Матеріали та вироби, які використовуються при виконанні робіт з термомодернізації, повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів та бути дозволеними до використання цент­ральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України та у сфері пожежної безпе­ки України.

Радіологічний контроль матеріалів проводять за ДСТУ-Н Б А.3.2-1 та НРБУ [ 4 ].

Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів не повинна перевищувати 370 Бк/кг (1 клас використання).

Небезпечні та шкідливі фактори, що можуть впливати на робітників під час виконання робіт з термомодернізації, способи захисту робітників від їх впливу слід визначати та встановлювати згідно з ДСТУ-Н Б А.3.2-1.

Зони дії потенційно небезпечних факторів слід огородити огорожами згідно з ДСТУ Б В.2.8-43.

Межі зон дії потенційно небезпечних факторів установлюють згідно з розділом 2 ДБН А.3.2-2.

Виробничі та складські приміщення потрібно обладнувати автоматичними установками поже­жогасіння та пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56.

Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати допустимих значень, регламентованих ГОСТ 12.1.005.

Для кожної виробничої ділянки повинні бути визначені шкідливі речовини, які можуть виділя­тись в повітря робочої зони під час виконання робіт з термомодернізації. За наявності в повітрі декількох шкідливих речовин контроль повітряного середовища допускається проводити за найбільш небезпечними та характерними речовинами, що визначаються державною санітар­но-епідеміологічною службою України.

Вміст найбільш небезпечних шкідливих речовин в повітрі робочої зони слід визначати за мето­диками, викладеними в "Методических указаниях по измерению концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны (МУ)", а саме:

  • ксилол - згідно з МУ 4169 [ 5 ];

  • пил сухих сумішей, цементу, піску - згідно з МУ № 4436 [ 6 ];

  • 4,4'-.дифенілметандіізоціанат, циклогексиламін, 2-диметиламіноетанол - згідно з МУК 4.1.556 [7].

Контроль повітря робочої зони слід проводити за вмістом 4,4' - дифенілметандіізоціанат (II клас небезпеки) та циклогексиламіну (II клас небезпеки).

Періодичність контролю слід встановлювати згідно з ГОСТ 12.1.005 в залежності від класу не­безпеки шкідливої речовини.

  1. Вимоги безпеки при виконанні зварювальних робіт

Зварювальні роботи слід виконувати, дотримуючись вимог безпеки, які встановлені ГОСТ 12.3.003 та ДБН А.3.2-2.

  1. Вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт

Вантажно-розвантажувальні роботи, складування матеріалів та виробів слід виконувати ме­ханізованим способом згідно з НПАОП 63.11-7.01, Правилами будови і безпечної експлуатації ван­тажопідіймальних кранів, ДБН А 3.2-2, ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020.

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт матеріалів та виробів необхідно вживати за­ходів, які забезпечують цілісність тари та збереження якості матеріалів.

  1. Вимоги безпеки при виконанні робіт з монтажу віконних блоків та балконних дверей

Організація робіт з улаштування вікон та дверей повинна виконуватись згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.4.124, ДСТУ 3273, НАПБ А.01.001.

Умови транспортування та зберігання віконних та дверних блоків, а також супутніх виробів та матеріалів мають відповідати вимогам безпеки згідно з ДБН В.2.5-67, НАПБ А.01.001, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010.

Ділянки робіт та робочі місця під час улаштування вікон та дверей мають бути організовані відповідно до вимог ДБН А.3.2-2.

Переміщення, транспортування, завантаження до транспортного засобу та зберігання ма­теріалів здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009.

  1. Вимоги безпеки при виконанні гідроізоляційних робіт

При виконанні гідроізоляційних робіт слід дотримуватись вимог ДСТУ Б А.3.2-10, НАПБ А.01.001, ДБН А.3.2-2.

Режим зливання та наливання мастик на органічних розчинниках повинен відповідати НПАОП 0.00-1.29.

Для відкривання тари, перемішування мастик слід використовувати інструменти та пристосу­вання, які не дають іскор.

Наливати мастику слід у тару, яка щільно закривається.

При загорянні мастик на органічних розчинниках потрібно використовувати такі засоби пожежо­гасіння: азбестові ковдри, кошми, пісок, пінні та порошкові вогнегасники.

Зберігати матеріали необхідно у відповідності з вимогами нормативно-технічної та супровідної документації виробника.

У місцях зберігання мастик на органічних розчинниках, а також при виконанні робіт із застосу­ванням цих матеріалів не допускається куріння та використання відкритого полум'я.

  1. Вимоги електробезпеки

Роботи, пов'язані з приєднанням електрокабелів, підключенням, ремонтом і наладкою електро­устаткування, повинні виконуватись інженером-електриком, що має кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче III відповідно до ДСТУ 7237, ДСТУ Б А.3.2-13, НПАОП 40.1-1.21, ДБН А.3.2-2.

У випадку аварійного припинення подачі електричного струму рубильники необхідно вимкнути.

Заземлення та занулення передбачено виконувати згідно з ГОСТ 12.1.030.

  1. Вимоги пожежної безпеки

На будівельному майданчику щодо пожежної безпеки слід дотримуватись вимог ДБН В.1.1-7, НАПБ А.01.001, ДБН А.3.2-2 та ГОСТ 12.1.004, за її дотриманням повинна спостерігати особа, що відповідає за безпеку. Будівельний майданчик повинен бути оформлений знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309.

  1. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При виникненні на об'єктах небезпечних умов необхідно вивести з небезпечної зони людей і повідомити керівника робіт.

При нещасних випадках і аваріях необхідно сповістити про це майстра або іншого безпосеред­нього керівника робіт, що організовує надання допомоги потерпілим і ухвалює рішення щодо под­альших дій працюючих і можливості виконання робіт.

  1. Вимоги до виробничого персоналу

До роботи допускаються особи не молодше 18 років, що мають фахову освіту, пройшли інструк­таж і перевірку знань з питань техніки безпеки та охорони праці.

Для всіх робітників повинні бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.15 та згідно з Законом України "Про охорону праці".

  1. Охорона довкілля повинна забезпечуватись згідно з вимогами ДСП 201, ГОСТ 17.2.3.02, СанПиН 4630, ГОСТ 17.1.3.13, ДСанПІН 2.2.7.029.

  2. Під час виконання робіт необхідно уникати попадання матеріалів, які застосовуються, до водоймищ та ґрунту.

  3. Промивні та стічні води, що можуть утворюватись на будівельному майданчику під час підготовчих та основних робіт, не повинні вміщувати токсичних речовин в об'ємах, що перевищують норми, встановлені СанПиН 4630.

Контроль стічних вод слід проводити згідно з вимогами ДСТУ 3812.

    1. Викиди шкідливих речовин і пилу в атмосферу не повинні перевищувати допустимих зна­чень згідно з ДСП 201 та ГОСТ 17.2.3.02. Контроль слід проводити згідно з ГОСТ 17.2.3.01.

    2. Випадкові втрати матеріалів, відходи та тару з-під сировинних матеріалів утилізують відповідно до ДСанПІН 2.2.7.029.

    3. Охорона ґрунту від забруднення відходами, що можуть утворюватись при улаштуванні на- пилювальної теплогідроізоляції, повинна здійснюватись згідно з Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць та ДСанПІН 2.2.7.029.

  1. ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДИНКУ ПІСЛЯ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ

    1. Правила експлуатації будинків включають комплекс заходів із нагляду, ремонту та моніто­рингу, які спрямовані на підтримку та відновлення належного експлуатаційного стану зовнішніх ого- роджувальних конструкцій, покрівлі, вікон, дверей та внутрішньобудинкових інженерних систем.

    2. Огляд технічного стану конструкцій будинків, внутрішньобудинкових інженерних систем після термомодернізації проводить служба спостереження згідно з Законом України " Про регулю­вання містобудівної діяльності" .

Огляд полягає в організації та проведенні спостережень за станом огороджувальних кон­струкцій (моніторинг), покрівлі, внутрішньобудинкових інженерних систем.

В процесі експлуатації необхідно передбачати заходи з максимального зниження ймовірності механічного пошкодження теплоізоляції з захисним опоряджувальним шаром.

  1. Експлуатацію та контроль за технічним станом покриття будівлі після термомодернізації слід здійснювати згідно з ДБН В.2.6-14.

  2. Експлуатацію та контроль за технічним станом зовнішніх огороджувальних конструкцій бу­динків після термомодернізації слід здійснювати згідно з ДБН В.2.6-33, ДСТУ-Н Б В.2.6-88.

  3. Стан вікон (віконних блоків), дверей (дверних блоків) контролюють згідно з нормативними документами, які регламентують вимоги до цих виробів.

Інструкція з експлуатації повинна включати правила догляду за вікнами (віконними блоками), дверима (дверними блоками), надавати рекомендації щодо їх застосування і безпечної експлуа­тації.

  1. У процесі експлуатації будинку не допускається кріпити будь-які деталі та пристрої безпосе­редньо до теплоізоляції за винятком випадків, які погоджені розробником конструктивних рішень з теплоізоляції.

Не допускається кріплення до конструкцій будинку вивісок, рекламних установок, освітлюваль­них приладів, кондиціонерів після улаштування теплоізоляції за відсутності на такі рішення проект­ної документації.

  1. Для забезпечення надійності теплоізоляції та гарантій, які надаються виконавцем робіт з улаштування теплоізоляції огороджувальних стінових конструкцій та покрівлі, необхідно підтриму­вати в робочому стані водоприймальні лотки та водостоки будинку.

  2. За необхідності поверхню захисного покриття миють щітками-макловицями згідно з ДСТУ Б В.2.8-29 вручну. При цьому вода не повинна попадати на теплоізоляцію.

  3. У тому випадку, коли під час обстеження виявлені локальні дефекти теплоізоляції, пошкод­ження захисного покриття, які унеможливлюють їх подальшу нормальну експлуатацію, їх усувають шляхом відновлення ушкоджених ділянок з мінімальним розміром.

У тому випадку, коли під час обстеження внутрішньобудинкових інженерних систем виявлені пошкодження, їх усувають.

3 метою зменшення енергозатрат на утримання будинку після термомодернізації не­обхідно розробити, затвердити в установленому порядку рекомендації щодо зменшення тепло - та енерговитрат, надати рекомендації житлово-експлуатаційним організаціям та ознайомити з цими рекомендаціями власників та/або мешканців будинку.ДОДАТОК А
(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МОНТАЖУ АВТОМАТИЧНИХ РЕГУЛЯТОРІВ
ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ НА ПІДВОДКАХ ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
ВЕРТИКАЛЬНИХ ОДНОТРУБНИХ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ

А.1 Загальні положення

А.1.1 Ці рекомендації розроблено з метою усунення (мінімізації) факторів, що можуть спричини­ти появу тріщин та розриву різьового з'єднання автоматичного регулятора температури повітря під час його монтажу та експлуатації. Орієнтовний перелік факторів, що можуть викликати поломку тер­морегулятора і яких слід уникати на відповідних стадіях термодернізаційних робіт, наведено в А.4.

А.1.2 Автоматичний регулятор температури повітря слід установлювати так, щоб він не упирав­ся в стіну, підвіконня тощо.

А.1.3 Термостатичний клапан автоматичного регулятора температури повітря встановлюють у напрямку потоку теплоносія, позначеного стрілкою на тілі клапана.

А.2 Складання та монтаж вузла обв'язки опалювального приладу (на прикладі радіатора та терморегулятора)

А.2.1 Складання вузла обв'язки з терморегулятором та згоном (рисунок А.1) слід виконувати після вивіряння встановлених радіаторів у наступній послідовності:

  1. перевірити якість різі на футорці радіатора. Забороняється застосовувати футорки з дефек­тами різі (перекіс, відхил розмірів, злам витків, неповні витки, зірвані витки, забруднення);

  2. герметично з'єднати (далі - запакувати) футорки з радіатором (якщо вони не запаковані);

  3. відкрутити хвостовик від термостатичного клапана й запакувати хвостовик (накидна гайка по­винна бути на хвостовику) з футоркою на вході в радіатор. Не допускається використовувати хвос­товики від одного термостатичного клапана до іншого). Укручування хвостовика у футорку слід здійснювати спеціальним ключем з довжиною важеля не більше 300 мм і надійним зачепленням за внутрішні опуклості або грані (залежно від моделі автоматичного регулятора температури повітря) хвостовика. Не допускається закручувати хвостовик ключем із затисканням зовнішньої поверхні хвостовика;

  4. запакувати згін короткою різзю з футоркою на виході радіатора;

  5. накрутити (без пакування) контргайку а потім муфту до кінця довгої різі згону;

  1. запакувати термостатичний клапан (без хвостовика) на вузол трубної заготовки шляхом за­кручування його ріжковим або розвідним ключем. Термостатичний клапан слід установлювати в по­ложення, що забезпечує горизонтальне розташування його штока й зручне користування споживачем. Забороняється знімати ковпачок термостатичного клапана при монтажних роботах;

к) прилаштувати до радіатора вузол обв'язки й вивірити співвісність. Слід застосовувати трубну заготовку вузла обв'язки радіатора з привареною замикаючою ділянкою до обох трубних підводок (Н-подібна);

л) усунути, за необхідності, перекіс та незбіжність осей. Це слід здійснювати при знятому труб­ному вузлі з радіатора. Забороняється прогрівати та згинати ділянку трубної заготовки вузла обв'яз­ки, на якій установлено термостатичний клапан;