З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006-2020 роки
1. Затвердити Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006-2020 роки (далі - Програма), що додається.
2. Кабінету Міністрів України:
при підготовці проектів законів України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки на забезпечення виконання заходів Програми;
у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування:
у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити відповідно до завдань Програми регіональні та місцеві програми (заходи) щодо забезпечення населення якісною питною водою в достатній кількості;
під час розроблення та затвердження проектів місцевих бюджетів передбачати в них необхідні кошти для забезпечення виконання регіональних та місцевих програм (заходів) щодо забезпечення населення якісною питною водою в достатній кількості.
4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 3 березня 2005 року N 2455-IV
ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від 3 березня 2005
року
№2455-IV
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА "ПИТНА ВОДА УКРАЇНИ" НА 2006-2020 РОКИ
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Загальнодержавна програма "Питна вода України" на 2006-2020 роки (далі - Програма) спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення якісною питною водою відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Забезпечення населення України питною водою є для багатьох регіонів країни однією з пріоритетних проблем, розв'язання якої необхідно для збереження здоров'я, поліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя населення.
Розроблення Програми обумовлено:
незадовільним екологічним станом поверхневих та підземних джерел питного водопостачання;
потенційною загрозою ускладнення санітарно-епідемічної ситуації в окремих регіонах країни внаслідок низької якості питної води;
незадовільним технічним станом та зношеністю основних фондів систем питного водопостачання та водовідведення;
необхідністю перегляду та вдосконалення нормативно-правових актів, державних санітарних норм і правил, стандартів та інших нормативних документів у сфері питної води та питного водопостачання;
застосуванням застарілих технологій та обладнання в системах питного водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів;
високою енергоємністю централізованого питного водопостачання та водовідведення;
недостатністю використання розвіданих запасів та перспективних ресурсів підземних вод для питного водопостачання населення;
обмеженістю інвестицій та дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для розвитку, утримання в належному технічному стані та експлуатації систем питного водопостачання та водовідведення.
Розділ II СУЧАСНИЙ СТАН ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ ТА ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ
Станом на 1 січня 2004 року централізованим питним водопостачанням забезпечено 450 міст, 783 із 891 селища міського типу, а також 6 490 із 28 564 сільських населених пунктів - понад 70 відсотків населення України, системами водовідведення забезпечено 432 міста, 497 селищ міського типу і 813 сільських населених пунктів.
Питне водопостачання країни майже на 80 відсотків забезпечується за рахунок поверхневих вод. Якість води у поверхневих водних об'єктах є вирішальним чинником санітарного та епідемічного благополуччя населення. Потенційні запаси поверхневих вод України становлять близько 209,3 куб. кілометра на рік, з яких лише 25 відсотків формуються в межах держави. Водночас більшість басейнів річок можна віднести до забруднених та дуже забруднених.
Україна в цілому має значні ресурси підземних вод, на базі яких може бути організовано питне водопостачання, але вони розподілені за регіонами вкрай нерівномірно. Обсяг оцінених прогнозних ресурсів підземних вод становить 61 689,2 тис. куб. метрів на добу, з них 15 760,2 тис. куб. метрів - експлуатаційні запаси (26 відсотків). Усього в Україні за добу забирається 12 287,2 тис. куб. метрів води, або 17 відсотків загальної кількості прогнозних ресурсів. У північних та північно-західних областях забирається від 4 до 14 відсотків ресурсів, у південних - нерідко понад 50 відсотків. В окремих населених пунктах питна вода за фізико-хімічними показниками (загальна мінералізація, жорсткість, залізо, фтор тощо) не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", на багатьох джерелах та об'єктах питного водопостачання не дотримується режим зон санітарної охорони. Майже 1200 населених пунктів частково чи повністю забезпечуються привізною питною водою.
Забруднення водних об'єктів - джерел питного водопостачання за недостатньої ефективності роботи водопровідних очисних споруд тягне за собою погіршення якості питної води та створює серйозну небезпеку для здоров'я населення в багатьох регіонах України, обумовлює високий рівень захворюваності кишковими інфекціями, гепатитом, збільшує ризик впливу на організм людини канцерогенних і мутагенних факторів. Відставання України від розвинутих країн по середній тривалості життя та висока смертність певною мірою пов'язано із споживанням недоброякісної питної води.
Сучасний незадовільний стан водних об'єктів показує, що проблеми у сфері охорони вод від забруднення та виснаження не тільки не знайшли вирішення, а й значно загострилися, особливо в останні роки.
Четверта частина очисних споруд водопровідної мережі, кожна п'ята насосна станція та половина насосних агрегатів відпрацювали нормативний строк експлуатації, що призводить до підвищених витрат електричної енергії та збільшення собівартості перекачування стоків. В аварійному стані перебуває 37,2 тис. кілометрів водопровідних та 13,85 тис. кілометрів каналізаційних мереж, або більше 30 відсотків їх загальної довжини, витоки з яких крім вторинного забруднення питної води обумовлюють підтоплення території населених пунктів в окремих регіонах. Питомі норми водоспоживання перевищують аналогічні показники розвинутих країн у 1,5-3 рази і становлять понад на одну особу за добу, втрати в системах водопостачання сягають 30-40 відсотків, а в деяких регіонах перевищують 50 відсотків.
Будівельні норми і правила, стандарти на питну воду і методики визначення якісних показників у сфері питної води та питного водопостачання недосконалі і потребують приведення їх у відповідність із стандартами Європейського союзу. Відповідно до цього потребує вдосконалення й наявна в Україні лабораторна база.
Тарифи на послуги питного водопостачання та водовідведення для населення у переважній більшості населених пунктів не відшкодовують витрат на виробництво, не враховують інвестиційної складової, що обумовлює збитковість функціонування підгалузі в цілому та поступовий її занепад.
Враховуючи те, що вартість електричної енергії є основною складовою собівартості води господарсько-питного призначення, енергозбереження є однією з основних проблем модернізації системи питного водопостачання. Успішне розв'язання цієї проблеми дасть змогу не лише зекономити кошти для інвестування розвитку системи питного водопостачання, а й упорядкувати в подальшому тарифи на питну воду у бік їх зниження.
Проблеми водопостачання населення та якості питної води мають загальнодержавне стратегічне значення і потребують комплексного вирішення.
Розділ III МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
Метою Програми є покращення забезпечення населення України питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання; реформування та розвиток водопровідно-каналізаційної мережі, підвищення ефективності та надійності її функціонування; поліпшення на цій основі стану здоров'я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в Україні; відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання.
Для досягнення цієї мети необхідне вирішення завдань щодо попередження забруднення джерел питного водопостачання, забезпечення їх відповідності санітарно-епідеміологічним вимогам, підвищення ефективності та надійності функціонування систем водопостачання і водовідведення за рахунок реалізації водоохоронних, технічних, санітарних заходів, удосконалення технологій підготовки води на водоочисних станціях, контролю якості питної води, розвитку систем забору, транспортування питної води та водовідведення, а також розвитку нормативно-правової бази з питань питного водопостачання та водовідведення, господарського механізму водокористування, що стимулює економію питної води, у тому числі за рахунок державної підтримки розвитку та сталого функціонування водопровідно-каналізаційної мережі.
Розділ IV НАПРЯМИ ТА ЗАХОДИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямами:
охорона і раціональне використання джерел питного водопостачання;
нормативно-правове та науково-технічне забезпечення з урахуванням стандартів, технологій, засобів і методів, прийнятих у Європейському союзі;
розвиток та реконструкція систем водопостачання та водовідведення;
забезпечення підприємств питного водопостачання та водовідведення ресурсо- та енергозберігаючими технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод і відповідним обладнанням та приладами контролю.
Виконання Програми потребує нормативно-правового та науково-технічного забезпечення, реалізації центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування Основних завдань центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки (додаток 1 до Програми).
Охорона і раціональне використання джерел питного водопостачання включає:
очищення поверхневого стоку з селитебних територій, будівництво систем водовідведення в містах та у сільських населених пунктах, покращення стану зон санітарної охорони джерел водопостачання;
благоустрій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів;
захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу забруднення вод;
розчищення русел річок і дна водосховищ;
укріплення берегів річок і водосховищ;
державний моніторинг стану водних об'єктів, вода яких використовується для питного водопостачання.
У результаті здійснення цих заходів, а також заходів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства ( 2988-14 ), іншими загальнодержавними та цільовими програмами, зменшиться потрапляння забруднюючих речовин у водні об'єкти - джерела питного водопостачання. При цьому планується, що до 2010 року переважно буде припинено надходження у водні об'єкти неочищених стічних вод, а до 2020 - недостатньо очищених; відбудеться суттєве зниження процесів евтрофікації водоймищ.
Серед заходів, що дають змогу значно поліпшити якість питного водопостачання, суттєве значення мають заходи щодо покращення стану зон санітарної охорони джерел питного водопостачання, які включають: проведення обстеження стану першого поясу зон санітарної охорони, їх відновлення; здійснення робіт з попередження міграції забруднюючих речовин у другому і третьому поясах зон санітарної охорони; винесення за межі другої зони санітарної охорони особливо небезпечних забруднювачів - звалищ, полігонів твердих побутових відходів, скотомогильників тощо.
Розрахункова вартість заходів з охорони і раціонального використання джерел питного водопостачання становить 9 500 тис. гривень, у тому числі на першому етапі (2006-2010 роки) - 5 500 тис. гривень.
Нормативно-правове забезпечення Програми включає:
розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері гарантованого забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я питною водою;
розроблення екологічних нормативів якості води у джерелах питного водопостачання;
розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань аналізу води, високочутливих методик і засобів контролю та оцінки якості питної води;
проведення гармонізації національних стандартів та інших нормативно-правових актів у сфері питної води та питного водопостачання до стандартів Європейського союзу;
створення ефективної системи сертифікації у сфері питної води та питного водопостачання, яка б забезпечувала державний контроль за виконанням вимог до якості питної води.
Розрахункова вартість заходів із нормативно-правового забезпечення Програми становить 2 850 тис. гривень, у тому числі на першому етапі (2006-2010 роки) - 2 750 тис. гривень.
Науково-технічне забезпечення Програми включає розроблення технологій щодо раціонального використання та економії питної води, вдосконалення водозаборів з поверхневих і підземних джерел питного водопостачання та технологій підготовки питної води.
Розроблення технологій щодо раціонального використання та економії питної води передбачає проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розробки сучасних енерго- та ресурсозберігаючих обладнання і технологій, встановлення оптимальних за параметрами насосів, гідравлічних розрахунків для оптимізації тиску у водоводах і водопровідних мережах, удосконалення систем контролю та обліку за використанням питної води, модернізацію енергетичного господарства водопровідних споруд.