Аптечки повинні постійно поповнюватися.

  1. На території підприємства не дозволяється влаштовувати звалища горючих відходів.
  2. Персонал з прибирання території повинен бути проінструктований щодо способів прибирання.
  3. Засоби прибирального реманенту, дезінфекційні матеріали та апаратура повинні зберігатись у спеціально відведених приміщеннях чи шафах, що закриваються.
  4. Територія порту повинна бути обладнана урнами (попільницями) з негорючих матеріалів.

8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО БУДІВЕЛЬ, СПОРУД І ПРИМІЩЕНЬ 8.1 Виробничі будівлі та приміщення

  1. Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель та споруд морських рибних портів повинні прийматись з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85*„Производственные здания”,

затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85№ 287 (вид. 1991 р., із змінами та доповненнями),

СНиП 2.09.04-87 та ДБН В.1.1-7-2002 „Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва”, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 03.12.2002 № 88.

  1. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати два рази на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97№ 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 424/2864 (із змінами).
  2. У приміщеннях висота від підлоги до низу виступних конструкцій перекриття (покриття) повинна бути не менше 2,2 м, висота до низу виступних частин комунікацій та обладнання в місцях регулярного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше 2 м, а в місцях нерегулярного проходу людей - не менше 1,8 м.
  3. Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних згідно з будівельними і протипожежними нормами. Двері або ворота для проходу людей і для потоку вантажів повинні бути окремими.
  4. Внутрішні двері повинні відкриватися в бік ближніх загальних виходів, двері яких відкриваються назовні.
  5. Виходи з приміщень, розташованих поблизу залізничних колій, повинні бути влаштовані паралельно колії. Якщо виходи з приміщень улаштовані в напрямку до залізничних колій, то повинні бути встановлені бар’єри, що їх обгороджують.
  6. Бар’єри повинні встановлюватися ще й у місцях виходу на залізничні колії з-за будівель і споруд, які перешкоджають нормальній видимості рухомого складу, що наближається.
  7. Прорізи для в’їзду поїздів у будівлі повинні бути обладнані сигналізацією. Для закріплення стулок воріт у відкритому та закритому положеннях повинні бути спеціальні пристрої.
  8. Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути гладкими, рівними, без щілин та вибоїн, мати зручну для очищення та прибирання поверхню.
  9. Типи покриття підлог виробничих приміщень повинні прийматися залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та теплових впливів з урахуванням вимог до улаштування підлог СНиП 2.03.13-88„Полы”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 16.05.88 № 82.
  10. Вхід сторонніх осіб у виробничі приміщення і склади допускається лише з дозволу посадових осіб.
  11. Виробничі приміщення повинні бути обладнані спеціальними місцями для куріння.
  12. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.
  13. На шляхах евакуації двері повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель, приміщень.
  14. Евакуаційні шляхи та виходи повинні бути вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
  15. Вхід до горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинен бути закритий на замок.
  16. Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи і приміщення під виробничі дільниці для зберігання устаткування, меблів та інших предметів.
  17. Допоміжні будівлі та приміщення
  18. Склад і параметри допоміжних будівель і приміщень у морських рибних портах визначаються згідно з вимогами СНиП 2.09.04-87.
  19. З метою утримання в належному технічному і безпечному для роботи стані такелажу та вантажно-розвантажувального інвентарю в кожному рибному порту повинна бути майстерня з ремонту та випробування такелажу, вантажно-розвантажувального інвентарю та пристосувань.
  20. За умови розташування допоміжних приміщень у відокремлених будівлях зв’язок із виробничими будівлями необхідно здійснювати через опалювані переходи, а з неопалюваними виробництвами - відкритою територією.
  21. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно- гігієнічним, технологічним і протипожежним вимогам, допускається розміщувати допоміжні приміщення у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85*.
  22. У допоміжних будівлях і приміщеннях необхідно передбачати системи вентиляції, опалення й освітлення згідно з відповідними нормами.
  23. Підлога в побутових приміщеннях має бути вологостійкою та мати неслизьку поверхню.

9 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УЛАШТУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯ 9.1 Природне освітлення

  1. Природне освітлення виробничих та допоміжних приміщень морських рибних портів повинно задовольняти вимоги, передбачені ДБН В.2.5-28:2006 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення”, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168.
  2. У всіх виробничих, підсобних та допоміжних приміщеннях з постійними робочими місцями, що використовуються понад 50 % робочого часу зміни, крім штучного повинно обов’язково бути та максимально використовуватися природне освітлення.
  3. Світлові отвори не повинні загороджуватися виробничим обладнанням, спорудами тощо як усередині, так і ззовні будівель.
  4. У виробничих приміщеннях з переважно однотипним устаткуванням або з однаковим розташуванням у просторі робочих поверхонь освітленість нормується на робочих поверхнях з урахуванням обов’язкового та регулярного очищення скла світлових отворів для приміщень зі значним виділенням пилу, диму та кіптяви не рідше 4 разів на рік, для решти приміщень - не рідше 2 разів на рік.
  5. Для очищення скла вікон та ліхтарів повинні застосовуватись улаштування або пристосування (колиски, пересувні вишки тощо), що забезпечують безпеку цих робіт.
  6. Штучне освітлення
  7. Приміщення та робочі місця в морських рибних портах повинні бути забезпечені штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт, перебування та переміщення людей.
  8. Штучне освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень, а також місць роботи на відкритому просторі території порту повинно задовольняти вимоги ДБН В.2.5-28:2006 і розділу 6 „Електричне освітлення” Правил улаштування електроустановок, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.03.2006.
  9. Освітленість на робочих місцях у портах, місць роботи на відкритому просторі територій портів повинна відповідати нормам штучного освітлення, розробленим згідно з ДБН В.2.5-28:2006.
  10. Аварійне освітлення варто влаштовувати у приміщеннях і на відкритих просторах у тих випадках, коли воно необхідне для продовження роботи або для евакуації людей у разі раптового відключення робочого освітлення.
  11. У приміщеннях з підвищеною небезпекою застосовується напруга живлення світильників з лампами розжарювання не вище 42 В, а в особливонебезпечних - 12 В.
  12. Не дозволяється використання електросилових мереж для живлення загального робочого, аварійного та евакуаційного освітлення.
  13. Живлення світильників робочого та аварійного освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях, а також на територіях, що освітлюються, повинно бути від різних незалежних джерел.
  14. У разі раптового відключення робочого освітлення світильники аварійного та евакуаційного освітлення повинні включатися автоматично.
  15. У виробничих приміщеннях очищення світильників повинно проводитися не рідше двох разів на місяць, а в приміщеннях із значними виділеннями пилу, диму і кіптю - не рідше чотирьох разів на місяць.
  16. Для очищення освітлювальної арматури, а також для заміни перегорілих електроламп повинні використовуватися пристрої або пристосування, що забезпечують безпеку цих робіт.

10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОБСЛУГОВУВАННЯ СУДЕН І ПЛАВЗАСОБІВ НА АКВАТОРІЇ ПОРТУ, СУДНОПЛАВНИХ І ПОРТОВИХ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД

Під час виконання робіт з очищення акваторії, проведення буксирних робіт, робіт з бункерування суден рідким паливом, перевезення людей по воді, доставки на судна та зняття з них лоцманів тощо слід керуватися нормативними актами для працівників суден портового і службово- допоміжного флоту.

  1. Вимоги безпеки під час швартовних операцій
    1. До початку швартовних операцій необхідно перевірити наявність і справність відбійних пристроїв, готовність швартовних тумб і чистоту причалу, забезпеченість швартовної бригади необхідним інвентарем і пристосуваннями (рятувальні жилети, захисні каски, багри, рятувальні круги), а також забезпечити розміщення портальних кранів за схемою, що забезпечує безпечне проведення швартовних робіт і цілісність берегових механізмів і суден, що швартуються.
      1. Швартовні тумби на причалі повинні бути пофарбовані та пронумеровані, на них повинний вказуватися номер причалу.
      2. Майданчики біля швартовних тумб і кнехтів повинні бути вільними від сторонніх предметів, неслизькими та достатніми для забезпечення безпечного проведення робіт.
      3. Перед проведенням швартовних операцій командний склад, який керує роботами, і члени екіпажу повинні зайняти місця згідно з судновим розкладом з швартовних операцій у спеціальному одязі, спеціальному взутті, захисних касках та рятувальних жилетах.
      4. Особам, які не зайняті швартовними роботами, під час здійснення цієї операції не дозволяється перебувати в районі виконання швартовних робіт.
      5. Швартовні роботи повинні виконуватися тільки в разі надійного захисту судна за допомогою кранців.
      6. Застосовувати кранці з коротким кінцем, що вимагає витягування рук за борт, не дозволяється.
      7. Усі вантажні стріли та інші предмети й обладнання, що виступають за борт, перед початком швартовних операцій мають бути завалені на палубу та розкріплені.
      8. Ілюмінатори та лацпорти під час швартовних операцій повинні бути задраєні.
      9. Під час підготовки до швартовної операції швартовні кінці завчасно розносяться по палубі та приводяться до готовності кидальні кінці, кранці, стопори.
      10. Механізми, що працюють, повинні знаходитися під наглядом осіб, які виконують роботи, пов’язані з проведенням швартовних операцій. Між містком і швартовними бригадами має бути налагоджений надійний телефонний або радіозв’язок.
      11. Перед подачею кидального кінця обов’язково повинен бути попереджувальний сигнал „Бережися”.

Грузило кидального кінця повинно мати м’яке обплітання.

  1. Для подачі попереджувального сигналу під час використання лінєметального пристрою повинні застосовуватися суднові звукопідсилювальні засоби (електромегафон, суднова трансляція тощо).
    1. Підбирати швартовний канат дозволяється тільки після підтвердження з місця, куди його подано, про те, що канат закріплений і чистий.
      1. У разі завезення швартовного каната шлюпкою або моторним катером на них повинна бути набрана для вільного попускання достатня кількість шлагів каната. Ходовий кінець завезеного каната повинен бути закріплений у шлюпці так, щоб його можна було швидко віддати.
      2. Між швартовним катером та судном повинен підтримуватися телефонний або радіозв’язок.
      3. Швартовні троси із суден повинні прийматися на швартовний катер тільки за допомогою провідника.
      4. Під час прийняття швартовного троса знаходження швартовного катера в районі якірних клюзів суден не дозволяється.
      5. Під час завезення швартовного кінця перебувати в кормовій частині катера не дозволяється.
      6. Завезений швартовний трос повинний подаватися на причал або швартовну бочку тільки за допомогою провідника. Всі дії із приймання швартовного троса зі швартовного катера повинні виконуватися матросами за командою капітана швартовного катера.
      7. Управляти швартовними катерами під час виконання швартовних робіт повинні особи командного складу, що мають диплом судноводія.
      8. Проводити роботи швартовними катерами в разі вітру силою 7,5-9,8 м/с і хвилюванні моря понад 1,25 м не дозволяється.
      9. Огони сталевих тросів у місцях пробивань повинні бути надійно обплетені.
      10. Під час роботи зі сталевими швартовними тросами повинен застосовуватися ланцюговий стопор, що складається з відрізка ланцюга з короткими ланками довжиною 2-4 м, калібру близько 10 мм. Один кінець ланцюга має кріпитися на палубі за рим або кнехт. До ходового кінця ланцюгового стопора повинен бути прикріплений надійний рослинний канат довжиною не менше 1,5 м. Ланцюг повинен накладатися стопорним вузлом і наступними 3-4 шлагами за напрямком тяги.
      11. Під час роботи з рослинними та капроновими канатами повинні застосовуватися стопори з рослинного каната. Застосовувати ланцюгові стопори для стопоріння рослинних і синтетичних канатів не дозволяється.
      12. Міцність і надійність стопорів необхідно перевіряти зовнішнім оглядом до початку швартовних операцій.
      13. У разі використання капронових канатів необхідно перевірити якість і наявність сертифікатів кожного з них. Використання канатів без сертифікатів не дозволяється.
      14. Перед використанням капронового каната як швартовного кінця необхідно зробити його розкручування з метою звільнення від підвищеного закручування.
      15. Під час закладення огона кінець капронового каната пропускається у шматок парусинового шланга довжиною, що дорівнює довжині огона. У разі його відсутності огон обшивається парусиною.
      16. Під час вибирання капронового каната через барабан швартовного механізму для запобігання прослизання варто накладати не менше п’яти шлагів. Вибирання каната необхідно робити рівномірно.
      17. Під час швартовних операцій на кнехти накладаються не менше восьми шлагів капронового каната, при цьому верхні шлаги кріпляться схватками з рослинного шкерта.
      18. Під час проведення швартовних операцій не дозволяється: