Огорожа у вигляді дуг не потрібна, якщо драбина перебуває усередині ґратчастої колони перерізом не більше 900 мм х 900 мм або трубчастої башти діаметром не більше 1000 мм.
Улаштування драбин над люками не дозволяється.
Якщо висота підйому драбини понад 10 м, мають улаштовуватися площадки з відстанню між ними не більше 6 м. Площадка повинна мати довжину не менше 700 мм. У разі розташування драбини всередині трубчастої башти, а також якщо висота підйому однопрольотної драбини не перевищує 10 м, такі площадки можуть не влаштовуватися.
4.16.20. Засоби доступу для входу на площадки обслуговування стрілових самохідних кранів мають бути стаціонарними, складаними (висувними) з висотою поручня в місці входу на площадку не менше 150 мм.
Ці засоби доступу мають бути завширшки не менше 320 мм з постійною висотою щаблів від 230 мм до 400 мм, а висотою східців від 180 мм до 250 мм. Висота до першого щабля (східця) від поверхні підлоги або площадки має бути не більше 600 мм.
4.16.21. Монтажні та евакуаційні засоби доступу вантажопідіймальних кранів повинні виконуватися згідно з технічними умовами на виготовлення кранів.
4.17. Установлення
4.17.1. Установлення вантажопідіймальних кранів і машин у спорудах, на естакадах, відкритих майданчиках та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією.
4.17.2. Крани, талі та однорейкові візки встановлюються таким чином, щоб підіймання вантажу здійснювалося без попереднього його підтягування за похилого положення вантажних канатів і забезпечувалося переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 500 мм вище обладнання, штабелів вантажів, бортів рухомого складу тощо, які зустрічаються на шляху переміщення.
У разі керування краном або пересувним талем з підлоги має бути передбачений вільний прохід для працівника, який ними керує. Установлення вантажопідіймальних кранів і машин, у яких вантажозахоплювальним органом є вантажний електромагніт, над виробничими або іншими приміщеннями не дозволяється.
4.17.3. Установлення кранів, однорейкових візків і пересувних талів над виробничими приміщеннями для підіймання й опускання вантажів через люк у перекритті дозволяється лише в разі розташування одного приміщення безпосередньо над іншим.
Люк у перекритті споряджається перилами відповідно до пункту 4.16.13 цих Правил з обов’язковою світловою сигналізацією (напис, який світиться), що попереджає як про перебування вантажу над люком, так і про опускання вантажу, а також споряджається написами, які забороняють перебування людей під люком.
Установлення над виробничими приміщеннями стаціонарних талів або лебідок для підіймання вантажів через люк у перекритті не дозволяється.
4.17.4. Проектом установлення вантажопідіймальних кранів мають передбачатися місця розміщення вантажів для статичного та динамічного випробування цих кранів. У разі неможливості виконання цієї вимоги слід забезпечити випробування кранів відповідно до пункту 7.3.19 цих Правил.
4.17.5. У вантажопідіймальних кранів і машин, що пересуваються надземними рейковими коліями:
відстань від верхньої точки крана до стелі споруди, нижнього поясу кроквяних ферм або прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки іншого вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 100 мм;
відстань від настилу площадок і галерей опорного крана, за винятком настилу кінцевих балок і вантажних візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі, до нижнього пояса кроквяних ферм і прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 1800 мм;
відстань від частин торців вантажопідіймального крана, що виступають, до колон і стін споруди, перил прохідних галерей має бути не менше 60 мм. Ця відстань установлюється в разі симетричного розташування коліс вантажопідіймального крана відносно рейок;
відстань від нижньої точки вантажопідіймального крана або таля (не враховуючи вантажозахоплювального органа) до підлоги цеху або площадок, на яких під час їх роботи можуть перебувати люди (за винятком площадок, призначених для ремонту), має бути не менше 2 м. Відстань між нижньою точкою кабіни крана або однорейкового візка та підлогою цеху має бути не менше 2 м, а якщо цю відстань неможливо витримати, — у межах від 500 мм до 1000 мм;
відстань від нижніх частин вантажопідіймального крана чи машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органа), до розташованого в зоні їх дії обладнання має бути не менше 400 мм;
відстань від частин, що виступають, кабіни керування та площадки для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин споруди, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень та інших предметів, відносно яких вони переміщуються, має бути не менше 400 мм.
4.17.6. Відстань по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними рейковими коліями, і спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами, що розташовані на висоті до 2 м від рівня землі або робочих площадок, має бути не менше 700 мм, а на висоті більше 2 м — не менше 400 мм.
Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до площадок, на яких можуть перебувати працівники, має бути не менше 2 м.
4.17.7. Установлення вантажопідіймальних кранів, однорейкових візків і талів з автоматичним або напівавтоматичним керуванням, під час якого вони не супроводжуються працівником, який ними керує, має унеможливлювати зачіпання вантажем елементів споруди, обладнання, штабелів вантажів тощо. На шляху пересування такої машини не повинні перебувати люди; над проїжджою частиною та над проходами для людей мають бути встановлені запобіжні перекриття (сітки тощо), здатні витримати вантаж, що падає.
4.17.8. Установлення вантажопідіймальних кранів для виконання монтажних робіт має проводитися відповідно до ПВР.
4.17.9. Установлення вантажопідіймальних кранів, що переміщуються рейковими коліями в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, має бути узгоджене з власником лінії. Дозвіл на таке установлення для виконання монтажних робіт має зберігатися разом із ПВР, а в інших випадках — у паспорті вантажопідіймального крана.
4.17.10. Установлення стрілових самохідних кранів має провадитися на спланованому та підготовленому майданчику, схил якого не перевищує зазначеного в їх паспорті. Установлювати крани на свіжонасипаному неущільненому ґрунті не дозволяється. У ПВР мають бути враховані категорія та характер ґрунту майданчика, а для свіжонасипаного ґрунту зазначені ступінь і (або) технологія його ущільнення.
4.17.11. Установлення стрілового самохідного крана має проводитися так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана за будь-якого її положення та спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм.
4.17.12. Установлювати вантажопідіймальні крани поблизу укосів котлованів або канав дозволяється за умови дотримання відстаней, зазначених у табл. 7. За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина котловану більше 5 м, укіс має бути укріплений. Спосіб укріплення укосу, а також умови установлення кранів на ґрунті, не зазначеному в табл. 7, мають бути визначені в проектній документації.
4.17.13. Під час установлення вантажопідіймальних кранів стрілового типу для роботи поблизу відкритого розподільчого устаткування (далі — ВРУ) чи в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі (далі — ПЛ) відстані від частин кранів, стропів, вантажозахоплювальних пристроїв, вантажів мають бути не менше зазначених у Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі — ПБЕЕС), і Правилах безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.10.97 N 257 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (із змінами) (далі — ПБЕЕ).
Таблиця 7. Найменша допустима відстань від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
------------------------------------------------------------------
¦ Глибина ¦ Відстань від основи укосу до найближчої опори* для ¦
¦котловану ¦ ненасипного ґрунту, м ¦
¦----------+-----------------------------------------------------¦
¦(канави), ¦піщаного і¦супіщаного¦суглинного¦глинистого¦лесового ¦
¦ м ¦гравійного¦ ¦ ¦ ¦ сухого ¦
¦----------+----------+----------+----------+----------+---------¦
¦ 1 ¦ 1,5 ¦ 1,25 ¦ 1,0 ¦ 1,0 ¦ 1,0 ¦
¦----------+----------+----------+----------+----------+---------¦
¦ 2 ¦ 3,0 ¦ 2,4 ¦ 2,0 ¦ 1,5 ¦ 2,0 ¦
¦----------+----------+----------+----------+----------+---------¦
¦ 3 ¦ 4,0 ¦ 3,6 ¦ 3,25 ¦ 1,75 ¦ 2,5 ¦
¦----------+----------+----------+----------+----------+---------¦
¦ 4 ¦ 5,0 ¦ 4,4 ¦ 4,0 ¦ 3,0 ¦ 3,0 ¦
¦----------+----------+----------+----------+----------+---------¦
¦ 5 ¦ 6,0 ¦ 5,3 ¦ 4,75 ¦ 3,5 ¦ 3,5 ¦
------------------------------------------------------------------
_______________
* Під найближчою опорою розуміється край виносної опори самохідного стрілового крана або край основи укосу баластової призми вантажопідіймального крана, що переміщується рейковими коліями.
4.18. Знімні вантажозахоплювальні пристрої
4.18.1. Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, затискачі, захоплювачі, траверси тощо) та їх складові частини мають відповідати вимогам чинних НД.
4.18.2. Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, проводиться з урахуванням кількості віток канатів і кута нахилу їх до вертикалі.
Допустиме робоче навантаження на строп визначають за умови рівномірного натягу кожної з віток і дотримання розрахункового кута 45 град. між віткою та вертикаллю. Допускається призначати додаткове робоче навантаження на строп для кута нахилу вітки до вертикалі 60 град.
Для стропа з кількістю віток більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, ураховують у розрахунку не більше трьох віток. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між віткою стропа та вертикаллю можуть бути прийняті фактичні кути.
4.18.3. Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестової звивки відповідно до вимог НД.
Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната відносно навантаження окремої вітки стропа має бути не менше 6.
4.18.4. Кінці канатів стропів заправляються опресовуванням алюмінієвими втулками, обтисненням сталевими втулкам або заплітанням відповідно до вимог пункту 4.6.5 цих Правил.
4.18.5. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги відповідно до вимог НД. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга відносно навантаження окремої вітки стропа має бути не менше 4.
4.18.6. Конопляні, бавовняні, сизалеві канати, застосовувані для виготовлення стропів, мають відповідати вимогам НД.
Можливість застосування для виготовлення стропів канатів із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічок установлюється технічними умовами.
Коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої вітки стропа має бути для канатів і стрічок із синтетичних матеріалів не менше 7, а для канатів з натуральних волокон — не менше 8.
4.18.7. Заплетення петлі конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинно мати не менше двох повних і двох половинних пробивок. Місце заплетення має бути обмотане мотузкою або захищене іншим способом.
4.18.8. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація вантажозахоплювального пристрою відносно корпуса гакової підвіски.
4.19. Кранова колія
4.19.1. Улаштування рейкової кранової колії, за винятком колій залізничних кранів, має здійснюватися за проектною документацією, яка зберігається суб’єктом господарювання разом з паспортом.
Будова рейкової колії баштових кранів має відповідати вимогам НД.
Будова рейкової колії залізничних кранів має відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за N 50/1854 (із змінами).
У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, остання має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.
4.19.2. У проекті надземної рейкової кранової колії повинні міститися такі основні відомості:
конструкція підрейкових опорних елементів (підкранових балок);
тип рейок;
допустиме навантаження на рейки від коліс крана;
спосіб кріплення рейок між собою й до опорних елементів;
наявність підкладок під рейками, конструкція підкладок і спосіб їх установлення;
зазор між рейками;
граничнодопустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину колії і на різницю рівня головок рейок;
конструкція (тип) тупикових упорів і допустиме навантаження на них, тип вимикального пристрою обмежника пересування крана;
наявність вздовж колії огородження;
улаштування заземлення рейкової колії.
4.19.3. У проекті наземної рейкової кранової колії додатково до відомостей, наведених у пункті 4.19.2 цих Правил, має зазначатися:
план рейкової колії з прив’язкою до прилеглої території, із зазначенням основних розмірів колії (ширини і довжини) і ділянки для стоянки крана у неробочому стані;
конструкція нижньої будови:
довжина і ширина земляного полотна;
поздовжній і поперечний ухил (залежно від типу ґрунту);
поперечний профіль земляного полотна з розмірами;
розташування та тип водовідвідних пристроїв;
типи і фізико-механічні характеристики ґрунту земляного полотна;
ступінь ущільнення земляного полотна;
конструкція верхньої будови рейкової колії:
розмір баластової призми, типи і фізико-механічні характеристики матеріалів баластової призми;
