Страница 2: НПАОП 0.00-5.38-14. Інструкція з охорони праці під час механізованого заряджання вибухових ре-човин у підземних виробках (54537)

1. Забороняється пуск зарядного устаткування без попередження осіб, які беруть участь в заряджанні.
2. Під час заряджання слід передбачити оперативний зв'язок працівників, які беруть участь у заряджанні, між собою та з диспетчером суб’єкта господарювання з використанням наявних на суб’єкті господарювання засобів зв'язку.

Забороняється проводити заряджання шпурів, свердловин і камер за відсутності оперативного зв'язку.

1. Зарядний трубопровід має прокладатися так, щоб виключалася можливість його пошкодження, а також різких його перегинів. У висхідних виробках трубопровід має закріплюватись працівниками до конструкції кріплення проміжних полків ходового відділення або до спеціально прокладеного у висхідній виробці тросового провідника.
2. Збирання, налагодження, регулювання і випробування нерейкового самохідного доставщика з навісним устаткуванням необхідно проводити в підземних умовах. Збирання, регулювання і випробування мають проводитися за допомогою і в присутності представників заводу-виробника.
3. Перед початком перевірки технічного стану зарядного устаткування слід підтягнути всі зовнішні кріплення, змастити мастилами всі вузли згідно з вимогами інструкції з його експлуатації.

У разі обслуговування нерейкового самохідного доставщика з навісним устаткуванням необхідно:

• встановити на місце зняті вузли (якщо вони були зняті перед його спуском в шахту або після розконсервації);
• перевірити тиск в шинах коліс і за необхідності встановити його в межах, установлених інструкцією з експлуатації;
• перевірити рівень мастила в двигуні, шасі та маслостанції навісного устаткування;
• перевірити рівень електроліту в акумуляторній батареї;
• залити мастило в баки гідросистеми ходової частини і навісного устаткування;
• заправити паливний бак пальним;
• залити у водяний скрубер системи очищення вихлопних газів технічну воду.

Експлуатація нерейкового самохідного доставщика з навісним устаткуванням має проводитися з урахуванням вимог експлуатаційної документації.

1. У період експлуатації зарядне устаткування може перебувати в таких режимах роботи:

• завантаження зарядних машин готовою ВР;
• завантаження зарядних машин компонентами ЕВР для змішування безпосередньо в місцях заряджання;
• транспортування готових ВР або компонентів для приготування ЕВР;
• заряджання шпурів, свердловин і камер.

Забороняється проводити завантаження зарядного устаткування без попереднього огляду і видалення з місткості для ВР сторонніх предметів, виконання вимог щозмінного огляду.

Забороняється експлуатувати зарядне устаткування в разі непрацюючих і несправних контрольно-вимірювальних приладів.

Забороняється передавати управління зарядним устаткуванням іншій особі без відома особи, яка здійснює технічний нагляд в зміні та зміні виданого раніше наряду, і проведення інструктажу на робочому місці.

1. Роботи із заряджання шпурів, свердловин і камер мають проводитися технічно справним зарядним устаткуванням з дотриманням вимог правил безпеки праці та інструкції з експлуатації. У разі виникнення несправностей працююче зарядне устаткування необхідно зупинити.
2. Після закінчення роботи зміни оператор-підривник зобов'язаний поінформувати працівника, який його змінює, про виявлені під час експлуатації зарядного устаткування в його зміні несправності.
3. У період експлуатації зарядного устаткування слід здійснювати контроль за його технічним станом із занесенням результатів перевірки до журналу технічного стану і обліку роботи зарядного устаткування (додаток до цієї Інструкції).
4. В аварійних ситуаціях підривник (оператор) має діяти згідно з рекомендаціями, викладеними в інструкції з експлуатації зарядного устаткування, та відповідно до чинного законодавства.
5. Після завершення робіт із заряджання шпурів, свердловин і камер зарядне устаткування слід очистити від залишків ВР, промити його водою або продути стисненим повітрям. Забороняється видаляти залишки ВР металевими предметами.
6. Загальні вимоги до ремонтів зарядного устаткування
7. Зарядне устаткування підлягає таким видам ремонту: поточному, середньому і капітальному.
8. Поточний ремонт може виконуватися силами обслуговувального (експлуатаційного) персоналу або ремонтним персоналом виробничої дільниці. Заміну контрольно-вимірювальної апаратури, пускових кранів і зволожувальних пристроїв дозволяється проводити на місцях експлуатації зарядного устаткування. Заміну окремих вузлів необхідно проводити в спеціальних місцях (гараж, камера, гірничі виробки), обладнаних згідно з вимогами чинного законодавства.
9. Середній ремонт виконується силами ремонтної служби суб’єкта господарювання в умовах, що відповідають вимогам пункту 5.2 цього розділу, або в ремонтних майстернях суб’єкта господарювання.
10. Капітальний ремонт виконується в ремонтних майстернях суб’єкта господарювання або на заводах-виробниках зарядного устаткування.
11. Види, складність і періодичність ремонтів зарядного устаткування мають визначатися графіком ППР згідно з документацією заводу-виробника.
12. Зарядне устаткування, що передається в ремонт, має бути очищено від залишків ВР (компонентів), промито, повністю укомплектовано і в зібраному вигляді доставлено до місця ремонту.
13. Разом із зарядним устаткуванням в ремонтні майстерні (на завод- виробник) передаються:

• акт готовності зарядного устаткування до ремонту;
• технічний паспорт (формуляр);
• технічні умови на ремонт;
• дефектна відомість вузлів і деталей.

1. Не допускаються під час ремонту зарядного устаткування конструктивні зміни і заміна матеріалів без узгодження з організацією-розробником.
2. Проведення ремонту відображається в технічному паспорті (формулярі) зарядного устаткування.
3. Не слід зарядне устаткування піддавати ударам у процесі експлуатації та ремонту, терти і скребти металеві поверхні, які мали контакт з вибуховою речовиною.
4. Приймання зарядного устаткування із середнього і капітального ремонту має здійснюватися комісією, що створюється наказом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання, з оформленням акта прийому-передачі зарядного устаткування в експлуатацію.
5. Загальні вимоги до технічного обслуговування зарядногоустаткування
6. Для забезпечення тривалої та безперебійної роботи зарядного устаткування слід своєчасно і в повному обсязі виконувати операції з ТО згідно з порядком, установленим суб’єктом господарювання. Експлуатація зарядного устаткування без проведення ТО не допускається.
7. Щоразу під час підготовки зарядного устаткування до роботи профілактичні огляди необхідно проводити під керівництвом особи технічного нагляду силами обслуговувального персоналу, який веде підривні роботи.
8. Види, склад і періодичність ремонту зарядного устаткування слід виконувати згідно з експлуатаційною і ремонтною документацією, наданою за- водом-виробником зарядного устаткування.
9. Ремонт зарядного устаткування, пов'язаний з конструктивними змінами, заміною вузлів, деталей, матеріалів, що мають контакт з ВР, має проводитися на суб’єктах господарювання, що експлуатують зарядне устаткування, за умови узгодження конструктивних змін, заміни вузлів, деталей, матеріалів, що мають контакт з ВР, із заводом-виробником зарядного устаткування.
10. Технічне обслуговування зарядного устаткування має проводитися відповідно до вимог, зазначених в інструкції з експлуатації, наданій заводом- виробником зарядного устаткування.
11. Кваліфікація обслуговувального персоналу, який проводить ТО, має дозволяти якісно і безпечно виконувати необхідні роботи. Персонал має пройти навчання, бути атестованим комісією, що створюється нака- зом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання, і мати відповідне посвідчення. Технічне обслуговування, крім щоденного ТО, має проводитися в спеціально обладнаній ремонтній майстерні відповідно до вимог пункту 5.2 розділу V цієї Інструкції.
12. Під час проведення ТО обслуговувальний персонал суб'єкта господарювання має керуватися правилами охорони праці, пожежної безпеки і промислової санітарії відповідно до вимог чинного законодавства.
13. Види і періодичність ТО зарядного устаткування, запропоновані за- водом-виробником:

ТО - щоденне обслуговування;

ТО-1 - проводиться не рідше одного разу на місяць;

ТО-2 - проводиться через шість місяців експлуатації.

Об'єми зарядженої ВР зарядником, після яких проводяться ТО-1 і ТО-2, зазначаються в інструкції з експлуатації зарядного устаткування.

1. Перевірки під час обслуговування кожної зміни, проведення ТО-1 і ТО-2 мають проводитися згідно з інструкцією з експлуатації конкретного зарядного устаткування, його складових вузлів і механізмів.
2. Під час експлуатації і технічного обслуговування нерейкового самохідного доставщика з навісним устаткуванням для механізованого приготування і заряджання ЕВР комісія, що створюється наказом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання, в обов'язковому порядку проводить тестування електричної частини навісного устаткування з метою перевірки працездатності системи блокувань, що забезпечує безпечну експлуатацію насосного агрегату, згідно з порядком, зазначеним в інструкції з експлуатації зарядного устаткування.
3. Зарядне устаткування, що відпрацювало встановлений заводом- виробником строк експлуатації за кількістю машино-годин, має бути списаним, і його подальша експлуатація за призначенням забороняється.
4. Якщо зарядне устаткування не відпрацювало протягом призначеного строку експлуатації мінімальний ресурс машино-годин, що встановлюється за журналом технічного стану і обліку роботи зарядного устаткування (додаток до цієї Інструкції), то з огляду на його технічний стан спеціальна комісія може продовжити строк його експлуатації.

Критерієм оцінки придатності зарядного устаткування для експлуатації понад строк служби, встановлений виробником, є:

• наявність і справний стан контрольно-вимірювальної апаратури;
• наявність і справний стан пневмо- і гідроапаратури;
• герметичність живильника;
• цілісність несучих елементів і металоконструкцій;
• наявність і справний стан приладдя до зарядного устаткування.

До складу спеціальної комісії щодо визначення придатності зарядного устаткування до подальшої експлуатації входять:

• головний інженер суб’єкта господарювання;
• керівник служби охорони праці;
• головний механік;
• особи, відповідальні за проведення підривних робіт.

Рішення комісії щодо продовження строку експлуатації оформляються актом на кожне зарядне устаткування із зазначенням його заводського та інвентарного номерів, дати випуску заводом-виробником і дати введення його в експлуатацію.

1. Загальні вимоги до захисту від статичної електрики
2. Зарядне устаткування, що знаходиться в роботі, необхідно заземлювати місцевим заземлювачем, приєднувати до загального заземлювача або з’єднувати із заземлювальним обладнанням для електроустаткування.
3. Місцеві заземлювачі розташовують на відстані до 20 м від об’єкта, який необхідно заземлити.

Для створення місцевого заземлювача необхідно використовувати стальні смуги товщиною не менше ніж 2 мм та площею перетину не менше ніж 0,06 м-2 або стальні труби діаметром не менше ніж 25 мм і довжиною 0,3 м. Заземлювачі зі стальних смуг мають укладатися у водовідвідні канавки або заглиблюватися на підошві виробки, що заповнена водою. Заземлювач зі стальної труби має бути покладений в шпур глибиною не менше ніж 0,25 м.

1. Як заземлювальний провідник може використовуватися стальний дріт або трос з перетином не менше ніж 15 мм-2. У разі наявності в трубопроводі металевих муфт вони мають бути заземлені.

Вузли та деталі зарядного устаткування не повинні мати між собою діелектричних прокладок і перемичок.

1. Нерейкові самохідні доставщики з навісним устаткуванням на місцях їх установки для заряджання шпурів, свердловин і камер також мають бути заземлені місцевим заземлювачем. Крім цього, вони мають бути обладнані заземлювальним ланцюгом довжиною не менше ніж 0,25 м, що забезпечує контакт із підошвою виробки під час його пересування.

Для з'єднання заземлювальних провідників на зарядних машинах мають бути спеціальні болти з гайками (діаметр болта не менше ніж 8 мм), а на зарядних трубопроводах заземлювальні провідники необхідно закріплювати хомутами зі стальних смуг з перетином не менше ніж 25 мм-2 з такими самими болтами та гайками.

1. Електричний опір зарядної системи відносно заземлювального обладнання має бути не більше ніж 107 Ом, а заземлювального пристрою - 100 Ом.
2. Огляд і вимірювання опору заземлювальних ланцюгів зарядного обладнання і транспортних трубопроводів мають виконуватись перед початком роботи. Результати огляду та вимірювань опору заносяться в журнал (додаток до цієї Інструкції).
3. Транспортні поліетиленові електропровідні трубопроводи, що використовуються під час механізованого заряджання ВР, повинні мати питомий об'ємний електричний опір матеріалу не більше ніж 10-4 Ом-м, а також сертифікат відповідності і заводське маркування, нанесене на поверхню труби нагрітим металевим штампом, із умовним позначенням композиції матеріалутруби, номера технічних умов, дати випуску, номера партії. Кожному зарядному електропровідному трубопроводу має присвоюватись інвентарний номер, який наноситься на трубопровід або на з’єднувальну муфту.
4. Перед використанням труби мають бути перевірені згідно з вимогами ТУ заводів-виробників та інструкцій, затверджених керівником суб’єкта господарювання.
5. Для заряджання шпурів гранулітом-ігданітом допускається використання поліетиленових і резинових трубопроводів з об'ємним електричним опором матеріалу не більше ніж 10-7 Ом*м.
6. Забороняється пневмозаряджання ВР різних типів і найменувань одним трубопроводом.
7. Забороняється застосовування зарядних трубопроводів, що використовуються для механізованого заряджання шпурів, свердловин і камер, з іншою метою, не пов’язаною із заряджанням.