При проведенні вертикального планування проектні позначки території визначають виходячи з умов максимального збереження природного рельєфу місцевості, ґрунтового покриття та існуючих зелених насаджень, відводу поверхневих вод з швидкостями, які виключають можливість ерозії грунту, мінімальних обсягів земляних робіт з урахуванням виїмок та насипів на майданчику будівництва.
5.2 Суцільне вертикальне планування дозволяє проведення робіт при щільності забудови більше 25%. В інших випадках передбачають вибіркове вертикальне планування та виконання планувальних робіт тільки на ділянках, на яких розміщуються будівлі та споруди.
5.3 Ухил території малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств приймається не менше 0,003 та не більше: для глинистих грунтів - 0,05, для піщаних - 0,03 та для грунтів, які легко розмиваються-0,01.
Ухили вигульних майданчиків для тварин повинні прийматися не менше 0,02 та не більше 0,06.
5.4 Рівень чистої підлоги першого поверху в будівлях та в спорудах приймається, як правило, на вище планувальної позначки ділянок, що примикає до споруди.
Позначки підлоги підвальних або інших заглиблених споруд повинні бути вище рівня ґрунтових вод не менше ніж на .
5.5 Відведення поверхневих вод із території сільськогосподарських підприємств здійснюється відкритим способом по гідроізольованих лотках та каналах, якщо вони не забруднені шкідливими хімічними речовинами, технологічними продуктами, збудниками інфекційних захворювань тощо. При наявності шкідливих компонентів поверхневі води направляються на очисні споруди відповідно до вимог ВНТП СПП-46-9-94 та СанПіН5.02.12/Н-89.
5.6 Відстані по горизонталі між інженерними підземними мережами, будівлями та спорудами слід приймати не менше зазначених в ДБН Б.2.4-3-95.
При проектуванні інженерних мереж належить додержуватись вимог відповідних нормативних документів.
5.7 Санітарно-захисні зони від каналізаційних споруд та мінімальні відстані від систем утилізації гною приймати згідно з ДБН Б.2.4-3-95.
5.8 Озелененню підлягають вільні від забудови та покриття ділянки, а також санітарно-за-хисні зони та ділянки по периметру території сільськогосподарських підприємств у вигляді живоплоту. Площа ділянок, що передбачені для озеленення, повинна складати не менше 15% від загальної площі території підприємства, а при щільності забудови понад 50% - не менше 10%.
5.9 Для зелених насаджень на території сільськогосподарського підприємства та в санітарно-захисних смугах слід передбачати місцеві типи рослин з урахуванням їх санітарно-захисних, декоративних якостей та стійкості до виробничих викидів.
В межах протипожежних відстаней посадка дерев хвойних порід не допускається.
5.10 Відстань від будівель та споруд до осі посадки дерев та чагарників слід приймати згідно з ДБН Б.2.4-3-96.
5.11 Ширину смуги зелених насаджень рекомендується приймати згідно з ДБН Б.2.4-3-96.
5.12 На малих сільськогосподарських підприємствах необхідно передбачати відкриті благоустроєні майданчики для відпочинку працюючих з розрахунку на одного працюючого в найбільш чисельну зміну.
5.13 Відстані між деревами та чагарниками при рядовій посадці слід приймати не менше вказаних в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
|
Характеристика насаджень |
Мінімальна відстань між деревами та чагарниками в осях, м |
|
Дерева світлолюбивих порід |
3,0 |
|
Дерева тіневитривалих порід |
2,5 |
|
Чагарники заввишки до |
0,4 |
|
Те саме, до |
0,6 |
|
Те саме, більше |
1,0 |
5.14 Огорожу території сільськогосподарського підприємства слід передбачати відповідно до норм технологічного проектування.
5.15 Транспортні зв'язки сельбищної зони з виробничою зоною сільських поселень та з окремими малими сільськогосподарськими підприємствами та селянськими (фермерськими) господарствами слід передбачати у відповідності зі схемою районного планування, розвитку внутрішньогосподарських шляхів, внутрішньогосподарського землекористування та генеральним планом сільського поселення.
5.16 Господарські проїзди, на яких здійснюється прогін худоби та проїзд вантажного транспорту до присадибних ділянок, повинні мати смугу руху 4,5 метри.
5.17 Внутрішньогосподарські автомобільні шляхи та автомобільні шляхи і тротуари сільськогосподарських підприємств слід проектувати згідно з ДБН Б.2.4-3-96 та відповідно до СНІП 2.05.11-83.
5.18 При проектуванні під'їздів до будівель та споруд, а також до водоймищ, які є джерелом протипожежного водопостачання, слід передбачати під'їзди з майданчиками для розвороту транспорту розміром не менше 12x12 метрів.
6 ЖИТЛОВА ЗАБУДОВА ТА ЖИТЛОВІ БУДИНКИ
6.1 При проектуванні житлової забудови та житлових будинків в селянських (фермерських) господарствах слід керуватись ДБН 79-92, ДБН 360-92* та ДБН Б.2.4-1-94.
6.2 Основні типи житлових будинків для селянських (фермерських) господарств за структурою можуть бути такі:
- житловий будинок фермера для звичайної сім'ї;
- житловий будинок фермера з блоками для сезонних робітників;
- житловий будинок для сімей фермера, що мають родинні зв'язки (сім'я брата, сестри тощо з ізольованими або напівізольованими квартирами).
З урахуванням строків проживання слід виділити такі типи житла:
- для постійного проживання;
- постійне житло для тимчасового або сезонного проживання.
6.3 Відведення території під житлове будівництво селянських (фермерських) господарств та малих сільськогосподарських підприємств здійснюється згідно з планом розміщення такого будівництва та генеральними планами забудови території з додержанням санітарно-захисної зони від виробництва.
6.4 Житлове будівництво для селянських (фермерських) господарств слід розміщувати:
- в сельбищній зоні сільських поселень в межах пішохідної доступності до фермерської виробничої зони, яка може бути у виробничій зоні поселення або розміщуватись окремо на фермерських землях;
- у відроджених невеликих хуторах, біля яких розміщується виробнича зона;
- на фермерських землях біля виробничих приміщень з додержанням санітарно-захисної зони, протипожежних та ветеринарно-санітарних розривів між виробничою та житловою зонами.
6.5 Дозволяється будівництво житлово-виробничих комплексів за умов блокування приміщень з врахуванням діючих санітарних, зооветеринарних та протипожежних норм.
6.6 Санітарно-захисні розриви між житловими будинками, поодинокими або груповими сараями для худоби, кролів, нутрій, диких тварин та птахів, а також іншими господарсько-побутовими будівлями та спорудами приймати згідно з ДБН 79-92.
6.7 При розробці об'ємно-планувальних рішень та інженерного обладнання фермерських житлових будинків слід керуватися розділами З та 4 ДБН 79-92.
6.8 Мінімальну відстань від житлових будинків І та IIступенів вогнестійкості до виробничих селянських (фермерських) будівель та виробничих приміщень малих сільськогосподарських підприємств і гаражів І та IIступенів вогнестійкості слід приймати не менше , а до виробничих будівель, що мають покриття із застосуванням утеплювачів з полімерних матеріалів або з горючих утеплювачів не менше 15 метрів.
6.9 Проектування на присадибних ділянках вбудованих та прибудованих гаражів на першому поверсі площею до допускається без додержання нормативів на проектування підприємств по обслуговуванню автомобілів за умови відокремлення їх протипожежними перегородками І типу згідно з ДБН 79-92.
6.10 Санітарно-захисні розриви між житловими будинками, поодинокими та груповими сараями для утримання худоби і птиці площею до з кількістю тварин менше ніж вказано в таблиці 6.1 приймаються згідно з таблицею З ДБН 79-92.
Таблиця 6.1
|
Напрямок господарства |
Кількість поголів'я |
|
Свиноферма |
15 |
|
Ферма ВРХ |
20 |
|
Птахоферма |
100 |
|
Вівцеферма |
50 |
|
Кролеферма |
150 |
Примітка. При змішаному утриманні тварин поголів'я визначається відсотковим співідношен-ням
6.11 Санітарно-захисні розриви між житловими будинками та об'єктами тваринництва з кількістю поголів'я, що наведене в таблиці 6.1, приймаються згідно з обов'язковим додатком 1.
6.12 Відкриті відгодівельні майданчики на 200 і більше голів ВРХ з урахуванням специфічних запахів віддаляють від житлових будинків на відстань не менше 0,5 кілометра.
7 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
7.1 При розробці ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) генеральних планів малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств передбачаються заходи щодо раціонального використання природних ресурсів, охороні атмосферного повітря, водних об'єктів та грунту, а також продуктів харчування від забруднення, впливу електричних та магнітних полів, вібрації, шуму тощо, забезпечення радіаційної безпеки та санітарної очистки території згідно з вимогами Закону України "Про охорону навколишнього середовища".
7.2 Методи і ступені очистки стічних вод повинні визначатися в залежності від місцевих умов з урахуванням можливого використання очищених стічних вод для сільськогосподарських потреб та повинні забезпечувати екологічну безпеку.
7.3 Вилучення, знешкодження та скидання стічних вод, які мають радіоактивні речовини, повинні здійснюватись у відповідності з діючими нормами радіаційної безпеки, санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.
7.4 При забудові території сільськогосподарськими підприємствами, забруднення від яких можуть негативно впливати на санітарний стан середовища чи здоров'я населення, фонові концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, воді, грунті тощо необхідно узгоджувати з санепідслужбою.
7.5 При розробці заходів по охороні навколишнього середовища враховують санітарно-гігієнічні відстані від джерел забруднення та вимоги, передбачені в ДБН Б.2.4-3-95.
Для охорони водоймищ передбачають водоохоронні і водорегулюючі зелені насадження у відповідності з діючим законодавством.
7.6 3 метою охорони повітряного басейну слід передбачати очищення повітря, що викидається в атмосферу:
- від сірководню, аміаку, вуглекислого газу -за допомогою спеціальних установок. Розбавлення шкідливостей досягається за допомогою загальнообмінної вентиляції;
- від пилу, полови, залишків кормів - за допомогою пилоуловлювальних споруд;
- від мікроорганізмів - обробкою бактерицидними лампами та ультрафіолетовим устаткуванням;
- від неприємних запахів, які надходять з відходів, - шляхом удосконалення технології їх обробки та застосування спеціальних дезодорантів.
7.7 Виробничі та побутові стоки, що утворюються на будівельному майданчику, повинні очищатись у порядку, що передбачений проектом виконання робіт. Випуск води з будівельних майданчиків безпосередньо на схили без належного захисту від розмиву грунту не допускається.
7.8 Ліміти викидів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище розробляються підприємствами на основі нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) і гранич-но допустимих скидів (ГДС) та дозволу на викиди, скиди і затверджуються органами охорони навколишнього природного середовища.
7.9 При розробці генеральних планів територій малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств повинні передбачатись заходи, наведені в ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", СанПіН № 01.3.003-93 "Санітарні правила планування і забудови населених місць", в діючих Санітарних нормах і правилах щодо попередження або ліквідації забруднення різних природних середовищ хімічними та біологічними компонентами.
7.10 При організації будівельного виробництва передбачаються заходи щодо охорони навколишнього природного середовища. Вартість цих робіт передбачається в проектно-кошторисній документації.
8 ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
8.1 Спорудження будівель і споруд малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств допускається у відповідності із затвердженим генеральним планом та на підставі попередньо розроблених рішень, що закладаються в проекти організації будівництва і виконання робіт.
8.2 Геодезичні роботи виконуються відповідно до СНІП 3.01.03-84.
8.3 Підготовка території до забудови повинна виконуватись в технологічній послідовності згідно з діючими нормативними документами. При виконанні земляних робіт не повинно бути забруднення сільськогосподарських і інших земель виробничими та іншими викидами, а також стічними водами.
8.4 Виконання робіт з вертикального планування території малого сільськогосподарського підприємства допускається тільки при наявності проекту планування, проектів всіх підземних споруд та загального балансу земляних мас.
8.5 При виконанні робіт з благоустрою та озелененню керуватися СНІП III-10-75.
9.2 Спори з питань містобудування вирішуються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у межах їх повноважень, а також судом та арбітражним судом відповідно до законодавства.
9 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ФІЗИЧНИХ І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА ПОРУШЕННЯ ДЕРЖАВНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ
9.1 Юридичні та фізичні особи, винні в недотриманні державних будівельних норм і правил та в порушенні містобудівного законодавства, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством, згідно з Законом України "Про основи містобудування".
