Товщина захисного шару бетону (відстань від зовнішньої поверхні до поверхні найближчого сталевого елементу закладної або з'єднувальної деталі) повинна бути не менше 20 мм.
9.10.4 У цокольній частині будівлі і технічному підпіллі захист закладних і з'єднувальних деталей зовнішніх панелей між собою і панелями внутрішніх стін слід виконувати за групою II. У технічному підпіллі товщини всіх елементів закладних і з'єднувальних деталей (пластин, кутників і діаметри анкерів і з'єднувальних стрижнів) повинні бути збільшені не менше ніж на 2 мм у порівнянні з розрахунковими або конструктивними значеннями.
У цокольній частині будівлі і технічному підпіллі марка бетону замонолічування за водонепроникністю повинна бути не нижче W6.
9.11 Відкриті металеві елементи закладних деталей для кріплення конструкцій сходових маршів, що знаходяться всередині приміщень, підлягають фарбуванню лакофарбовим покриттям групи II (два шари загальною товщиною не менше 55 мкм).
9.12 Зварний шов, а також прилеглі до нього ділянки захисних покриттів, які порушені при монтажу та зварюванні, повинні бути захищені та відновлені нанесенням тих самих або рівноцінних покриттів.
10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
10.1 Матеріали, які використовуються для захисних покриттів у приміщеннях та інших місцях, призначених для перебування людей, утримання тварин і птахів, продовольчих та лікарських скла дах і сховищах, резервуарах для питної води, а також на підприємствах, де за умовами виробництва не допускається застосування шкідливих речовин, повинні бути безпечними для людей, тварин і птахів.
10.2 Будівельні матеріали та сировина, які використовуються для захисту від корозії бетонних і залізобетонних конструкцій, підлягають:
1) гігієнічній оцінці (експертизі) з оформленням санітарно-епідеміологічного висновку на кожен вид продукції;
2) перевірці на біостійкість з оформленням висновку про ступінь біостійкості матеріалу.
Усі будівельні матеріали та сировина, які використовуються для захисту від корозії бетонних і залізобетонних конструкцій, повинні супроводжуватися паспортом безпеки речовини, передбаченим ДСТУ ГОСТ 30333.
10.3 При виконанні робіт із захисту поверхонь бетонних і залізобетонних будівельних конструкцій будівель і споруд необхідно дотримуватися правил техніки безпеки, передбачених ДБН А.3.2-2, ДСТУ Б В.2.6-2, НАПБ А.01.001, СНиП 2.03.01.
10.4 Усі фарбувальні роботи, пов'язані із застосуванням лакофарбових матеріалів у будівництві, повинні проводитися відповідно до загальних вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002 і ГОСТ 12.3.005.
10.5 При проектуванні ділянок антикорозійного захисту, складів, вузлів приготування емульсій, водних розчинів, суспензій необхідно дотримуватись вимог чинних норм у частині санітарної, вибухової і пожежної безпеки.
10.6 Антикорозійний захист не повинен виділяти в зовнішнє середовище шкідливі хімічні речовини в кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК), затверджені в установленому порядку згідно з ГОСТ 12.1.007.
10.6 Забороняється скидати або зливати у водойми санітарно-побутового використання і каналізацію матеріали антикорозійного захисту, їх розчини, емульсії, а також відходи, що утворюють ся від промивання тракту схову, подавання і дозування. У разі неможливості запобігання скидання чи зливу вищевказаних матеріалів або відходів необхідно передбачати попереднє очищення стоків.
10.8 Виробник повинен забезпечувати безпеку праці та охорону довкілля згідно з вказівками ДСТУ 3273 та ГОСТ 12.3.002.
10.9 При виконанні робіт необхідно дотримуватись вимог ДБН А.3.2-2, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.012, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.020, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575.
10.10 Параметри виробничого середовища повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.4.021.
10.11 Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції, аспірації та опалення згідно з СНиП 2.09.02, ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05; освітлення – згідно з ДБН В.2.5-28; водопровідною системою та каналізацією – відповідно до СНиП 2.04.01; побутовими приміщеннями – згідно зі СНиП 2.09.04.
10.12 Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 і ГОСТ 12.1.005.
10.13 Рівень шуму в робочій зоні повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037, ГОСТ 12.1.003.
10.14 Захист від вібрації необхідно здійснювати відповідно до вимог ДСН 3.3.6.039, ГОСТ 12.1.012. Контроль рівня вібрації виконують згідно з ГОСТ 12.4.012.
10.15 Технологічне обладнання і виробничі процеси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003 та ГОСТ 12.3.002.
10.16 Вантажопідіймальні роботи (переміщення, складування, навантажування, розвантажування, монтаж) для пакетів із виробами масою більше ніж 15 кг повинні бути механізовані.
10.17 При виконанні робіт повинні застосовуватись засоби захисту працюючих згідно з ГОСТ 12.4.011.
10.18 Попередні і періодичні медичні огляди працюючого персоналу повинні проводитись згідно з вимогами чинного законодавства.
10.19 При виконанні робочих операцій, які супроводжуються виділенням у повітря пилу, не обхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту: респіратори відповідно до ГОСТ 12.4.028, спецодяг – згідно з ГОСТ 12.4.029, ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575, спецвзуття – відповідно до ДСТУ 3962, ГОСТ 12.4.162 та захисні окуляри – згідно з ГОСТ 12.4.013.
10.20 Для охорони шкіри рук працюючих слід використовувати засоби індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.010 і ГОСТ 12.4.068.
10.21 Вміст шкідливих речовин та пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати норм ГОСТ 12.1.005. Періодичність контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони встановлюють відповідно до ГОСТ 12.1.005.
10.22 Гірські породи, що застосовуються для виробництва, за радіаційною безпекою повинні відповідати вимогам ДБН В.1.4-2.01. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах не повинна перевищувати 370 Бк/кг.
10.23 Викиди шкідливих речовин в атмосферу не повинні перевищувати норм, установлених ДСП-201 і ГОСТ 17.2.3.02. Контроль за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.01.
10.24 Непридатні для повторного використання відходи складають у спеціально організованих місцях та утилізують відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029.
ДОДАТОК А
(обов'язковий)
КЛАСИФІКАЦІЯ СЕРЕДОВИЩ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Таблиця А.1 – Середовища експлуатації
|
Індекс |
Середовище експлуатації |
Приклади середовищ експлуатації |
|
1 Середовище без ознак агресії |
||
|
ХО |
Для бетону без арматури і закладних деталей: всі середовища, окрім дії заморожування-відтавання, стирання або хімічної агресії Для залізобетону: дуже сухе |
Всередині сухих приміщень |
|
2 Корозія внаслідок карбонізації |
||
|
ХС1 |
Постійно сухе або постійно вологе середовище експлуатації |
Всередині приміщень із низькою вологістю. Бетон постійно під водою |
|
ХС2 |
Вологе, іноді сухе |
Бетонна поверхня піддається тривалому зволоженню. Більшість фундаментів |
|
ХС3 |
Помірно вологе (вологі приміщення, вологий клімат) |
Бетон всередині приміщень із помірною вологістю. Бетон на відкритому повітрі, але захищений від дощу та снігу |
|
ХС4 |
Поперемінне зволоження і висушування |
Бетонна поверхня періодично має контакт із водою |
|
3 Корозія внаслідок дії хлоридів (крім морської води) |
||
|
У випадку, коли бетон, що містить сталеву арматуру або закладні деталі, піддається дії хлоридів, включаючи солі, які застосовуються як антикригові речовини, агресивне середовище класифікується за наступними показниками: |
||
|
ХD1 |
Помірно вологе |
Бетон піддається впливу аерозолів, що містять хлориди |
|
ХD2 |
Вологе, іноді сухе |
Плавальні басейни. Бетон піддається дії промислових вод, що містять хлориди |
|
ХD3 |
Поперемінне зволоження і висушування |
Покриття доріг, тротуарів, мостів |
|
4 Корозія, спричинена дією морської води |
||
|
У випадку, коли бетон, що містить сталеву арматуру або закладні деталі, піддається дії морської води або аерозолів морської води, агресивне середовище класифікується за наступними показниками: |
||
|
XS1 |
Вплив солей, але без прямого контакту з морською водою |
Берегові споруди |
|
XS2 |
Постійне перебування у воді |
Фундаменти морських споруд |
|
XS3 |
І Приливна зона, дія солоних бризок, хвиль |
Частини морських споруд у зоні змінного рівня води |
Кінець таблиці А.1
|
Індекс |
Середовище експлуатації |
Приклади середовищ експлуатації |
|
5 Корозія, викликана поперемінним заморожуванням і відтаванням |
||
|
При дії поперемінного заморожування й відтавання агресивне середовище класифікується за наступними ознаками: |
||
|
ХF1 |
Помірне водонасичення без антикригових речовин |
Вертикальні поверхні будівель і споруд при дії дощу та морозу |
|
ХF2 |
Помірне водонасичення із застосуванням антикригових речовин |
Вертикальні поверхні транспортних споруд |
|
ХР3 |
Сильне водонасичення без антикригових речовин |
Горизонтальні поверхні доріг та інших споруд при дії дощу та морозу |
|
ХР4 |
Сильне водонасичення (у тому числі морською водою) із застосуванням антикригових речовин |
Горизонтальні поверхні доріг і мостів, сходинки зовнішніх сходів тощо. Зона змінного рівня для морських споруд при дії морозу |
|
6 Хімічна агресія |
||
|
При дії хімічних агентів з ґрунту, ґрунтових вод, як це наведено в додатку А, корозійне середовище класифікується за такими ознаками: |
||
|
ХА1 |
Незначна присутність агресивних агентів згідно з додатком А, таблиця А.2 |
– |
|
ХА2 |
Те саме помірне згідно з додатком А, таблиця А.2 |
– |
|
ХА3 |
Те саме сильне згідно з додатком А, таблиця А.2 |
– |
|
Примітка. Агресивний вплив має бути додатково вивчений у разі: - перевищення меж вмісту хімічних агентів згідно з додатком А, таблиця А.2; - дії хімічних агентів, не зазначених у додатку А, таблиця А.2; - хімічного забруднення ґрунту і води; – висока швидкість (більше 1 м/с) течії води, що містить хімічні агенти згідно з додатком А, таблиця А.2 |
Таблиця А.2 – Класифікація середовищ експлуатації з хімічною агресією
|
Агресивний агент |
Індекс середовища |
||
|
|
ХА1 |
ХА2 |
ХА3 |
|
Вміст сульфатів в перерахунку на SО42–, мг/дм3 у воді |
≥200 ≤600 |
>600 ≤3000 |
>3000 ≤6000 |
|
Водневий показник рН |
≤6,5 5,5 |
>5,5 ≥4,5 |
>4,5 ≥4,0 |
|
Вуглекислий газ СO2, мг/дм3 (агресивний) |
≥15 ≤40 |
>40 ≤100 |
>100 до насичення |
|
Вміст амонійних солей, мг/дм3, у перерахунку на іон NH4+ |
≥15 ≤30 |
>30 ≤60 |
>60 ≤100 |
|
Вміст магнезіальних солей, мг/дм3, у перерахунку на іон Mg2+ |
≥300 ≤1000 |
> 1000 ≤3000 |
>3000 до насичення |
Кінець таблиці А.2
|
Агресивний агент |
Індекс середовища |
||
|
|
ХА1 |
ХА2 |
ХА3 |
|
Ґрунти |
|||
|
Вміст сульфатів у перерахунку на SО42–, мг/дм3 1, 2) |
≥2000 ≤30003) |
> 30003) ≤12000 |
> 12000 ≤24000 |
|
Кислотність, см3/кг |
> 200 |
не зустрічаються |
|
|
1) Для глинистих ґрунтів і ґрунтів із проникністю нижче 10–5 м/с може бути застосований більш низький клас. 2) Метод випробування пропонує використовувати кислотну (HCl) витяжку SО42–, замість неї може бути використана водна витяжка, якщо є досвід застосування бетону в даному середовищі. 3) При небезпеці накопичення сульфат-іонів у бетоні при поперемінному висиханні-зволоженні або капілярному підсосі значення 3000 мг/дм3 слід замінити на 2000 мг/дм3 |
Таблиця А.3 – Класифікація агресивних газових середовищ
|
Вологісний режим приміщень1) |
Група газів |
Ступінь агресивного впливу газоподібних середовищ2) на конструкції з |
|
|
Зона вологості (згідно з ДБН В.2.6-31) |
|
бетону |
залізобетону |
|
Суха |
А В С D |
Неагресивний |
Неагресивний » Слабоагресивний Середньоагресивний |
|
Нормальна |
А В С D |
Неагресивний » » Слабоагресивний |
Неагресивний Слабоагресивний Середньоагресивний Сильноагресивний |
|
Волога |
А B3) C3) D |
Неагресивний » Слабоагресивний Середньоагресивний |
Слабоагресивний Середньоагресивний Сильноагресивний » |
|
1) Для конструкцій опалюваних будівель, на поверхнях яких допускається утворення конденсату, ступінь агресивного впливу середовища встановлюється як для конструкцій в середовищі з вологим режимом приміщень. 2) За наявності в газоподібному середовищі кількох агресивних газів ступінь агресивного впливу середовища визначається за найбільш агресивного газу. 3) За наявності в газоподібному середовищі сірководню ступінь агресивного впливу середовища до бетону збільшується на два ступеня |
