Страница 3: ДСТУ 4429:2005. Галети (33970)

Кожен горизонтальний шар застилають пергаментом, підпергаментом, пергаміном або обгортковим папером.

Ящики всередині вистилають матеріалами, які дозволені для застосування центральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

Ящики із гофрованого картону можуть бути обладнані вкладишами по периметру.

У разі пакування галет у ящики із гофрованого картону клапани накривок дозволено змащувати шаром клею, а місця стикування клапанів накривок обклеювати клейовою стрічкою на паперовій основі, згідно з ГОСТ 18251, чи іншими плівками з клейовим шаром згідно з чинними нормативними документами.

4.3.13 Допустимі відхили кількості розфасованої продукції у пакувальній одиниці, заповненій за масою нетто, від номінальної кількості повинні бути не більшими від границі допустимих мінусових відхилів, зазначених у таблиці 5 (згідно з Р 50-056 [12]).

Таблиця 5 — Значення границь мінусових відхилів кількості розфасованої продукції в пакувальній одиниці

Значення границі допустимого відхилу від номінального значення

Номінальне значення кількості продукції в пакувальній одиниці, г

%

г

Від

5 до 50 включ.

9,0

Понад 50 до 100

4,5

»

100 до 200

4,5

»

»

200 до 300

9,0

»

»

300 до 500

3,0

»

»

500 до 1000

15,0

»

»

1000 до 10000

1,5

»

»

10000 до 15000

150,0

»

»

15000 до 25000

1,0

»

»

Примітка 1. Відхил маси за верхньою границею не обмежено.

4.4 Маркування

1. На коробках, банках, пачках із галетами повинно бути нанесено марковання українською мовою, що містить:

• загальну та власну назву продукту;
• товарний знак (за його наявності);
• назву та адресу виробника і місце виготовляння;
• масу нетто (грам, кілограм);
• склад продукту із зазначанням переліку харчових добавок, що входять до рецептури;
• інформаційні дані про харчову (білки, жири, вуглеводи) та енергетичну цінність 100 г галет (кілокалорій);
• кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;
• умови зберігання;
• штрих-код;
• позначення цього стандарту.

У коробки з галетами вкладають ярлик з номером укладальника чи ставлять номер укладальника на боці чи дні коробки.

Дозволено не вкладати номер укладальника у разі фасування галет у коробки на потокових лініях.

У разі пакування коробок чи пачок галет у термозбігальну плівку не дозволено зазначати кінцевий термін споживання чи дату виготовлення і термін придатності до споживання на зовнішній стороні плівки.

1. Марковання наносять наклеюванням ярлика або нанесенням виразного відбитка трафаретом чи штампувальною фарбою, що не змивається і не має запаху.

Номер пакувальника або зміни зазначають на ярлику, який укладають усередину коробок, пачок, пакетів чи ящиків, або проставляють штемпелем із зовнішнього боку тари.

1. Транспортне марковання — згідно з ГОСТ 14192, з нанесенням маніпуляційних знаків: «Крихке. Обережно», «Берегти від вологи».

На кожну одиницю транспортної тари наносять марковання, що характеризує продукцію:

• товарний знак;
• назву та адресу виробника і місце виготовляння;
• загальну та власну назву продукту;
• масу нетто, кілограм;
• склад продукту, із зазначанням харчових добавок, що входять до рецептури (для вагових галет);
• кількість пакувальних одиниць і масу нетто пакувальної одиниці (для розфасованих галет);

• кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;
• умови зберігання;
• штрих-код для вагових галет;
• позначення цього стандарту.

1. На маркованні упаковки з галетами для хворих на діабет слід додатково зазначати символ, який характеризує належність продукту до групи виробів для хворих на діабет:

• вміст (розрахунковий) у 100 г продукту: ксиліту, сорбіту, іншого замінника цукру, загального цукру (у перерахунку на сахарозу) і жиру, грам;
• добову норму вживання (сорбіту, ксиліту), що не перевищує 30 г; іншого замінника цукру — відповідно до рекомендації Міністерства охорони здоров’я України.

1. Галети для експорту пакують і маркують за погодженням із замовником. Дозволено маркувати продукцію кількома мовами.
2. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
3. 1. Під час виготовляння галет необхідно дотримуватися вимог щодо безпеки, які встановлені «Правилами безпеки для кондитерського виробництва [10] і «Санитарными правилами для предприятий кондитерской промышленности» [2].
   2. Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
   3. Технологічний процес треба здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002.
   4. Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
4. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
5. 1. Стічні води в процесі виробництва галет очищають відповідно до вимог СанПиН 4630 [5].
   2. Викиди гранично допустимих рівнів концентрацій шкідливих речовин в атмосферу контролюють відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02 і ДсП 201 [6].
   3. Ґрунт від забруднювання побутовими і промисловими відходами охороняють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [7].
6. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
7. 1. Правила приймання треба здійснювати згідно з ГОСТ 5904.
   2. Масову частку золи, нерозчинної у розчині з масовою часткою соляної кислоти 10 %, підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше ніж один раз у півріччя.
   3. Масову частку жиру і розчинних вуглеводів (загального цукру в перерахунку на сахарозу) визначають за вимогою споживача.
   4. Періодичність визначання вмісту токсичних речовин у галетах установлюють згідно з методичними рекомендаціями МР 4.4.4-108-2004 Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки [8].
   5. Періодичність контролювання мікробіологічних показників встановлює підприємство залежно від асортименту, потужності, санітарно-технічного стану та узгоджує з територіальними органами держсанепіднагляду.
   6. Масову частку цукрозамінників, консервантів, у разі їх використання, визначають, у разі ставлення продукції на виробництво та надалі, не рідше ніж 1 раз у півріччя згідно з МР 4.4.4-108 [8].
8. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
9. 1. Відбирання і готування проб треба виконувати згідно з ГОСТ 5904.
   2. Визначають масу нетто та органолептичні показники згідно з ГОСТ 5897, фізико-хімічні показники — згідно з ГОСТ 5898, ГОСТ 5899, ГОСТ 5900, ГОСТ 5901, ГОСТ 5903, ГОСТ 26811, ГОСТ 10114.
   3. Мінералізацію проб для визначання токсичних елементів треба виконувати згідно з ГОСТ 26929, визначання токсичних елементів — відповіднодо таблиці3,згіднозГОСТ26927,

ГОСТ 26930, ГОСТ 26931, ГОСТ 26932, ГОСТ 26933, ГОСТ26934.

1. Афлатоксин В1 треба визначати згідно з ДСТУ EN12955-2001
2. 1. Відбирають і готують проби для мікробіологічногоаналізуваннязгіднозГОСТ26668,

ГОСТ 26669, методи культивування мікроорганізмів — згідно з ГОСТ 26670, апаратура та живильні середовища — згідно з ГОСТ 27543, мікробіологічне контролювання — згідно з ГОСТ 26968, ГОСТ 26972, ГОСТ 29184, ГОСТ 10444.12, ГОСТ 10444.15, СанПиН 42-123-4940 [9].

1. Відсутність патогенних мікроорганізмів необхідно контролювати за методами, затвердженими центральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України та ДСТУ ISO 12824
2. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
3. 1. Галети транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, чинних на цьому виді транспорту.

Транспортні засоби повинні бути сухі, чисті, без стороннього запаху і не заражені шкідниками хлібних запасів.

Не дозволено використовувати транспортні засоби, в яких перевозили отруйні речовини та вантажі з різким запахом, а також транспортувати галети разом із продуктами, що мають специфічний запах.

Пакетування вантажів — згідно з ГОСТ 23285, ГОСТ 26663.

Під час транспортування в пакетах висота стосу не повинна перевищувати 2 м.

1. Під час перевезення, навантажування та розвантажування галети повинні бути захищені від атмосферних опадів.
2. 1. Галети зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, які не мають стороннього запаху, не заражені шкідниками хлібних запасів, за температури (18 ± 5) °С і відносної вологості повітря не вищої ніж 75 %.

Галети не повинні зазнавати впливу прямих сонячних променів.

Не можна зберігати галети з продуктами, що мають специфічний запах.

1. Ящики з продукцією під час зберігання на складах потрібно встановлювати на стелажах стосами висотою не більшою ніж 2 м.

Між стосами і стіною залишають проходи не менші ніж 0,7 м.

Відстань від джерела тепла, водопровідних і каналізаційних труб до продукції повинна бути не менша ніж 1 м.

У разі зберігання продукції на піддонах висота стосу не повинна перевищувати:

• для ящиків із гофрованого картону — 3 м;
• для дощатих і фанерних ящиків — 4 м.

1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
2. 1. Виробник гарантує відповідність галет вимогам цього стандарту в разі дотримування умов транспортування та зберігання.
   2. Строк придатності галет до споживання з дня виготовлення повинен відповідати строком, зазначеним у таблиці 6.

Таблиця 6 — Строк придатності галет до споживання

Кінець таблиці 6

ДОДАТОК А ( обов ’язковий )

КОД ЗГІДНО З ДЕРЖАВНИМ КЛАСИФІКАТОРОМ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ДК 016 [1]

Таблиця А.1 — Код ДКПП

ДОДАТОК Б ( обов ’язковий )

ХАРЧОВА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ (КАЛОРІЙНІСТЬ)

Таблиця Б.1 — Харчова та енергетична цінність 100 г галет

Б.1.1 Харчову та енергентичну цінність (калорійність) 100 г галет розраховують для кожної назви галет відповідно до рецептури.

Б.1.2 Харчову та енергетичну цінність (калорійність) 100 г діабетичних галет розраховують для кожної назви відповідно до рецептури та використаного цукрозамінника.

ДОДАТОК В (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. ДК 016-97 Державний класифікатор продукції і послуг
2. Санитарные правила для предприятий кондитерской промышленности (Санітарні правила для підприємств кондитерської промисловості), затверджені Мінхарчопромом СРСР 27.12.71 № 945а-71
3. МБТ №5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги і санітарні норми продовольчої сировини і харчових продуктів), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89
4. СанПиН 42-123-4089-86 Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах (Гранично допустимі концентрації тяжких металів і миш’яку в продовольчій сировині і харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР, 31.03.86
5. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми щодо охорони поверхневих вод від забруднювання), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР, 04.07.88
6. ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднювання хімічними та біологічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97, № 201
7. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила и нормы по охране почвы от загрязнения бытовыми и промышленными отходами (Санітарні правила і норми щодо охорони ґрунту від забруднювання побутовими і промисловими відходами), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР, 05.08.88
8. МР 4.4.4-108-2004 Методичні рекомендації. Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 02.07.2004 № 329
9. СанПиН 42-123-4940-88 Микробиологические нормативы и методы анализа продуктов детского, лечебного и диетического питания и их компонентов (Мікробіологічні нормативи і методи аналізування продуктів дитячого, лікувального, дієтичного харчування і їх компонентів) затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР, 21.12.88
10. ДНАОП 1.8.10.-1.14-97 Правила безпеки для кондитерського виробництва, затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 22.04.97, № 101
11. ДР-97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 19.08.97 № 255
12. Р 50-056-96 Рекомендації. Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості, затверджені Держспоживстандартом України 18.07.96. № 300
13. ИН 1135-73 Инструкция о порядке расследования, учета и проведения лабораторных исследований в учреждениях санитарно-епидемиологической службы при пищевых отравлениях (Інструкція про порядок розслідування, обліку і проведення лабораторних випробовувань в організаціях санітарно-епідеміологічної служби у разі харчових отруєнь), затверджена Міністерством охорони здоров’я СРСР, 20.12.73.