Страница 4: ДСТУ 4861:2007. Інформація та документація видання вихідні відомості (33996)

7 ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ В ПЕРІОДИЧНОМУ І ПРОДОВЖУВАНОМУ ВИДАННЯХ

1. Періодичне видання (крім газетного видання)1)
2. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості періодичного видання містять:

• Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);
• надзаголовкові дані;
• назву видання; власну назву випуску;
• підзаголовкові дані;
• вихідні дані;
• відомості про редакторів, редакційну колегію;
• знак охорони авторського права;
• надвипускні дані;
• випускні дані.

1. Міжнародний стандартний номер серіального видання

Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) наводять згідно з ДСТУ 4515 і розміщують у правому верхньому куті першої сторінки обкладинки чи переднього боку палітурки, за їх відсутності — у правому верхньому куті титульної чи суміщеної титульної сторінки.

1. Надзаголовкові дані

Надзаголовкові дані містять найменування організації, від імені чи за участю якої випускають видання.

Надзаголовкові дані розміщують над назвою видання на титульній чи на суміщеній титульній сторінці, за їх відсутності — на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки.

1. Назва видання
2. Назва видання має бути простою і стислою. Дозволено наводити складну назву, що складається із загальної назви видання і назви його розділу (серії, підсерії).

Приклад

Вісник Черкаського університету Серія: Біологічні науки

Назва має відображати основну тематику видання, спеціальну галузь знань чи сферу діяльності, якій воно присвячено.

1. Назва видання має бути однаковою впродовж усього часу випуску цього видання. Змінювати назву дозволено тільки в офіційно встановленому порядку.

Назва, загальна для всіх номерів, випусків видання, має бути оформлена однотипно і виокремлена серед інших вихідних відомостей за допомогою засобів вирізнення.

1. Назву видання треба наводити у повній формі та виокремлювати її серед інших вихідних відомостей за допомогою засобів вирізнення (шрифтом, фарбою тощо).
2. Якщо назву видання подано у вигляді абревіатури, її розкривають у підзаголовкових даних.

Приклад

МРЖ

Медичний рефератичний журнал

Абревіатуру найменування організації, від імені якої випускають видання, внесену до назви цього видання, розкривають у надзаголовкових чи підзаголовкових даних. Наприклад: «Наукові праці МАУП» (у надзаголовкових даних — «Міжрегіональна академія управління персоналом»), «Вісник ВДУ» (у підзаголовкових даних — «Науковий журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки»).

1. Назву в перекладному виданні наводять також і мовою, з якої зроблено переклад.
2. Рекламний матеріал та ілюстрації не повинні заважати сприйняттю назви та інших вихідних відомостей видання, розміщених на титульному аркуші й на обкладинці.
3. Назву видання розміщують на титульній чи на суміщеній титульній сторінці, а також на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки.

Назву видання повторюють (відповідно до 4.3) і на корінці обкладинки (палітурки).

За потреби дозволено наводити назву видання на корінці обкладинки (палітурки) у скороченому вигляді, уникаючи перекручування її смислу.

Назва, наведена в різних місцях видання, має бути однаковою.

1. Власну назву, якщо вона є в окремих випусках, розміщують під загальною назвою видання після номера випуску.
2. Підзаголовкові дані

Підзаголовкові дані містять:

• вид видання;
• цільове призначення, тематику, читацьку адресу;
• відомості про засновника;
• періодичність;
• рік і місяць заснування;
• нумерацію;
• особливості випуску (наприклад, «Спеціальний випуск»);
• відомості про основне видання в окремо виданому додатку.

1. Вид періодичного видання визначають згідно з ДСтУ 3017.
2. Відомості про засновника (співзасновників) подають на титульній сторінці або на звороті титульного аркуша.

Якщо засновник видання одночасно є його видавцем, про це треба зазначити (наприклад, «Засновник і видавець...»).

1. Роком і місяцем заснування видання вважається рік і місяць виходу першого номера (випуску) нумерованого видання. Не дозволено замість року і місяця заснування видання зазначати порядковий рік видання.
2. Нумерацію періодичного видання щорічно починають з першого номера (поточна нумерація). Крім порядкового номера видання дозволено зазначати місяць (без скорочення).

Крім поточної нумерації зазначають порядковий номер випуску періодичного видання від дня його заснування — валову нумерацію. Валовий номер зазначають після поточного номера в круглих дужках. Валову нумерацію починають проставляти на початку наступного (після заснування видання) календарного року. Подвійну нумерацію зберігають в усіх випусках видання.

Нумерацію позначають арабськими цифрами.

На кожному випуску видання зазначають тільки один номер, за винятком тих випадків, коли треба об’єднати два випуски в одному.

Поряд із нумерацією зазначають рік, до якого відноситься випуск, незалежно від року його виходу в світ.

Нумерацію наводять на титульній сторінці в підзаголовкових даних і повторюють на першій сторінці обкладинки чи передньому боці палітурки.

1. Підзаголовкові дані розміщують під назвою видання на титульній чи суміщеній титульній сторінці, за їх відсутності — на першій чи другій сторінці обкладинки або на передньому боці палітурки.
2. Вихідні дані

Вихідні дані наводять відповідно до 5.1.5.

Місцем випуску видання є місцезнаходження редакції.

Роком випуску видання є рік його виходу у світ, незалежно від року, до якого відноситься випуск.

Вихідні дані наводять у нижній частині титульної чи суміщеної титульної сторінки.

1. Відомості про редакторів, редакційну колегію

Відомості про головного чи відповідального редактора, склад редакційної колегії зазначають на звороті титульного аркуша чи на суміщеному титульному аркуші або в надвипускних даних на останній сторінці; за відсутності титульного аркуша — на другій чи третій сторінці обкладинки.

1. Знак охорони авторського права

Знак охорони авторського права (склад його — відповідно до 5.1.10) на все видання в цілому наводять у правому нижньому куті звороту титульного аркуша чи в нижній частині суміщеної титульної сторінки.

Знак охорони авторського права на кожну окрему публікацію видання подають унизу першої сторінки публікації.

1. Надвипускні дані

У надвипускних даних подають відомості про паралельне видання (відповідно до 7.1.2), окремо виданий додаток до видання (відповідно до 7.1.3), іншомовне видання (відповідно до 7.1.4).

1. Випускні дані

Випускні дані мають містити:

• серію, номер і дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації;
• тираж;
• номер замовлення виготовлювача видавничої продукції;
• відомості про місцезнаходження, а також телефон, факс, електронну адресу редакції;
• відомості про найменування та місцезнаходження видавця і виготовлювача видавничої продукції;
• відомості про видачу виготовлювачу видавничої продукції свідоцтва про внесення до Державного реєстру (відповідно до 5.1.12).

Випускні дані подають у встановленій цим стандартом послідовності.

Дати у випускних даних позначають арабськими цифрами.

Якщо місцезнаходження редакції і видавця одне й те саме, про це треба зазначити (наприклад, «Адреса редакції та видавця: ...»).

Випускні дані подають на останній сторінці видання, чи на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій, чи на четвертій сторінці обкладинки.

1. Паралельне видання

Відомості про те, що паралельно виходить видання іншою мовою, розміщують у надвипускних даних кожного з цих видань. Якщо видання виходить паралельно кількома мовами і під різними назвами, то разом із повідомленням про це треба подавати їхні назви, перекладені українською мовою.

1. Окремо виданий додаток до видання

Окремо виданий періодичний додаток до періодичного видання, що має самостійне значення, повинен мати власну назву, нумерацію в межах року, рік випуску та відомості (у складі випускних даних) про його державну реєстрацію (відповідно до 7.1.1.9). Слово «Додаток» із зазначенням відомостей про основне видання треба наводити в підзаголовкових даних на титульній сторінці чи на суміщеній титульній сторінці.

В основному виданні відомості про наявність окремо виданого додатка з зазначенням його характерних властивостей, періодичності випуску розміщують у надвипускних даних.

1. Іншомовне видання

У виданні іншою, крім української, мовою вихідні відомості на титульній сторінці і звороті титульного аркуша подають мовою основного тексту видання.

У перекладі українською мовою подають: надзаголовкові дані; підзаголовкові дані; найменування видавця, назви засновника та виготівника видавничої продукції; слово «Тираж» (перед його числовою познакою); місцезнаходження редакції, видавця і виготівника видавничої продукції.

Назву видання, характерну назву видавця, імена засновника і видавця, що є фізичними особами, подають у транслітераційній формі.

Відомості про іншомовне видання у перекладі і транслітерації розміщують у надвипускних даних на останній сторінці, чи на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій, чи на четвертій сторінці обкладинки разом із зазначенням мови тексту видання.

1. Відомості про об’єднання, поділ, припинення та зміни у виданні

У разі об’єднання двох чи більше видань в одне дозволено закріплювати за новим виданням назву одного з видань-попередників, зберігати рік його заснування та продовжувати нумерацію.

Якщо видання поділено на два і більше, дозволено закріплювати попередню назву і нумерацію тільки за одним із новоутворених видань. Рік заснування видання дозволено зберігати за всіма виданнями, утвореними в разі ділення.

Якщо видання випускають однією мовою, а потім починають випускати паралельно іншою мовою, рік заснування нового видання зазначають з часу його випуску.

Відомості про зміни у виданні (перейменування, зміну підзаголовкових даних, уточнення року заснування, нумерації, перенесення місця випуску видання тощо) подають в останньому незміне- ному та в першому зміненому номерах (випусках) в анотації (або окремим рядком) на звороті титульного аркуша.

Відомості про попередню назву видання треба наводити впродовж року після її зміни на звороті титульного аркуша чи на останній сторінці видання.

Відомості про припинення видання розміщують у його останньому номері (випуску).

1. Відомості про відновлення видання

Відомості про відновлення видання з зазначенням його колишньої назви та останнього номера (випуску) видання-попередника наводять (в анотації або окремим рядком) на звороті титульного аркуша першого номера (випуску) відновленого видання.

1. Додаткові відомості про видання
2. З інформаційно-бібліографічною метою у виданні рекомендовано наводити бібліографічну смужку, анотацію чи реферат.
3. Бібліографічна смужка є засобом ідентифікації випуску (тому, номера) видання та містить основні відомості про нього: ISSN, ключову назву (скорочену назву видання у формі, встановленій під час надання ISSN), рік, номер випуску, номери першої і останньої сторінок видання, відокремлені один від одного знаком тире без скорочення «с.» (сторінки).

Приклад

ISSN 0130-5212. Україна. 2004. № 14.1—53.

Бібліографічну смужку розміщують вертикально вздовж корінця видання на четвертій сторінці обкладинки в постійно відведеному для неї місці. Якщо видання має палітурку, то бібліографічну смужку наводять у нижній частині останньої сторінки видання; у виданнях без обкладинки — на останній сторінці.

1. Анотацію чи реферат наводять згідно з ГОСТ 7.9 і розміщують на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій сторінці обкладинки.

В іншомовних виданнях наводять також анотацію чи реферат у перекладі українською мовою.

1. Продовжуване видання
2. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості продовжуваного видання містять:

• Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);
• надзаголовкові дані;
• назву видання; власну назву випуску;
• підзаголовкові дані;
• вихідні дані;
• відомості про засновника (співзасновників), редакторів, редакційну колегію, укладача;
• класифікаційний індекс УДК;
• знак охорони авторського права;
• надвипускні дані;
• випускні дані.

1. Надзаголовкові дані, назву видання та власну назву випуску, вихідні дані, знак охорони авторського права, надвипускні дані, випускні дані, відомості про паралельне видання іншими мовами та окремо виданий додаток, відомості в іншомовному виданні, відомості про об’єднання, поділ, припинення видання та зміну в ньому, відомості про відновлення видання та додаткові відомості про нього наводять відповідно до 7.1.
2. Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) наводять відповідно до 7.1.1.1.

Крім ISSN, у продовжуваному виданні можуть використовуватися Міжнародний стандартний

номер книги — ISBN (відповідно до 5.1.9) або Міжнародний стандартний номер нотного видання — ISMN (відповідно до 6.1.7), які надають виданню монографічного характеру із власною назвою, що виходить окремим випуском (томом) продовжуваного видання. У цьому разі ISSN наводять повторно на звороті титульного аркуша в лівому нижньому куті та розміщують його під ISBN/ISMN.

1. Не дозволено зазначати малоінформативні назви, що містять такі типові слова, як «Наукові праці», «Вчені записки» тощо. До таких назв долучають у родовому відмінку найменування організації, від імені якої випускають видання.
2. Підзаголовкові дані містять: