Стаття 19. Давання показань чи пояснень слідчій комісії
1. Посадові особи (крім Президента України та суддів Конституційного Суду України, суддів судів загальної юрисдикції), службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники (або посадові особи, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян та окремі громадяни зобов'язані з'явитися на запрошення слідчої комісії і дати правдиві показання чи пояснення про відомі їм обставини з питань, що є предметом розслідування, у порядку, встановленому законом. Особи, запрошені для дачі показань як свідки, а також як експерти, перекладачі попереджаються у письмовій формі (розпискою) про кримінальну відповідальність за вчинення ними дій, зазначених у частині другій статті 37 цього Закону.
2. Особа, яка дає показання чи пояснення слідчій комісії, повинна відповісти на поставлені запитання, що стосуються предмета розслідування, а в разі необхідності - викласти свої показання чи пояснення в письмовій формі, які додаються до протоколу засідання слідчої комісії.
3. Особи, які згідно із законом мають право не розголошувати певну інформацію, можуть не повідомляти слідчій комісії таку інформацію.
4. Якщо запрошена слідчою комісією посадова, службова чи інша особа не з'являється на засідання слідчої комісії без поважних причин, слідча комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами внутрішніх справ у встановленому законом порядку.
5. Витрати, пов'язані із запрошенням особи слідчою комісією, відшкодовуються такій особі в порядку, передбаченому законодавством щодо відшкодування витрат свідкам та іншим учасникам кримінального процесу, за рахунок коштів, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України. На таких осіб поширюються інші гарантії, передбачені законом.
Стаття 20. Проведення розслідування слідчою комісією
1. Члени слідчої комісії, а також створені нею робочі групи, здійснюють перевірки фактів, обставин як безпосередньо у місцях їх виникнення, так і шляхом витребування відповідних документів та матеріалів, отримання показань, пояснень.
Стаття 21. Вимоги до висновків і пропозицій слідчої комісії
1. Результати розслідування слідча комісія викладає у письмовому звіті, який повинен містити висновки і пропозиції про:
1) факти й обставини, які стали підставами для проведення розслідування;
2) відомості чи обставини, встановлені слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;
3) відомості чи обставини, що не підтвердилися;
4) факти й обставини, які не були перевірені, із зазначенням причин, через які перевірка не здійснювалась.
2. Слідча комісія при підготовці висновку щодо кожної встановленої нею обставини проводить голосування. Результати голосування із зазначенням кількості голосів, поданих "за", "проти", "утримався", наводяться у висновку слідчої комісії. Висновок вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше половини членів слідчої комісії від її складу, затвердженого Верховною Радою України. Усі висновки слідчої комісії оформляються письмово і підписуються головою та секретарем слідчої комісії.
3. У пропозиціях слідчої комісії зазначається, яким чином мають бути використані висновки слідчої комісії в разі прийняття Верховною Радою України рішення щодо них. Пропозиції слідчої комісії викладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради України і вносяться на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України - членами слідчої комісії.
Стаття 22. Розгляд Верховною Радою України звіту слідчої комісії
1. Розгляд звіту слідчої комісії проводиться, як правило, на відкритому пленарному засіданні Верховної Ради України. У разі наявності у письмовому звіті чи доданих до нього матеріалах інформації з обмеженим доступом, у тому числі таємної чи іншої охоронюваної законом інформації, Верховна Рада України може прийняти рішення про розгляд такого звіту слідчої комісії на закритому пленарному засіданні Верховної Ради України.
2. За результатами розгляду звіту слідчої комісії Верховна Рада України може прийняти такі рішення:
1) взяти до відома висновки і пропозиції слідчої комісії;
2) припинити діяльність слідчої комісії;
3) продовжити роботу слідчої комісії на визначений Верховною Радою України термін з урахуванням вимог частини восьмої статті 3 цього Закону.
3. При розгляді висновків і пропозицій слідчої комісії Верховна Рада України в разі необхідності вирішує питання щодо:
1) направлення матеріалів слідчої комісії до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного реагування;
2) направлення висновків слідчої комісії Президенту України, Прем'єр-міністру України;
3) направлення висновків слідчої комісії для реагування згідно із законом відповідному державному органу, органу місцевого самоврядування чи посадовій особі;
4) публікації висновків слідчої комісії у газеті "Голос України" з додержанням вимог закону щодо схоронення інформації з обмеженим доступом, у тому числі таємної чи іншої охоронюваної законом інформації.
4. Висновки і пропозиції слідчої комісії не є вирішальними для слідства і суду.
5. Державний орган, орган місцевого самоврядування чи посадова особа, визначені у постанові Верховної Ради України, інформують Верховну Раду України за наслідками розгляду висновків слідчої комісії в термін, визначений постановою Верховної Ради України.
Розділ IV ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТИМЧАСОВОЇ СЛІДЧОЇ КОМІСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Стаття 23. Порядок утворення та організація діяльності спеціальної слідчої комісії
1. Верховна Рада України утворює спеціальну слідчу комісію відповідно до статті 111 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та положень цього Закону для проведення розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.
2. Підставою для ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та утворення спеціальної слідчої комісії є подання, підписане більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, підписи яких не відкликаються.
3. Подання, передбачене частиною другою цієї статті, має містити правове обґрунтування необхідності утворення спеціальної слідчої комісії та відомості, які вказують на наявність фактів чи обставин про вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину. До подання можуть додаватися документи і матеріали, що стосуються цього питання, або належним чином посвідчені їх копії.
4. Письмове подання, передбачене частиною другою цієї статті, без прийняття рішення про включення до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України розглядається на черговому після дня його внесення пленарному засіданні Верховної Ради України.
5. Верховна Рада України більшістю голосів народних депутатів України від її конституційного складу приймає рішення щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України як невідкладного. Про прийняття такого рішення Голова Верховної Ради України терміново повідомляє Президента України.
6. Термін діяльності спеціальної слідчої комісії з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України не повинен перевищувати трьох місяців з дня утворення спеціальної слідчої комісії. У разі прийняття Верховною Радою України рішення про звинувачення Президента України діяльність спеціальної слідчої комісії продовжується на період до завершення розгляду процедури імпічменту.
7. До складу спеціальної слідчої комісії входять народні депутати України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій, спеціальний прокурор та три спеціальних слідчих. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу спеціальної слідчої комісії подаються у письмовій формі депутатськими фракціями у п'ятиденний строк з дня направлення до них письмового звернення. Якщо депутатська фракція не запропонувала у встановлений строк представників для роботи у спеціальній слідчій комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції. У разі обрання спеціальним прокурором чи спеціальним слідчим народного депутата України враховується принцип пропорційного представництва депутатської фракції у спеціальній слідчій комісії.
8. Зміст постанови Верховної Ради України про утворення спеціальної слідчої комісії має відповідати вимогам, передбаченим пунктами 1, 2, 3, 6 частини четвертої та частинами шостою, восьмою, десятою статті 4 цього Закону.
9. Організація і порядок діяльності спеціальної слідчої комісії здійснюються відповідно до положень розділу II цього Закону з урахуванням особливостей, визначених статтями 24-30 цього Закону.
Стаття 24. Повноваження спеціальної слідчої комісії
1. Спеціальна слідча комісія діє на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, Регламентом Верховної Ради України ( 547-17 ) та прийнятими відповідно до них постановами Верховної Ради України з цього питання.
2. Спеціальна слідча комісія:
1) проводить розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, перевіряє наявність, повноту і обґрунтованість відповідних доказів;
2) проводить розслідування у разі виявлення під час строку повноважень спеціальної слідчої комісії інших обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину без додаткового прийняття рішення Верховною Радою України з цього питання і за наявності підстав готує відповідні пропозиції щодо проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України.
3. З метою забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розслідування спеціальна слідча комісія має право:
1) заслуховувати Президента України та захисника (захисників) його прав;
2) витребувати необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються розслідування, від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових, службових осіб, керівників (або посадових осіб, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян та окремих громадян;
3) у разі потреби призначати експертизи та залучати фахівців для дослідження і оцінки доказів, визначати по два або більше представники від спеціальної слідчої комісії і доручати їм бути присутніми під час проведення зазначених експертиз і досліджень та встановлення їх результатів;
4) запрошувати і заслуховувати у порядку, встановленому законом, будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції), які можуть повідомити про обставини щодо вчинення Президентом України державної зради чи іншого злочину.
4. Посадові особи (крім Президента України та захисника (захисників) його прав), службові особи, експерти, перекладачі та інші особи, запрошені спеціальною слідчою комісією для дачі показань як свідки, а також як експерти чи перекладачі, попереджаються у письмовій формі (розпискою) про кримінальну відповідальність за вчинення ними дій, зазначених у частині другій статті 37 цього Закону.
5. У разі вчинення посадовими особами (крім Президента України та захисника (захисників) його прав), службовими особами, експертами, перекладачами та іншими особами, запрошеними спеціальною слідчою комісією, дій, зазначених у частині другій статті 37 цього Закону, спеціальна слідча комісія направляє матеріали до відповідних правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.
Стаття 25. Спеціальний прокурор і спеціальні слідчі та вимоги до їх кандидатур
1. Постановою Верховної Ради України до складу спеціальної слідчої комісії при її утворенні включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
2. На посади спеціального прокурора, спеціальних слідчих може бути рекомендована лише особа, яка відповідає таким вимогам:
1) є громадянином України, який проживає на її території не менше десяти років;
2) вільно володіє державною мовою;
3) має вищу юридичну освіту;
4) має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді атестованого прокурора чи слідчого правоохоронних органів України;
5) раніше не судимий.
3. Кандидат на посаду спеціального прокурора чи спеціального слідчого подає до Верховної Ради України особову картку, декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік за формою, встановленою для державних службовців, які займають посади, віднесені до першої і другої категорій посад державних службовців.
4. Кандидатури на посаду спеціального прокурора, спеціальних слідчих попередньо розглядаються на засіданні комітету, до предмета відання якого Верховною Радою України віднесено таке питання, який надає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної кандидатури.
5. Народний депутат України може бути обраний спеціальним прокурором чи спеціальним слідчим, якщо його кандидатура відповідає вимогам, встановленим частиною другою цієї статті.
6. Особи, які не є народними депутатами України і обрані спеціальним прокурором, спеціальними слідчими, прикомандировуються до Верховної Ради України на час роботи спеціальної слідчої комісії та здійснюють свої службові повноваження у складі зазначеної спеціальної слідчої комісії лише відповідно до наданих їм на законних підставах доручень спеціальної слідчої комісії.
Стаття 26. Повноваження спеціального прокурора
1. Спеціальний прокурор здійснює нагляд за додержанням законів України при проведенні розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину. Спеціальний прокурор користується повноваженнями прокурора, які встановлені Законом України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) та Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), за винятком повноважень щодо порушення кримінальної справи, затримання підозрюваного, застосування запобіжного заходу, пред'явлення обвинувачення, продовження строку розслідування, затвердження обвинувального висновку, направлення справи до суду.
