Конструкцiї будинкiв i споруд покриття будинкiв i споруд

наклеєного на гарячому бiтумi, покритий зверху шаром гарячого бiту-

му з приклейкою теплоiзоляцiйного матерiалу (R_п = 1,68), або пофар-

бування основи під теплоiзоляцiйний шар каучуковою мастикою

(R_п = 1,74).

Потрiбний опiр паропроникненню перекриття горищних дахiв або

вентильованого сумiщеного покриття визначається за формулою (6):

= 0,012 (12,38 - 4,33) = 0,1м²  год  гПа/г.

За таблицею 3 основного тексту норм такий опiр паропроникненню

може забезпечити пофарбування основи пiд теплоiзоляцiйний шар гаря-

чим бiтумом за 1 раз (R_п = 0,3) або прокладкова пароiзоляцiя iз

одного шару пергамiну (R_п = 0,33).

3 Осушувальна вентиляцiя

Розрахунок вологiсного режиму сумiщених дахiв передбачає забе-

зпечення необхiдних умов, якi виключають конденсацiю (накопичуван-

ня) вологи в товщi конструкцiї.

Вирiшальним заходом запобiгання конденсацiї вологи в таких по-

криттях є влаштування в них повiтряного прошарку, продухiв i кана-

лiв над поверхнею i в товщi теплоiзоляцiйного шару при забезпеченнi

їх вентиляцiї зовнiшнiм повiтрям; вiдсутнiсть при цьому конденсацiї

водяної пари у товщi сумiщеного покриття може бути забезпечена у

випадку, коли рiзниця мiж кiлькiстю пари, що надходить у повiтряний

прошарок через частину покриття, яке знаходиться пiд ним, i кiлькi-

стю пари, яка може видалятись через частину покриття, яке знаходи-

ться над ним, буде дорiвнювати або меншою тiєї кiлькостi пари, ви-

далення якої забезпечує вентиляцiя прошарку, продухiв i каналiв.

Забезпечення цiєї умови виражається такою розрахунковою залежнiстю

, (7)

де е_в - те саме, що i у формулах (5) i (6);

- середня величина пружностi пари зовнiшнього повiтря,

гПа, в холодний перiод року;

визначається за даними таблиць 10 i 12 за формулою

,

де - сума середнiх величин пружностi пари зовнiшнього

повiтря всiх мiсяцiв, якi мають середню темпера-

туру меншу нiж мiнус 5 С; визначається за таблицями 10 i 12;

N_хол - кiлькiсть мiсяцiв, якi мають середню температуру

меншу нiж мiнус 5 С;

визначається за таблицею 10;

е_пр - пружнiсть водяної пари, гПа, в повiтряному проша-

рку, продухах i каналах, яка визначається з тако-

го рiвняння регресiї для холодного перiоду:

е_пр = а  + b,

де а, Ь - числовi значення коефiцiєнтiв, якi вiдповiдають тiй чи

iншiй схемi вентиляцiї сумiщених дахiв;

приймається за таблицею 13;

- сума опорiв паропроникненню, м²  год  гПа/г, шарiв

покриття, якi знаходяться нижче повiтряного прошарку;

визначаються за формулою (4) i даними таблицi 1;

- сума опорiв паропроникненню, м²  год  гПа/г, шарiв

покриття, якi знаходяться вище повiтряного прошарку;

визначаються за формулою (4) i даними таблицi 1;

m - кiлькiсть вологи, г/м² . год, яка видаляється з товщi

1м2 сумiщеного покриття з повiтрям вентиляцiйної

системи; визначається за формулою

Q

м = -- (f_в - f_пр) k (8)

S

де f_в i f_пр - абсолютна вологiсть, г/м³, вiдповiдно повiтря в при-

мiщеннях пiд покриттям i повiтряного прошарку в товщi

покриття; визначається за формулами:

1,058 e_в 1,058 е_пр

fв = -------- ; fпр = ---------- ,

t_в t_з + 1

1 + --- 1 + ------

273 273

де t_з - середня температура, С, зовнiшнього повiтря в холодний

перiод року; визначається за таблицею 10;

k - знижувальний коефiцiєнт, який враховує здатнiсть утеплювача

накопичувати i вiддавати вологу; визначається за номограмою

на рисунку 1;

S - площа покриття, м²;

Q - кiлькiсть повiтря, м³/год, яке проходить через вентиляцiйну

систему за добу; визнанається за формулою

Q = 3600 (v_пш _пш l + v_пд F_пд + v_кан F_кан),

де V_пш, V_пр, V_кан - середня швидкiсть руху повiтря в прошарку,

продухах i каналах, м/сек; приймається за

таблицею 1З в залежностi вiд прийнятої схеми

вентиляцiйної системи;

_пш - товщина повiтряного прошарку, м; приймається

1 мм (0,001 м);

l - довжина, м, крайки повiтряного прошарку, яка

сполучається з зовнiшнiм повiтрям

(вздовж примикань i карнизiв);

F_пд - сумарна площа, м, поперечного перерiзу всiх

продухiв i флюгарок; приймається за схемами

таблицi 14.

F_кан - сумарна площа, м², поперечного перерiзу всiх

каналiв i флюгарок; приймається за схемами

таблицi 14.

Забезпечення (або незабезпечення) розрахункової залежностi (7)

залежить вiд вибору вентиляцiйної системи повiтряного прошарку,

продухiв i каналiв за варiантами, наведеними в таблицi 14.

Приклад 3

Визначити необхiдну схему вентиляцiї для сумiщеного покриття,

конструкцiя i умови експлуатацiї якого розглянутi у прикладах 1 i

2, при такому доповненнi: у складi покриття на поверхнi теплоiзо-

ляцiйного шару iз пiнобетону передбачено влаштування вирiвнюючої

стяжки завтовшки 30 мм iз цементно-пiщаного розчину з наклейкою по

нiй покрiвельного килима на пiдкладцi iз перфорованого руберойду,

що забезпечує створення повiтряного прошарку завтовшки 1 мм мiж по-

крiвельним килимом i поверхнею стяжки; покриття багатопрогонове

плоске; ширина прогону 18 м. Виходячи з цьoго, схемою вентиляцiї

може бути одна з трьох (КН-2, КН-5 або КН-8), наведених у таблицi

14. Вихiдними даними для перевiрки, яка з цих схем задовольняє роз-

рахункову залежнiсть (7), будуть:

е_b = 9,29 мм.рт.ст. або 12,38 гПа для Києва за

таблицею 11

при tЬ = 18С i  = 60%;

3,8+4

= ----- = 3,9 гПа, виходячи з того, що = 3,8+4;

2

N_хол = 2 для Києва за

таблицями 10 i 12;

епр = 0,66 х 3,9 + 2,01 = 4,62 гПа, за таблицею 13 для

при цьому а = 0,66, Ь = 2,01 системи вентиляцiї

типу КН;

= 4,16 м²  год  гПа/г, яка включає залiзобетон завтовшки

60 мм - 0,6 : 0,03 = 2,0

( = 0,03 за таблицею 1);

пароiзоляцiя:

один шар руберойду 1,1 (за таблицею 3

основного тексту);

один шар бiтуму завтовшки 2 мм 0,3 (за таблицею 3

основного тексту);

пiнобетон завтовшки 100 мм 0,1 : 0,23 = 0,43 ( = 0,23 за

таблицею 1);

вирiвнююча цементно-пiщана 0,03 : 0,09 = 0,33 ( = 0,09 за

стяжка завтовшки 30 мм таблицею 1);

Всього: = 2+ 1,1 + 0,3 + 0,43 + 0,33 = 4,16.

= 4,65 м² . год . гПа/г

(iз розрахункiв прикладу № 2);

788,5

m = ----- (12,29 - 4,97 ) 0,65 = 1,156 г/м² . год

3240

при цьому

1,058х12,38 1,058х4,62

f_в = ----------- = 12,29 ; f_пр = ------------ = 4,97;

18 -5,55+1

1 + ---- 1 + -------

273 273

t_з = (-5,9) + (-5,2) : 2 = -5,55 (для Києва за таблицею 10);

k = 0,65 (для пiнобетону за номограмою

на рисунку 1);

S = 60 х 54 = 3240 м² (для плану покриття на рисунку 2).

При розмiщеннi елементiв вентиляцiйної системи за схемою, наведеною на рисунку 2а,

Q = 3600 (0,2х0,228+0,4х0,016+0,6х0,024+0,6х 0,1104+0,6х0,044 = 788,5 м³,

при цьому

_пш . l = 0,001 (2 х 54 + 2 х 60) = 0,228;

F_пд = 8 (0,1 х 0,02) = 0,016;

F_фл = 6 (0,1 х 0,04) = 0,024;

F_кан = 23 (0,08 х 0,06) = 0,1104;

Е_фк = 16 (0,15 х 0,06) = 0,144.

Коефiцiєнт вентиляцiї

(0,228 + 0,016 + 0,024 + 0,1104 + 0,144) : 3240 = 0,00016.

За таблицею 13 при коефiцiєнтi вентиляцiї бiльше нiж 0,0001

V_пш = 0,2; V_пд = 0,4; V_кан = 0,6; V_ф = 0,6.

Придатнiсть вибраної схеми вентиляцiї КН-2 iз умови розрахункової залежностi (7)

12,38 - 4,62 4,62 - 3,9

------------ - ----------  1,156 ;

4,16 4,65

1,885 - 0,155 = 1,710, що бiльше 1,156.

Схема КН-2 не задовольняє розрахункову залежнiсть. Кiлькiсть