Повітродувністанції та ремонтні майстерні1в

Адміністративніприміщеннячибудівлі1а

Примітка. Групи санітарної характеристики виробничих процесів для інженерно- технічних працівників визначають у залежності від груп виробничих процесів (ділянок), які вони обслуговують.

  1. Роботи на спорудах біологічного очищення виробничих стічних вод за санітарною характеристикою прирівнюються до робіт на очисних спорудах міської каналізації.

Санітарну характеристику робіт на спорудах механічного, хімічного та інших методів очищення виробничих стічних вод слід приймати залежно від забруднення стічних вод і методу очищення відповідно до вимог охорони праці.

  1. Блокування в одній будівлі різних за призначенням виробничих і допоміжних приміщень слід передбачати в усіх випадках, коли це не суперечить умовам технологічного процесу, санітарно-гігієнічним і протипожежним вимогам, доцільно за умовами планування ділянки і за техніко-економічними показниками.

Блокувати прямокутні ємкісні споруди слід у всіх випадках, коли це доцільно за умовами технологічного процесу і конструктивних міркувань.

  1. Внутрішнє оздоблення лабораторних, господарських та інших приміщень у будівлях систем каналізації рекомендується призначати відповідно до ДБН В.2.5-74, виробничих приміщень - згідно з таблицею 28.

Таблиця 28 - Внутрішнє оздоблення виробничих приміщень

Будівлі та приміщення

Опоряджувальні роботи

Стіни

Стелі

Підлоги

1 Будівля решіток

Штукатурення стін із цегли.

Панель із глазурованої плитки висотою 1,8 м від підлоги. Вище панелі - фарбування вологостійкими фарбами

Фарбування

вологостійкими

фарбами

Керамічна

плитка

2 Біофільтри

Штукатурення стін із цегли. Фарбування вологостійкими фарбами. Розшиття швів панельних стін (при реконструкції)

Те саме

Цементна

підлога

3 Камера управління метантенків, розподільна камера, насосні станції

Штукатурення стін із цегли. Фарбування вологостійкими фарбами. Затирання залізобетонних стін. Фарбування клейовими фарбами

Фарбування

вологостійкими

фарбами.

Клейове

фарбування

Те саме

4 Цех зневоднення осаду

Штукатурення стін із цегли. Фарбування вологостійкими фарбами. Розшиття швів панельних стін (при реконструкції)

Фарбування

вологостійкими

фарбами

»

5 Повітродувна станція:

машинний зал

Штукатурення стін із цегли. Фарбування панелі масляною фарбою на висоту 1,5м.

Фарбування клейовими фарбами вище панелі.

Побілка

клейова

Керамічна плитка, а на монтажній площадці бетонна підлога

підсобні

приміщення

Кладка з цегли з підрізанням швів. Затирання або розшивка швів панелей. Вапняна побілка.

Розшиття швів панельних стін (при реконструкції)

Побілка

вапняна

Цементна

підлога

6 Фільтри

Штукатурення стін із цегли. Фарбування вологостійкими фарбами

-

Те саме

7 Насосні станції:

машинний зал

Штукатурення надземної частини цегляних стін, у підземній частині - затирання бетонної поверхні цементним розчином.

Фарбування панелей масляною фарбою на висоту 1,5 м.

Фарбування клейовими фарбами вище

Побілка

клейова

Керамічна

плитка

панелі

приміщення над

Штукатурення цегляних стін.

Фарбування

Цементна

приймальним

Затирання бетонних стін підземної

вологостійкими

підлога

резервуаром

частини цементним розчином. Фарбування вологостійкими фарбами

фарбами

  1. Розрахунок конструкцій каналізаційних ємкісних споруд слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-74.
  2. Антикорозійний захист будівельних конструкцій будівель і споруд слід передбачати згідно з ДСТУ Б В.2.6-145, СНиП 2.03.11 і ДБН В.2.5-74. Рекомендується виконувати спеціальні роботи щодо ізоляції підземних споруд, що містять неочищені стічні води і осади (з метою виключити їх фільтрацію в ґрунт).

15 ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

  1. Опалення та вентиляцію слід проектувати згідно з ДБН В.2.5-67, опалення, вентиляцію та кондиціювання повітря адміністративних будинків на майданчиках очисних споруд - згідно з ДБН В.2.2-28.

Необхідний повітрообмін у виробничих приміщеннях слід, як правило, розраховувати за кількістю шкідливих виділень (з урахуванням їх пожежовибухонебезпеки) від устаткування, арматури і комунікацій за даними технологічної частини проекту.

За відсутності таких даних потрібно використовувати дані натурних обстежень аналогічних діючих споруд. Для споруд, яким немає аналогів, допускається розраховувати кількість повітря за кратністю повітрообміну згідно з таблицею 29.

  1. У відділенні решіток і приймальних резервуарів насосних станцій видалення повітря необхідно передбачати у розмірі 1/3 з верхньої зони і 2/3 з нижньої зони (з видаленням повітря з-під перекриттів каналів і резервуарів).

Таблиця 29 - Розрахункова температура та кратність повітрообміну у будівлях каналізації

Будівлі і приміщення

Температура повітря для проектування систем опалення,°С

Кратність повітрообміну за 1 год

Приплив

Витяжка

1 Каналізаційні насосні станції (машинні зали) для перекачування:

а) господарсько-побутових і близьких до них за забрудненнями виробничих стічних вод і осаду

5

За разрахунком на відведення надлишку тепла, але не менше ніж 3

б) виробничих агресивних або вибухонебезпечних стічних вод

5

Див. примітку 2

2 Приймальні резервуари та приміщення решіток насосних станцій для перекачування:

а) господарсько-побутових і близьких до них за забрудненнями виробничих стічних вод і осаду

5

5

5

б) виробничих агресивних або вибухонебезпечних стічних вод

5

Див. примітку 2

3 Повітродувні станції

5

За разрахунком на відведення надлишку тепла

4 Будівлі решіток

5

5

5

5 Біофільтри (аерофільтри), фільтри з зернистим завантаженням в будівлях

Див. примітку 3

За разрахунком на відведення вологи

6 Аеротенки в будівлях

Те саме

Те саме

7 Метантенки:

а) насосна станція

5

12

12

плюс аварійна 8- кратна, необхідність якої визначається проектом

б) інжекторна, газовий кіоск

5

12

12

8 Цех механічного зневоднення

16

За разрахунком на відведення вологи

(приміщення фільтрпресів, іншого обладнання для зневоднення та бункерне відділення)

9 Реагентне господарство для приготування розчину:

а) хлорного заліза, сульфату амонію, гідроксиду натрію, хлорного вапна

16

6

6

б) вапняного молока, суперфосфату, аміачної селітри, соди кальцинованої, поліакриламіду

16

3

3

10 Склади:

а) бісульфіту натрію

5

6

6

б) вапна, суперфосфату, аміачної селітри (у тарі), сульфату амонію, соди кальцинованої, поліакриламіду, кухонної солі

5

3

3

Примітка 1. За наявності у виробничих приміщеннях постійного обслуговуючого персоналу температура повітря в них приймається згідно з ГОСТ 12.1.005.

Примітка 2. Повітрообмін приймається за розрахунком. За відсутності даних стосовно кількості шкідливих речовин, що виділяються у повітря приміщень, можна визначати кількість вентиляційного повітря за кратністю повітрообміну на основі галузевих нормативів основного виробництва, від якого надходять стічні води.

Примітка 3. Температура повітря в будівлях біофільтрів (аерофільтрів), аеротенків і фільтрів доочищення стічних вод приймається не менше ніж на 2 °С вище температури стічної води.

16 НАДІЙНІСТЬ СПОРУД І СИСТЕМ

  1. Каналізаційні споруди повинні бути працездатними на весь розрахунковий період їх функціонування, встановлений у проекті.

На існуючих каналізаційних системах і спорудах, що реконструюються та технічно переоснащуються, надійність роботи забезпечується виконанням регламентованих процедур:

  • паспортизацією та своєчасним перерахунком несучої здатності мереж та споруд, залізобетонних та металевих конструкцій;
  • санацією зношених каналізаційних мереж;
  • заміною зношеного та застарілого устаткування;
  • заміною скородованих елементів та використанням найбільш міцних і стійких матеріалів;
  • застосуванням сучасних методів очищення стічних вод та обробки осаду, а також технологій будівництва;
  • захистом персоналу та навколишнього природного середовища від шкідливих викидів газів за рахунок їх очищення (знешкодження).
  1. Клас наслідків (відповідальності) об’єктів каналізації населених пунктів і промислових підприємств, включаючи очисні споруди, визначається замовником проекту та генпроектувальником згідно з ДБН А.2.2-3, ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.4-3, ДСТУ-Н Б В.1.2-16, відповідно до вимог чинного законодавства [28], [29].

При визначенні класу наслідків (відповідальності) слід враховувати, що головні колектори, головні насосні станції та очисні споруди господарсько-побутової каналізації середніх і великих міст України можуть розглядатися як необхідні об’єкти життєзабезпечення районів міської забудови та промислових територій, становити підвищену небезпеку за рівнем економічних збитків і/або інших витрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або втратою цілісності об’єкта, забрудненням водойм - приймальників стічних вод, які нижче за течією використовуються для централізованого господарсько-питного водопостачання.

До переліку об’єктів, які несуть загрозу виникненню надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру (згідно з [28], [30]), видів діяльності та об’єктів підвищеної екологічної небезпеки (згідно з [31]), не відносяться наступні мережі та споруди каналізаційного господарства:

  • мережі дощової каналізації на територіях, де облаштування очисних споруд поверхневого стоку не передбачено згідно з 5.11;
  • споруди та системи, які згідно з ДБН В.2.4-3 відносяться до об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС1 або СС2 (І - III категорії складності об’єктів будівництва);

  • системи малої каналізації продуктивністю до 200м /добу.
  1. При проектуванні потрібно враховувати вимоги таких нормативних документів:
  • забезпечення міцності та стійкості згідно з ДБН В. 1.2-6;
  • забезпечення пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7 та ДБН В.1.2-7;
  • забезпечення захисту навколишнього природного середовища згідно з ДБН А.2.2-1 та ДБН В.1.2-8;
  • забезпечення захисту від шуму згідно з ДБН В.1.2-10;
  • забезпечення економії енергії згідно з ДБН В. 1.2-11.

17 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Охорону навколишнього середовища слід проектувати згідно з ДБН А.2.2-1, ДБН А.2.2-3, ДСанПіН 2.2.7.029, Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, СанПиН 4630, СанПиН 4631, [3],

[7], [32].

  1. Санітарно-захисні зони споруд і захисні охоронні зони каналізаційних мереж
  2. Розміри санітарно-захисних зон від каналізаційних очисних споруд і насосних станцій до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, продовольчих складів, підприємств харчової промисловості (з урахуванням їх перспективного розширення) слід приймати згідно з таблицею 30.

Таблиця 30 - Розміри санітарно-захисних зон споруд каналізації

Споруди каналізації

Санітарно-захисна зона, м, при розрахунковій

, о

продуктивності споруд, тис. м3/добу

до 0,2 включ.

понад 0,2 до 5 включ.

понад 5 до 50 включ.

понад 50 до 280 включ.

Споруди механічного і біологічного очищення з муловими майданчиками, а також окремо розташовані мулові майданчики

150

200

400

500

Те саме, з термічною і/або механічною обробкою осадів у закритих приміщеннях

100

150

300

400

Поля фільтрації

200

300

500

-

Землеробські поля зрошення

150

200

400

-

Біологічні ставки

200

200

300

300

Споруди із циркуляційними окислювальними каналами

150

-

-

-

Насосні станції, регулюючі резервуари закритого типу

15

20

20

30