Експлуатація газоочисних і пилоуловлюючих установок повинна виконуватись згідно з Правилами технической эксплуатации газоочистительных и пылеулавливающих установок, затвердженими Мінхіммашем СРСР.

  1. Плавильні печі повинні бути обладнані системою аспірації для локалізації та видалення пилу та газу, які створюються в процесі приготування розплаву, введення флюсів, знімання шлаку, зливання та розпилення розплаву, а в разі використання газових плавильних печей - також продуктів згоряння природного газу.
  2. Продуктивність системи аспірації печі повинна визначатися умовами забезпечення локалізації шкідливих виділень, що створюються, при забезпеченні зниження температури газу, який аспірується, до допустимих для пилоуловлюючих апаратів значень. Зниження температури газу до заданого для прийнятого пилоуловлюючого апарата значення повинно забезпечуватись шляхом охолодження його у відповідному охолоджувачі або організованого підмішування повітря з приміщення.
  3. При використанні для очищення газів рукавних фільтрів перед ними необхідно встановити датчик температури з засобами сигналізації при досягненні граничного заданого значення температури. Датчик повинен бути зблокований з пристроями, що забезпечують при умові подальшого підвищення температури відведення газового потоку на байпас в обхід фільтрів.
  4. Регулювання охолодження газу, що аспірується, повинно забезпечити режим роботи аспіраційної системи, при якому температура газів не перевищує задану для фільтруючого матеріалу і водночас унеможливлює приближення її до точки роси, і конденсування вологи на фільтруючому матеріалі.
  5. Щоб унеможливити попадання в аспіраційну систему розжарених частинок під час зняття шлаку з поверхні розплавленого металу, у місці входу в аспіраційну систему трубопроводу місцевого відсосу повинен бути встановлений іскрогасник.
  6. При аспірації вологого нагрітого повітря від сушильних барабанів, змішувачів шихти, місць перевантаження нагрітих матеріалів проектом повинні бути передбачені заходи, що унеможливлюють утворення конденсату на внутрішній поверхні аспіраційних пристроїв і повітропроводів.
  7. В системах аспірації технологічного обладнання вибухо- пожежонебезпечних виробництв повинен бути забезпечений контроль вмісту газу, пари і пилу і в повітрі, що аспірується.
  8. Концентрація вибухо-пожежонебезпечних газу, пари чи пилу не повинна перевищувати 50% величини їх нижньої концентраційної границі вибуховості. Значення допустимої концентрації вибухо- пожежонебезпечних речовин повинно зазначатись в технологічному регламенті.
  9. Для забезпечення зниження концентрації вибухо- пожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, до безпечного рівня рекомендується використовувати аспіраційні відсоси з регулювальними манжетами. Контроль вмісту вибухо-пожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, повинен проводитись за графіком згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
  10. У разі, якщо при аспірації обладнання, де створюються вибухонебезпечний пил чи газ, немає можливості виконати вимоги, викладені в пункті 6.7.13 цих Правил, повинні застосовуватися індивідуальні автономні аспіраційні системи. В повітрі, яке аспірується цими системами, необхідно за рахунок використання інертного газу забезпечити зниження вмісту кисню до безпечного значення. Вибухобезпечна концентрація кисню повинна бути визначена в залежності від матеріалів і речовин, які використовуються чи створюються.
  11. В аспіраційних установках, в яких здійснюється очищення повітря, повинні бути передбачені системи блокування, що унеможливлюють роботу відповідного технологічного обладнання і аспіраційних установок в разі несправності пилоуловлюючого апарата.
  12. Видалення пилу з пилоуловлювальних апаратів аспіраційних систем повинно проводитись безперервно або періодично. Періодичне видалення пилу повинне проводитись за графіком, затвердженим керівником підприємства. Вивантаження пилу з пилозбірників і його транспортування повинні бути механізовані. Пристрої для вивантаження і транспортування пилу повинні виключати можливість його надходження в приміщення.

При видаленні вибухо- і пожежонебезпечного пилу повинні використовуватись іскробезпечні пристосування і інструменти, а також повинні бути вжиті заходи згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83 і НПАОП 0.00-1.29-97, які виключають можливість утворення розряду статичної електрики. Ці заходи повинні бути передбачені проектом .

  1. Для захисту від дії агресивних і абразивних речовин, які містяться в повітрі, що аспірується, повітропроводи аспіраційних систем повинні мати відповідне покриття.
  2. При трасуванні аспіраційних систем для запобігання відкладенням пилу повітропроводи необхідно прокладати вертикально або з нахилом до горизонту під кутом не менше 45°. Величина швидкості руху аспірованого повітря повинна бути визначена, виходячи з умов запобігання осадженню пилу і утворенню відкладень.
  3. Повітропроводи аспіраційних систем повинні регулярно очищатися від відкладень пилу і конденсату. Очищення повітропроводів повинно проводитись тільки після зупинки вентилятора і видалення накопиченого пилу або конденсату з пилоуловлювача. При очищенні від відкладень вибухо-пожежонебезпечного пилу необхідно використовувати інструменти, що виключають можливість виникнення іскор при ударі чи розрядів статичної електрики.
  4. Перевірка ефективності роботи кожної аспіраційної системи повинна проводитись систематично за графіком і у відповідності до інструкції, затвердженої керівником підприємства, а також після її ремонту або реконструкції.

Аспіраційні установки, які не дають необхідного ефекту, підлягають реконструкції, випробуванню і налагодженню як нові, з переоформленням паспортів.

  1. Зовнішній огляд і перевірка герметичності аспіраційних укриттів і справності аспіраційних систем повинні проводитись перед початком кожної зміни. Порядок проведення огляду і перевірки повинен визначатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
  2. Очищення і ремонт аспіраційних систем повинні проводитись за графіком, затвердженим керівником підприємства, з реєстрацією проведених робіт в журналі ремонту, з дотриманням вимог даних Правил.
  3. Повітроводи аспіраційних систем, пилоуловлюючі апарати, бункери уловленого пилу, які обслуговують виробництва, де використовуються чи створюються горючі або вибухонебезпечні матеріали, повинні бути обладнані розривними запобіжними мембранами згідно з розрахунками в проекті у відповідності до РТМ 6.28.009-90.
  4. Зберігання матеріалів
  5. Складські приміщення для зберігання вихідних сировинних матеріалів, рідких реагентів, проміжної і готової продукції, а також відходів виробництва повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, ОСТ 114.50.ГО 091-241-87, ГОСТ 12.3.010-82, НАПБ А.01.001-2004. Зберігання вихідних сировинних матеріалів, рідких реагентів, проміжної і готової продукції повинно проводитись з застосуванням засобів, що виключають можливість виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, з використанням безпечних пристроїв для зберігання, дотримуючись вимог НПАОП 1.4.10-1.36-69, з застосуванням засобів механізації і автоматизації транспортування.
  6. Сировинні матеріали, проміжна і готова продукція, а також тара повинні зберігатися в спеціально відведених приміщеннях в умовах, що відповідають встановленій категорії вибухової, вибухо-пожежної і пожежної небезпечності речовин. Допустимі норми зберігання в кількості, що забезпечує безперебійну роботу обладнання і апаратури, визначаються проектом і повинні бути зазначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
  7. Приміщення для зберігання (склади) повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 і цих Правил з урахуванням характеристик небезпеки матеріалів і речовин, які зберігаються.
  8. При зберіганні на складах реагентів необхідно забезпечити:
  • звукову та світлову сигналізацію про роботу загальнообмінної та місцевої витяжної вентиляції;
  • телефонний зв'язок з керівництвом підприємства, пожежною охороною та медичним пунктом.

Порядок дій персоналу повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

  1. Розміщення матеріалів повинно проводитись у відповідності до карт складування. При цьому повинен бути забезпечений вільний доступ до матеріалів, які зберігаються, і можливість їх транспортування.

Розвантаження і розміщення вантажів повинно проводитись у відповідності до вимог ГОСТ 12.2.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 і НПАОП 27.0

  1. 87, НПАОП 63.11-7.01-86.

Приміщення для збереження добових запасів матеріалів і речовин повинні бути обладнані системами вентиляції відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91, а також засобами пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.00983, і НАБП А. 01.001-2004.

Тара, у якій знаходяться або зберігаються матеріали і речовини, повинна відповідати ГОСТ 19822-88, ГОСТ 12.3. 010-82 і супроводжуватися інформацією (біркою) з точною назвою матеріалів, що зберігаються, даними про їхню кількість, терміни збереження, а при необхідності їхні властивості.

  1. Не допускається сумісне зберігання речовин:
  • які при взаємодії одна з одною викликають загоряння чи вибух;

-для яких недопустимо використання однакових засобів гасіння в разі

  1. В приміщеннях, де складуються чи зберігаються порошки і пудра, при влаштуванні систем водопостачання, опалення, каналізації повинно виключатись можливість їх зволоження.
  2. Подрібнена продукція, що поступає на склад в мішках, барабанах, діжках або іншій тарі, повинна зберігатися на стелажах або штабелях. Подрібнені горючі матеріали забороняється зберігати насипом.
  3. Порошки та пудри необхідно зберігати в герметично закритій тарі-барабанах чи банках. Барабани (банки) повинні зберігатися у вертикальному положенні в один ярус. Дозволяється зберігання барабанів в два яруси з прокладенням між ними дощок.

Схема розміщення штабелів на складі повинна бути передбачена в проекті. Встановлення тари з порошком в штабелі повинне проводитись в порядку, передбаченому інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

  1. Способи виконання операцій з переміщенням тари з порошками чи пудрою повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76. Засоби механізації для переміщення тари повинні визначатися згідно з ГОСТ 12.3.020-80.

При перевезенні порошків та пудр повинна виключатись можливість їх зволоження. Барабани з продукцією при перевезенні повинні бути встановлені і закріплені тільки у вертикальному положенні. Можливість падіння чи зміщення при перевезенні тари з продукцією повинна бути виключена.

  1. Тара з порошком, що надходить на склад, повинна бути пильно оглянута. Зберігання речовин допускається тільки в справній тарі, на якій повинен бути напис або бірка відповідно до вимог пункту 6.8.5 цих Правил.
  2. Порожня тара повинна бути ретельно очищеною і зберігатися в окремому місці.

Обробку оборотної тари, яка використовується повторно (очищення, дегазацію, миття, нейтралізацію), не можна проводити в місцях зберігання речовин. Для цього проектом повинні бути передбачені спеціальні приміщення або майданчики.

  1. В складських приміщеннях необхідно проводити систематичне прибирання пилу. Терміни та способи прибирання встановлюються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
  2. Зберігання, перевезення і перенесення рідких реагентів повинні проводитись згідно з вимогами НПАОП 24.1-1.14-80 та ОСТ

114.50.ГО.091.241-87.

На складах хімічних реагентів повинні бути передбачені нейтралізуючі речовини на випадок розливання кислот, лугу та інших їдких чи отруйних речовин. Порядок дій повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

  1. Підлога складу хімічних реагентів повинна мати стічні жолоби з настилами з грат. При зберіганні рідких маслянистих реагентів підлога складу повинна мати покриття з рифлених керамічних плиток на цементовому розчині.
  2. Місця для знешкодження та захоронення промислових відходів повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.28-85.
  3. Складські приміщення повинні бути обладнані первинними засобами гасіння пожежі і пожежним інвентарем. Вид і кількість цих засобів, їх розміщення та утримання повинні відповідати НАПБ А.01.001- 2004, ГОСТ 12.4.009-83.

Засоби і способи гасіння пожежі повинні визначатись проектом в залежності від властивостей речовин і матеріалів, які зберігаються.

Розділ 7. УТРИМАННЯ, ОГЛЯД, ОЧИЩЕННЯ ТА РЕМОНТ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ, КОМУНІКАЦІЙ ТА ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

  1. Робота виробничого обладнання, норми його завантаження та основні параметри процесу повинні відповідати вимогам встановленого технологічного режиму та паспортним даним агрегатів і нормам технічної експлуатації обладнання.

При прийманні зміни необхідно оглянути все обладнання з відміткою результатів огляду в установленому порядку. Всі виявлені несправності мають бути усунені при обладнанні, що не працює. Порядок приймання та здавання зміни визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

  1. В кожному цеху повинна бути схема розміщення та з'єднання апаратів і трубопроводів. Всі агрегати та запірні пристосування на схемі повинні бути пронумеровані, а напрямок переміщення матеріалів і продукції вказані стрілками. Вказані номери та інші позначки в схемі повинні відповідати номерам та позначкам в інструкції щодо обслуговування агрегатів, затвердженій керівником підприємства.
  2. При експлуатації обладнання необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75, НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 27.4
  3. 86, СП 1042-83.
  4. Виробничі будинки, приміщення та обладнання, що знаходяться в експлуатації, повинні оглядатись, підлягати ревізії та планово- попереджувальному ремонту згідно з вимогами Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 06.12.2004 № 270, зареєстрованого в Мін’юсті України 20.12.2004 за № 1604/10203 (НПАОП 0.00-6.07-04), та Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687 (НПАОП 0.00-6.18-04), в терміни, визначені графіками, складеними та затвердженими у встановленому порядку керівником підприємства.
  5. Зупинка обладнання, агрегатів, апаратів і комунікацій для внутрішнього огляду, очищення та ремонту, а також їх запуск повинні проводитися згідно з НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 27.4-6.01-86 та інструкціями, затвердженими у встановленому порядку керівником підприємства. Перед оглядом внутрішніх порожнин, очищенням та ремонтом технологічного обладнання повинна бути знята напруга, а на пускових пристроях повинні бути вивішені плакати "Не вмикати, працюють люди", а також виконані вимоги НПАОП 0.00-1.29-97.
  6. Огляд, очищення та ремонт технологічного обладнання повинні проводитися з додержанням вимог НПАОП 27.1-1.11-89, НПАОП 29.24
  7. 84 та Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Мінпраці України від
  8. № 254, зареєстрованої в Мін’юсті України 20.07.2001 № 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01).
  9. Очищення та ремонт технологічного обладнання, де використовуються або створюються вибухопожежонебезпечні, горючі чи токсичні пил, пари або гази, а також систем аспірації, які обслуговують це обладнання, повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.0290, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.004-91 та НПАОП 0.00-5.11-85.
  10. Ремонтні роботи з застосуванням відкритого вогню повинні виконуватись з додержанням вимог затверджених Мінхіммашем СРСР Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах (НПАОП 28.52-1.04-86). В приміщеннях з вибухонебезпечними та вибухопожежонебезпечними виробництвами та в газонебезпечних місцях роботи повинні проводитися згідно з вимогами Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від
  11. № 255, зареєстрованої в Мін’юсті України 23.06.2001 за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), НАПБ А.01.001-2004.
  12. Ремонт та випробування балонів повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94 тільки на підприємствах, які мають на це дозвіл відповідних органів нагляду.
  13. Ремонт ємкісної апаратури, що працює під тиском, повинен проводитися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.07-94.
  14. На кожному підприємстві повинен бути складений перелік об'єктів та обладнання, ремонт яких повинен проводитись з використанням бірочної системи відповідно до вимог НПАОП 27.4-6.01-86 або з оформленням проекту організації робіт чи за нарядом-допуском відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90. Перелік повинен бути затверджений керівником підприємства.
  15. Перед початком ремонтних робіт всі працівники, зайняті на ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт і пройти інструктаж у встановленому порядку і у відповідності до НПАОП 0.00-4.1299. При зміні умов праці в період проведення ремонтних або монтажних робіт повинен проводитися позачерговий інструктаж у відповідності до НПАОП 0.00-4.12-05.
  16. При ремонтних роботах, що супроводжуються пилоутворенням, необхідно з урахуванням властивостей пилу забезпечити його локалізацію і видалення місцевими відсосами, щоб запобігти його надходженню до приміщення.
  17. Місця, де проводяться ремонтні роботи, а також підходи до них повинні бути освітлені. Влаштування освітлення повинно відповідати вимогам ДБН 2.5-28-2006, НПАОП 40.1-1.32-01, СН 174-75, СН 357-77.
  18. При проведенні ремонту роботи, що повязані з підійманням і переміщенням конструкцій, обладнання тощо повинні бути механізовані і виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.-020-80. Місця виконання робіт повинні бути огороджені.
  19. При проведенні ремонтних робіт на висоті до місць виконання роботи повинен бути забезпечений безпечний доступ шляхом обладнання пристосувань, які відповідають вимогам СНиП ІІІ-4.80, ГОСТ 12.4.059-89, ГОСТ 12.2.062-81.
  20. Демонтовані конструкції і обладнання повинні бути надійно укладені з відповідними проходами, що повинно бути передбачено проектом організації робіт, затвердженим керівником підприємства.
  21. Після закінчення ремонту аспіраційні і запобіжні пристрої та огородження повинні бути повністю поновлені.
  22. Основні агрегати після капітального ремонту можуть бути введені в експлуатацію тільки після прийняття їх комісією, призначеною адміністрацією підприємства, за участю представників наглядових за охороною праці органів. Прийняття обладнання повинно бути оформлене у встановленому порядку.