Страница 6: НПАОП 0.00-1.27-09. Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах (32386)

конструкційні матеріали необхідно вибирати з урахуванням механічного та температурного навантажень, а також небезпечних реакцій цих матеріалів з технологічними продуктами, що можуть викликати корозію;

матеріали повинні відповідати чинним нормативним документам, не допускається застосування інших матеріалів, що може призвести до погіршення якості та працездатності повітроводів.

1. Технічний нагляд за якістю ремонту систем вентиляції покладається на відповідального працівника, призначеного уповноваженою особою підприємства.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРОВОДІВ ТА ВЕНТИЛЯЦІЙНОГО УСТАТКУВАННЯ
3. Очищення систем вентиляції проводиться засобами, які виключають можливість виникнення вибуху або пожежі, відповідно до інструкції з експлуатації систем вентиляції підприємства та відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75.
4. Усі роботи з очищення повітроводів повинні виконуватись з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці, НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.00491, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.4.021-75, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.018-79, паспортів на вентиляційне обладнання. Вони можуть виконуватись працівниками підприємства (за наявності відповідної ліцензії) або спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
5. Повітроводи витяжних систем вентиляції та устаткування, що переміщують повітря, яке забруднене горючими, вибухонебезпечними речовинами (пилом, волокнами тощо), на внутрішніх поверхнях яких можливе утворення (конденсація, осадження) рідких або твердих продуктів, повинні піддаватися чищенню відповідно до графіка.
6. Річний графік очищення повітроводів і вентиляційного обладнання повинен складатися відповідним підрозділом (працівником) і затверджуватися уповноваженою особою підприємства.
7. На кожну вентиляційну установку складається графік періодичного очищення на підставі даних експлуатації та залежно від фізико-хімічних властивостей осідаючих речовин і параметрів пилоповітряної і газопароповітряної сумішей.
8. Під час встановлення термінів чищення необхідно враховувати, що опір системи перед черговим чищенням за тієї самої витрати повітря не повинен підвищуватися більше ніж на 10%.
9. Контроль за наявністю відкладень у повітроводах повинен здійснюватися одним з таких методів:

за допомогою манометра (перепад тиску);

візуально (через оглядові люки повітроводів);

обстукуванням повітроводів дерев’яним молотком.

1. Повітроводи витяжних систем вентиляції, які переміщують горючі і вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати пристрої для чищення (люки, розбірні з’єднання тощо).
2. Очищення вентиляторів, циклонів, фільтрів слід проводити одночасно з очищенням повітроводів.
3. Очищення повітроводів повинно проводитися методом повного або часткового розбирання ланок повітроводів, укриттів, місцевих відсмоктувачів, елементів пилоочисних пристроїв і розбиранням вентилятора (у разі потреби).
4. За наявності у повітроводах люків чищення проводиться через них за допомогою скребків, йоржів, щіток у напрямку до місцевих відсмоктувачів.
5. Очищення повітроводів повинно проводитися достроково у разі появи ознак забивання їх відкладеннями пилу, а також у разі різкого зниження продуктивності вентиляційної установки за повітрям або у разі зниження ступеня очищення повітря.
6. Залежно від ступеня забруднення і фізико-хімічних властивостей речовин очищення повітроводів необхідно проводити механічними інструментами і пристроями, хімічними розчинами, гарячою водою, пропарюванням, випалюванням або продуванням стисненим повітрям.
7. Механічне очищення повітроводів проводиться за допомогою щіток, скребків, віників, а окремі деталі і елементи (у разі потреби) промиваються содовим розчином, гарячою водою, негорючими розчинниками, нейтралізуючими розчинами.
8. Очищення з повним розбиранням повітроводів і випалюванням відкладень проводиться на спеціально відведених місцях (полігонах) з подальшим чищенням металевими щітками і фарбуванням повітроводів.
9. Очищення витяжних повітроводів продуванням стисненим повітрям проводиться під час роботи вентилятора шляхом здування пилу із стінок повітроводів. Роботи зі стисненим повітрям повинні виконуватись з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів.
10. Очищення пропарюванням проводиться шляхом подавання водяної пари у повітровід і видалення конденсату крізь люки.
11. Очищення пристроїв, призначених для відвантаження пилу під циклонами і фільтрами, проводиться у міру накопичення вибухонебезпечного пилу. Накопичення вибухонебезпечного пилу в бункерах понад межі, встановлені на підприємстві, не допускається.
12. Очищення рукавних фільтрів із зняттям рукавів проводиться обслуговуючим працівником у міру досягнення граничного опору (більше ніж удвічі), визначеного проектом або технічними характеристиками, але не рідше одного разу на квартал. Очищення внутрішньої поверхні вентиляторів, що відсмоктують сухий пил і гази, проводиться не рідше одного разу на квартал, а вентиляторів, що відсмоктуютьпилоповітряні і газопароповітряні суміші, — не рідше одного разу на місяць. Результати заносяться в журнал з експлуатації систем вентиляції.
13. Під час очищення повітроводів, покритих відкладеннями смол, полімерів, сірковмісних сполук заліза та інших осадів, необхідно змочувати поверхню водою. Відкладення повинні бути ретельно зібрані в посудину, залиті водою і після закінчення негайно видалені з приміщень у безпечне місце.
14. Роботи з очищення внутрішніх поверхонь магістральних повітроводів, бункерів та інших ємностей, а також інші роботи, пов’язані з використанням відкритого вогню, повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.12-01, НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.
15. Очищення вентиляторів, циклонів, фільтрів, повітроводів тощо проводиться за допомогою пилососів.
16. Форма акта-приймання в експлуатацію системи вентиляції після очищення надається в додатку 5.

Заступник начальника управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної

небезпеки

Г. Г. ТЮКАВКІН

ПОГОДЖЕНО:

В. Г. ХАРА

Керівник спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань

Головний державний санітарний лікар України,

О. М. БІЛОВОЛ

Перший заступник Міністра охорони здоров’я України

В. ХМІЛЬОВСЬКИИ

Президент Спілки орендарів і підприємців України

В. БИКОВЕЦЬ

В. о. президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України

В. БИКОВЕЦЬ

В. о. президента Всеукраїнської асоціації роботодавців

Ю. І. ШУЛЬГА

Директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці

В. В. СЕВЕРНЮК

Заступник Міністра промислової політики України

Т. в. о. Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Д. В. ІСАЄНКО

С. БОГДАНОВ

М. В. МИЦЬКО

В. О. ЄМЕЛЬЯНОВ

В. М. ТРЕТЬЯКОВ

О. А. МИКОЛАИЧУК

В. НАДРАГА

Заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань України

Заступник голови Центральної

Ради профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України

Перший заступник головного вченого секретаря Національної академії наук України

Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

Голова Державного комітету ядерного регулювання України

Генеральний директор Федерації роботодавців України

Додаток 1

до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах

ПАСПОРТ СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ

(найменування організації, що проводила первинні випробування, наладку, регулювання)

Цех

Корпус

Виробництво

Місто

СХЕМА СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ

А.Загальні відомості

1. Проект вентустановки виконав
2. Монтаж виконав
3. Дата приймання установки в експлуатацію
4. Архівний номер і номер креслень
5. Призначення вентустановки
6. Режим роботи вентустановки
7. Місцезнаходження вентилятора
8. Додаткові відомості і особливості

Б. Основні технічні характеристики устаткування системи

Примітка.

Примітка.

Примітка.

Примітка.