Швидкість руху води при вході в розподільні труби рекомендується приймати від 0,5 м/с до 0,6 м/с включно, а виходу з отворів - від 1,5 м/с до 2 м/с включно.

Діаметр отворів у розподільних трубах слід приймати не менше ніж 25 мм, відстань між отворами не більше ніж 0,5 м. Отвори слід розташовувати вниз під кутом 45° до вертикалі по обидві сторони труби в шаховому порядку.

  1. Швидкість руху води з осадом слід приймати:
  • у вікнах для приймання осаду від 10 мм/с до 15 мм/с включно;
  • у трубах, що відводять осад, від 40 мм/с до 60 мм/с включно (більші значення відносяться до вод, що містять осад переважно мінерального характеру).
  1. Збір освітленої води в зоні освітлення слід передбачати жолобами з трикутними водозливами висотою від 40 мм до 60 мм включно, при відстані між осями водозливів - від 100 мм до 150 мм включно і куті між кромками водозливу 60°. Розрахункова швидкість руху води у водозбірних жолобах від 0,5 м/с до 0,6 м/с включно.
  2. Збір освітленої води із зони ущільнення осаду в освітлювачах коридорного типу потрібно передбачати затопленими дірчастими трубами.

У вертикальних ущільнювачах осаду верх збірних дірчастих труб розташовують не менше ніж на 0,3 м нижче рівня води в освітлювачах і не менше ніж на 1,5 м вище верху вікон для приймання осаду.

У піддонних ущільнювачах осаду збірні дірчасті труби для відведення освітленої води потрібно розташовувати під перекриттям. Діаметр труб для відведення освітленої води потрібно визначати з урахуванням швидкості руху води не більше ніж 0,5 м/с, швидкості входу води в отвори труб не менше ніж 1,5 м/с, діаметра отворів від 15 мм до 20 мм включно.

На збірних трубах при виході їх у збірний канал потрібно передбачати установлення запірної арматури.

Перепад відміток між низом збірної труби та рівнем води в загальному збірному каналі освітлювача слід приймати не менше ніж 0,4 м.

  1. Втрати напору, м, у дірчастих розподільних і збірних трубах та жолобах для води і осаду слід визначати виходячи з максимальної швидкості руху води в них за формулою (7) або (25), приймаючи при цьому значення коефіцієнтів гідравлічного опору:

-для прямолінійної розподільної труби або колектора з відгалуженнями з круглими отворами:

(16)

-для прямолінійної розподільної труби або колектора з відгалуженнями зі щілинами:

(17)

-для прямолінійної збірної труби, яка працює повним перерізом:

(18)

- для збірного жолоба з вільною поверхнею води та затопленими отворами:

(19)

де Кп- коефіцієнт перфорації - відношення сумарної площі отворів або щілин до площі

поперечного перерізу прямолінійної труби або колектора, або до площі живого перерізу на кінці збірного жолоба, 0,15 < Кп < 2.

Втрати напору в комунікаціях до та після перфорованих ділянок труб і жолобів, а також місцеві гідравлічні опори на зазначених ділянках слід враховувати додатково.

Втрати напору в шарі зваженого осаду слід приймати від 0,01 м вод.ст. до 0,02 м вод.ст. на 1 м його висоти.

  1. Труби для видалення осаду із зони його ущільнення слід розраховувати за умови відведення осаду, що накопичився, від 15 хв до 20 хв включно, а діаметр повинен бути не менше ніж 150 мм. Відстань (в осях) між сусідніми трубами повинна бути не більше ніж 3 м.

Середню швидкість руху осаду в отворах дірчастих труб для видалення осаду потрібно приймати не більше ніж 3 м/с. Швидкість на кінці дірчастої труби не менше ніж 1 м/с, діаметр отворів не менше ніж 20 мм, відстань між отворами не більше ніж 0,5 м.

  1. Кут між похилими стінками ущільнювачів осаду повинен дорівнювати 70°.

При застосуванні освітлювачів з піддонними осадоущільнювачами, для запобігання утворенню у піддоні вакууму при зниженні рівня води в освітлювачі нижче верху осадовідвідних труб (під час випуску осаду та спорожненні) люк, що з’єднує зону зваженого осаду з осадоущільнювачем, необхідно обладнувати автоматичним пристроєм.

  1. Розрахунок освітлювачів-пульсаторів потрібно робити на підставі технологічних досліджень та з урахуванням рекомендацій щодо їх проектування.
  2. Для підвищення ефективності освітлення води освітлювачі-пульсатори рекомендується обладнувати тонкошаровими блоками, які можуть бути розташовані як в захисній зоні споруди, так і в зоні зваженого осаду.
  3. При кількості освітлювачів менше шести потрібно передбачати один резервний.
  4. Споруди для освітлення висококаламутних вод
  5. Для освітлення висококаламутних вод рекомендується передбачати двоступінчасте відстоювання з обробкою води реагентами перед відстійниками першого та другого ступенів.

В якості відстійників першого ступеня рекомендується передбачати радіальні відстійники або горизонтальні відстійники зі скребковими механізмами. Допускається для видалення осаду застосування гідравлічної системи його змивання.

Для першого ступеня освітлення допускається використання плавучих водозабірників-освіт- лювачів із тонкошаровими елементами без застосування реагентів.

Для першого ступеня відстоювання висококаламутних вод швидкість осідання можна приймати від 0,5 мм/с до 0,6 мм/с.

  1. Види та дози реагентів, що вводять у воду перед відстійниками першого та другого ступенів, слід визначати на підставі технологічних досліджень.
  2. Камери утворення пластівців осаду в горизонтальних відстійниках при освітленні висококаламутних вод, як правило, потрібно проектувати механічного типу. Перед радіальними відстійниками камери утворення пластівців осаду не передбачаються.
  3. Середню концентрацію ущільненого осаду у відстійниках першого ступеня потрібно приймати від 150 г/дм3 до 160 г/дм3 включно.
  4. Швидкі фільтри
  5. Фільтри та їх комунікації повинні бути розраховані на роботу при нормальному та форсованому (частина фільтрів перебуває в ремонті) режимах. На станціях з кількістю фільтрів до 20 включно слід передбачати можливість відключення на ремонт одного фільтра, при більшій кількості - двох фільтрів.
  6. Для завантаження фільтрів слід використовувати кварцовий пісок, подрібнені антрацит і керамзит, а також інші матеріали. Всі фільтруючі матеріали повинні забезпечувати технологічний процес і мати необхідну хімічну стійкість та механічну міцність та відповідати вимогам 5.10.
  7. Швидкості фільтрування при нормальному та форсованому режимах за відсутності даних технологічних досліджень рекомендується приймати згідно з таблицею 21 з урахуванням забезпечення тривалості роботи фільтрів між промиваннями не менше ніж при нормальному режимі від 8 год до 12 год, при форсованому режимі або повній автоматизації промивання фільтрів - від 6 год до 8 год. Вода після фільтрів для систем питного водопостачання повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171.

Таблиця 21 - Характеристика фільтруючого шару швидких фільтрів і швидкість фільтрування

Фільтри

Характеристика фільтруючого шару

Швидкість фільтрування, м/год

Матеріал

заванта

ження

Діаметр зерен, мм

Коефіцієнт

неодно

рідності

заванта

ження

Висота шару, м

наймен

ших

найбіль

ших

при нормальному режимі,

при форсованому режимі,

Одношарові

Кварцовий пісок

0,5

1,2

CD

CM

1

00

0,7-0,8

5-6

6-7,5

0,7

1,6

1,6- 1,8

1,3- 1,5

6-8

7-9,5

0,8

2

1,5- 1,7

О

счГ

00

8-10

10-12

Подрібнений

керамзит

0,5

1,2

счГ

00

0,7-0,8

6-7

7-9

0,7

1,6

1,6- 1,8

1,3- 1,5

7-9,5

8,5-11,5

0,8

2

1,5- 1,7

О

счГ

00

9,5-12

12-14

Двошарові

Кварцовий пісок

0,5

1,2

счГ

00

0,7-0,8

7-10

8,5-12

Подрібнений керамзит або антрацит

0,8

1,8

1,6- 1,8

0

1

О

сп

7-10

8,5-12

Тришарові

Активоване

вугілля

3

5

1,5

0,3

10-12

12-15

Антрацит

1,25

3,15

1,5

1,25

Кварцовий пісок

0,8

1,2

1,5

0,5

Примітка 1. Розрахункові швидкості фільтрування в зазначених межах приймаються в залежності від якості води в джерелі водопостачання, технології її обробки перед фільтруванням та іншими місцевими умовами. При очищенні води для питного водопостачання приймаються менші значення швидкостей фільтрування.

Примітка 2. При застосуванні фільтруючих матеріалів, не наведених у таблиці, рекомендовані параметри уточнюються на підставі технологічних досліджень або існуючого досвіду їх застосування.

Примітка 3. При використанні фільтрів у схемах очищення води двоступінчастим фільтруванням швидкості фільтрування приймаються на 10 % - 15 % більше.

Примітка 4. Одношарові швидкі фільтри з крупністю завантаження від 0,8 мм до 2 мм застосовуються тільки для виробничого водопостачання.

Примітка 5. Допустиме відхилення крупності завантаження фільтрів приймається не більше ніж 10 %.

Коефіцієнт неоднорідності завантаження Кнз рекомендується визначати за формулою:

КНз = ^,(20)

d 10

де d10 -діаметр зерен завантаження, мм, які пройшли через отвори сит у кількості 10 % загальної маси;

d80 - діаметр зерен завантаження, мм, які пройшли через отвори сит у кількості 80 % загальної маси.

  1. Загальну площу фільтрів Рф , м2, рекомендується визначати за формулою (21) з урахуванням швидкості фільтрування при нормальному режимі, питомих витрат води на промивання і часу простою при його проведенні.

Рф = T 1^1■(21)

'ст VH ппр 9пр ппр 9пр ппр Хпр VH

де Q - корисна продуктивність станції, м3/добу;

Тст - тривалість роботи станції протягом доби, год;

vH- розрахункова швидкість фільтрування при нормальному режимі, м/год, приймається

за таблицею 21 з урахуванням розрахунків за формулою (23);

ппр - кількість промивань одного фільтра за добу при нормальному режимі експлуатації;

32

qПр - питома витрата води на одне промивання одного фільтра, м3/м2, яку слід розраховувати з урахуванням 10.12.15.

хпр - час простою фільтра в зв’язку з промиванням, приймається для фільтрів, які промиваються водою, - 0,33 год, водою та повітрям - 0,5 год.

При застосуванні завантажень з подрібнених керамзиту та антрациту водоповітряне промивання фільтрів не допускається.

Примітка. При водоповітряному промиванні величина q^ визначається як сума відповідних величин на окремих етапах промивання.

  1. Кількість фільтрів Nф на станціях продуктивністю більше ніж 1600 м3/добу повинна бути не менше чотирьох. При продуктивності станції більше від 8000 м3/добу до 10000 м3/добу кількість фільтрів можна визначати за формулою (22) з округленням до найближчих цілих чисел (парних або непарних в залежності від компонування фільтрів):

Nф =12^.(22)

При цьому повинно забезпечуватися співвідношення за формулою:

vH N^,

Vф =,Л ,Н ф,ч,(23)

ф N - N1)

де Vф- швидкість фільтрування при форсованому режимі, м/год, яка повинна бути не більше

зазначеної в таблиці 21;

N1-кількість фільтрів, щознаходяться у ремонті(згідноз10.12.1).

  1. Граничні втрати напору у фільтрі слід прийматидлявідкритих фільтрів від 3 м до 3,5 м

в залежності від типу фільтра, для напірних фільтрів - від 6 м до 8 м.

  1. Висота шару води над поверхнею завантаження у відкритих фільтрах повинна бути не менше ніж 2 м. Перевищення будівельної висоти над розрахунковим рівнем води - не менше ніж 0,5 м.
  2. При виключенні частини фільтрів на промивання швидкість фільтрування на інших фільтрах слід приймати постійною або із збільшенням; при цьому швидкість фільтрування не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 21 або отриманих в результаті технологічних досліджень.

При роботі фільтрів з постійною швидкістю фільтрування слід передбачати над нормальним рівнем води у фільтрах додаткову висоту Ндод , м, що визначається за формулою:

W

Ндод =■(24)

Т Fф

де Wo - об’єм води, що накопичується за час простою фільтрів, які промиваються одночасно, м3;

ТРф - сумарна площа фільтрів, в яких відбувається накопичення води, м2.

При форсованому режимі швидкості руху води у трубопроводах (на очищення та відведення фільтрату) повинні бути не більше ніж 1 м/с - 1,5 м/с.

  1. Трубчасті розподільні (дренажні) системи великого опору потрібно приймати з виходом води при промиванні у підтримуючі шари (щебінь, гравій або інші аналогічні матеріали) або безпосередньо в товщу фільтруючого шару.
  2. Крупність фракцій та висоту підтримуючих шарів при розподільних системах великого опору потрібно приймати відповідно до таблиці 22.