Страница 7: Дбн в. … :2008 (32544)

• в квартирі повинно бути не менше 5 групових ліній (освітлення, розеткова мережа, електроплита, розеткова мережа кухні, ванна кімната);
• повинен бути встановлений квартирний розподільний щиток;
• лічильники обліку електроенергії повинні встановлюватися в поповерхових розподільних щитах поза квартирами з підключенням до єдиної домової системи АСКОЕ;
• на вводі в квартиру слід передбачати двоступеневий захист пристроями захисного відключення (УЗО) з вставками спрацьовування 300 мА в поверховому щиті та 30 мА в квартирному щитку із захистом від перенапруги, що може виникнути при перемиканнях в мережах або обриві нульового робочого провідника в п'ятидротовій мережі з однофазним навантаженням.
• 1. На ввідно-розподільчому пристрої кожного протипожежного відсіку повинні бути встановлені пристрої захисного відключення (УЗО або функції G мікропроцесорних розцеплювачів автоматичних вимикачів) з диференційним струмом відключення 300 мА, що здійснюють протипожежний захист. Для захисту кабелів цих систем не допускається застосування пристроїв захисного відключення від струмів витоку. Можливо застосування пристроїв захисного відключення, що не відключать живлення, а виконують видачу попереджувального сигналу у диспетчерську будівлю в разі наявності в ній цілодобового персоналу.
  2. На ввідному–розподільчому пункті, до яких підключені кабелі систем протипожежного захисту та інших систем, які додатково виконують функції протипожежного захисту, повинні розміщуватись у протипожежній секції в межах протипожежного відсіку з огороджувальними конструкціями класу вогнестійкості не менше ЕІ 90. Панелі щитів протипожежних пристроїв повинні мати відмітне пофарбування (червоне).
  3. В разі використання систем електрокабельного опалення відповідно до ДБН.В.2.5-24 такі системи оснащуються автоматизованою системою комерційного обліку енергоресурсів (АСКОЕ).
  4. Показники штучного освітлення слід приймати відповідно до ДБН В.2.5-28 і інших нормативних документів.
  5. У будівлях повинно бути передбачене робоче і аварійне освітлення. Застосування аварійного освітлення (освітлення безпеки та евакуаційного освітлення) визначається для різних приміщень вимогами ДБН В.2.5-28.
  6. Для висотних будівель слід виконувати пристрої вогнів світлової огорожі. Управління вогнів світлової огорожі повинне бути автоматичним (з можливістю ручного управління з диспетчерської) і включатися залежно від рівня природної освітленості. Рекомендується використовувати в якості третього незалежного джерела живлення для вогнів світлової огорожі агрегат безперервного живлення (АБЖ). При цьому АБЖ повинен мати зв'язок з диспетчерською будівлею, на якій він повинен відображати свій режим роботи та стан акумуляторних батарей.
  7. У житлових кімнатах площею і більш слід передбачати можливість установки багатолампових світильників з включенням частинами. У прохідних житлових кімнатах і протяжних коридорах більше завдовжки доцільно застосовувати схему управління освітленням з 2-х місць. Управління освітленням біля квартирних коридорів, ліфтових холів, вестибюлів тощо повинно бути дистанційним або автоматичним.
  8. Захисному заземленню підлягають металеві частини електроустановок та обладнання, які нормально не знаходяться під напругою, але здатні опинитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції відповідно до ДБН В.2.5.-27.

Для заземлення необхідно використовувати спеціальний нульовий захисний провідник.

На вводі у будинок та в окремі групи приміщень повинна бути виконана система зрівнювання потенціалів.

1. В житлових кімнатах і кухнях площею і більш доцільно передбачати можливість установки багатолампових світильників з вимиканням по частинам.
2. 1. В прохідних житлових кімнатах та коридорах завдовжки більше доцільно приймати схему управління освітленням з 2-ох місць Управління освітленням квартирних коридорів, ліфтових холів, вестибюлів тощо повинно бути дистанційним або автоматичним.
   2. Захист будівель від прямих ударів блискавок її проявів повинен виконуватись відповідно до РД34.21122-87. Блискавкозахист рекомендується виконувати за ІІІ категорією.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

Ліфти

1. Швидкість пасажирських ліфтів у висотних будинках необхідно приймати рівною від 1,6 до 6,0 м/с згідно ДСТУ ISO 4190-1-2001.
2. 1. Пасажирські ліфти, як правило, необхідно за можливістю розташовувати компактно в один ряд та із застосуванням системи групового управління ліфтами.
   2. Кількість ліфтів та їх параметри, необхідні для обслуговування кожної групи приміщень висотного будинку, визначаються із урахуванням перевізної спроможності ліфтів (підйомної потужності) і часу очікування. Розрахунки рекомендується виконувати із використанням електронних програм фірм-виробників ліфтів або згідно із ДСТУ ISO 4190-6-2001.

Необхідна підйомна потужність кожної групи ліфтів розраховується, виходячи з кількості ймовірних користувачів кожного поверху при заповненні (вивільненні) висотного будинку.

Ліфтова система вважається придатною для експлуатації, якщо підйомна потужність на протязі 5 хв. при заповненні (або вивільненні) висотного будинку відповідає відсотковому коефіцієнту користувачів: для житлових будинків – 3 - 7%, для будинків з декількома користувачами – 11 - 15% і для будинків з багатьма користувачами – 16 - 20%.

1. Кількість користувачів ліфтами визначається виходячи з розміру корисної площі, яка займається ними на поверсі:

- для житлових будинків -1,3 – 3,2 людини/квартиру (в залежності від розміру квартири);

- для офісних будинків - 10 люд.;

- для готелів -1,5 – 1,7 людини на 2 - місцевий номер.

Необхідна площа кабін визначається в залежності від кількості людей, які повинні бути перевезені для досягнення необхідної підйомної потужності при середньому часі очікування за круговий рейс. Орієнтовно ця величина приймається 80% площі кабіни. Рекомендується влаштовувати не менше одного ліфта для перевезення пасажирів у колясках. Цей ліфт повинен відповідати всім вимогам до цього типу ліфтів і мати позначення «Доступний для колясок».

5.133 Нижні поверхи висотних будинків, які мають автостоянки, технічні приміщення, кінотеатри, виставкові зали, басейни, торгові та інші приміщення повинні бути забезпечені групами як пасажирських ліфтів, так і вантажних, а також ліфтами для малорухомих груп населення. Ліфти, які обслуговують надземну частину висотного будинку, можуть також обслуговувати до двох поверхів підземної частини висотного будинку, яка включає цокольний поверх. При цьому ліфти повинні відповідати вимогам НАПБ Б.01.007 в частині влаштування огороджуючих конструкцій шахт, влаштування протипожежних тамбур-шлюзів (ліфтових холів) перед ними, встановлення в шахтах та ліфтових холах протипожежних дверей, вимог до вогнестійкості кабельних ліній та проводів, влаштування підпори до ліфтових шахт (40 Па) та тамбур-шлюзів (20 Па), вимог до огороджуючих конструкцій ліфтів та їх упередження.

При умові трьох і більше поверхів підземної частини висотного будинку необхідно влаштовувати окремі ліфти, які будуть мати зупинки на цих поверхах при русі із основного (посадочного) поверху згідно НАПББ.01.007. Ці ліфти не повинні сполучатися із висотною частиною будинку.

1. Розміри ліфтових холів визначаються в залежності від функціонального призначення обслуговуючих приміщень згідно із ДБН В.2.2-9-99 та ДБН В.2.2-15.
2. 1. Розташування ліфтових шахт та машинних приміщень повинно забезпечувати нормативні параметри рівню шумів в житлових приміщеннях і в приміщеннях з постійним перебуванням людей.
   2. Для забезпечення нормального функціонування ліфтів фірмою - виробником при їх замовленні повинні бути наведені дані щодо максимальних розрахункових відхилень від вертикалі верху висотного будинку.
   3. Для досягнення номінальної комфортності в обслуговуванні пасажирів рекомендується різні схеми організації руху ліфтів:

• застосування одної групи пасажирських ліфтів, обслуговуючих всі поверхи при цьому кількість пасажирських ліфтів в групі, що рекомендується, повинна бути не більше 6;
• зонування висоти будівлі, при якому на всі поверхи пасажири доставляються без пересадки;
• доставка пасажирів з пересадкою з одного поверху однієї групи ліфтів на будь який поверх іншої групи;
• застосування експрес-груп ліфтів, які дозволяють отримати більш економічне рішення для скорочення загальної кількості ліфтів;
• можливість перерозподілення ліфтів на верхніх поверхах висотного будинку для сполучення входу в будівлю (на першу посадочну площадку) з найбільш високими поверхами, де розташовані приміщення спеціального призначення (оглядові майданчики, ресторани тощо);
• застосування дворівневих кабін, які дозволяють збільшити підйомну потужність ліфтів при заповненні (або звільненні) будівлі із утворенням зупинки на парних і непарних поверхах одночасно.
• 1. Рекомендується застосовувати ліфти як з машинними приміщеннями, так і з приводом ліфтів, які знаходяться в шахті. Машинне приміщення, виходячи із вимог безперервної роботи ліфтів в екстрених випадках, необхідно, як правило, розташовувати на технічних поверхах, забезпечених зонами безпеки.
  2. Для висотних будівель можуть застосовуватися ліфти вітчизняного та іноземного виробництва при відповідній сертифікації продукції.
  3. На технічних (проміжних та верхніх) поверхах, верхніх поверхах багаторівневих квартир, на верхніх поверхах атріумів зупинка пасажирських ліфтів не передбачається за умови виконання п.5.133.

Пасажирські ліфти можуть опускатися в підземний паркінг до 2-го поверху.

1. ЛТПП можуть розташовуватися в групі з пасажирськими ліфтами із виходом в загальний хол. Для шахти і ліфтового холу необхідно забезпечувати підпір зовнішнього повітря.
2. 1. Машинне переміщення ЛТПП повинно бути окремим від машинного приміщення пасажирських ліфтів.
   2. При використанні вантажопасажирських (сервісних, панорамних) ліфтів при тривалому експрес-ході повинні бути передбачені проміжкові технічні зупинки не більше чим через кожні .
   3. Для всіх висотних будівель можуть застосовуватися ліфти як із машинним приміщенням, так із розташуванням ліфтового обладнання в верхній частині шахти.
   4. Для підйому інвалідів в колясках з рівня вхідної ділянки в будинок до рівня полу ліфтового холу 1-го поверху необхідно використовувати підйомники заводського виготовлення для вертикального руху або руху під уклін.
   5. При проектуванні та будівництві висотних будинків необхідно передбачати використання ліфтів ЛТПП для опускання інвалідів в колясках. При наявності в паркінгу підземних поверхів більше двох необхідно передбачати для цієї мети окремі ліфти.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

Сміттєвидалення

5.147 Сміттєпроводи в житлових та громадських висотних будинках слід виконувати в відповідності з вимогами ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та рекомендується передбачати організацію роздільного збирання сміття.

Для висотних будинків система сміттєвидалення приймається за одним конструктивним рішенням і не залежить від функціонального призначення приміщень та їх розташування по висоті будинку.

1. Відстань від двері квартири висотного житлового будинку до найближчого завантажувального клапану сміттєпроводу не повинна перевищувати , а від робочих приміщень громадського призначення – .
2. 1. Стовбур сміттєпроводу повинен виконуватись димо-газо-водонепроникненим з корозійностійких трьохшарових стальних труб з умовним діаметром не менше і відповідати санітарним вимогам. Конструкція стовбура сміттєпроводу повинна відповідати діючим нормативам по звукоізоляції, а будівельні конструкції виготовлені із негорючих матеріалів. Конструкція стовбура сміттєпроводу не повинна примикати до житлових і громадських приміщень з постійним знаходженням людей, мати вмонтовані пристрої для зниження швидкості падіння відходів, міжповерхові силові розвантажувальні муфти, закінчуватись поворотним шибером з протипожежним клапаном із межею вогнестійкості ЕІ45 в сміттєзбірній камері. Розташування стовбура сміттєпроводу в ліфтовому холі не допускається.
   2. Сміттєпровід повинен бути обладнаний устаткуванням для періодичного промивання та дезинфікування стовбурів, яке може також використовуватись для гасіння пожежі усередині стовбура в ручному або автоматичному режимі.
   3. Сміттєзбірну камеру необхідно розташовувати безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу з підведенням до неї гарячої і холодної води, з трапом в полу, приєднаним до системи каналізації. Сміттезбірну камеру не допускається розташовувати під житловими приміщеннями або поряд з ними.

Висота сміттєзбірної камери в світлі повинна бути не менше , а її розміри в плані – не менше 2,5 x , із зручним підходом до шиберу і забезпеченням можливості розміщення контейнерів для збирання і вивезення відходів та інвентарного інструменту. Коридор, який веде до сміттєзбірної камери, повинен мати, як правило, ширину не менше .

1. Сміттєзбірна камера повинна мати самостійний вихід з відчиненими назовні дверима і бути ізольована від входу в будинок глухою стінкою (екраном) та відокремлюватися протипожежними перегородками і перекриттями з межею вогнестійкості не менше REI 90. Межа вогнестійкості дверей сміттєкамери не нормується, а її обшивку з внутрішньої сторони необхідно виконувати з негорючих матеріалів.

При розміщенні сміттєзбірних камер під маршами (площадками) сходових клітин, перекриття над сміттєзбірною камерою необхідно виконувати протипожежними 1-го типу межею вогнестійкістю не менш REI 150.