4.2 Пакування

4.2.1 Лінолеум згортають в рулони. Якщо рулони складаються із двох кусків, довжина меншого із них повинна бути не менше 3 м.

Загальна кількість складених рулонів не повинна перевищувати 10%.

4.2.1.1 За погодженням зі споживачем допускається лінолеум згортати в бобіни з довжиною полотнища від 21 до 120 м включно.

4.2.1.2 Граничне відхилення від довжини бобін не повинне перевищувати мінус 1,0%; +3,0%.

4.2.2 Рулони обгортають з врахуванням захисту торців папером за ГОСТ 2228 марки А, за ГОСТ 8273 марки А або поліетиленовою плівкою за ГОСТ 10354, перев'язують поперек рулону в два пояси в дві нитки шпагатом за ГОСТ 17308 або заклеюють липкою стрічкою.

Кінці обв'язувальних ниток повинні бути міцно закріплені. Відстань від торців рулону до поясів перев'язки повинна бути не менше 300 мм.

До упаковки повинен бути прикріплений зразок лінолеуму.

В бобіни лінолеум згортають лицьовою стороною всередину і не пакують.

4.2.3 За погодженням зі споживачем допускається лінолеум згортати в рулони лицьовою стороною назовні і поставляти в упаковці, а згорнутий в рулони лицьовою стороною всередину - без пакування, перев'язаним, шпагатом або заклеєним липкою стрічкою, як наведено в 4.2.2.

4.2.4 Допускається застосовувати пакувальні засоби за іншими нормативними документами, за якістю не нижче наведених в 4.2.2.


4.3 Маркування

4.3.1 На нелицьову сторону лінолеуму, згорнутого в рулон чи бобіну, і на упаковку повинно бути нанесено маркування (штамп або наклеєна етикетка), в якому наведено.

• найменування і адресу підприємства-виготовлювача.

• найменування лінолеуму і його умовне позначення:

• розміри лінолеуму - довжина, ширина і загальна товщина;

• номер партії і дату виготовлення;

• короткі відомості щодо застосування;

• гарантійний строк зберігання;

• штамп ВТК або бракувальника.

4.3.2 Маркування за 4.3.1 наносять одним із таких способів:

• штемпелюванням або фарбою, що не змивається, по трафарету;

• друкарським - на паперову етикетку.

4.3.3 Транспортне маркування повинне виконуватись згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака "Берегти від вологи", попереджувального напису "Не кидати".


5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища

5.1 Сировина, матеріали і готова продукція повинні зберігатися у відведених для цього місцях згідно з ГОСТ 12.3 002.

5.2 При виробництві, зберіганні лінолеум не повинен виділяти у зовнішнє середовище шкідливі речовини в кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК).

ГДК парів і аерозолей шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень, а також клас їх небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.1.007 наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Найменування речовини

ГДК, мг/м3

Клас небезпеки

Диоктилфталат (пари + аерозоль)

1

II

Хлористий водень (пари)

5

II

Окис вуглецю (пари)

20

IV

Полівінілхлорид (аерозоль)

6

III

Аміак (пари)

20

IV


5.3 Визначення концентрації шкідливих речовин, що виділяються при виробництві лінолеуму, і його санітарно-гігієнічна оцінка проводяться згідно з вимогами ГОСТ 26150 і методичними вказівками по санітарно-гігієнічній оцінці полімерних будівельних матеріалів, призначених для застосування при будівництві житлових і громадських будівель, затвердженими Міністерством охорони здоров'я № 2158-80 від 28.03.80 р.

5.4 Виготовлення лінолеуму повинно проводитись при дотримуванні температурного режиму і технологічних параметрів у приміщеннях, забезпечених припливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05.

5.5 При виробництві лінолеуму необхідно дотримуватись вимог санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування за ГОСТ 12.3.002 і санітарних правил і норм СП 1042, СН 3044, СН 3223, СН 4088.

5.6 Експлуатація електроустановок і електроприладів повинна виконуватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.019.

Устаткування, комунікації і ємкості повинні бути-заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.018 і ПУЕ.

5.7 Лінолеум згідно з вимогами ГОСТ 12.1.044 відноситься до групи горючих матеріалів середнього займання.

5.8 При загоранні лінолеуму його слід гасити водою зі змочувачами, піною та порошком марки ПФ. Гасіння в приміщеннях виконувати в ізолюючих протигазах.

5 9 За пожежною безпекою виробничі приміщення повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.3.030.

Категорія приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою В, зона класу П-ІІа згідно з ПУЕ.

5.10 Відходи виробництва повинні складуватись, утилізуватись, знешкоджуватись згідно із СП 2180.

5. 11 Викиди в атмосферу, охорона навколишнього середовища повинні відповідати вимогам ГОСТ 17.2.3.02, санітарних правил і норм СанПиН 4630 і СанПиН 4946.

5.12 Оцінка радіологічної активності сировини і лінолеуму, а також радіологічний контроль повинні проводитись за РСН 356

5.13 Сумарна питома активність природних радіонуклідів не повинна перевищувати 370 Бк/кг (І клас).


6 Правила приймання

6.1 Лінолеум повинен прийматися партіями. За партію приймають кількість лінолеуму одного типу, кольору, рисунку і фактури, виготовленого за добу на одній технологічній лінії.

Кількість лінолеуму менше добової виробки також вважається партією.

6.2 Кожна партія лінолеуму повинна супроводжуватись документом про якість встановленої форми, в якому наводяться:

• найменування, адреса і товарний знак підприємства-виготовлювача;

• найменування лінолеуму та його умовне позначення;

• кількість лінолеуму (в рулонах і м2);

• результати випробувань;

• номер партії і дата виготовлення.

6.3 Для перевірки якості лінолеуму проводять приймальний та періодичний контроль згідно з вимогами, наведеними в таблиці 4.

Таблиця 4

Найменування показника

Вид контролю

Пункт стандарту

Періодичність контролю



Технічні вимоги

Методи контролю

Довжина і ширина

Приймальний

3.2

7.2

Кожна партія

Загальна товщина і товщина полімерного шару

Те саме

3.3

7.3

Те саме

Паралельність крайків

4.1.3

7.4

Відповідність зразкам-еталонам

4.1.4

7.5

Якість лицьової поверхні

4.1.5

7.5

Стираність

Періодичний

4.1.6

7.6

Один раз на місяць

Абсолютна залишкова деформація

Те саме

4.1.6

7.7

Те саме

Зміна лінійних розмірів

4.1.6

7.8

Один раз на два місяці

Міцність зв'язку між прозорою лицьовою плівкою і

полівінілхлоридним шаром

Приймальний

4.1.6

7.9

Кожна партія

Міцність зв'язку між підосновою і полімерним шаром

Періодичний

4.1.6

7.9

Один раз на місяць

Показник теплозасвоєння

Те саме

4.1.6

7.10

При зміні підоснови

Індекс зниження приведеного рівня ударного шуму

4.1.6

7.11

Те саме

Кольсростійкість і рівномірність забарвлення одноколірного лінолеуму

4.1.6

7.12

При підготовці зразкіа-еталонів

Питомий поверхневий електричний опір

4.1.6

7.13

При зміні рецептури

Концентрація шкідливих речовин і санітарно-гігієнічна оцінка

5.2

5.3

При зміні рецептури, але не рідше одного разу на рік


6.4 Відбір зразків лінолеуму для контролю

6.4.1 Для перевірки якості лінолеуму по довжині, ширині, паралельності крайків, рівномірності забарвлення (візуально) одноколірного лінолеуму, відповідності зразкам-еталонам, зовнішньому виду лицьової поверхні від кожної партії відбирають 3% рулонів, але не менше 3 штук.

6.4.2 Показники, наведені в 6.4.1, визначають на трьох із відібраних рулонів.

6.4.3 Довжину лінолеуму· в бобіні визначають на кожній бобіні в партії; ширину, паралельність крайків, рівномірність забарвлення (візуально) одноколірного лінолеуму, відповідність зразкам-еталонам, зовнішній вигляд лицьової поверхні визначають на трьох відібраних бобінах, розгорнувши їх на довжину не менше 10м.

6.4.4 Для визначення загальної товщини лінолеуму, товщини полімерного шару, фізико-механічних показників, рівномірності забарвлення (інструментально) і кольоростійкості одноколірного лінолеуму, електростатичних властивостей від одного із відібраних рулонів (чи бобіни) в будь-якому місці відрізують кусок лінолеуму завширшки не менше 300 мм і довжиною, яка дорівнює ширині рулону.

6.4.5 Для визначення показників теплотехнічних і акустичних властивостей, концентрації шкідливих хімічних речовин, що виділяються із лінолеуму, від трьох із відібраних рулонів (чи бобін) в будь-якому місці відрізують по куску лінолеуму розмірами 1м × 1м.

6.4.6 Для визначення показників по 6.4.4; 6.4.5 допускається відрізати куски лінолеуму безпосередньо з технологічної лінії.

6.5 Визначення загальної товщини і товщини полімерного шару, міцність зв'язку між прозорою лицьовою плівкою і полівінілхлоридним шаром, а також періодичний контроль повинні проводитись на продукції, що задовольняє вимоги по довжині, ширині, паралельності крайків, відповідності зразкам-еталонам, якості лицьової поверхні.

6.6 При незадовільних результатах випробувань хоча б по одному із показників проводять контрольну перевірку по цьому показнику подвійної кількості рулонів або зразків лінолеуму, виготовлених із двох інших рулонів (чи бобін) із тієї самої партії.

Лінолеум вважають дефектним, якщо він не задовольняє вимоги нормативно-технічної документації хоча б по одному із показників.

Для партії лінолеуму, не прийнятої за результатами контролю довжини, ширини, відповідність зразкам-еталонам, якості лицьової поверхні і паралельності крайків, допускається застосовувати суцільний контроль. При цьому лінолеум контролюють за тим показником, по якому не була прийнята партія.


7 Методи контролю

7.1 Всі випробування необхідно проводити при температурі /296 ±5/К (/23 ±5/°С) після попереднього витримування рулонів і зразків лінолеуму при цій температурі не менше 3 год.

Примітки. Допускається за погодженням зі споживачем проводити визначення показника зміни лінійних розмірів після витримування зразків лінолеуму в умовах, які оговорені цим пунктом, протягом 60 діб

7.2 Довжину і ширину лінолеуму необхідно визначати за ГОСТ 11529.

За показник довжини і ширини приймають середнє арифметичне значення, вимірів трьох рулонів.

Допускається довжину лінолеуму в рулоні визначати за лічильником, встановленим на технологічній лінії.

При виробництві лінолеуму з необрізаними крайками методика виміру ширини повинна бути узгоджена зі споживачем.

Довжину лінолеуму в бобінах визначають за лічильником, встановленим на технологічній лінії.

7.3 Загальну товщину лінолеуму, товщину полімерного шару слід визначати за ГОСТ 11529 з діаметром вимірювальних поверхонь (п'ятки і наконечника) 30 мм.

За загальну товщину лінолеуму, товщину полімерного шару приймають середнє арифметичне значення п'яти вимірів.

7.4 Паралельність крайків слід перевіряти шляхом виміру ширини лінолеуму через 1 м на довжині ділянки, рівній 4 м.

Різниця між попереднім і наступним вимірами не повинна перевищувати граничні відхилення по ширині.

7.5 Рівномірність забарвлення лицьової поверхні, відповідність зразкам-еталонам, зовнішній вигляд лицьової поверхні лінолеуму слід визначати на горизонтальній поверхні візуально на відстані 1 м при рівномірній освітленості не менше 300 лк, що вимірюється люксометром за ГОСТ 14841.

7.6 Визначення стираності належить проводити за ГОСТ 11529. Кількість зразків повинна бути не менше трьох.

7.7 Визначення деформативності лінолеуму при втискуванні належить проводити за ГОСТ 11529. Час витримування зразка під навантаженням і після знімання навантаження по 5 хв.

Кількість зразків, що підлягають випробуванням, повинна бути не менше трьох.

7 8 Зміну лінійних розмірів належить визначати за ГОСТ 11529. За результат випробувань приймають середнє арифметичне значення вимірів трьох зразків.

7.9 Міцність зв'язку між прозорою лицьовою плівкою і полівінілхлоридним шаром лінолеуму і міцність зв'язку між підосновою і полімерним шаром слід визначати за ГОСТ 11529.

Для визначення міцності зв'язку між прозорою лицьовою плівкою і полівінілхлоридним шаром лінолеуму ширина зразка повинна бути 15 мм ±1 мм.

Для визначення міцності зв'язку між підосновою і полімерним шаром лінолеуму ширина зразка повинна бути 70 мм ±1 мм.

Зразки вирізують на відстані не менше 100 мм від крайків.

За результат випробувань приймають середнє арифметичне значення вимірів трьох зразків.

7.10 Показник теплозасвоєння поверхні підлоги з покриттям із лінолеуму належить визначати за ГОСТ 25609.