Страница 10: ДБН В.2.2-10-2001. БН В.2.2-10-2001. Дома и сооружения. Заложи здравоохранения (42842)

Поліклініки для дорослих

8.169Площі приміщень поліклінік для дорослих і кабінету лікаря загальної практики (сімейного лікаря) наведені в додатку М, таблиці М1 та М.2.

8.170Склад приміщень кабінетів, що функціонують за межами ЛПУ (кабінет лікаря загальної практики – сімейного лікаря та ін.), визначається завданням на проектування, а їх площі – за додатком М (табл. M.1, М.2, М.4 та М.5) відповідно за призначенням кабінету.

Поліклініки для дітей

8.171Поліклініка для дітей може бути самостійною чи поєднаною з дитячою лікарнею.

8.172 Потужність, структура та склад приміщень поліклініки для дітей визначаються завданням на проектування.

1. При вестибюльній групі дитячого амбулаторно-поліклінічного закладу (відділення) організовують приймально-оглядові бокси для прийому дітей, підозрюваних на гострі інфекційні захворювання.
2. Площу приміщень поліклініки для дітей приймати за додатком М, таблиця М.4.

Жіночі консультації

8.175Жіночі консультації можуть розміщуватися в окремому будинку, в складі поліклініки чи бути зблокованими з пологовим будинком (пологовим стаціонаром).

В разі організації жіночих консультацій, вбудованих в житлові будинки, входи до них проектують відокремленими від входів у житлову частину будинку.

8.176Жіноча консультація, що входить до складу пологового будинку чи поліклініки, може мати єдині: рентгенівський кабінет, клініко-діагностичну лабораторію, фізіотерапевтичний кабінет, кабінети функціональної діагностики.

1. При розміщенні жіночої консультації в поліклініці вестибюль-гардеробна, довідкова, аптечний кіоск та реєстратура можуть бути спільними.
2. До складу жіночої консультації може бути включений денний стаціонар.

8.179Кабінет для дітей та підлітків організовують окремо від інших кабінетів спеціалізованого акушерсько-гінекологічного прийому в ізольованій непрохідній зоні.

8.180Потужність, склад та площа приміщень жіночих консультацій визначаються завданням на проектування.

8.181Розрахунок площі чекалень і вестибюлів-гардеробних здійснюють з урахуванням таблиці 13.

Таблиця 13

8.182 Площі приміщень жіночої консультації приймати за додатком М, таблиця М.5.

Спеціалізовані амбулаторно-поліклінічні заклади

1. Спеціалізовані амбулаторно-поліклінічні заклади (консультативні поліклініки, диспансери, стоматологічні поліклініки, поліклініки нетрадиційних методів лікування та ін.) передбачаються завданням на проектування.
2. Поліклініки нетрадиційних методів лікування можуть проектуватись як самостійні заклади, так і у вигляді відділень в складі амбулаторно-профілактичних закладів.

8.185Склад приміщень спеціалізованих закладів (вестибюльна група і спільні приміщення, кабінети лікарського прийому, лікувально-діагностичні відділення-кабінети) приймається за відповідними розділами цих норм.

Амбулаторії

1. Амбулаторії можуть бути розташовані окремо чи розміщуватись в одному будинку з лікарнею. В останньому випадку відділення відновлювального лікування, відділення функціональної діагностики, лабораторія, стерилізаційна, службово-побутові приміщення можуть бути спільними для двох підрозділів. Не допускається перетинання потоків хворих стаціонару і відвідувачів амбулаторії.
2. Діагностичні підрозділи, відділення відновлювального лікування, кабінети стоматолога та хірурга можуть бути спільними для дорослого і дитячого відділень за умови організації їх роботи з почерговим використанням.

8.188Площу амбулаторій приймати за додатком М, таблиця М.6.

Фельдшерсько-акушерські пункти

1. До складу фельдшерсько-акушерських (фельдшерських) пунктів можуть включатися палати для надання невідкладної медичної допомоги.
2. При фельдшерсько-акушерському пункті (далі – ФАП) необхідно передбачати кімнату термінового приймання пологів з кімнатою тимчасового перебування породіллі з новонародженим і кімнату тимчасового перебування хворого (при кабінеті фельдшера).
3. При ФАПах розмішують аптечний пункт з продажу готових лікувальних форм і предметів санітарії та гігієни.
4. В кімнату тимчасового перебування хворого та ізолятор необхідно передбачати окремі входи.
5. Площу приміщень фельдшерсько-акушерських пунктів приймати за додатком М, таблиця М.7.

Здоровпункти

8.194Лікарські та фельдшерські здоровпункти необхідно проектувати у складі промислових підприємств та громадських закладів згідно з вимогами СНіП 2.09.04 з набором приміщень відповідно до завдання на проектування.

СТАНЦІЇ (ПІДСТАНЦІЇ) ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

1. У великих містах та районних центрах у складі станції швидкої медичної допомоги організуються підстанції з розрахунком забезпечення 15-хвилинної транспортної доступності.
2. Кількість виїздів на станції (підстанції) швидкої медичної допомоги слід приймати з розрахунку 4 тис. на рік на 10 тисяч проживаючого в місті населення.
3. Кількість автомашин, що обслуговують станцію (підстанцію) швидкої медичної допомоги, визначається у відповідності з ДБН 360.
4. Станції (підстанції) швидкої медичної допомоги необхідно розміщувати в окремому будинку.

Допускається влаштування підземної стоянки для автомашин швидкої допомоги.

8.199Потужність та структура станції (підстанції) швидкої медичної допомоги визначається завданням на проектування.

8.200Площу приміщень станції (підстанції) швидкої медичної допомоги приймати за додатком Н.

СТАНЦІЇ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ

8.201Станції переливання крові (далі СПК) необхідно розміщувати в окремому будинку.

8.202Забороняється використовувати при реконструкції підстанції переливання крові корпуси інфекційних лікарень, СЕС, судово-медичних та патолого-анатомічних відділень і розміщувати в приміщенні СПК заклади, функціонально не пов'язані з її роботою.

8.203Номенклатура виготовлюваних препаратів, потужність та структура станції переливання крові визначаються завданням на проектування.

1. Приміщення станції переливання крові за функціональним призначенням треба розділяти на дві групи: лабораторну і фракціонування крові. Приміщення групи фракціонування крові слід розміщувати в ізольованій частині будинку і проектувати за нормами промислових підприємств.
2. Віварій необхідно розміщувати в окремому будинку або ізолювати у його торці.
3. Площу станцій переливання крові приймати за додатком П.

МОЛОЧНІ КУХНІ ТА РОЗДАВАЛЬНІ ПУНКТИ МОЛОЧНИХ КУХОНЬ

8.207Потужність і структура молочних кухонь та їх роздавальних пунктів визначаються завданням на проектування з врахуванням потреби в дитячому харчуванні та кількості дитячого населення, що обслуговується, та вимог ДБН 360.

8.208Молочні кухні розташовують в окремих будинках. Розміщення їх у житлових будинках та комплексах побутового обслуговування погоджується з органами санітарно-епідемічного нагляду.

Допускається об'єднання в одному будинку молочної кухні та роздавального пункту.

8.209Площу приміщень молочних кухонь та роздавальних пунктів приймати за додатком Р.

САНАТОРНО-КУРОРТНІ ЗАКЛАДИ

1. Санаторно-курортні заклади слід проектувати згідно з ДБН 360, ДБН В.2.2-9, ДержСанПіН 172, ДержСанПін 173 з урахуванням додаткових вимог даного розділу.
2. Потужність і структура санаторно-курортних закладів, до яких відносяться санаторії, комплекси санаторіїв, профілакторії, визначаються завданням на проектування в залежності від місцевих природно-кліматичних умов та відповідних медико-санітарних та техніко-економічних обгрунтувань.
3. Приміщення будинків санаторіїв поділяються на такі функціональні групи:

а)приймально-вестибюльну;

б)житлові приміщення;

в)приміщення лікувально-діагностичного відділення;

г)приміщення культури та відпочинку;

д)приміщення їдальні;

є) адміністративні приміщення;

ж) господарчі приміщення.

Всі приміщення санаторіїв слід блокувати. Група житлових приміщень повинна бути ізольована від приміщень інших груп.

8.213Площа приміщень приймально-вестибюльної групи в санаторіях (комплексі) слід приймати згідно з додатком С.

8.214Кількість житлових кімнат різної місткості встановлюється завданням на проектування. Житлові кімнати (палати) з необхідними допоміжними приміщеннями слід групувати в секції по 50 місць в кожній.

Всі приміщення, що входять до складу однієї секції, слід розміщувати на одному поверсі.

1. Житлові кімнати, призначені для відпочинку сімей з дітьми, необхідно розташовувати в окремих будинках або ізольованих частинах будинків.
2. В кожному санаторії місткістю до 500 місць слід передбачати в ізоляторі одну палату на одне ліжко і одну на два; місткістю до 1000 місць – дві палати на одне ліжко та дві на два.
3. Житлові кімнати в санаторіях для ІIIБ, IIIВ та IVB кліматичних зон повинні мати лоджії або балкони; для IIВ кліматичної зони – відповідно до завдання на проектування.

8.218При кожній палаті слід передбачити передпокій і санітарний вузол з умивальником, унітазом і душем, обладнані стаціонарною сіткою і сіткою на гнучкому шланзі.

Ширина передпокою повинна бути не менше 1,05 м.

1. Площу приміщень спальної секції слід приймати відповідно до додатка С.
2. Площа житлових кімнат в санаторіях, санаторіях-профілакторіях і закладах відпочинку на одне місце слід приймати за таблицею 14.

Площа житлової кімнати повинна бути не менше 9 м2.

Таблиця 14

1. Приміщення лікувально-діагностичного відділення санаторію повинні бути зблоковані з корпусом, де розміщені житлові приміщення, або з'єднані з ним теплим переходом. Набір приміщень цієї групи слід приймати відповідно до завдання на проектування в залежності від профілю санаторію та згідно з додатком Л.
2. Площу приміщень культури та відпочинку в санаторіях слід приймати відповідно до додатка С.

8.223Склад і площа котельних, пральних, гаражів, а також овочесховищ, теплиць і складських приміщень, які обслуговують санаторій, визначаються відповідно до додатка Л та завдання на проектування.

9 САНІТАРНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ

Санітарно-епідеміологічні станції

1. Потужність та структура санітарно-епідеміологічних станцій встановлюється завданням на проектування та ДБН 360 відповідно до функціонального призначення закладу, кількості населення, яке обслуговується, централізації лабораторної і дезінфекційної служб.
2. Приміщення радіологічних підрозділів слід проектувати згідно з санітарними нормами і правилами роботи з радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань.
3. В бактеріологічних, вірусологічних лабораторіях та лабораторіях особливо небезпечних інфекцій повинен виконуватись особливий режим роботи із забезпечення вимог гігієни і епідеміології при роботі з патогенною мікрофлорою.

Дослідження щодо особливо небезпечних інфекцій, вірусології, санітарної бактеріології, капельних інфекцій проводяться у боксах з передбоксами.

9.4Відділи особливо небезпечних інфекцій слід розміщувати ізольовано, з окремим транспортним вузлом.

9.5У лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій повинні передбачатись відокремлено одна від другої "чиста" і "заразна" зони. У "заразній" зоні слід передбачати "заразний" блок, який повинен мати сполучення з рештою приміщень "заразної" зони тільки через кабіни для переодягання спецодягу.

У складі "заразної" зони слід передбачати автоклавну.

9.6Вхід персоналу в "чисту" зону лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій (загальний із входом в приміщення оперативної групи) повинен виконуватись тільки через санітарний пропускник.

1. "Заразний" блок лабораторії особливо небезпечних інфекцій повинен мати відокремлені входи в кімнати приймання матеріалу, видалення відпрацьованого матеріалу і спецодягу персоналу.
2. Вбиральні для співробітників оперативного відділення відділу особливо небезпечних інфекцій і для співробітників його лабораторії повинні передбачатись окремими.
3. Вхід до бактеріологічних (вірусологічних) відділень бактеріологічних лабораторій слід передбачати тільки через санпропускник. Приймання матеріалу для дослідження необхідно організовувати через окремий вхід.