на трубопроводах і резервуарах, що перебувають під тиском рідин і газів.
16.2.8 Перед початком робіт прилади необхідно відключити від електромережі і повісити на пристроях включення таблички “Не вмикати — працюють люди”.
16.2.9 Проводити огляд або ремонт приладів з висувним шасі дозволяється тільки після того, як вони будуть попередньо закріплені на верстаку або стенді.
16.3 Системи автоматизації
16.3.1 Щитові приміщення систем автоматизації допускається розташовувати поруч з розподільними пристроями, трансформаторними підстанціями, машинними та іншими електротехнічними приміщеннями за умови, що силове електроустаткування не впливає негативно на роботу пристроїв систем автоматизації та обслуговуючий персонал.
16.3.2 У схемах живлення регуляторів і приладів, що складаються з кількох взаємозв’язаних елементів (окремі блоки регуляторів, датчики та вторинні прилади), повинні встановлюватися загальні апарати управління і захисту. На відгалуженнях до окремих елементів регуляторів, які за необхідності можуть відключатися (регулюючі прилади під час дистанційного управління тощо), повинні додатково встановлюватися індивідуальні вимикачі.
16.3.3 Виконавчі механізми автоматичних регуляторів необхідно піддавати випробуванню разом з технологічною арматурою і комунікаціями.
16.3.4 Під час управління електродвигунами виконавчих механізмів і електроприводів (засувок, вентилів тощо) з кількох місць чи за наявності кількох видів управління (автоматичного, дистанційного, місцевого) повинні бути передбачені перемикаючі апарати (ключі вибору режиму), які унеможливлюють пуск електродвигунів з кількох місць.
16.3.5 Ключі вибору (ключі безпеки) залежно від вимог зручності експлуатації та техніки безпеки повинні встановлюватися як за місцем (безпосередньо поблизу механізму), так і на щиті, з якого ведеться управління.
16.3.6 Не треба поєднувати функції ключа вибору режиму з апаратами управління електродвигунів.
16.4 Сигналізація і зв’язок
16.4.1 Будівлі, приміщення та споруди рибообробних підприємств повинні обладнуватися автоматичною пожежною і охоронною сигналізацією.
16.4.2 Технічні засоби пожежної сигналізації не встановлюються у приміщеннях та будівлях, обладнаних автоматичними засобами пожежогасіння, у приміщеннях з цілодобовим режимом роботи та у приміщеннях площею менше 100 кв. м, якщо сумарна площа приміщень на підприємстві менша 1000 кв. м.
16.4.3 Утримання у працездатному стані установок пожежної сигналізації (далі — УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (далі — АУП) повинно забезпечуватися такими заходами, як проведення технічного обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період терміну служби, матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням працездатності, опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого і чергового персоналу тощо.
16.4.4 Для якісної експлуатації УПС та АУП на об’єкті наказом або розпорядженням адміністрації повинні бути призначені:
особа, яка відповідає за експлуатацію УПС та АУП;
оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП (оперативний персонал — для щоденного контролю, черговий персонал — для цілодобового); функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.
16.4.5 Установлені пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово і постійно триматись у чистоті. До них має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від складованих матеріалів і обладнання повинна бути не менше 0,6 м.
16.4.6 Апаратура УПС повинна бути опломбованою і встановлюватися в місцях, недоступних для сторонніх осіб. Клемні коробки приладів повинні бути закриті захисними кришками і опломбовані, а корпуси приладів — заземлені.
16.4.7 Приміщення з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями має бути сухим і добре вентильованим, а також обладнаним аварійним освітленням, мати достатній рівень природного та штучного освітлення.
16.4.8 Електроживлення УПС та АУП має здійснюватися згідно з вимогами будівельних норм і ПУЕ. У разі використання як джерела резервного живлення акумуляторної батареї її ємність повинна забезпечувати роботу систем сигналізації протягом однієї доби в режимі чергування і не менше трьох годин у режимі “тривога”.
16.4.9 Для своєчасного оповіщення працівників та термінового виклику відповідних служб (пожежного підрозділу, швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальної бригади, санепідемслужби, інспекцій екологічної та з питань охорони праці, інших органів держнагляду) у разі нештатних ситуацій (пожежі, аварії, нещасних випадків тощо) рибообробні підприємства повинні бути оснащені надійними засобами зв’язку (телефон, радіо, гучномовці, оповіщувачі) для передачі необхідного повідомлення в будь-який час доби.
17 Вимоги безпеки до влаштування та експлуатації систем теплопостачання і теплотехнічних установок
17.1 Загальні вимоги
17.1.1 Улаштування та експлуатація систем теплопостачання і теплотехнічних установок повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94, НАПБ А.01.001-2004, СНиП II-35-76 “Котельные установки”, затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва від 31.12.76 N 229 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.07-86 “Тепловые сети”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.86 N 75 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88, СНиП II-89-80 та інших нормативних документів, що належать до систем теплопостачання, теплотехнічних установок та їх обслуговування.
17.1.2 Будова та експлуатація устаткування, що працює з використанням газу, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (ДНАОП 0.00-1.20-98), та ДБН В.2.5-20-2001 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 N 101.
17.1.3 Не дозволяється проводити ремонтні роботи на трубопроводах і обладнанні, що знаходяться під тиском рідин, пари і газів.
17.2 Котельні установки
17.2.1 Котельні установки рибообробних підприємств повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.05.94 N 51 (далі — ДНАОП 0.00-1.08-94) (із змінами та доповненнями), Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.С, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 655/1680 (ДНАОП 0.00-1.26-96).
17.2.2 Стаціонарні котли повинні встановлюватися у будівлях і приміщеннях, що відповідають вимогам СНиП II-35-76.
17.2.3 Стіни всередині виробничих приміщень повинні бути гладкими і пофарбовані водостійкою фарбою у світлі тони.
17.2.4 Підлога приміщення котельні на відмітці обслуговування і нижче повинна мати покриття, що легко відмивається.
17.2.5 Будівлі котелень згідно з чинними будівельними, санітарними і технічними нормами повинні бути забезпечені:
надійною системою електропостачання і зв’язку;
природним і штучним (у тому числі аварійним) освітленням;
вентиляцією, водопроводом і каналізацією, а за необхідності також опаленням;
побутовими і службовими приміщеннями для персоналу котельні;
майстернями (майданчиками) для ремонту котельного устаткування.
17.2.6 Вихідні двері з котельного приміщення повинні відкриватися назовні та мати табличку “Стороннім вхід заборонений”.
17.2.7 Розташування котлів і допоміжного обладнання в котельних (віддаль між котлами і будівельними конструкціями, ширина проходів), а також улаштування майданчиків і драбин для обслуговування обладнання незалежно від параметрів теплоносія необхідно передбачати згідно з ДНАОП 0.00-1.08-94.
17.3 Теплові мережі
17.3.1 Траси, способи прокладання та конструкція теплових мереж повинні задовольняти вимоги СНиП II-89-80 і СНиП 2.04.07-86.
17.3.2 У разі надземної відкритої прокладки трубопроводів теплових мереж допускається спільна прокладка трубопроводів усіх категорій з технологічними трубопроводами різного призначення, крім випадків, коли таке прокладання суперечить правилам безпеки.
17.3.3 Камери для обслуговування підземних трубопроводів повинні мати не менше двох люків з драбинами або скобами.
17.3.4 Не дозволяється прокладання теплових мереж у непрохідних каналах чи тунелях підприємств разом з киснепроводами, з трубопроводами стисненого повітря тиском понад 1,6 МПа, з трубопроводами легкозаймистих і отруйних рідин, а також з силовими та освітлювальними кабелями.
17.3.5 У разі прокладання теплових мереж над землею застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не дозволяється, за винятком трубопроводів, прокладених поза підприємствами та населеними пунктами. У цьому разі повинні влаштовуватись вставки довжиною 5 м з негорючих матеріалів не менше ніж на кожні 100 м протяжності трубопроводу.
17.3.6 З’єднання деталей і елементів трубопроводів повинні бути зварними. Застосування фланцевих з’єднань може бути допущено лише для приєднання трубопроводів до арматури і деталей обладнання, що мають фланці.
17.3.7 Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076, із змінами та доповненнями (ДНАОП 0.00-1.11-98).
17.3.8 Усі елементи трубопроводів з температурою зовнішньої поверхні стінки вище 55 град.С, що розташовуються у доступних для обслуговуючого персоналу місцях, повинні бути покриті тепловою ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 55 град.С.
17.3.9 Трубопровід, розрахунковий тиск якого нижчий від тиску джерела, що живить його, повинен мати редукційний пристрій з манометром і запобіжним клапаном, які встановлюються з боку меншого тиску.
17.3.10 Редукційні і редукційно-охолоджувальні пристрої повинні мати автоматичне регулювання тиску і температури пари.
17.3.11 Запобіжні пристрої повинні бути розраховані і відрегульовані таким чином, щоб тиск в елементі, що захищається, не перевищував розрахунковий більше ніж на 10%.
17.3.12 Перед ремонтом трубопроводів повинно бути проведено відключення ділянки трубопроводу, що ремонтується, пониження в ній тиску до атмосферного і видалення води, пари, повітря.
17.3.13 Трубопроводи, на яких відбулися розриви або порушення герметичності, необхідно негайно відключити від теплової мережі.
17.3.14 Вирви з гарячою водою після розривів трубопроводів повинні своєчасно обгороджуватися.
18 Вимоги безпеки до влаштування та експлуатації систем водопостачання і каналізації
18.1 Загальні вимоги
18.1.1 Рибообробне підприємство повинно бути забезпечено водою для виробництва харчової продукції, господарсько-питних і технічних потреб, поливання території та протипожежного водопостачання.
18.1.2 Будівництво та експлуатація систем водопостачання і каналізації рибообробних підприємств повинні виконуватись з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85 “Внутренний водопровод и канализация зданий”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 10.04.85 N 169 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.02-84 “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 N 123 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.03-85 “Канализация. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 21.05.85 N 71, СНиП 3.05.04-85* “Наружные сети и сооружения водоснабжения и канализации”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 31.05.85 N 73 (вид. 1990 р., із змінами та доповненнями), ДБН А.2.2-1-2003 “Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд”, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15.12.2003 N 214, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року N 465 “Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами”, “Санитарных правил и норм охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения”, затверджених головним державним санітарним лікарем СРСР 06.06.88 (СанПиН 4631-89), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691, НАПБ А.01.001-2004.
18.1.3 Господарсько-питний водопровід, який живиться від міського водопроводу, не повинен мати безпосереднього з’єднання з іншими господарсько-питними водопроводами, що живляться від місцевих джерел водопостачання.
18.1.4 З’єднання мереж господарсько-питного водопроводу з мережами водопроводів, які подають воду непитної якості, не дозволяється.
18.1.5 Для джерел водопостачання, водозабірних та інших водопровідних споруд і водоводів необхідно передбачати зони санітарної охорони і забезпечувати санітарно-епідеміологічну надійність.
18.1.6 Для забезпечення працівників водою для пиття треба передбачати автомати газованої води, фонтанчики, закриті баки з фонтануючими насадками.
