проводити фарбувальні роботи в період, коли інші роботи на дільницях ремонту не виконуються;

здійснювати провітрювання приміщення за рахунок наявних витяжних установок;

забезпечити працівників засобами захисту органів дихання;

забезпечити вибухопожежобезпеку.

  1. Конструкція вентиляторів, регулювальних і витяжних пристроїв вентиляційних систем під час експлуатації повинна унеможливлювати іскроутворення.
    1. Фарбувальні майданчики, на яких проводиться безкамерне фарбування деталей великих габаритів, повинні мати огородження і пристрої для уловлювання фарби, яка не осіла на вироби, а також бути обладнані відсмоктувачами забрудненого повітря. Зона в радіусі 5 м від країв майданчика і 5 м за висотою відноситься до вибухопожежонебезпечної.
      1. Лакофарбові матеріали, до складу яких входять дихлоретан і метанол, дозволяється застосовувати тільки під час фарбування щіткою. Щітки слід зберігати в щільно закритій тарі у вентильованих металевих шафах, які закриваються.
      2. На дільницях фарбування великогабаритних виробів мають бути обладнані пересувні підмостки і спеціальні драбини з майданчиками, огородженими поручнями висотою не менше 1 м.
      3. Для відведення статичної електрики гумові шланги, які застосовуються для промивання деталей розчинником, мають бути із заземленими наконечниками, які виготовлені із матеріалу, який не утворює іскор.
      4. Для фарбування внутрішніх поверхонь резервуарів, а також під час фарбування усередині агрегатів необхідно застосовувати пістолети-розпилювачі, які не утворюють туману.
      5. У всіх випадках, де це дозволяється технологічним процесом, лакофарбові матеріали, які містять свинець та суміші розчинників з вмістом бензолу, необхідно замінити менш токсичними матеріалами.
      6. Після роботи з фарбами, які містять свинцеві сполуки, необхідно мити руки 1% розчином кальцинованої соди, алізариновим милом. Обличчя миють теплою водою з милом, полощуть рот і чистять зуби.
      7. Зберігати харчові продукти і приймати їжу у приміщеннях для фарбування не дозволяється.
    2. Роботи з полімерними матеріалами
      1. Організація й обладнання робочих місць і дільниць для виконання робіт з полімерними матеріалами мають відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.008-75, ГОСТ 12.3.00275, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.4.013-85Е, ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.
      2. Виробничі процеси з використанням полімерних матеріалів необхідно проводити в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.
      3. Пости газополуменевого напилювання мають бути розташовані в окремому ізольованому приміщенні та бути обладнані згідно з вимогами до робочих місць для газозварювальних робіт.
      4. Під час використання епоксидних смол в невеликих кількостях дозволяється виконання роботи у загальному приміщенні на робочих місцях, які спеціально для цього виділені та обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
      5. Зберігати полімерні матеріали та розчинники у виробничих приміщеннях дозволяється у кількості, необхідній для роботи протягом зміни. Зберігання полімерних матеріалів поблизу опалювальних приладів, сушильних камер і електродвигунів не дозволяється.
      6. Тара, в якій зберігаються полімерні матеріали, повинна мати написи, які містять назву матеріалу, номер партії і дату виготовлення.
      7. Роботи, пов’язані з розігріванням, зважуванням та приготуванням компонентів і складових на основі епоксидних смол, мають виконуватися у витяжній шафі. Забороняється підігрівати полімерні матеріали відкритим полум’ям.
      8. Випарювання затверджувача необхідно проводити тільки у витяжних шафах з вакуум-насосом.
      9. Прибирання робочих місць та приміщення повинне проводитися щоденно, видаляти пил необхідно вологим методом.
      10. Затверджувач або смолу в разі попадання на шкіру слід видаляти тампоном, змоченим етилцеллозольвом, а потім ретельно промивати уражене місце теплою водою з милом.
    3. Транспортування нафтопродуктів. Заправлення машин
      1. Під час роботи з паливно-мастильними матеріалами і антифризом необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки та цих Правил.
      2. Транспортувати нафтопродукти дозволяється у залізничних і автомобільних цистернах, бензо- і паливозаправниках, металевих бочках і бідонах з кришками, які щільно закриваються.
      3. Транспортні засоби, які використовуються для перевезення легкозаймистих рідин, мають бути обладнані пристроєм для зняття статичної електрики.
      4. Бочки з нафтопродуктами, які транспортуються у кузовах автомобілів, тракторних візках або іншому транспорті, мають бути установлені кришками вверх, між бочками і під ними необхідно укладати спеціальні дерев’яні прокладки, які запобігають поздовжньому і боковому зміщенню бочок та ударам між собою. В літній час бочки з паливом необхідно захищати від сонячних променів.
      5. Ручне навантаження бочок шляхом перекочування дозволяється спеціальними естакадами (за умови, що підлога естакади розміщена на одному рівні з підлогою кузова транспортного засобу) або з землі похилими настилами, кут нахилу яких не повинен перевищувати 30°. Бочки масою більше 100 кг необхідно переміщувати похилим настилом за допомогою мотузяних канатів.
      6. Вантажно-розвантажувальні роботи з використанням похилих настилів мають виконувати не менше ніж два працівники, яким слід перебувати з зовнішнього боку настилів.
      7. Пункти заправки транспортних засобів паливом та мастильними матеріалами, які розміщені на території підприємства, мають відповідати вимогам безпеки під час експлуатації нафтобаз та автозаправних станцій та Правил пожежної безпеки.
      8. Підприємства, які використовують етилований бензин, повинні мати окремі ємності і бензопроводи для зберігання етилованого і неетилованого бензину та окрему тару для його перевезення.
      9. Застосування етилованого бензину дозволяється тільки на технічно справних автомобілях, які мають справну бензосистему, що запобігає підтіканню бензину із бензобаків, бензопроводів, бензонасосів, відстійників тощо, а також проникненню вихлопних газів в кабіну, кузов і багажник.
      10. Ґрунт, підлога, обладнання, тара та інші предмети в разі їх забруднення етилованим бензином мають бути знешкоджені. У місцях зберігання, навантаження і розвантаження етилованого бензину мають знаходитися у достатній кількості засоби для знешкодження, для чого необхідно використовувати дихлорамін (1,5% розчин в бензині) або хлорне вапно (у вигляді кашки або хлорної води), а для металевих предметів розчинники — гас або лужний розчин. Знешкодження сухим хлорним вапном забороняється для запобігання самозайманню у разі стикання з етилованим бензином.
    4. Зберігання транспортних засобів
      1. Роботи, пов’язані зі зберіганням транспортних засобів, необхідно виконувати відповідно до вимог правил охорони праці на автомобільному транспорті, Правил пожежної безпеки та цих Правил.
      2. До виконання роботи з підготування, установлення транспортних засобів на зберігання і зняття їх із зберігання допускаються працівники, які пройшли відповідний інструктаж та ознайомлені з правилами користування легкозаймистими і отруйними рідинами. Установлення транспортних засобів на зберігання необхідно проводити під керівництвом відповідальної особи, яка призначається роботодавцем.
      3. Під час нанесення антикорозійних покрить працівникам необхідно користуватися фартухами, захисними окулярами, а за необхідності — респіраторами.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ ТА ВИРОБНИЦТВА ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ

  1. Загальні вимоги
  2. Технологічні процеси (роботи) деревообробних виробництв мають бути організовані відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, ДНАОП 0.00-1.29-97, державних стандартів ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.3.042-88, ГОСТ 12.1.004-91, «Преси гідравлічні.Вимогибезпеки»(ГОСТ 12.2.117-88), «Автоматизаціяметало- і

деревообробного устаткування. Система «Устаткування-оператор-пристрій індикації. Загальні вимоги і вимоги безпеки» (ДСТУ 2578-94), «Устаткування метало- та деревообробне. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань» (ДСТУ 2807-94), «Виробництво меблеве. Роботи складальні. Вимоги безпеки» (ДСТУ 2327-93), експлуатаційної документації та цих Правил.

  1. Усі види робіт мають здійснюватися на відповідному технологічному обладнанні та відповідно до його паспортних даних, згідно з затвердженими регламентами (інструкціями, технологічними картами тощо), в яких передбачені заходи, що запобігають дії на працівників шкідливих і небезпечних чинників.
  2. Навантаження, транспортування лісоматеріалів, технологічної тріски, пиломатеріалів, фанери, плит та інших деревних матеріалів і виробів необхідно виконувати відповідно до правил та інструкцій, затверджених роботодавцем, які діють під час експлуатації транспортних засобів, що використовуються на підприємстві.
  3. Технологічні процеси і операції, які пов’язані з використанням або виділенням токсичних, подразнюючих і легкозаймистих речовин, необхідно проводити в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях виробничих приміщень, забезпечених вентиляційними системами, засобами захисту працівників, а також засобами пожежогасіння.
  4. Робочі місця, на яких можливе виділення токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин, мають бути обладнані уловлювачами, укриттями з місцевими відсмоктувачами.
  5. Процеси деревообробки мають бути організовані так, щоб забруднення ґрунту, водойм відходами та стічними водами, а також повітря викидами в атмосферу шкідливих газопарових сумішей та пилу не перевищували граничнодопустимих концентрацій.
  6. Для кожного процесу, в якому використовуються шкідливі речовини, в технологічній документації мають бути передбачені методи знешкодження й прибирання розлитих або розсипаних хімічних речовин та методи очищення стічних вод і забрудненого повітря.
  7. Вивезення відходів, які містять отруйні речовини, повинно проводитися після їх знешкодження відповідно до затверджених норм і правил.
  8. Виконання технологічних операцій повинне запобігати зіткненню працівників з матеріалами і деталями, які рухаються із швидкістю більше 0,3 м/с.
  9. Впровадження змін у технологічному процесі, заміна або перестановка обладнання, зміни в конструкції обладнання або в електросхемі мають бути оформлені актом, затвердженим відповідальною особою підприємства.
  10. Різальний інструмент деревообробних верстатів повинен бути підготовлений до роботи і експлуатуватися відповідно до вимог технологічних режимів підготовки інструментів.
  11. Під час виникнення аварійної ситуації повинна бути передбачена автоматична світлова або звукова сигналізація, за сигналом якої працівники виконують приписні розпорядження.
  12. Для запобігання шкідливій дії на організм працівників шуму, вібрації тепло-, електромагнітних та інших випромінювань, виділень пари, газів і пилу необхідно використовувати дистанційне керування роботою обладнання.
  13. Вимоги безпеки під час сушіння пиломатеріалів
  14. Для формування сушильних пакетів пиломатеріалів повинен бути обладнаний спеціальний майданчик. Формування пакетів на проїздах і проходах не дозволяється. Висота пакета пиломатеріалів, який формується вручну, не повинна перевищувати 1,5 м.
  15. Пакети пиломатеріалів, які подаються на пакетоформувальну машину, необхідно ставити на приймальну платформу або конвеєр таким чином, щоб забезпечувалось їх стійке положення на підйомнику.
  16. Вилучення прокладок, які застрягли на похилому підйомнику, вирівнювання дощок, що збились на конвеєрі та в пакеті, необхідно здійснювати за допомогою спеціальних гаків після повної зупинки обладнання.
  17. Подача прокладок на площадку перед касетним пристроєм повинна бути механізована. Прокладки, що подаються, мають бути укладені в пакети або ув’язані в пачки.
  18. Формування пакета на трекових візках допускається після їх закріплення на рейках або роликах гальмівними пристроями.
  19. Зона під пакетоформувальною машиною і ліфтом повинна бути огороджена. Перебування працівників під машиною під час її роботи не дозволяється.
  20. Під час транспортування сушильних пакетів або укладання їх один на другий працівники мають перебувати в безпечній зоні не ближче 6 м від підіймально- транспортного засобу.
  21. Завантаження, розвантаження, просування і зупинка штабелів в камерах мають бути механізовані.
  22. Гарячі паропроводи та нагрівальні прилади в приміщеннях цеху, де перебувають працівники, мають бути термоізольовані. Паропроводи та їх арматура перед початком експлуатації мають підлягати гідравлічному випробуванню.
  23. Під час завантаження камер і в процесі сушіння в них не має бути людей. Вхід в камеру для профілактичного огляду і відбору зразків дозволяється тільки після вимкнення вентиляторів та при температурі не вище 40° C.
  24. Поряд з дистанційним керуванням і автоматизованим регулюванням процесу сушіння в камерах з примусовою вентиляцією повинне бути передбачене місцеве керування вентиляторами. Для зменшення шуму і вібрації вентиляторних установок їх необхідно закріплювати на віброопорах або розташовувати у звукоізолюючих кабінах.
  25. Правильність укладання штабелів необхідно перевіряти за допомогою габаритного шаблона, який має бути установлений на рейковій колії.
  26. Стан рейкової колії і роликових шин повинен постійно перевірятися. Зазор між рейками траверсного візка і колією повинен бути не більше 10 мм.
  27. Траверсний візок повинен бути забезпечений відкидними упорами для надійного утримування підштабельних візків та фіксаторами, які утримують траверсний візок під час завантаження або розвантаження.
  28. Для безпечного обслуговування камер система електроживлення траверсного візка повинна запобігати попаданню кабелю під колеса візка або його обриванню під час