Страница 5: НПАОП 0.00-1.56-08. Правила безпеки при виробництві вуглеграфітових матеріалів і виробів (32442)

34

1. Опалення
2. 1. Системи опалення будинків і споруд підприємства необхідно вибирати з урахуванням вимог ДСП 173-96 і СНиП 2.04.05-91.
   2. 1. У виробничих цехах рекомендується повітряне, суміщене з припливною вентиляцією або комбіноване опалення.
      2. Для опалення будинків і споруд підприємства необхідно передбачати системи, прилади та теплоносії, що не утворюють додаткових виробничих шкідливостей і небезпек.
      3. У приміщеннях цехів, що належать до категорії Б з пожежної небезпеки, необхідно застосовувати тільки повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією.
      4. Для працівників в неопалюваних виробничих і складських приміщеннях необхідно передбачати приміщення для обігріву відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.
3. Використання кисню, азоту, аргону
4. 1. Під час використання кисню та інших продуктів розділення повітря необхідно дотримуватися вимог чинних нормативно-правових актів.
   2. Запірну та регулювальну арматуру на трубопроводах продуктів розділення повітря необхідно розташовувати в місцях, зручних і безпечних для обслуговування, та освітлювати відповідно до встановлених норм освітленості.
   3. Використання запірної арматури, що встановлена на технологічних трубопроводах, як регулювальної, а регулювальної як запірної не дозволяється.
   4. Кисневе устаткування, киснепроводи та арматура перед їх монтажем і встановленням повинні знежирюватися у разі перевищення норм жирових забруднень на їх поверхнях.
   5. Киснепроводи, що прокладені в зоні підвищеної температури або інтенсивного тепловипромінювання, необхідно ізолювати.
   6. Методи визначення та норми жирових забруднень на поверхні устаткування та трубопроводів, що контактують з киснем, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.052-81 «ССБТ. Оборудование, работающее с газообразным кислородом. Общие требования безопасности».
   7. Розбирати вентилі та міняти ущільнювальні елементи вентилів кисневих балонів у цехах-споживачах не дозволяється.
   8. Киснепроводи повинні заземлюватися при вводі в споруди цехів і при виводі з них на контур заземлення цехових електроустановок.
   9. Відкриття та закриття арматури, установленої на киснепроводах, необхідно проводити повільно, не допускаючи різких змін параметрів і великих швидкостей руху кисню по трубопроводу для запобігання займання киснепроводу або окремих його елементів.
   10. Інструмент, що застосовується для обслуговування киснепроводів і кисневих пристроїв, повинен обміднюватися, старанно знежирюватися та мати відмітну блакитну смугу.
   11. У приміщеннях, де розташовані кисневі пристрої, палити та користуватися відкритим вогнем не дозволяється.
   12. Руки, спецодяг, спецвзуття та рукавиці персоналу, який обслуговує киснепроводи та кисневі пристрої, не повинні бути забруднені мастилом. Палити та підходити до відкритого вогню після закінчення роботи дозволяється тільки після провітрювання одягу.

Вішати одяг на фланці або вентилі киснепроводів не дозволяється.

1. У разі відсутності на підприємстві кисневих станцій допускається застосування газоподібного кисню у балонах.

Для централізованого подавання кисню необхідно влаштовувати розподільний пристрій (рампу), з якого кисень подається до місць його споживання.

1. Кисневі балони у приміщенні рампи необхідно встановлювати в спеціальні стояки, що унеможливлюють їх падіння.

Редуктор рампи необхідно розміщувати поза стінкою приміщення, а загальний вентиль - у приміщенні рампи.

Періодично (один раз на місяць) редуктор необхідно розбирати та очищувати.

1. Під час зберігання, транспортування та поводження з кисневими балонами необхідно унеможливлювати забруднення їх маслом.

Використання кисню з балонів, що мають несправні редуктори або манометри, не дозволяється.

1. Працівникам, які працюють у місцях, де можливе утворення підвищеної концентрації кисню, повинен видаватися одяг, виготовлений з гладких, цупких, неворсистих тканих матеріалів з антистатичними домішками. Використання комбінованих композицій з тканин штучного та натурального волокна не дозволяється.
2. 1. У кожному цеху, де встановлено устаткування, у якому використовується аргон або азот, необхідно призначати посадову особу, відповідальну за безпечну експлуатацію систем аргоно- та азотопостачання.
   2. Приміщення, у яких проводяться роботи з азотом і аргоном і концентрація кисню у повітрі яких може знижуватися нижче 19% за об'ємом, необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією. Необхідність користування вентиляцією та кратність обміну повітря визначаються проектною організацією.
   3. Конструкція систем продувань азотних і аргонових трубопроводів повинна унеможливлювати надходження цих газів у приміщення.
   4. Перевірку щільності азото- та аргонопроводів необхідно проводити щомісяця. Перевірку щільності газопроводів і арматури необхідно здійснювати обмилюванням, а за допомогою переносного газоаналізатора контролювати вміст кисню у приміщенні.
   5. Газозапірну арматуру необхідно розміщувати у шафки з дверцятами, що замикаються.

На арматурі та шафках необхідно прикріпляти плакати з надписами: «Аргон - небезпечно!», «Азот - небезпечно!».

1. У закриті приміщення, де встановлене устаткування, що споживає азот або аргон, у разі відсутності приладів контролю середовища дозволяється заходити тільки в разі роботи вентиляційної системи після закінчення часу, що дає змогу провести триразовий обмін повітря. Поряд з кнопкою необхідно встановлювати табличку з позначенням часу, протягом якого здійснюється триразовий обмін повітря.

Кнопку ввімкнення вентилятора необхідно встановлювати перед входом у приміщення, де можливий витік азоту або аргону.

1. Ремонтні роботи в газонебезпечних місцях, де встановлені об’єкти, що використовують азот та аргон, повинні провадитися за нарядом-допуском після проведення аналізу повітря в цих місцях на вміст кисню. Аналіз повинна проводити в усіх цехах газорятувальна станція, у цехах кисневого виробництва - цехові лабораторії.

Починати роботу дозволяється тільки при вмісті кисню в повітрі, що аналізується, у межах 19з-23%.

1. При вмісті кисню у повітряному середовищі нижче 19% ремонтні роботи необхідно негайно припинити, ремонтний персонал вивести в безпечну зону.
2. 1. Під час встановлення та зняття заглушок контроль вмісту кисню необхідно здійснювати безперервно переносним автоматичним газоаналізатором із звуковою сигналізацією у разі вмісту кисню вище 21% або нижче 19%.
3. Вимоги до електроустановок, контрольно-вимірювальних приладів, систем автоматизації, блокувальних пристроїв, виробничої сигналізації та зв'язку
4. 1. Розміщення, влаштування, експлуатація та ремонт електричних мереж, електромашин, трансформаторів, пускорегулювальної, контрольно-вимірювальної та захисної апаратури, а також засобів контролю, автоматизації та зв’язку повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 0.001.29-97, РД 34.12.122-87 та інших чинних нормативно-правових актів.

Експлуатацію та ремонт електричних газопилоуловлювальних установок необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та інших чинних нормативно-правовим актам.

1. Експлуатацію та ремонт електроустановок повинен здійснювати спеціально підготовлений електротехнічний персонал. Вимоги, що висуваються до персоналу, повинні відповідати НПАОП 40.1-1.21-98 та іншим чинним нормативно-правових актів.
2. 1. Усі працівники, які обслуговують електроустановки, повинні володіти знаннями з надання першої долікарської допомоги під час ураження електричним струмом.
   2. Для кожної електроустановки повинні складатися експлуатаційні схеми нормального та аварійного режимів роботи. Усі зміни, що вносяться у схеми електричних з'єднань, необхідно позначати у схемі з обов'язковим зазначенням, ким, коли та з якої причини внесена та або інша зміна. Експлуатаційні електричні схеми та зміни, що внесені в них, повинні затверджуватися посадовою особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, підрозділу.
   3. В електричних схемах необхідно передбачати захист електроприймачів від перевантаження та коротких замикань.
   4. Електроустаткування необхідно заземлювати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
   5. Електроустаткування повинно підлягати періодичним технічним оглядам і ремонтам у термін, передбачений графіками, затвердженими роботодавцем.
   6. Перелік робіт, що виконуються за ПОР (проект організації робіт), повинен визначатися посадовою особою, відповідальною за електрогосподарство, та затверджуватися роботодавцем.
   7. Роботи з підключення відремонтованого устаткування до діючих мереж і агрегатів, з комплексного випробування та переведення устаткування на робочий режим відповідно до регламенту та інструкцій підприємства повинні проводитися електротехнічним персоналом за замовленням експлуатаційного персоналу.
   8. Усі неізольовані струмоведучі частини електроустаткування, що встановлені поза електричними приміщеннями, необхідно огороджувати суцільними огорожами, зняття або відкриття яких можливе тільки за допомогою спеціальних ключів або інструментів або підняття їх на недосяжну та безпечну висоту.
   9. У приміщеннях з підвищеним пиловиділенням електропроводка та електропускові пристрої необхідно виконувати таким чином, щоб забезпечувалася можливість вологого прибирання приміщень, або в цих приміщеннях необхідно забезпечувати підпір повітря не менше ніж 50 Па. У разі неможливості організації підпору повітря електрообладнання необхідно застосовувати в пилонепроникному (пилозахищеному) виконанні.

В електромашинних приміщеннях необхідно передбачати прибирання пилу з електроустаткування пилососом.

1. Для захисту працівників від ураження електричним струмом та забезпечення безперебійної роботи обладнання в умовах регулярного вологого прибирання приміщень шафи, пульти та пристрої керування (що виготовляються промисловістю без захисту від потрапляння вологи) необхідно розміщувати в окремих приміщеннях.

У разі розміщення електроустаткування безпосередньо у виробничих приміщеннях необхідно передбачати заходи із захисту їх від потрапляння вологи (захисні екрани, перегородки, підставки тощо).

1. Електродвигуни, що встановлюються на відкритому повітрі та в приміщеннях, де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин, що порушують природне охолодження, повинні мати виконання не менше ніж 1Р54.

Електродвигуни, що встановлюються у вологих або особливо вологих місцях, повинні мати виконання не нижче 1Р54 та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу.

Для електродвигунів, що встановлюються в приміщеннях з температурою повітря більше ніж плюс 40°С, необхідно вживати заходів, що унеможливлюють їх перегрів.

1. Класи вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон для електрообладнання необхідно встановлювати відповідно до вимог НПАОП 40.11.32-01, НАПБ Б.07.005-86 та інших чинних нормативно-правових актів. На вході у виробниче приміщення необхідно вивішувати напис із зазначенням класу вибухонебезпечної та пожежонебезпечної зони.
2. 1. Інструкції з охорони праці для працівників, які працюють на машинах, механізмах, установках з електричним приводом і на електричному обладнанні (електротермічному, електрозварювальному та іншому), а також інструкція з проведення вологого прибирання приміщень повинні мати розділ «Електробезпека».
   2. Електроінструмент І класу, переносні електричні лампи, знижувальні трансформатори та перетворювачі частоти струму перед застосуванням повинні перевірятися на відсутність замикання на корпус, на справність заземлювального проводу та ізоляції живильних проводів.

Переносний електрифікований інструмент необхідно зберігати в коморі (інструментальній) і видавати працівникам на період роботи. Електроінструментом класів ІІ і ІІІ дозволяється працювати без застосування засобів індивідуального захисту в приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом.

1. На роботах, що пов'язані з небезпекою ураження електричним струмом, повинні застосовуватися засоби захисту відповідно до вимог НПАОП
2. 1.21-98, Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за № 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 253 (НПАОП 40.1-1.07-01).
3. 1. Неброньовані кабелі та проводи у виробничих приміщеннях необхідно прокладати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та інших чинних нормативно-правових актів.
   2. Для живлення ручних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних необхідно застосовувати напругу не вище 42 В. За наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електричним струмом посилена тіснотою, незручним положенням працівника, зіткненням з великими металевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в барабанах, газоходах, топках, млинах, бункерах), для живлення ручних світильників необхідно застосовувати напругу не вище 12 В.

Не дозволяється користуватися автотрансформаторами як джерелом живлення світильників і електроінструменту напругою понад 42 В.

1. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що використовуються на напругу 12 і 42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що призначені на напругу 127 В та 220 В.
2. 1. Улаштування, обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.3201, ГОСТ 12.3.003-86 «ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности» та інших чинних нормативно-правових актів.
   2. Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечувати безпечний і вільний доступ до нього.
   3. У приміщеннях, де проводяться зварювальні роботи, не дозволяється зберігання легкозаймистих матеріалів.
   4. Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), необхідно обладнувати пристроями автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з витримкою часу не більше ніж 1 с.