Не дозволено випускати видання без назви.
Назву повторюють і на інших елементах видання: обкладинці, суперобкладинці, палітурці,
корінці обкладинки чи палітурки (відповідно до 4.3). Місце розміщення назви на цих елементах визначає видавець.
Назву на корінці обкладинки чи палітурки дозволено (за узгодженням з автором) скорочувати (відсікати останні слова, вилучати слова із середини), уникаючи перекручування.
Підзаголовкові дані залежно від виду видання містять відомості:
Підзаголовкові дані розміщують на титульній сторінці під назвою.
Ім’я укладача (ініціали та прізвище чи ім’я та прізвище) наводять у називному відмінку.
Перед іменем укладача треба наводити слова, що визначають характер виконаної роботи: «укладач» («упорядник»), «уклав», «редактор-укладач», «опрацював», «узагальнив», «зібрав», «записав» тощо.
Імена одного, двох, трьох укладачів наводять під назвою видання в підзаголовкових даних або на звороті титульного аркуша (у верхній його частині).
Якщо укладачів чотири і більше, їхні імена треба розміщувати на звороті титульного аркуша.
Ім’я перекладача(-ів) разом із відомостями про мову, з якої перекладено моновидання, наводять у підзаголовкових даних. Дозволено переносити відомості про перекладача(-ів) на зворот титульного аркуша.
У збірнику творів, які перекладено з однієї мови різними перекладачами, відомості про мову оригіналу наводять у підзаголовкових даних чи на звороті титульного аркуша, а імена перекладачів розміщують усередині видання після назви твору чи після його тексту.
У збірнику творів, перекладених із різних мов, відомості про перекладача та мову, з якої перекладено твір, наводять усередині видання після назви твору чи після його тексту.
Відомості про перекладачів у збірнику творів подають також у змісті (згідно з ГОСТ 7.5).
Ім’я титульного редактора (редактор, який здійснив загальне редагування видання), відповідального чи наукового редактора наводять у підзаголовкових даних. Ім’я відповідального чи наукового редактора дозволено переносити на зворот титульного аркуша.
Склад редакційної колегії зазначають у підзаголовкових даних, чи на звороті титульного аркуша, чи на контртитулі (у багатотомних і перекладних виданнях).
Імена художника-ілюстратора та фотографа ілюстрованих видань, художника-дизайнера та художника-оформлювача ілюстрованих і неілюстрованих видань, художнє конструювання й оформлювання яких має творчий характер та особливу художню цінність, наводять у підзаголовкових даних чи на звороті титульного аркуша.
Ім’я автора передмови, вступної статті, коментарів подають у підзаголовкових даних або на звороті титульного аркуша.
Вихідні дані містять:
Вихідні дані наводять у встановленій цим стандартом послідовності.
Місце випуску видання дозволено не наводити, якщо воно є частиною назви видавця.
Організаційно-правову форму (її абреавіатуру) видавця перед його назвою дозволено не наводити.
Приклад
Скорочене найменування:Скорочене найменування:
ТОВ «Логос»ТОВ «Видавництво «Логос»
На титульній сторінці:На титульній сторінці:
КиївКиїв
«Логос»Видавництво «Логос»
20072007
Дозволено подавати тільки власну назву видавця, що є складовою назви юридичної особи.
Якщо видавець — фізична особа, перед його іменем (ініціалами та прізвищем) наводять слово «Видавець».
Найменування організації-видавця дозволено не наводити, якщо воно збігається із зазначеною в надзаголовкових даних.
У виданні, що його випускають спільно кілька видавців, зазначають найменування (ім’я) кожного видавця після відомостей про їхнє місцезнаходження.
Рік випуску видання має відповідати року виходу у світ тиражу.
Шифр зберігання видання складається з класифікаційних індексів Універсальної десяткової класифікації (УДК) і Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) та авторського знака, що наводять у встановленій цим стандартом послідовності. Авторський знак подають під першою цифрою класифікаційного індексу ББК.
Приклад УДК 54(075.3)
ББК 24я721 Х 46
Класифікаційні індекси УДК, ББК і авторський знак визначають за відповідними таблицями (додаток А).
Шифр зберігання видання розміщують у верхньому лівому куті звороту титульного аркуша.
Макет анотованої каталожної картки містить бібліографічний запис, який складається із заголовка бібліографічного запису, бібліографічного опису, анотації, класифікаційних індексів УДК, ББК і авторського знака.
Макет анотованої каталожної картки наводять у всіх виданнях. У наукових виданнях замість макета анотованої каталожної картки рекомендовано подавати реферат (відповідно до 5.1.8).
Дозволено не наводити макет анотованої каталожної картки у виданнях з поліпшеним оформленням, малого обсягу, малоформатних, мініатюрних, а також у виданнях для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
У підручниках для загальноосвітніх шкіл дозволено не подавати анотацію в макеті каталожної картки.
Макет анотованої каталожної картки наводять мовою тексту видання.
Макет анотованої каталожної картки розміщують у нижній частині звороту титульного аркуша чи на останній сторінці видання перед надвипускними даними, за відсутності титульного аркуша — на останній сторінці або на другій чи на третій сторінці обкладинки.
Правила і приклади оформлювання макета анотованої каталожної картки подано в додатку А.
Анотацію і реферат складають згідно з ГОСТ 7.9.
За відсутності макета анотованої каталожної картки (відповідно до 5.1.7) рекомендовано подавати анотацію.
Особливості подання анотації в іншомовному виданні — відповідно до 5.2.
Особливості тексту анотації в літературно-художньому і перекладному виданнях — відповідно до 5.1.2.4.
Перед текстом реферату розміщують класифікаційний індекс УДК (окремим рядком ліворуч) і бібліографічний опис, складений (без заголовка бібліографічного запису) згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1.
Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) наводять згідно з ДСТУ 3814 і розміщують у лівому нижньому куті звороту титульного аркуша чи в лівій нижній частині суміщеного титульного аркуша. ISBN зазначають повторно в макеті анотованої каталожної картки (додаток А).
У серійному виданні (якщо серія періодична чи продовжувана) під ISBN розміщують ISSN.
Знак охорони авторського права (додаток Б) містить латинську літеру «С», обведену колом — ©, імені особи , що має авторське право , і року першої публікації твору.
Знак охорони авторського права розміщують у правому нижньому куті звороту титульного аркуша.
У збірнику творів різних авторів знак охорони авторського права на кожний окремий твір розміщують у нижній частині першої текстової сторінки твору.
Надвипускні дані містять такі відомості:
Надвипускні дані розміщують у зазначеній цим стандартом послідовності перед випускними
даними видання.
У колективній праці у повній формі подають імена лише трьох перших авторів, долучаючи слова «та ін.».
Якщо по батькові вживати не прийнято, то наводять лише повне ім’я автора.
У перекладному виданні ім’я автора мовою оригіналу подають у максимально повній формі.
Якщо видання виходить під псевдонімом автора, то за його згодою справжнє ім’я зазначають після псевдоніма в круглих дужках. Так само подають світські імена духовних осіб.
Ім’я укладача подають у надвипускних даних під назвою у повній формі: прізвище, ім’я і по батькові. Прізвище укладача треба виокремлювати за допомогою засобів вирізнення.
У роботах, виконаних колективом укладачів, у повній формі наводять імена перших трьох укладачів, долучаючи слова «та ін.».
Якщо по батькові вживати не прийнято, в надвипускних даних зазначають лише повне ім’я укладача.
Випускні дані мають містити такі відомості:
Випускні дані наводять у встановленій цим стандартом послідовності.
Приклад
Тираж 5000 пр. (2-й запуск 3001—5000)
У разі випуску додаткового тиражу перед словом «тираж» наводять слово «Додатковий». Наприклад: «Додатковий тираж 1000 пр.». Відомості про попередній тираж не подають.
Кількість примірників видання зазначають арабськими цифрами.