3. Геометричні розміри каменів перевіряють металевою лінійкою за ГОСТ 427, блоків — рулеткою за ГОСТ 7502 і лінійкою за ГОСТ 427 з похибкою вимірів не більше .
4. Відхилення від перпендикулярності суміжних граней блока визначають різницею діагоналей бокової грані заміром довжини рулеткою за ГОСТ 7502.
Відхилення від площини визначають шляхом вимірювання найбільшого просвіту під лінійкою за ГОСТ 427, яка накладається на грань блока по діагоналі.
5. Пошкодження кутів блока контролюється висотою піраміди зруйнування. Вершина піраміди відновлюється за допомогою трикутника за ГОСТ 3749. Найкоротша відстань між вершиною і площиною зруйнувати визначається за допомогою вимірювальної лінійки (ГОСТ 427).
6. Відколок ребра контролюється глибиною його зруйнування за допомогою двох лінійок (ГОСТ 427), одна з яких служить для відновлення зруйнованого ребра, а друга—для визначення найбільшої глибини зруйнування.
7. Фізико-механічні властивості гірських порід слід визначати; міцність при стиску за ГОСТ "Материалы стеновые. Методы определения пределов прочности при сжатии и изгибе", середню щільність і морозостійкість згідно з діючою технічною документацією.
Розміри зразків (кубів або циліндрів), що виготовляються для визначення фізико-механічних властивостей, установлюють в залежності від марки каменя за міцністю при стиску згідно з табл. 1.
Таблиця 1
8. Морозостійкість оцінюється за ступенем пошкодження дослідних зразків і втрати їх міцності при стиску після проведення потрібного числа циклів поперемінного заморожування і відтавання.
Якщо пошкодження (розшарування, поява наскрізних тріщин) з'являються більш ніж у двох зразків або втрата міцності при стиску після нормативного числа циклів поперемінного заморожування і відтавання більша 25% порівняно з контрольними, то порода є нестійкою до заморожування.
9. Коефіцієнт розм'якшування гірських порід вираховують як частку від поділу середнього арифметичного значення межі міцності при стиску п'яти зразків, які випробувані в насиченому водою стані, на середнє арифметичне значення межі міцності при стиску п'яти зразків, що випробовувались у висушеному стані.
10. При одержанні негативних результатів контрольних випробувань хоча б по одному показнику проводять по ньому повторне випробування на подвійній кількості зразків. Резуль тати повторних випробувань вважаються остаточними.
Наявність на стінових матеріалах тріщин, розшарувань, прошарків глини, а на блоках також різних плям, смуг і ступінь очищення від технологічного пилу перевіряють зовнішнім оглядом.
Додаток 7
Довідковий
Маркування, зберігання ітранспортування
1. Склад стінових блоків повинен розташовуватися на спланованому майданчику з щільною підвалиною і забезпеченим відведенням поверхневої води.
Великі блоки
2. На торцевій вертикальній грані кожного блоку повинні бути нанесені незмивною фарбою:
- найменування підприємства або його товарний знак;
- умовне позначення блока, номер партії.
Умовне позначення блоків складається з:
- позначення блока за ТУ або геометричні розміри в см;
- характеристики по застосуванню (зовнішні — Н, внутрішні - В);
- марка матеріалу по міцності на стиск;
- позначення технічних умов.
Приклад умовного позначення блока типу Д заввишки , завширшки , завтовшки для зовнішніх стін, маркою за міцністю на стиск 100:
100x236x50 Н100 ТУ 21 УССР 476-89 або
Д2 Н100 ТУ 21 УССР 475-89
3. Стінові блоки повинні перевозитися на транспортних засобах, які забезпечують збереження блоків від механічних пошкоджень і забруднень.
4. Захвати підйомних механізмів повинні забезпечувати збереження лицьових поверхонь стінових блоків.
5. Вантаження і перевезення стінових блоків навалом, а також розвантаження їх скиданням або перекиданням кузова автомашини забороняється.
6. Стінові блоки повинні зберігатися в штабелях з дощатими прокладками між рядами, загальною висотою штабеля на більше .
Проміжки між штабелями повинні бути не менше . Через кожні два штабелі в поздовжньому напрямку влаштовують проходи не менше , а в поперечному напрямку через кожні залишають розриви для проїзду автомобільного транспорту.
7. Заводське маркування блоків повинне бути звернене у бік проходів, а лицьові поверхні блоків - один до одного і охоронятися від пошкоджень.
Блоки повинні оберігатися від зволоження знизу і зверху і від забруднення. В осінньо-зимовий період рекомендується виконувати тимчасове накриття блоків.
Стінові камені
8. Стінові камені на автомашинах рекомендується транспортувати пакетами на піддонах і в контейнерах. Вантаження і розвантаження скиданням забороняється.
9. На будівельний майданчик стінові камені повинні доставлятися партіями з однієї групи вапняку.
10. Стінові камені повинні зберігатися в штабелях заввишки не більше і з забезпеченням вільної циркуляції повітря між штабелями і зберіганням каменів від намокання за рахунок атмосферних опадів і підсосу вологи з грунту майданчика. В осінньо-зимовий період камені рекомендується накривати.
Додаток 8
Довідковий
Дані фізико-механічних властивостей пиляних вапняків розроблюваних родовищ Криму
Продовження додатку 8
Продовження додатку 8
