Пепсини харчові

т9—маса стаканчика з фільтромдо фільтрування, г;

тю—маса наважки пепсину, г.

За кінцевий результат беруть середнє арифметичне значення двох паралельних обчислень. Розходження між результатами не повинно перевищувати ± 0,2 %. Остаточний результат округлюють до першого десяткового знака.

Б.6 Визначання масової частки домішки сульфат-іону

Метод полягає в осаджені сульфат-іону хлоридом барію. Розчини, що містять сульфат-іон, залежно від концентрації дають з розчином солі барію білий осад або каламуть в присутності соляної кислоти.

Засоби та допоміжні пристрої:

• ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104;
• шафа сушильна, яка підтримує температуру в діапазоні від 30 оС до 150 оС з похибкою ± 5 оС — згідно з чинними нормативними документами;
• ультратермостат, що забезпечує температуру (35,0 ± 1,0) оС, — згідно з чинними нормативними документами;
• колориметр фотоелектричний лабораторний із світлофільтром з ^max= (400,0 ± 0,5) нм — згідно з чинними нормативними документами;
• секундомір механічний — згідно з чинними нормативними документами;
• лійка скляна В-75-110 ТХС — згідно з ГОСТ 25336;
• колби мірні 2-100-2, 2-1000-2 — згідно з ГОСТ 1770;
• колба П-2-100-22 ТХС — згідно з ГОСТ 25336;
• піпетки 1-2-1, 1-2-2 — згідно з ГОСТ 29227;
• циліндр 1-100 — згідно з ГОСТ 1770;
• пробірка П 2-16-150 ХС — згідно з ГОСТ 25336;
• барій хлорид 2-водний — згідно з ГОСТ 4108;
• калій сірчанокислий — згідно з ГОСТ 4145;
• кислота соляна, ч. — згідно з ГОСТ 3118;
• вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709;
• папір фільтрувальний лабораторний — згідно з ГОСТ 12026.

Б.6.1 Готування до випробовування

Б.6.1.1 Готування розчину пепсину, що підлягає випробовуванню

Наважку 1 г пепсину яловичого (результат зважування фіксують до третього десяткового знака) вносять у мірну колбу місткістю 100 см3 і розчиняють у (85 ± 5) см3 здистильованої води, підігрітої до температури (35 ± 1) оС, ретельно перемішують, поміщають в ультратермостат з температурою (35 ± 1) оС і витримують протягом 10 хв за періодичного перемішування, після чого розчин охолоджують до температури (20 ± 1) оС. Об’єм охолодженого розчину в колбі доводять до позначки 100 см3 здистильованою водою і фільтрують крізь паперовий фільтр.

Б.6.1.2 Готування еталонного розчину сульфат-іону

Наважку 1,814 г сульфату калію, попередньо висушеного за температури (103 ± 5) оС до постійної маси (результат зважування фіксують до третього десяткового знака), вносять у мірну колбу місткістю 1000 см3, розчиняють у здистильованій воді та доводять об’єм розчину до позначки 1000 см3 (розчин № 1).

Розчин №1 об’ємом 1 см3 поміщають до мірної колби місткістю 100 см3 та доводять його об’єм до позначки 100 см3 здистильованою водою (розчин № 2). Цей розчин містить 10 мкг сульфат-іону в 1 см3, тобто 0,001%.

Б.6.1.3 Готування розчину соляної кислоти

До однієї частини концентрованої соляної кислоти додають дві частини здистильованої води.

Б.6.1.4 Готування розчину хлориду барію

Наважку 5 г хлориду барію (результат зважування фіксують до третього десяткового знака) вносять у мірну колбу місткістю 100 см3, розчиняють здистильованою водою, доводять об’єм розчину до позначки 100 см3 та фільтрують крізь паперовий фільтр. Розчин нестійкий, і його готують безпосередньо перед використовуванням.

Б.6.1.5 Побудова градуювального графіка

У мірні колби місткістю 100 см3 вносять 1 см3, 2 см3, 3 см3, 4 см3, 5 см3 розчину № 1 і одну колбу залишають без розчину. Доводять об’єм розчинів до позначки 100 см3 здистильованою водою, що відповідає 0 мкг, 10 мкг, 20 мкг, 30 мкг, 40 мкг та 50 мкг сульфат-іону в 1 см3 розчину. У пробірки відбирають по 10 см3 розчинів сульфат-іону різної концентрації, додають по 0,5 см3 розчину соляної кислоти і по 1 см3 розчину хлориду барію, перемішують і залишають на 10 хв. Оптичну густину розчинів вимірюють відносно розчину, який складається із 10 см3 здистильованої води, 0,5 см3 розчину соляної кислоти та 1 см3 розчину хлориду барію, за допомогою фотоелектричного колориметра при використанні світлофільтра з ^мах = (400 ± 5) нм у кюветі з відстанню між робочими гранями 10 мм. За отриманими середніми значеннями на міліметровому папері розміром 20 см х 20 см креслять градуювальний графік. На осі абсцис відкладають вміст сульфат-іонів у мкг, а на осі ординат — оптичну густину. Градуювальний графік повинен проходити крізь початок координат.

Б.6.2 Випробовування

З проби розчину пепсину, що підлягає випробовуванню, приготованого відповідно до Б.6.1.1, відбирають 10 см3, переносять у пробірку, додають 0,5 см3 розчину соляної кислоти та 1 см3 розчину хлориду барію. У контрольну пробірку відбирають 10 см3 розчину пепсину, що підлягає випробовуванню, додають 0,5 см3 розчину соляної кислоти та 1 см3 здистильованої води. Розчини витримують 10 хв. Оптичну густину розчинів вимірюють за допомогою фотоелектричного колориметра за використовування світлофільтра з ^тах = (400 ± 5) нм в кюветі з відстанню між робочими гранями 10 мм. Масову частку сульфат-іону визначають за градуювальним графіком.

Б.6.3 Оцінювання результатів випробовування

Масову частку домішки сульфат-іону обчислюють за формулою:

m11 ■ 100 ■ 100

, = m12 ■ 10, ,(10)

де Х6 — масова частка домішки сульфат-іону, %;

тц — маса сульфат-іону в пробірці, що підлягає випробовуванню, обчислена за градуюваль- ним графіком, мкг;

100 — розведення, см3;

100 — коефіцієнт для переведення, %; т12 — маса проби, що досліджується, г;

106 — коефіцієнт перерахунку, г.

За кінцевий результат беруть середнє арифметичне значення двох паралельних обчислень. Розходження між результатами не повинно перевищувати ± 0,01 %. Остаточний результат округлюють до другого десяткового знака.

ДОДАТОК В (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг
2. СП № 3238-85 «Санитарные правила для предприятий мясной промышленности» («Санітарні правила для підприємств м’ясної промисловості»), затверджені 05.08.85 р. Міністерством м’ясної та молочної промисловості СРСР
3. Інструкція за № 123-5/990-11 «Инструкция по мойке и профилактической дезинфекции на предприятиях мясной и птицеперерабатывающей промышленности» («Інструкція щодо миття і профілактичної дезінфекції на підприємствах м’ясної і птахопереробної промисловості»), затверджена 15.01.85 р. Міністерством м’ясної та молочної промисловості СРСР
4. ВСП № 70 «Ветеринарно-санітарні правила для суб’єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів», затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України 07.09. 2001 р., зареєстровані Міністерством юстиції України від 27 вересня 2002 р. за № 849/6040
5. МБВ № 5061-89 «Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» («Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів»), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89 р.
6. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 «Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті», затверджені Міністерством охорони здоров’я України 20.09.2001, № 137
7. ДР-97 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr в продуктах харчування та питній воді», затверджені Міністерством охорони здоров’я України 19.08.97 р. за № 255
8. ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
9. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
10. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила та норми з охорони поверхневих вод від забруднення)
11. ДСП 201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)», затверджені МОЗ України 09.07.97 р. за № 201
12. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримання територій населених пунктів)
13. Р 50-056-96 Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги
14. МР № 2273-80 «Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в пищевых продуктах» («Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації та визначення вмісту афлотоксинів у харчових продуктах»), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 10.12.80 р.
15. МР № 3049-84 «Методические рекомендации по определению остаточных количеств антибиотиков в продуктах животноводства» («Методичні рекомендації з визначення залишкової кількості антибіотиків у продуктах тваринництва»)
16. «Методические рекомендации по санитарному контролю за содержанием радиоактивных веществ в объектах внешней среды» («Методичні рекомендації з санітарного контролю за вмістом радіоактивних речовин в об’єктах зовнішнього середовища»), Москва, 1980 р.
17. МР 4.4.4.-108-2004 Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 02.07.2004, № 329.

УКНД 67.120.99

Ключові слова: оболонки слизові сичугів, оболонки слизові шлунків, пепсин, пепсин курячий, пепсин свинячий, пепсин яловичий, показники (бактеріологічні, органолептичні, фізико-хімічні), шлунки залозові.

Редактор Ж. Волкова Технічний редактор О. Марченко Коректор О. Николаенко Верстальник Т. Шишкіна

Підписано до друку 10.10.2006. Формат 60 х 84 1/8. Ум. друк. арк. 2,32. Зам.Цінадоговірна.

Відділ редагування нормативних документів ДП «УкрНДНЦ» 03115, Київ, вул. Святошинська, 2