Страница 3: ДБН В.2.7-64-97. Будівельні матеріали. Правила застосування хімічних добавок у бетонах і будівельних розчинах (3615)

2.14 Вибір добавок для бетонів, до яких пред'являються спеціальні вимоги за довговічністю (морозостійкість, корозійна стійкість, водонепроникність і та інші показники), належить робити за основною агресивною дією на бетон.

2.15 При виготовленні масивних конструкцій з бетону з ущільнювальними та такими, що приско­рюють тверднення або протиморозними добавками, належить передбачати заходи, які знижують температуру бетону і запобігають розтріскуванню конструкцій через саморозігрівання бетону при твердненні.

2.16 Бетони і будівельні розчини з добавками повинні відповідати вимогам ГОСТ 26633-91, ДСТУ Б В.2.7-18-95, СН 290-74, а також вимогам цих норм.

3 ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ

3.1 В якості в'яжучих матеріалів при приготуванні бетонів і будівельних розчинів з хімічними добавками повинні застосовуватися цементи загальнобудівельного призначення на основі портландцементного клінкеру згідно з ГОСТ 10178-85* і ГОСТ 22266-76*.

Допускається використання цементу для будівельних розчинів згідно з ГОСТ 25328-82.

Не допускається застосування суперпластифікаторів у бетонах на заводських пластифікованих цементах.

3.2 В якості крупних заповнювачів для важкого бетону повинні застосовуватися щебінь і гравій, які задовольняють вимоги ГОСТ 8267-82* і ГОСТ 8268-82*.

В якості дрібного заповнювача для бетонів і будівельних розчинів застосовується пісок, що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-32-95.

Допускається застосування шлакових заповнювачів відповідно до ДСТУ Б В.2.7-39-95 і ГОСТ 26644-85.

При наявності в заповнювачах включень реакційноздатного кремнезему (опал, халцедон, обсідіан та ін.) застосування добавок, які містять луги і солі лужних металів, допускається після перевірки заповнювачів на реакційну здатність за методикою, зазначеною в ГОСТ 8735-88*.

Для легкого бетону повинні застосовуватися заповнювачі, які відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-17-95. ГОСТ 22263-76, ГОСТ 10832-91.

Крім цього, в якості дрібного заповнювача у важкі та легкі бетони, а також будівельні розчини можуть застосовуватися золошлакові суміші теплових електростанцій, які відповідають вимогам ГОСТ 25592-91.

3.3 Добавки, які рекомендуються для застосування в бетонних і будівельних розчинах, повинні задовольняти вимоги нормативних документів, наведених у таблиці 1 і ГОСТ 24211-91.

3.4 Вода для приготування бетонних і розчинових сумішей повинна відповідати вимогам ГОСТ 23732-79.

4 ПІДБІР СКЛАДУ БЕТОНУ

4.1 Визначенню складу бетону переду вибір виду і кількості добавки залежно від мети застосу­вання, технології виробництва, речовинного і мінералогічного складу цементу, впливу добавки на властивості бетонної суміші і бетону.

4.2 Вибір добавок належить робити відповідно до ГОСТ 24211-91, вимог цих норм.

4.3 Оптимальна кількість добавок установлюється експериментальне при підборі складу бетону шляхом порівняння показників бетонних і розчннових сумішей і бетону з добавками та без них, урахування характеристик складових матеріалів бетону, а також умов тверднення.

Орієнтовно кількість добавок приймається згідно з таблицями 4 і 5 з наступною перевіркою дії цих добавок в бетоні при приготуванні пробних замісів.

Таблиця 4

Кількість добавок у бетон

Продовження таблиці 4

Закінчення таблиці 4

Примітка. Знаком * позначені добавки, що пластифікують та підвищують міцність.

Таблиця 5

Рекомендовані склади комплексних добавок

Примітка. СП - пластифікатори І групи (суперпластифікатори) - С-3, МФ-АР, 10-03, 40-03.

4.4 При призначенні витрати добавок у бетон необхідно враховувати наступне:

- оптимальна кількість пластифікаторів у бетоні збільшується із збільшенням в клінкері цементу;

- із зменшенням водоцементного відношення в бетоні оптимальна кількість добавок прискорювачів тверднення зменшується;

- із збільшенням вихідної рухливості кількість пластифікаторів, яка необхідна для одержання литих і рухливих бетонних сумішей, зменшується;

- ефективність пластифікаторів типу ПДК, ПДКО, ПЛКП підвищується при застосуванні їх у бетонах на шлакопортландцементах.

4.5 Склад бетону з добавкою повинен визначатися шляхом коригування складу бетону без добавки, що підібраний згідно з ГОСТ 27006-86, або іншим перевіреним на практиці способом, який забезпечує одержання потрібної міцності бетону з мінімальною витратою цементу.

Підбір складу розчину повинен проводитися згідно з СН 290-74 з наступним коригуванням у залежності від застосовуваної добавки.

4.6 Для визначення впливу добавки приготовляються пробні заміси бетонної суміші без добавки та з добавкою, а з них бетонні зразки, які підлягають термовологісній обробці або тверднуть в нормально-вологісних умовах.

Вплив добавки встановлюється шляхом порівняння відповідних властивостей бетонних сумішей і бетонів з добавками і без них.