3.3. Контроль за санітарно-гігієнічним станом у цехах з прокату алюмінієвих та магнієвих сплавів повинен проводитися згідно з ГОСТ 12.4.012-83 «ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования», ГОСТ 12.4.077-79 «ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах», ГОСТ 12.1.023-80 «ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин», ГОСТ 12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах», ГОСТ 12.1.006-84 «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля» та ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88).
3.4. Контроль за викидом шкідливих речовин в атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02-78 «Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями», ГОСТ 17.2.3.01-86 «Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов», ДСП-201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)».
3.5. Будова систем водопостачання й каналізації повинна відповідати вимогам ДСП 173-96, СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания» (далі - СНиП 2.09.04-87) і СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения».
3.6. Джерела водопостачання, які використовуються для постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати ГОСТ 2761-84 «Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора».
3.7. Якість питної води, води для душу, умивальників, вентиляції, охолодження повітря та пилопридушення повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 1 липня 2010 року за № 452/17747.
3.8. Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків для нагрівання води повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 та СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий».
3.9. Системи опалення будівель і споруд повинні відповідати вимогам ДСП 173-96, СНиП 2.04.05-91 та цих Правил.
3.10. Для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.
3.11. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ДСП 173-96, СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75 «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования».
3.12. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів.
3.13. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности».
3.14. Мікроклімат у виробничих приміщеннях має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99.
3.15. Контроль за шкідливими речовинами у повітрі робочої зони проводиться згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
Періодичність проведення контролю встановлюється залежно від класу небезпечності шкідливої речовини: для I класу - не рідше одного разу на 10 діб; для II класу - не рідше одного разу на місяць, для III-IV класів - не рідше одного разу на квартал. Залежно від конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути змінена за узгодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. При встановленні відповідності вмісту шкідливих речовин III-IV класів небезпеки рівню граничнодопустимих концентрацій допускається проводити контроль не рідше одного разу на рік.
3.16. Природне та штучне освітлення підприємств необхідно виконувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.
3.17. Під час зміни технологічного процесу, заміни або перестановки устаткування на окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці необхідно привести у відповідність до ДБН В.2.5-28-2006.
3.18. Виробниче устаткування та інструменти, що створюють при роботі шум, повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99, а також ГОСТ 12.1.003-83.
У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути знижений до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному рівні шуму понад 120 дБА - дистанційне керування виробничим процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний процес.
3.19. Механізовані ручні інструменти пневматичної дії повинні мати спеціальні гасники вихлопу.
3.20. До експлуатації допускаються тільки справне устаткування, інструменти чи механізми або пристрої, що задовольняють вимоги ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности». Не дозволяється використання вібруючого устаткування в режимах, що відрізняються від паспортного.
3.21. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати граничних значень згідно з ДСН 3.3.6.039-99 і ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008.
При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. Проведення понаднормових робіт з вібруючим устаткуванням не дозволяється.
Робота з вібруючим інструментом (устаткуванням) повинна проводитися в утеплених приміщеннях з температурою повітря не нижче 16 оС при вологості 40-60 % і швидкості руху повітря не більше 0,3 м/с. При роботі в холодний період року в неутеплених приміщеннях чи на відкритому повітрі для періодичного обігріву працівників необхідно передбачити приміщення з опаленням, в якому температура повітря становить 22 оС, швидкість його руху не більше 0,3 м/с і вологість 40-60 %.
3.22. У разі коли вібраційне навантаження при роботі з вібронебезпечним обладнанням перевищує допустимий рівень відповідно до ДСН 3.3.6.039-99, необхідно забезпечити працівників віброгасними рукавицями та забезпечити раціональний режим праці згідно з розділом 7 ДСН 3.3.6.039-99.
3.23. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).
3.24. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання необхідно застосовувати екранування джерел випромінювання, а працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту обличчя та очей відповідно до НПАОП 27.0-3.01-08.
3.25. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 2 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1997 року № 62 (ДГН 6.6.1-6.5.061-98), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 2 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
3.26. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования». Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79 «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты».
IV. Загальновиробничі вимоги до охорони праці
1. Загальні вимоги
1.1. На прокатні стани, їх основні та допоміжні агрегати й устаткування, будівлі, споруди, димарі та газопроводи повинні бути складені паспорти, що містять у собі основні технічні дані та відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 «ЄСКД. Експлуатаційні документи».
1.2. До початку будівельно-монтажних робіт з технічного переозброєння або реконструкції в діючих цехах повинен бути розроблений проект провадження робіт, який забезпечує безпеку як будівельників, так і цехового персоналу. Проект має бути затверджений уповноваженими особами підприємства та будівельно-монтажної організації.
1.3. Будова, експлуатація й ремонт цехових трубопроводів пари, гарячої води, стисненого повітря й кисню повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.11-98 та чинних нормативно-правових актів.
1.4. Будова й експлуатація парових та водогрійних котлів повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.
1.5. На гарячих і шкідливих ділянках цехів кабіни електромостових кранів повинні бути закритими й обладнані кондиціонерами або повітродувними установками для створення допустимих умов мікроклімату згідно з вимогами Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
1.6. Конструкція рольгангів, конвеєрів та інших транспортних пристроїв повинна унеможливлювати падіння матеріалів, що транспортуються.
1.7. Люки для входу до тролеїв усіх наземних завантажувальних машин повинні мати блокування, що забезпечують вимкнення тролеї при відкритому люку.
Прорізи завширшки більше 0,1 м у настилі тролейного каналу для проходження бугеля наземних машин повинні надійно перекриватися.
2. Вимоги до території підприємства, виробничих будівель і споруд
2.1. Будівлі і споруди цехів необхідно розташовувати згідно з вимогами СНиП ІІ-89-80 «Генеральные планы промышленных предприятий» та державних санітарних правил «Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 38 (ДСП 3.3.1.038-99), з урахуванням пануючих вітрів з підвітряного боку відносно найближчих будинків житлового, лікувально-профілактичного або культурно-побутового призначення.
2.2. Нагляд за технічним станом й експлуатацією виробничих будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).
2.3. У робочих цехах для безпечного пересування працівників у відповідних місцях облаштовують проходи, перехідні містки й тунелі, виходи з яких повинні бути розташовані поза зоною дії мостових кранів.
2.4. Для переходу через головний сполучний вал кожної лінії станів необхідно споруджувати перехідні містки.
2.5. Робочі кліті всіх станів повинні бути обладнані майданчиками та сходами з поруччями незалежно від висоти над рівнем підлоги.
2.6. Стаціонарні металеві сходи повинні бути виконані згідно з вимогами ГОСТ 23120-78 «Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия».
2.7. Майданчики, призначені для обслуговування устаткування, повинні мати: відстань від настилу до конструктивних елементів приміщення не менше 2 м; у галереях, тунелях і на естакадах - 1,8 м; ширину - не менше 1 м; огородження по периметру заввишки не менше 1 м із суцільним металевим обшиванням понизу огородження на висоту 0,15 м та з додатковою планкою, що обгороджує, на висоті 0,5 м від настилу. Вимоги цього пункту поширюються також на розташовані в приміщеннях відкриті галереї, містки й майданчики, призначені для переходу через устаткування або комунікації.
2.8. Відкриті люки, колодязі, бункери, завантажувальні отвори або прорізи в підлогах, у міжповерхових перекриттях або на робочих майданчиках огороджуються поруччям заввишки не менше 1 м із суцільним металевим обшиванням понизу поруччя на висоту не менше 0,15 м та з додатковою планкою, що обгороджує, на висоті 0,5 м.
2.9. Робочі місця, проходи й проїзди не допускається завалювати сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, іншими матеріалами. Межі проходів, проїздів або майданчиків для складування повинні бути позначені.
2.10. Проїзди в приміщеннях для подачі залізничних рухомих составів повинні бути обладнані воротами зі світлофорами, відкривання й закривання яких повинні бути механізованими. Обладнання воріт повітряними або повітряно-тепловими завісами необхідно здійснювати відповідно до вимог Санітарних норм проектування промислових підприємств та СНиП 2.04.05-91.
2.11. Підлога в цехах повинна бути стійкою до механічних і теплових впливів, рівною й мати неслизьке покриття та відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 «Полы». Елементи конструкцій підлоги не повинні накопичувати або поглинати різноманітні рідини (масла, емульсії, нейтральні, лугові або кислі розчини тощо), що потрапляють на підлогу під час роботи, бути стійкими до їхнього впливу, а покриття підлоги повинно легко очищуватися від таких рідин, виробничих забруднень і пилу.
