічні відділення

8.125 Радіологічні відділення (відділення променевої терапії і лабораторії радіоізотопної діагностики) необхідно розміщувати в окремому будинку чи ізольованій частині лікувально-профілактичного закладу.

  1. Радіологічні відділення не повинні розміщуватися в житлових будинках і дитячих закладах.
  2. При проектуванні радіологічних відділень необхідно враховувати вимоги НРБУ і ОСП 72/87.
  3. Площу приміщень радіологічних відділень та лабораторій радіоізотопної діагностики приймати за додатком Л, таблиці Л.7, Л.8.

Рентгенівські відділення

8.129Кількість рентгенодіагностичних кабінетів у рентгенівському відділенні необхідно визначати розрахунком у відповідності з профілем, потужністю і штатами лікувально-профілактичного закладу.

8.130Допускається поєднувати в одному відділенні рентгенодіагностичні кабінети стаціонару і поліклініки, за винятком кабінетів інфекційних, туберкульозних відділень, а також акушерських стаціонарів з числом ліжок більше 100. Розміщувати відділення слід на стику стаціонару і поліклініки. При цьому входи в рентгенівське відділення для хворих стаціонару і поліклініки мають бути окремими. Рентгенівське відділення не повинно бути прохідним.

8.131Огороджувальні конструкції процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, комп'ютерної томографії і рентгенопераційних повинні мати стаціонарний захист від іонізуючого випромінювання. Розрахунок захисту необхідно виконувати у відповідності з діючими нормами.

8.132Площу приміщень рентгенівських відділень (кабінетів) приймати за додатком Л, таблиця Л.9.

Відділення відновлювального лікування

8.133Відділення відновлювального лікування передбачається спільним для хворих стаціонару і для відвідувачів поліклініки (поліклінічного відділення).

У відділенні відновлювального лікування за завданням на проектування можуть бути передбачені кабінети нетрадиційних методів лікування (кабінети штучного мікроклімату, мануальної терапії, фітотерапії та ін.).