Об’єктний моніторинг передбачає контроль стану основ, фундаментів, конструкцій підземної і наземної частин об'єкта нового будівництва та будинків, підземних споруд і об'єктів інфраструктури що його оточують.
Моніторинг основ, фундаментів та підземних конструкцій передбачає:
Моніторинг конструкцій наземної частини будівлі передбачає:
Еколого-біологічний моніторинг передбачає контроль за можливою зміною навколишнього природного середовища. Необхідно контролювати наступні природні й техногенні фактори, що сприяють погіршенню екологічної обстановки:
Оцінку можливих коливань і вібрацій необхідно виконувати не тільки з огляду їхнього впливу на будівлю, але й на людей.
М.3 Організація та проектування робіт з проведення моніторингу
М.3.1 Моніторинг є складовою частиною робіт науково - технічного супроводу нового будівництва. Його повинні здійснювати спеціалізовані організації, що займаються питаннями науково-технічних досліджень, розробки проектних рішень і технології виконання робіт.
М.3.2 Моніторинг проводять по спеціально розробленому проекту, що входить до складу проекту організації будівництва, як розділ "Система моніторингу в будівництві". До складання цього розділу повинні залучатися спеціалізовані організації, що мають проводити моніторинг.
М.3.3 Проект та програму моніторингу розробляють за технічним завданням, яке складає організація що проводить моніторинг , погоджує генеральний проектувальник та затверджує замовник.
Обсяг параметрів що контролюються, встановлюється проектувальником при розробці технічного завдання на проведення моніторингу.
Програма моніторингу деталізує загальні положення, що викладені в технічному завданні, передбачає склад спостережень, обсяги робіт, методи виконання спостережень в залежності від конкретних умов будівництва, визначає принципи побудови системи моніторингу, вибір основних її елементів та блоків, конкретизує вимоги до технічних характеристик системи.
На стадії проектування повинні бути визначені:
При розробці схеми розташування системи моніторингу на об’єкті та конструкції вузлів кріплення елементів системи моніторингу необхідно забезпечити облаштування пунктів установки елементів системи моніторингу на конструкціях будівлі, чи в інших місцях, в залежності від функціонального призначення відповідних елементів. За необхідності створення базових вимірювальних пунктів вони повинні бути організовані за межами впливу будівництва на параметри що контролюються.
Облаштування системи моніторингу має забезпечити захист її елементів від пошкоджень в процесі будівництва та експлуатації будівлі. Місця установки елементів системи мають бути розташовані в монолітних залізобетонних або цегляних нішах що унеможливлюють несанкціонований доступ, або в металевих контейнерах що зачиняються на замок.
Місця установки елементів системи мають бути забезпечені електроживленням та системою зв’язку з пунктом збору інформації.
Проектом має бути передбачено приміщення пункту збору інформації, що може бути об’єднане з диспетчерською.
У випадку, якщо параметри що контролюються перевищують допуск на величину більше за обумовлену має бути включена система аварійного сповіщання.
На стадії будівництва виконуються установка систем спостережень, проведення спостережень та науковий аналіз отриманих результатів.
Моніторинг, як правило, необхідно здійснювати з використанням комплексних автоматизованих систем.
Використовувані для спостережень прилади й устаткування повинні бути сертифіковані, калібровані або атестовані відповідно до вимог нормативних документів .
На стадії експлуатації виконується моніторинг основ, фундаментів, підземних конструкцій та конструкцій наземної частини будівлі, а також геодезичні вимірювання переміщень та контроль за технічним станом будинків, підземних споруд і об'єктів інфраструктури що оточують об’єкт будівництва на протязі стабілізаційного періоду, якщо інше не передбачено проектом.
Передбачені проектом стаціонарні автоматичні системи моніторингу мають, за можливості, функціонувати на протязі часу експлуатації об’єкту.
М.4 Форма звітності при проведенні робіт з моніторингу
М.4.1Організація, що веде роботи з моніторингу будинків, звітує перед замовником і генеральним проектувальником.
М.4.2 Форма звітності – науково-технічний звіт, що включає;
У випадку виникнення деформацій і інших явищ, що відрізняються від прогнозованих і представляють небезпека для навколишньої забудови або нового будівництва, необхідно довести до відома замовника, генпідрядника й проектну організацію для спільного виробітку екстрених заходів.
М.5 Технічне завдання на моніторинг будівництва та експлуатації багатофункціональних висотних будинків та споруд житлово-громадського призначення.
У технічному завданні повинні висвітлені основні наступні питання:
Доповнення, зауваження та пропозиції:
Додаток Н
(обов’язковий)
ПРОЇЗДИ І ПЛОЩАДКИ ДЛЯ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ І ВЕРТОЛЬОТІВ
Н.1 Можливість кругового проїзду пожежної техніки повинна бути забезпечена навколо будинку, в тому числі до основних евакуаційних виходів із будинку і до виходів, що ведуть до ліфтів для транспортування пожежних підрозділів.
Доступ пожежних з автодрабин або автопідіймачів повинен бути забезпечений в кожне приміщення або квартиру з врахуванням технічних характеристик автодрабин і автопідіймачів. При цьому необхідно враховувати ширину і висоту стилобатної частини будинку.
Проїзди для пожежної техніки слід передбачати шириною не менше на відстані 8- від стін будинку до внутрішнього краю проїзду.
Уклін проїздів в місцях установки автодрабин і автопідіймачів повинен бути не більше 6о. Радіуси поворотів проїздів для пожежних машин повинні бути не менше .
Дорожнє полотно, а також грунт в місці установки висувних опор (в тому числі з підкладкою про опору) повинні витримувати тиск 0,6 МПа (6 кгс/см2).
У разі можливості заїзду на стилобат пожежної техніки будівельні конструкції стилобату повинні бути розраховані на додаткові навантаження: 16 тон на вісь та загальну масу пожежної техніки 43 тони.
Н.2 Площадки для оперативних транспортних засобів, що залучаються для пожежогасіння і рятувальних робіт, слід передбачати по завданню органів ДПН під час відведення земельної ділянки.
Пожежні проїзди і під’їзні шляхи, площадки для оперативних транспортних засобів повинні позначатися шляхом фарбування бордюрів проїзних шляхів в червоний колір стійкою світловідбивною фарбою.
Н.3 Площадки для рятувальних кабін вертольотів необхідно передбачати на покрівлі будинків. При цьому необхідно передбачати огородження покрівлі висотою (для забезпечення безпеки людей від індуктивного потоку несучих гвинтів вертольота). Розмір площадки для рятувальних кабін повинен бути не менше х . Площадки слід проектувати рівними і розміщувати, як правило, в центрі покрівлі. Максимальний нахил площадок до горизонту не повинен перевищувати 8о. Периметр площадок повинен бути пофарбований жовтою смугою шириною . Над площадками і безпосередньо біля них не повинні розташовуватися антени, електрообладнання, кабелі тощо. Максимальна висота перешкод відносно поверхні площадки в радіусі від її центру не повинна перевищувати . Площадки для кабін слід проектувати із розрахунку загального навантаження кабіни , питомого навантаження – до 2,5 кг/см2.
У випадку застосування пожежних вертольотів для рятування людей розмір площадки повинен становити не менше 20х20 м. Дана площадка повинна знаходитися на відстані не менше від найближчого виступу стіни і не менше від краю покрівлі. При розрахунку навантаження на покрівлі необхідно враховувати статистичне і динамічне навантаження.
Примітка. Статистичне навантаження для вертольотів класу К-32 складає 11 т, а динамічне навантаження – 22 т. Статистичне навантаження вертольоту класу МИ-17 складає 12 т, а динамічне – 24 т.
Площадка повинна мати металевий піддон з глухим парапетом висотою не менше (на випадок можливої аварійної ситуації з вертольотом), а також решітчасте огородження висотою не менше .
Площадку слід обладнувати стаціонарною автоматичною установкою пінного пожежогасіння по площі. Розрахунковий час роботи установки – не менше 10 хвилин при заповненні об’єму х х протягом 1,5 хвилини.
Н.4. Наземні вертолітні площадки для доставки врятованих людей повинні знаходитися на відстані не більше від будинків, з покрівлі яких передбачається рятування людей за допомогою вертольотів і рятувальних кабін. Розташування площадок на території повинно виключати можливість їх використання на за призначенням (в якості автостоянок та ін.). Площадки рекомендується виконувати підвищеними по відношенню до прилеглої території на і огороджувати стаціонарним бар’єром. В зоні розміщення площадок і можливих напрямах роботи вертольота не повинно бути дерев, опор освітлення, проводів тощо.
Розмір площадки повинен становити не менше х . Дана площадка повинна знаходитися на відстані не менше від найближчого будинку.
Площадка повинна витримувати статичне і динамічне навантаження від вертольотів відповідного класу. До площадки слід передбачати не менше 2-х під’їздів для машин швидкої медичної допомоги.
Доповнення, зауваження та пропозиції:
Додаток П
(обов’язковий)
РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОТИДИМНОГО ЗАХИСТУ
П.1 Вихідні дані для розрахунку параметрів протидимного захисту будинків повинні містити наступні групи показників:
